Ухвала

від 29.03.2022 по справі 910/2773/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

30.03.2022Справа № 910/2773/22Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до пред`явлення позову)

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар»

третя особа 1: Приватне акціонерне товариство «Каховський завод електрозварювального устаткування»

третя особа 2: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна

третя особа 3: приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Пирожок Євгеній Віталійович

третя особа 4: Акціонерне товариство «Банк Альянс»

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

22.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (до пред`явлення позову), в якій заявник просить суд зупинити стягнення у виконавчому провадженні №65069721, відритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 07.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик Ольгою Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №648, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» заборгованості за Договором №20-017/ЮК про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії від 04.02.2020 (разом з Договором про внесення змін та доповнень №1 від 12.10.2020 та Договором про внесення змін та доповнень №2 від 24.12.2020) за рахунок майна, зазначеного в Іпотечному договорі від 12.10.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик Ольгою Анатоліївною (номер в реєстрі №1752) на загальну суму 511800,32 дол США, які складаються з суми за простроченим кредитом в розмірі 481999,99 дол США та за простроченими процентами в сумі 29800,33 дол США.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку передати їх за підсудністю до Господарського суду Херсонської області, зважаючи на наступні обставини.

04.02.2020 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (банк, кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Каховський завод електрозварювального устаткування» (позичальник) укладено Договір №20-017/ЮК про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 12000000,00 грн, кінцевий термін повернення - 10.12.2020.

04.02.2020 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (банк), Приватним акціонерним товариством «Каховський завод електрозварювального устаткування» (позичальник) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено Договір поруки №20-017/ЮК/П/1, відповідно до умов якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов`язань за Договором №20-017/ЮК про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії від 04.02.2022, зокрема, повернути отримані кредитні кошти у сумі 12000000,00 грн у строки не пізніше 10.12.2020; щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом.

12.10.2020 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (іпотекодержатель) та Приватним акціонерним товариством «Каховський завод електрозварювального устаткування» (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., зареєстрований в реєстрі за №1752, яким забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з Договору №20-017/ЮК про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії від 04.02.2022.

Відповідно до п. 2.1 Іпотечного договору від 12.10.2020 предметом іпотеки є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

27.04.2021 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (певний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (новий кредитор) укладено Договір №27-04-21 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Відповідно до розділу 1 договору боржником є Приватне акціонерне товариство «Каховський завод електрозварювального устаткування»; заборгованість - невиконані боржником грошові зобов`язання відповідно до кредитного договору (534605,13 дол США).

07.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. вчинено виконавчий напис №648, яким звернуто стягнення на нерухоме майно, яке було передано в іпотеку за Іпотечним договором від 12.10.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., зареєстрований в реєстрі за №1752.

Заявник у поданій до суду заяві про забезпечення позову вказує на те, що 07.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. було вчинено виконавчий напис за №648; 08.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Пирожком Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

28.04.2021 на офіційному сайті СЕТАМ опубліковано оголошення про проведення електронних торгів щодо вказаного предмета іпотеки, які в подальшому були зупинені.

Однак, 31.01.2022 виконавчі дії були поновлені, торги щодо реалізації предмета іпотеки призначено на 28.02.2022.

Заявник у поданій до суду заяві про забезпечення позову зазначає, що у разі продажу предмета іпотеки за незаконним виконавчим написом (за твердженням заявника) за ціною, яка є нижчою, ніж існуюча заборгованість позичальника за кредитним договором, відповідач матиме право стягнути з нього грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про порушення його прав як поручителя, та у випадку невжиття заходів забезпечення позову, предмет іпотеки буде реалізовано на торгах, і заявник не зможе захистити та поновити свої порушені права в межах одного судового провадження.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Заявник зазначає, що він має намір звернути до суду з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого 07.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик Ольгою Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №648, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з ч. 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

У ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.

Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності, оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №905/1732/18 викладено правову позицію про те, що до позовів про права на нерухоме майно відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 Цивільного кодексу України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 Цивільного кодексу України) тощо.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц судом зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм Верховний Суду у постанові від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц висловив правову позицію, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно, вимог іпотекодержателя.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 дійшла висновку, що у частині третій статті 16 Господарського процесуального кодексу України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Натомість у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії розширено.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 зазначила, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майном або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

З огляду на викладене суд зазначає, що за правилами, визначеними процесуальним законом, позови про визнання виконавчого напису нотаріуса (про звернення стягнення на об`єкт нерухомості) таким, що не підлягає виконанню, підлягають розгляду із урахуванням правил виключної підсудності, визначеної статтею 30 Господарського процесуального кодексу України, тобто за місцезнаходженням такого нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №755/5684/18-ц.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається (до подання позовної заяви) за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, тоді як позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (про звернення стягнення н предмет іпотеки) подається за правилами виключної підсудності (за місцем знаходження нерухомого майна), суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову повинна бути подана до Господарського суду Херсонської області.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У ч. 2 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Зважаючи на те, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову повинна бути подана до Господарського суду Херсонської області (за місцем знаходження нерухомого майна), суд дійшов висновку передати матеріали заяви про забезпечення позову у справі №910/2773/22 до Господарського суду Херсонської області.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Керуючись статтями 31, 138, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі №910/2773/22 передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя О.М. Спичак