Рішення

від 22.02.2022 по справі 910/19883/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2022Справа № 910/19883/21Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алісбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Міра»

про стягнення 402321,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Рогатин С.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алісбуд» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» про стягнення 402321,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 та після здійсненої позивачем попередньої оплати, не поставив позивачу обумовлений договором товар, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 402321,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 відкрито провадження у справі №910/19883/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.01.2022, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 12.01.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 09.02.2022.

У підготовчому засіданні 09.02.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.02.2022.

Представник позивача у судовому засіданні 23.02.2022 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 23.02.2022 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02092, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду 21.02.2022 надійшла до точки доставки/видачі та 22.02.2022 не була вручена під час доставки.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 23.02.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алісбуд» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №31082021/08, відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний передати у власність покупцю металопрокат в кількості, якості, номенклатурі та асортименті, які наведені у рахунках або специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 кількість кожної партії продукції узгоджується сторонами в рахунках або специфікаціях до цього договору.

Згідно з п. 2.5 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 право власності на продукцію, а також усі ризики переходять від постачальника до покупця в момент передачі продукції покупцю або перевізнику, що підтверджується підписом представника покупця/перевізника на видатковій накладній чи іншому документі, що підтверджує факт передачі продукції покупцеві.

У п. 2.6 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 сторонами погоджено термін поставки - 2 банківські дні після зарахування 100% передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій продукції узгоджуються сторонами у специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 загальна вартість продукції залежить від фактично замовленої, поставленої та оплаченої кількості продукції і визначається шляхом складання сум видаткових накладних, згідно з якими здійснювалось постачання протягом терміну дії договору.

Згідно з п. 3.3 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 оплата товару здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 100% на поточний рахунок постачальника.

У п. 4.1 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 зазначено, що приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником покупця за довіреністю на отримання ТМЦ, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України та умовами даного договору; за кількістю - на підставі даних видаткової накладної або товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 4.5 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 підписання особою, уповноваженою покупцем на прийняття продукції, видаткової накладної свідчить про згоду покупця їх характеристикам та кількістю продукції, вказаними постачальником у цій видатковій накладній.

Згідно з п. 7.1 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до повного виконання взятих на себе зобов`язань.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 та після здійсненої позивачем попередньої оплати, не поставив позивачу обумовлений договором товар, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 402321,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З аналізу Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, строк поставки, тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару повинно здійснюватись у відповідних рахунках або специфікаціях.

Судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №2517 від 26.10.2021 на суму 172746,00 грн, в якому міститься посилання на реквізити Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021; в рахунку зазначено найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Відповідно до платіжного доручення №286 від 26.10.2021 позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у розмірі 172746,00 грн (призначення платежу - згідно з рахунком №2517 від 26.10.2021).

Крім того, судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №2531 від 28.10.2021 на суму 229575,00 грн, в якому міститься посилання на реквізити Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021; в рахунку зазначено найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Відповідно до платіжного доручення №293 від 28.10.2021 позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у розмірі 229575,00 грн (призначення платежу - згідно з рахунком №2531 від 28.10.2021).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У п. 2.6 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021 сторонами погоджено термін поставки - 2 банківські дні після зарахування 100% передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій продукції узгоджуються сторонами у специфікаціях до договору.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів погодження між сторонами іншого строку поставки відповідачем продукції, ніж той, що зазначений у п. 2.6 Договору купівлі-продажу №31082021/08 від 31.08.2021, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був поставити позивачу товар за рахунком №2517 від 26.10.2021 на суму 172746,00 грн у строк до 28.10.2021, та товар за рахунком №2531 від 28.10.2021 на суму 229575,00 грн у строк до 01.11.2021.

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов`язку з поставки товару позивачу.

Судом встановлено, що 23.11.2021 позивач направив відповідачу вимогу вих. №15/02 від 18.11.2021 про повернення суми попередньої оплати у загальному розмірі 402321,00 грн.

Однак, станом на дату розгляду справи у суді відповідач не повернув позивачу сплачену позивачем попередню оплату у розмірі 402321,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов`язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» з повернення суми попередньої оплати у розмірі 402321,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алісбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» про стягнення 402321,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Міра» (02092, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7; ідентифікаційний код: 43452599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алісбуд» (46020, Тернопільська обл., м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, буд. 32А; ідентифікаційний код: 33392104) грошові кошти у розмірі 402321 (чотириста дві тисячі триста двадцять одна) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 6034 (шість тисяч тридцять чотири) грн 82 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 30.03.2022.

Суддя О.М. Спичак