Постанова

від 29.03.2022 по справі 546/1302/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/1302/19 Номер провадження 22-ц/814/304/22Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: представника позивача - адвоката Каралаш В.М.,

розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 листопада 2021 року, прийнятого під головуванням судді Зіненка Ю.В. в м.Решетилівка, із складанням повного тексту 08 листопада 2021 року,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з даним позовом. Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,1599 га, яка розташована на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Вказує, що він у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину. Проте йому було відмовлено у вчинені нотаріальної дії у зв`язку з тим, що наявні розбіжності у документах, а саме: у свідоцтві про народження вказано прізвище - ОСОБА_5 , а у паспорті - ОСОБА_5 .

Просив встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/3 частину земельної ділянки площею 3,1599 га, кадастровий номер 5324280500:00:001:0156, яка розташована на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

У січні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з зустрічним позовом. Зазначала, що ОСОБА_4 є її рідною бабусею. У встановленому законом порядку прийняла спадщину після бабусі за правом представлення після померлого батька.

Просила:

- визнати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

-встановити, що частка ОСОБА_4 у спірному домоволодіння складає Ѕ;

- визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 1/4 частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями;

- припинити право приватної власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 та встановити право спільної часткової власності, де частка ОСОБА_2 складає 3/4, а частка ОСОБА_3 - ј;

- визнати право власності в порядку спадкування на 1/2 частину земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва площею 3,1599 га, кадастровий номер 5324280500:00:001:0156, яка розташована на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 листопада 2021 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування задоволено.

Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1599 га, кадастровий номер 5324280500:00:001:0156, яка розташована на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Решетилівського району в порядку спадкування за законом.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1599 га, кадастровий номер 5324280500:00:001:0156, яка розташована на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області в порядку спадкування за законом.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 599,28 грн. на користь держави, по 299,64 з кожного відповідача.

Рішення оскаржила ОСОБА_3 , яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний задовольнити.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні зустрічного позову, неправильно оцінивши фактичні обставини справи та прийшов до невірних висновків.

Апеляційний розгляд справи колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність відповідачів, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте вдруге не прибули до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті була відкрита спадщина.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є її чоловік ОСОБА_2 та її діти : ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Спадщину після померлої прийняли ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.07.2019 року, ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв1язку з навністю розбіжності між призвіщами спадкодавця ОСОБА_5 та спадкоємця ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком зазначений ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_4 .

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_3 , згідно з копією свідоцтва про народження, є дочкою ОСОБА_7 та відповідно спадкоємцем ОСОБА_4 за правом представлення.

Районний суд задовольняючи позовні вимоги первісного позову та частково задовольняючи вимоги зустрічного позову, своє рішення мотивував тим, що в матеріалах справи достатньо доказів для того щоб встановити факт родинних стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як між сином та матір`ю, а тому ОСОБА_1 має право як один із трьох спадкоємців першої черги на 1/3 спадкового майна.

Щодо зустрічного позову, то районний суд зазначив, що ОСОБА_3 не надала належних доказів, які б підтверджували, що спірне домоволодіння перебувало у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та спадкодавця. Натомість було встановлено, що ОСОБА_8 , як спадкоємець першої черги має право на 1/3 спадкового майна.

Колегія суддів погоджується з даним висновком.

У цій справі встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для оформлення спадщини після смерті його матері.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.

Пунктом 1 частини першої вказаної статті передбачено, що суд розглядає справу про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Відповідно до частин першої-другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини другої статті 77, частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Таким чином, оцінивши надані позивачем докази, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що докази у їх сукупності дають можливість встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стосовно даної обставини не заперечував і батько позивача - відповідач ОСОБА_2 ( т.1,а.с.192).

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що для підтвердження вказаного факту необхідно призначення генетичної експертизи родинних зав`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , так як не стосується предмету позовних вимог ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що рішенням районного суду в цій частині порушено право ОСОБА_3 на захист.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання права власності в порядку спадкування за законом з огляду на наступне.

Статтями 1216 та 1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіту не склала, то відповідно до статті 1233 ЦК України право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України за принципом черговості.

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, а тому, враховуючи, що син померлої ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , його дочка - позивач за зустрічним позовом успадковує його долю у спадщині.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначився із колом спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Чоловік померлої - ОСОБА_2 у своїй заяві, адресованій суду, однозначно стверджував, що він претендує на 1/3 частину спадщини та вказував, що, на його думку, ОСОБА_3 зловживає своїми процесуальними правами та перешкоджає оформленню спадщини, хоча їй достеменно відомо про те, що ОСОБА_1 також має право на спадщину померлої матері ( т.1,а.с.192).

За таких обставин, заявлена в зустрічному позові вимога щодо визнання будинку по АДРЕСА_1 об`єктом сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заявлена неналежним позивачем.

Більш того, ОСОБА_2 не уповноважував ОСОБА_3 на пред`явлення позову в його інтересах.

Крім того, звернення ОСОБА_3 з зустрічним позовом є передчасним, так як нотаріус не відмовляв їй у вчиненні нотаріальної дії, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення її прав на спадщину.

Інші доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому, враховуючи, що інші доводи апеляційної скарги фактично відтворюють вимоги, викладені в заяві, з якою ОСОБА_3 звернулась до суду, та містять суб`єктивне тлумачення апелянтом як обставин справи, так і норм діючого законодавства, направлене на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи і застосовано норми матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31.03.2021 р.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна