Рішення

від 22.02.2022 по справі 910/21373/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2022Справа № 910/21373/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго»

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення

Представники учасників справи:

від позивача: Савченко Т.А.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Кузуб С.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що строк дії Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 закінчився 25.12.2020, однак відповідач не повернув орендовані приміщення за актом приймання-передачі, у зв`язку з чим позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича з безпідставно займаних ним нежитлових приміщень загальною площею 121,70 кв.м. за адресою: м.Київ, вул. Північна, буд. 16, літ. Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 відкрито провадження у справі №910/21373/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго»; підготовче засідання призначено на 18.01.2022, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.01.2022 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 18.01.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 09.02.2022.

У підготовчому засіданні 09.02.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.02.2022.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 23.02.2022 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 23.02.2022 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду була отримана відповідачем 17.02.2022 (за ідентифікатором пошуку 0105492021896).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 23.02.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем (орендар) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (балансоутримувач) укладено Договір №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 02.11.2017 №68 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північна, 16, літ. Б, для розміщення пункту доочищення та продажу питної води.

Відповідно до п. 2.1 Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 121,7 кв.м. на 1 та 2 поверхах (прибудова до теплового пункту) згідно з викопіюванням з поверхового плану.

Згідно з п. 2.4 Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, вказаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об`єкта.

Відповідно до п. 9.1 Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 27.12.2017 до 25.12.2020.

Згідно з п. 9.4 Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За Актом приймання-передачі нерухомого майна від 25.01.2018 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення) на 1 та 2 поверхах прибудови до теплового пункту, що перебувають на балансі ПАТ «Київенерго», загальною площею 121,70 кв.м. за адресою: м.Київ, вул. Північна, буд. 16, літ. Б.

31.01.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем (орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» укладено Договір №1 про внесення змін до Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017, в якому умови договору оренди були викладені у новій редакції.

Згідно з п. 1.1 Договору №1 від 31.01.2020 орендодавець, на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності № 68 від 02.11.2017, передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16, літ. Б, для розміщення пункту доочищення та продажу питної води (12,30 кв.м.) та перукарні (109,40 кв.м.).

У п. 9.7 Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 (в редакції Договору №1 від 31.01.2020) вказано, що для продовження дії договору на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про продовження договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки обкута. У разі неотримання орендодавцем заяви орендаря і звіту незалежної оцінки об`єкта протягом 2-х місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання орендодавець зобов`язанй направити повідомлення про припинення цього договору.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом 1 місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що строк дії Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 закінчився 25.12.2020, однак відповідач не повернув орендовані приміщення за актом приймання-передачі, у зв`язку з чим позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича з безпідставно займаних ним нежитлових приміщень загальною площею 121,70 кв.м. за адресою: м.Київ, вул. Північна, буд. 16, літ. Б.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017, суд дійшов висновку, що він є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992) передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чинного на дату укладання Договору, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

03.10.2019 був прийнятий Закон України «Про оренду державного та комунального майна» у новій редакції, який набрав чинності з 01.02.2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 вказаного Закону строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду. За змістом ст. 24 Закону договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено.

Як встановлено судом, строк дії Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 було визначено до 25.12.2020.

За змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: 1) набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, 2) 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону (01.02.2020), договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

З урахуванням наведених положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та зважаючи на встановлені обставини щодо умов укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що строк дії Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 має продовжуватись у порядку, визначеному Законом України «Про оренду державного та комунального майна» у новій редакції.

Так, згідно з ч. 3 ст. 9 вказаного Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду. Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті. Згідно з ч. 2 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які, зокрема, укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить 5 років або менше.

Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оренди державного та комунального майна» № 483 від 03.06.2020 був затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна.

Відповідно до п. 53 вказаного Порядку строк оренди становить п`ять років. Менш тривалий строк може бути встановлений у таких випадках: об`єкт оренди пропонується для використання, що має сезонний характер; об`єкт оренди пропонується для добового або погодинного використання; об`єкт оренди обліковується на балансах господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави та/або господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків; потенційним орендарем заявлено менш тривалий строк.

Більш тривалий строк оренди може бути встановлений у разі визначення такої додаткової умови оренди майна. Строк оренди визначається під час затвердження умов оренди майна.

Відповідно до п. 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна не допускається внесення змін до договору оренди з метою збільшення строку дії договору оренди, крім випадків коли договір був укладений на строк, що становить менш як п`ять років, та з моменту укладення не продовжувався, і заява орендаря стосується збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом мінімальним строком. Заява орендаря підлягає задоволенню, якщо право власності на об`єкт оренди зареєстровано за державою (відповідною територіальною громадою) у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір. У разі прийняття рішення про внесення змін до договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди, передбаченим Законом, договір оренди викладається в новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини першої статті 16 Закону, але перебіг строку оренди визначається ретроактивно з дати підписання акта приймання-передачі майна за договором, до якого вносяться зміни шляхом викладення його у новій редакції. Якщо це вимагається законом, договір оренди, викладений у новій редакції, підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Згідно з ч. 2 статті 18 Закону без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які, зокрема, укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить 5 років або менше.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду.

Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 18 Закону).

Також пунктом 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Відповідно до пункту 135 вказаного Порядку орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про:

- наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки;

- факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов`язкових за договором платежів;

- результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об`єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису.

Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання.

Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів:

- на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі;

- на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.

Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.

Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.

Зокрема, пунктом 136 Порядку передачі майна в оренду передбачено, що орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна.

За змістом ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підставами для відмови у продовженні договору оренди є:

- якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк;

- якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця;

- якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2020 відповідач звернувся до Департаменту комунальної власності із заявою про продовження дії Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 без проведення аукціону, терміном на п`ять років.

За результатами розгляду вказаного звернення Департамент комунальної власності наказом «Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва» № 5188-ОД від 24.11.2020 відмовив відповідачу у продовженні вказаного договору у зв`язку з порушенням ФОП Бабичем Д. Б. умов договору оренди (нецільове використання орендованих приміщень, наявність боргу за орендною платою), про що його було повідомлено листом Департаменту комунальної власності № 062/05/14-7238 від 24.11.2020.

04.12.2020 відповідач вдруге звернувся до Департаменту комунальної власності із заявою про продовження строку дії договору на підставі частини 3 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в новій редакції) та п. 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ № 483 від 03.06.2020, в якій просив внести зміни до договору в частині продовження строку його дії до 5 років відповідно до частини 1 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Судом встановлено, що у березні 2021 року Фізична особа-підприємець Бабич Дмитро Борисович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» про визнання продовженим Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 (справа №910/2563/21).

Позов у справі №910/2563/21 обгрунтований обставинами наявності підстав для продовження строку дії вказаного договору до п`яти років, передбачених ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в новій редакції, що діє з 01.02.2020 р.) та п. 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабміну № 483 від 03.06.2020. Проте, Департамент на звернення орендаря з відповідною заявою від 04.12.2020 відповіді щодо продовження строку дії договору не надав, чим порушив права орендаря.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/2563/21, яке не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили, відмовлено у позові Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича.

Суд у справі №910/2563/21 встановив, що в матеріалах справи містяться численні докази (довідки, звернення, листи, вимоги підприємства-балансоутримувача) про наявність у орендаря заборгованості зі сплати орендних платежів, податку за користування земельною ділянкою, що виникла більш ніж три місяці; акти та листи відповідачів (у справі №910/2563/21) про використання ФОП Бабичем Д.Б. орендованих приміщень не за цільовим призначенням; повідомлення про ненадання звіту про оцінку об`єкта оренди у визначений Законом строк.

Крім того, виходячи з вимог пунктів 125, 129, 130, 134-136 Порядку передачі майна в оренду, для внесення змін до договору оренди щодо приведення у відповідність договору із визначеним Законом мінімальним строком оренди, необхідна заява орендаря про внесення змін до договору оренди, яка має бути подана за 3 місяці до закінчення строку дії договору оренди; рішення орендодавця про задоволення заяви про внесення змін до договору оренди та викладення відповідного договору в новій редакції.

Проте, суд у справі №910/2563/21 зазначив, що всупереч наведеним положенням Порядку, матеріали справи №910/2563/21 не містять вказаних звернень та рішень учасників спірних правовідносин.

Більше того, пунктом 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна визначено - якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

З огляду на викладені обставини, суд у справі №910/2563/21 відмовив у позові Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича про визнання продовженим Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Згідно з преамбулою та статтею 6 Розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" і від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, обставини, які були встановлені судом у справі №910/2563/21 та які викладені вище (закінчення 25.12.2020 строку дії Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017), не потребують доказування при розгляді даної справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

У п. 4.2.20 Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 зазначено, що орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3-х календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу.

Згідно з п. 7.5 Договору №2579 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2017 у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди підприємству-балансоутримувачу у стані не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від обкат без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Доказів повернення відповідачем орендованого майна станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) з нежитлових приміщень загальною площею 121,70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Північна, буд. 16, літ. Б.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10; ідентифікацій код: 19020407) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 30.03.2022.

Суддя О.М. Спичак