Постанова
від 27.03.2022 по справі 521/3402/22
МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/3402/22

Провадження №2-а/521/111/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Громіка Д.Д.

при секретарі судового засідання Котигорох Н.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ковташа Д.М. звернулась до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, посилаючись на те, що 15.12.2021 року в.о. заступника начальника Одеської митниці винесено постанову у справі про порушення митних правил № 3184/50000/21 про притягнення громадянки України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України (далі МК України), у вигляді штрафу розміром 278 742,63 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , яка є директором ТОВ «БЕСТ УКРАГРО», при декларуванні товару «Скло термічно поліроване» в електронній митній декларації №UA500080/2021/204616 від 05 вересня 2021 року було вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру сплати митних платежів у розмірі 92914, 21 грн., шляхом заявлення неправдивих відомостей щодо країни походження товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Позивач зазначила, що вона, як декларант 05.09.2021 для митного оформлення в режимі імпорт товару «Скло термічно поліроване» подала до Одеської митниці електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № UA500080/2021/204616, а також товаросупровідні та комерційні документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 12.08.2021 № 1208, інвойс від 30.08.2021 № GL 003/21, автотранспортну накладну (CMR) від 30.08.2021 №№ 01,02,03,04,05, сертифікат про походження товару від 31.08.2021 № 125321293206, тощо.

За умовами вищезазначеного зовнішньоекономічного контракту укладеного між ТОВ «БЕСТ УКРАГРО», код ЄДРПОУ 43803072 (Покупець, одержувач) та «GLASS CORP LLC», Грузія (Продавець, відправник), а саме пунктів 1.1., 2.5., 4.1., 6.1. «Продавец обязуется продать Покупателю, а Покупатель обязуется приобрести у Продавца товары, указанные в инвойсах на каждую поставку товара. Продавец обязуется предоставить Покупателю следующие документы: упаковочный лист, CMR, сертификат происхождения товара формы СТ-1. Цена товара определяется счет-фактурой к договору и определяется в Евро. Продавец предоставляет гарантию в соответствии с ГОСТ 111-2014. Продавец предоставляет Покупателю все необходимые паспорта и сертификаты на товар».

Заповнення ЕМД № UA500080/2021/204616 та визначення коду товару згідно з УКТЗЕД Позивач здійснювала шляхом відображення відомостей (опису, вагових, кількісних, вартісних характеристик товарів) із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією-контрагентом «GLASS CORP LLC», відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.

У графі 31 МД № UA500080/2021/204616 Позивачем було заявлено товар № 1 «Скло термічно поліроване, неармоване завтовшки 4,0 мм (1400 листів), 10111,5 м2», код згідно з УКТ ЗЕД 7005293590 (ставка ввізного мита 10%), вага брутто 100 850 кг, нетто 97 350 кг.

Втім, за результатом здійснення формато-логічного контролю та аналізу поданих до митного оформлення документів, зокрема сертифікату про походження товару (форми СТ-1) від 31.08.2021 № 125321293206, посадовою особою митниці встановлено, що декларантом ОСОБА_1 у графі 34 МД № UA500080/2021/204616 заявлено країну походження товару «Скло термічно поліроване» - Грузія, однак відповідно до поданого сертифікату (графа 12) країною походження товару є Азербайджан.

У зв`язку з чим, інспектором митниці зроблено висновок, що зазначена помилка унеможливлює застосування преференційного режиму (графа 36 МД) до вищезазначеного товару та тягне за собою донарахування митних платежів у сумі 92 914,21 грн., а також умисні дії з боку ОСОБА_1 на внесення неправдивих відомостей до митної декларації (у графу 34 ЕМД).

Позивач вказує, що Одеською митницею всупереч вимогам Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі Порядок 631), не надано можливості ОСОБА_1 виправити помилку у ЕМД № UA500080/2021/204616 (графа 34), а також не враховано, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом (ст.ст. 268, 460 МК України).

Оскільки Азербайджан та Грузія є державами - учасницями Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, помилкове зазначення декларантом у графі 34 ЕМД № UA500080/2021/204616 країни походження товару - Грузія (замість Азербайджан) ніяким чином не впливає на заходи тарифного та нетарифного регулювання.

Крім цього, позивач зазначає, що справу про порушення митних правил №3184/50000/21 розглянуто 15.12.2021 без її присутності (та/або її представника), так як про дату, час та місце розгляду справи їй не було відомо, чим порушено її права, гарантовані статтями 268 КУпАП, 498, 526 МК України.

Отже на думку позивача, викладені обставини вказують на відсутність з її боку наміру на вчинення будь-яких протиправних дій, спрямованих на зменшення розміру митних платежів.

Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а прийняту постанову Одеської митниці у справі про порушення митних правил №3184/50000/21 від 15 грудня 2021 року необґрунтованою та протиправною.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просила суд скасувати постанову Одеської митниці у справі про порушення митних правил №3184/50000/21 від 15 грудня 2021 року, якою її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення складає 278 742,63 грн.

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року по вказаній справі було відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Представник позивача Джепи А.М., адвокат - Ковташ Д.М. який діє на підставі ордеру від 06 лютого 2022 року, звернувся до суду із заявою про підтримання позовних вимог, просив задовольнити їх у повному обсязі, а також розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник Одеської митниці в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КАС України, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2ст.19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно зі ст.6КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що 12 серпня 2021 року між фірмою «GLASS CORP LLC», Грузія та ТОВ «БЕСТ УКРАГРО» (Україна) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1208 щодо поставки в Україну товарів.

05.09.2021 ОСОБА_1 , як декларантом, для митного оформлення в режимі імпорт (випуск у вільний обіг) товару «Скло термічно поліроване» подано до Одеської митниці електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № UA500080/2021/204616, а також товаросупровідні та комерційні документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 12.08.2021 № 1208, інвойс від 30.08.2021 № GL 003/21, автотранспортну накладну (CMR) від 30.08.2021 №№ 01,02,03,04,05, сертифікат про походження товару від 31.08.2021 № 125321293206.

Заповнення ЕМД № UA500080/2021/204616 позивач здійснювала шляхом відображення відомостей (опису, вагових, кількісних, вартісних характеристик товарів) із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією-контрагентом «GLASS CORP LLC», відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.

У графі 31 МД № UA500080/2021/204616, позивачем було заявлено товар № 1 «Скло термічно поліроване, неармоване завтовшки 4,0 мм (1400 листів), 10111,5 м2», код згідно з УКТ ЗЕД 7005293590 (ставка ввізного мита 10%), вага брутто 100 850 кг, нетто 97 350 кг.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом здійснення формато-логічного контролю та аналізу поданих до митного оформлення документів, зокрема сертифікату про походження товару (форми СТ-1) від 31.08.2021 № 125321293206 посадовою особою митниці встановлено, що декларантом ОСОБА_1 у графі 34 МД № UA500080/2021/204616 заявлено країну походження товару «Скло термічно поліроване» - Грузія, однак відповідно до поданого сертифікату (графа 12) країною походження товару є Азербайджан.

У зв`язку з чим, інспектором митниці зроблено висновок, що зазначена помилка унеможливлює застосування преференційного режиму (графа 36 МД) до вищезазначеного товару та тягне за собою донарахування митних платежів у сумі 92 914,21 грн., а також умисні дії з боку ОСОБА_1 на внесення неправдивих відомостей до митної декларації (у графу 34 ЕМД).

Відповідно до ст. 337 МК України, формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки (відображення списку помилок на екрані монітора); перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Порядком № 631 (Розділ ІІІ) передбачено, що у разі виявлення за результатами здійснення формато-логічного контролю помилок у заповненні МД, декларант має можливість відмовитись від введення цієї МД до АСМО та/або посадова особа митного органу може здійснити відмову в прийнятті ЕМД до оформлення, з метою виправлення помилок у ЕМД.

Натомість, посадові особи Одеської митниці з невідомих причин, не надали можливість ОСОБА_1 виправити помилку у ЕМД № UA500080/2021/204616 та склали протокол про порушення митних правил № 3184/50000/21.

Питання визначення країни походження товару врегульовано ст. 36 МК України. Так, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Приписами ст. 43 МК України визначені документи, що підтверджують країну походження товару: документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Крім наведених законодавчих положень, питання визначення країни походження товарів унормовано Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, підписаною Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Грузія, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Таджикистан, Республіки Вірменія, Туркменістану, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, України, ратифікованою Законом України від 06.07.2011 р. № 3592-VI.

Відповідно до Розділу І вказаних Правил, "країна походження товару" - країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил. Відповідно до п. 6.1. Правил, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1.

У разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов`язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення (п.6.7 Правил).

Враховуючи вищезазначене, Позивач задля митного оформлення товару «Скло термічно поліроване» - надала митниці документи, зміст яких не дає підстав для висновку, що при виготовленні цього товару були використані матеріали іноземного походження, тобто такі, що не походять з території держав - учасниць Угоди, що і підтверджується сертифікатом про походження товару від 31.08.2021 № 125321293206.

Оскільки Азербайджан та Грузія є державами - учасницями Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, помилкове зазначення декларантом у графі 34 ЕМД № UA500080/2021/204616 країни походження товару - Грузія (замість Азербайджан) ніяким чином не впливає на заходи тарифного та нетарифного регулювання.

Допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом (ст.ст. 268, 460 МК України).

Таким чином, митницею на припущеннях зроблено висновок про відсутність підстав звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за допущення в митній декларації помилки на підставі положень статей 268, 460 МК України.

Відповідно до ст. 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно зі ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про сповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом, а саме на 15.12.2021 року.

Також в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що матеріали справи про порушення митних правил розглянуті без присутності ОСОБА_1 .

Таким чином, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

При цьому, наведені правові норми, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень, а саме розгляд адміністративної справи за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, однак лише у випадку, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце, час та дату її розгляду і від неї не надійшло клопотання про перенесення справи.

Як встановлено судом, позивач не був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, доказів того, що відповідач застосовував можливі міри сповістити позивача про розгляд матеріалів справи про порушення митних правил щодо нього, до суду не надано.

Частиною першоюст.458МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст.485МК України зазначення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки конкретної особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризує самого правопорушника і його психічне відношення до вчиненого. Ознаки складу порушення митних правил об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта та суб`єктивну сторону порушення митних правил. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього адміністративного правопорушення є визначена, в установленому законом порядку, конкретна сума недобору митних платежів, оскільки санкція статті 485 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Тобто, основою для розрахунків штрафних санкцій є визначена митним органом різниця несплаченої суми митних платежів.

Разом з цим, склад правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - неправомірне ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Особа яка вчиняє відповідні дії повинна усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати настання від таких дій суспільно-шкідливих наслідків у формі неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також бажати їх настання.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків

Таким чином, вказаний склад адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу, так як передбачає необхідність наявності у діях особи спеціальної противоправної мети. Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанови від 10.12.2020 (справа № 569/16120/15-а), від 20.08.2020 (справа № 553/1435/17), від 25.06.2020 (справа № 163/1218/16-а), від 18.06.2020 (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

На підставі досліджених по справі доказів суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ч.2ст.2КАС України прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.495МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч.2ст.71КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Отже, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

У відповідності до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ч. 6 ст. 530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ст.531МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.19Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.

У відповідності до ч.1ст.5КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303А, п. 2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позивач не вчинила жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, тому з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а тому оскаржувана постанова від 15 грудня 2021 року №3184/50000/21 підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Одеської митниці на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий Гощанським РВ УМВС України в Рівненській області 06.04.2006; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст.5,6,9,77,78,90,245,286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий Гощанським РВ УМВС України в Рівненській області 06.04.2006; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Одеської митниці (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил - задовольнити.

Скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби від 15 грудня 2021 року в справі про порушення митних правил №3184/50000/21 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Одеської митниці (код ЄРДПОУ 43333459, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий Гощанським РВ УМВС України в Рівненській області 06.04.2006; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 28.03.2022 року.

Суддя: Д.Д. Громік

СудМалиновський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення27.03.2022
Оприлюднено22.06.2022
Номер документу103821122
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —521/3402/22

Постанова від 27.03.2022

Адміністративне

Малиновський районний суд м.Одеси

Громік Д. Д.

Ухвала від 20.02.2022

Адміністративне

Малиновський районний суд м.Одеси

Громік Д. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні