Рішення

від 29.03.2022 по справі 914/204/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2022 Справа № 914/204/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арден Сервіс», місто Львів

про стягнення 63 804,02 грн.

За участю представників:

від позивача Березіна О.С. - представник (довіреність №01-39/13 від 14.01.2022);

від відповідача не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арден Сервіс» про стягнення 63 804,02 грн заборгованості за договорами оренди (найму) нерухомого майна №3600 від 15.05.2018 та №3602 від 15.05.2018.

Ухвалою від 07.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 16.02.2022 об 11:30 год.

Протокольною ухвалою від 16.02.2022 суд відклав судове засідання для розгляду справи по суті на 02.03.2022 на 10:30 год., відсутньому в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Явка сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Судове засідання призначене на 02.03.2022 на 10:30 год. не відбулося через перебування судді Сухович Ю.О. у відпустці. Після закінчення відпустки судді Сухович Ю.О. суд визначає дату та час судового засідання, яке не відбулося 02.03.2022.

Ухвалою від 14.03.2022 суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 30.03.2022 об 11:30 год.

Представник позивача в судове засідання 30.03.2022 для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 30.03.2022 для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 30.03.2022 не визнавалась обов`язковою.

Ухвала від 14.03.2022 про призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 30.03.2022 об 11:30 год., надсилалась відповідачу на адресу вказану позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79024, місто Львів, вулиця Промислова, будинок 25.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення 16.03.2022 прийняте та 18.03.2022 прямує до точки видачі/доставки (місце виконання операції місто Львів, індекс 79024). 24.03.2022 року поштове відправлення за номером 7901414477316 вручене за довіреністю адресату відповідачу.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, в судове засідання не з`явився, явки представника не забезпечив.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представника в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 30.03.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено ряд договорів оренди (найму) нерухомого майна, а саме: договір від 15.05.2018, посвідчений Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим №3600; договір від 15.05.2018, посвідчений Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим №3602.

За умовами вказаних договорів відповідач зобов`язувався прийняти майно від позивача та своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату. Крім сплати орендної плати відповідач зобов`язувався відшкодовувати позивачу витрати зазначені в п.3.6. договорів та в сумах вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним та/або орендодавцем додатково.

Проте, відповідач порушив свої зобов`язання, оплату здійснював несвоєчасно та не в повному розмірі, у зв`язку з чим станом на 14.01.2022 року заборгованість за двома договорами становить - 63 804,02 грн (за договором від 15.05.2018 за реєстровим №3600 - 59 848,54 грн; за договором від 15.05.2018 за реєстровим №3602 - 3 955,48 грн), яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема зазначив, що довідки про дебіторську заборгованість видані та складені самим позивачем не можуть вважатися належними та допустимими доказами у даній справі. Доказів скерування та отримання орендарем рахунків на оплату до позовної заяви не долучено. Відповідач здійснював часткові оплати орендної плати по мірі можливості.

Також, відповідач зазначив, що позивач не надав договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг, не долучив розрахунків, яким саме чином ним розподіляються витрати на комунальні послуги між орендарями.

У виставлених рахунках (які долучені до позовної заяви) зазначено:

- «відшкодування послуг з прибирання територій», проте, орендовані приміщення відповідачем прибираються самостійно або на підставі відповідних договорів про надання послуг - позивач жодного прибирання не здійснює;

- «відшкодування послуг охорони, проте, жодної охорони в будівлі відповідач не бачив, договорів надання послуг з охорони позивачем не долучено, при цьому, ціна вказана в рахунках на витрати з охорони чомусь кожен раз інша;

- «відшкодування послуг з технічного обслуговування ліфтів», проте, відповідач не орендує ліфт та не користується ним, договором оренди не передбачено відшкодування витрат по технічному обслуговуванню ліфта. Витрати на відшкодування послуг з технічного обслуговування ліфта матеріалами справи не підтверджені, відповідного договору позивачем не долучено;

- «відшкодування дощових стоків», проте, умовами договорів оренди відшкодування витрат на дощові стоки не передбачено, взагалі;

- «відшкодування послуг з вивезення ТПВ», проте, приміщення орендуються з метою розміщення офісів, жодного виробництва немає, та відповідно, відходи практично не утворюються, договору про надання послуг з вивезення ТПВ позивачем до матеріалів справи не долучено;

- «відшкодування сплати податку за землю», проте, у виставлених рахунках майже кожний раз різні суми, при цьому, як вбачається з рахунків, позивач нараховує ПДВ на податок на землю.

Крім того, відповідач зазначив, що у виставлених рахунках (які долучені до позовної заяви) під час неопалюваного сезону зазначено: «розподіл природного газу», проте, кожен рахунок містить в собі іншу суму, які не підтверджені жодними доказами.

Інші нарахування - плата за електроенергію, водопостачання та водовідведення, теплопостачання, а саме факт їх понесення позивачем, та правильність проведеного розрахунку не підтверджені матеріалами справи.

Наявність у наданих позивачем рахунках суми за оренду землі без обґрунтування таких розрахунків, не є належним доказом на підтвердження виконання позивачем умов договору щодо пропорційності їх здійснення та виставлення рахунку відповідачу. При цьому відповідач покликається на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року у справі №917/1636/20.

Крім того, відповідач зазначив, що у період березень-травень 2020 року ТзОВ «Арден Сервіс» не здійснювало господарської діяльності у зв`язку із введенням карантину, про що повідомляло повіреного відповідними листами, до яких було долучено копію наказу про встановлення простою на товаристві. Повірений та орендодавець відмовились звільнити ТзОВ «Арден Сервіс» від обов`язку сплати орендної плати, але комунальні послуги, а саме: водопостачання та водовідведення, електроенергія та теплопостачання нашим товариством у зазначений період майже не споживались.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Обставини встановлені судом.

15 травня 2018 року між Дочірнім підприємством «Національної акціонерної компанії «Надра України», яке перейменоване у Дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - повірений), яке діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Надра України», яке перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Національної акціонерної компанії «Надра України» на підставі договору доручення №388/07 від 09.11.2007 (згідно з договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арден Сервіс» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3600 (надалі по тексту рішення договір №3600).

Відповідно до п. 1.1. договору №3600, повірений зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 306,5 м2, а саме: кімната № 4д-17 площею 39,8 м2; кімната № 4д-18 площею 31,0 м2; кімната № 4д-19 площею 19,9 м2; кімната №4д-20 площею 25,2 м2; кімната № 4д-21 площею 27,2 м2; кімната № 4д-22 площею 21,9 м2; кімната № 4д-23 площею 21,0 м2; кімната № 4д-25 площею 5,0 м2; частина кімнати № 4д-26 площею 10,6 м2; кімната № 4д-29 площею 16,4 м2; кімната № 4д-30 площею 3,5 м2; кімната № 4д-32 площею 17,3 м2; кімната № 4д-33 площею 1,0 м2; кімната № 4д-34 площею 0,8 м2; кімната № 4д-35 площею 7,3 м2; кімната № 4д-36 площею 9,6 м2; кімната № 4д-37 площею 4,9 м2; кімната № 4д-38 площею 6,4 м2; кімната № 4д-39 площею 12,6 м2; кімната № 4д-40 площею 25,1 м2, що розташовані на п`ятому поверсі адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: місто Львів, площа Міцкевича, 8, та є власністю Національної акціонерної компанії «Надра України», право користування яким передано до статутного капіталу ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія».

Згідно п. 1.2. договору №3600, майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.1. договору №3600, орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання повіреним та орендарем акта приймання-передачі майна.

15.05.2018 року між сторонами підписано та скріплено печатками уповноважених представників сторін Акт приймання-передачі (додаток №1 до договору №3600), відповідно до якого повірений передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 306,5 м2, а саме: кімната № 4д-17 площею 39,8 м2; кімната № 4д-18 площею 31,0 м2; кімната № 4д-19 площею 19,9 м2; кімната №4д-20 площею 25,2 м2; кімната № 4д-21 площею 27,2 м2; кімната № 4д-22 площею 21,9 м2; кімната № 4д-23 площею 21,0 м2; кімната № 4д-25 площею 5,0 м2; частина кімнати № 4д-26 площею 10,6 м2; кімната № 4д-29 площею 16,4 м2; кімната № 4д-30 площею 3,5 м2; кімната № 4д-32 площею 17,3 м2; кімната № 4д-33 площею 1,0 м2; кімната № 4д-34 площею 0,8 м2; кімната № 4д-35 площею 7,3 м2; кімната № 4д-36 площею 9,6 м2; кімната № 4д-37 площею 4,9 м2; кімната № 4д-38 площею 6,4 м2; кімната № 4д-39 площею 12,6 м2; кімната № 4Д-40 площею 25,1 м2, що розташовані на п`ятому поверсі адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: місто Львів, площа Міцкевича, 8.

Згідно п. 3.1. договору №3600, орендна плата визначається за домовленістю сторін та становить за базовий місяць оренди 36 000,00 (тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок, без урахування ПДВ. Базовий місяць - це місяць проведення експертної оцінки майна, на основі якої розраховується орендна плата. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.2. договору №3600, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація за даний місяць не проводиться.

Згідно п. 3.3. та п.3.4. договору №3600, нарахування орендної плати починається з дати підписання повіреним та орендарем акта приймання-передачі майна. Орендна плата перераховується орендарем на рахунок повіреного не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Відповідно п. 3.6. договору №3600, крім сплати орендної плати, орендар щомісячно, до 15 числа кожного місяця, відшкодовує повіреному та/або орендодавцю витрати на утримання та обслуговування орендованого майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним та/або орендодавцем; витрати орендодавця та/або повіреного по сплаті податку на землю, а також витрати орендодавця та/або повіреного по сплаті податку на нерухомість та витрати орендодавця/повіреного на охорону майна пропорційно до площі орендованого майна, в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним та/або орендодавцем додатково.

Згідно п. 4.6. договору №3600, орендар зобов`язувався прийняти майно від повіреного, своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідач взятих на себе зобов`язань зі сплати орендної плати та відшкодовування витрат зазначених в п.3.6. договору №3600 в сумах вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним та/або орендодавцем додатково за договором оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3600, у встановлений строк не провів, внаслідок чого станом на 14.01.2022 у відповідача утворилась заборгованість, яка складає 59 848,54 грн.

В матеріалах справи наявна довідка №1 про дебіторську заборгованість від 14.01.2022 року, згідно якої станом на 14.01.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить 59 848,54 грн за період березень-липень 2020, згідно виставлених рахунків:

- № 230 від 31.03.2020 в сумі 63 026,22 грн, з них було частково сплачено 39 380,21 грн - 16.04.2020;

- № 292 від 30.04.2020 в сумі 57 365,04 грн, з них було частково сплачено 7 770,96 грн - 14.05.2020;

- № 366 від 31.05.2020 в сумі 57 320,63 грн, з них було частково сплачено 23 646,01 грн - 04.06.2020; 7 090,18 грн - 19.06.2020 та 14 424,53 грн - 10.07.2020;

- № 433 від 30.06.2020 в сумі 58 165,21 грн, оплачено було 14.07.2020;

- № 544 від 01.07.2020 по 15.07.2020 в сумі 28 289,06 грн;

- № 550 від 16.07.2020 по 31.07.2020 в сумі 3 958,88 грн;

14.08.2020 було здійснено оплату в сумі 57 799,40 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки на оплату виставлені відповідачу за оренду та за витрати зазначені в п.3.6. договору №3600.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3600, позивач просить стягнути загальну суму заборгованості в розмірі 59 848,54 грн.

15 травня 2018 року між Дочірнім підприємством «Національної акціонерної компанії «Надра України», яке перейменоване у Дочірнє підприємство ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - повірений), яке діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Надра України», яке перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Національної акціонерної компанії «Надра України» на підставі договору доручення №388/07 від 09.11.2007 (згідно з договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арден Сервіс» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3602 (надалі по тексту рішення договір №3602).

Відповідно до п. 1.1. договору №3602, повірений зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 36,4 м2, а саме кімната №: 4в-12, що розташоване на четвертому поверсі адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: місто Львів, площа Міцкевича, 8, та є власністю Національної акціонерної компанії «Надра України», право користування яким передано до статутного капіталу ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія».

Згідно п. 1.2. договору№3602, майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.1. договору №3602, орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання повіреним та орендарем акта приймання-передачі майна.

15.05.2018 року між сторонами підписано та скріплено печатками уповноважених представників сторін Акт приймання-передачі (додаток №1 до договору №3602), відповідно до якого повірений передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення, загальною площею 36,4 м2, а саме кімнату №:4в-12, що розташоване на четвертому поверсі адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: місто Львів, площа Міцкевича, 8 (вісім).

Згідно п. 3.1. договору №3602, орендна плата визначається за домовленістю сторін та становить за базовий місяць оренди 3 000,00 (три тисячі) гривень 00 копійок, без урахування ПДВ. Базовий місяць - це місяць проведення експертної оцінки майна, на основі якої розраховується орендна плата. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.2. договору №3602, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація за даний місяць не проводиться.

Згідно п. 3.3. та п.3.4. договору №3602, нарахування орендної плати починається з дати підписання повіреним та орендарем акта приймання-передачі майна. Орендна плата перераховується орендарем на рахунок повіреного не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Згідно п. 3.6. договору №3602, крім сплати орендної плати, орендар щомісячно, до 15 числа кожного місяця, відшкодовує повіреному та/або орендодавцю витрати на утримання та обслуговування орендованого майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним та/або орендодавцем; витрати орендодавця та/або повіреного по сплаті податку на землю, а також витрати орендодавця та/або повіреного по сплаті податку на нерухомість та витрати орендодавця/повіреного на охорону майна пропорційно до площі орендованого майна, в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним та/або орендодавцем додатково.

Відповідно до п. 4.6. договору №3602, орендар зобов`язувався прийняти майно від повіреного, своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідач взятих на себе зобов`язань зі сплати орендної плати та відшкодовування витрат зазначених в п.3.6. договору №3602 в сумах вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним та/або орендодавцем додатково за договором оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3602, у встановлений строк не провів, внаслідок чого станом на 14.01.2022 у відповідача утворилась заборгованість, яка відповідно до довідки №2 від 14.01.2022 року становить 3 955,48 грн.

В матеріалах справи наявна довідка №2 про дебіторську заборгованість від 14.01.2022 року, згідно якої станом на 14.01.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 955,48 грн за період березень-липень 2020, згідно виставлених рахунків:

- № 228 від 31.03.2020 в сумі 6 0159,97 грн, з них було частково сплачено 4 082,83 грн - 22.04.2020;

- № 290 від 30.04.2020 в сумі 5 190,17 грн, з них було частково сплачено 833,66 грн - 14.05.2020;

- № 364 від 31.05.2020 в сумі 5 357,23 грн, з них було частково сплачено 2 077,14 грн - 04.06.2020; 944,82 грн - 19.06.2020 та 2 568,92 грн - 10.07.2020;

- № 431 від 30.06.2020 в сумі 5 403,47 грн, оплачено було 20.07.2020;

- № 542 від 01.07.2020 по 15.07.2020 в сумі 2 703,36 грн;

- № 551 від 16.07.2020 по 31.07.2020 в сумі 580,68 грн;

14.08.2020 було здійснено оплату в сумі 5 528,56 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки на оплату виставлені відповідачу за оренду та за витрати зазначені в п.3.6. договору №3602.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3602, позивач просить стягнути загальну суму заборгованості в розмірі 3 955,48 грн.

Отже загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, у зв`язку з невиконанням останнім зобов`язань за договорами оренди (найму) нерухомого майна №3600 від 15.05.2018 та №3602 від 15.05.2018 становить 63 804,02 грн.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є два договори: договір оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3600 та договір оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3602.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов`язків орендаря у зобов`язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.

У відповідності до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.4., п. 3.6. договорів оренди (найму) нерухомого майна (№3600 від 15.08.2018 та №3600 від 15.005.2018) орендна плата перераховується орендарем на рахунок повіреного не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди. Крім сплати орендної плати, орендар щомісячно, до 15 числа кожного місяця, відшкодовує повіреному та/або орендодавцю витрати на утримання та обслуговування орендованого майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним та/або орендодавцем; витрати орендодавця та/або повіреного по сплаті податку на землю, а також витрати орендодавця та/або повіреного по сплаті податку на нерухомість та витрати орендодавця/повіреного на охорону майна пропорційно до площі орендованого майна, в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним та/або орендодавцем додатково.

Згідно п. 4.6. договорів оренди (найму) (№3600 від 15.08.2018 та №3602 від 15.005.2018) орендар зобов`язувався прийняти майно від повіреного, своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Станом на 14.01.2022 заборгованість по двом договорам складає 63 804,02 грн, з яких 59 848,54 грн за договором оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3600 та 3 955,48 грн за договором оренди (найму) нерухомого майна, посвідченого Дячуком О.А. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 15 травня 2018 року за реєстровим № 3602.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві, суд зазначає наступне.

Обов`язок сплати відповідачем витрат на утримання та обслуговування орендованого майна, витрат на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо) пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг; витрат по сплаті податку на землю, податку на нерухомість та витрати на охорону майна пропорційно до площі орендованого майна, передбачений умовами договорів оренди, зокрема п.3.6. В цьому ж пункті договорів зазначено, що суми цих витрат вказуються в рахунках на оплату, що виставляються орендарю.

Рахунки по яких виникла заборгованість з 31.03.2020 по 16.07.2020. Водночас відповідач, заперечуючи надання послуг вказаних в цих рахунках, не надав жодних доказів звернення до позивача з листами про підтвердження цих послуг, зауважень щодо сум таких послуг.

Договора оренди, за якими виникла заборгованість не визнані недійсними, отже є обов`язковими до виконання.

Щодо заперечень відповідача про нарахування орендної плати за період карантину суд зазначає наступне.

Карантин встановлений Кабінетом Міністрів України, щоб запобігти поширенню коронавірусу належить до форс-мажорних обставин відповідно до ч.2 ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Водночас, лише сам факт запровадження карантину та обмежень, які з ним пов`язані не дає права сторонам договору не виконувати передбачені ним зобов`язання.

У випадку коли сторона, яка вважає, що виконати зобов`язання перед контрагентом, відповідно до передбачених у ньому умов не дозволяє карантин, вона має довести причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням чи несвоєчасним виконанням зобов`язання та запровадженням карантину. Для цього відповідач повинен був вчинити наступні дії:

1) оформити зупинення своєї діяльності у відповідній сфері господарської діяльності з виданням належного наказу (розпорядження);

2) надіслати повідомлення (повідомити) контрагента про неможливість виконати зобов`язання перед ним у зв`язку з карантинними обмеженнями;

3) звернутися до регіональної Торгово-промислової палати за сертифікатом про форс-мажорні обставини, що мали місце в певній ситуації та додати пакет документів на підтвердження обставин.

Згідно ч.1 ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Водночас, відповідач не надав Сертифікат про форс-мажорні обставини виданий регіональною Торгово-промисловою палатою, відтак безпідставним є його посилання на наявність форс мажорних обставин, які звільняють його від обов`язку по сплаті орендної плати, витрат на утримання та обслуговування орендованого майна, комунальних послуг, податків. Саме лише посилання на наявність карантинних заходів не може бути підставою для звільнення його від обов`язку сплати боргу.

Суд звертає увагу на те, що запроваджені на території України карантинні заходи стосуються не лише відповідача, зазначені обставини також негативно впливають на діяльність інших суб`єктів господарювання, зокрема і на позивача у даній справі, який має право на стягнення заборгованості, що виникла внаслідок порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

Згідно частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 неможливість користування орендованим майном є об`єктивна безпосередня неможливість використання переданого у найм майна (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщення речі тощо).

Водночас відповідач не надав доказів неможливості здійснення правомочностей орендаря, зокрема бути допущеним до приміщення, знаходитись в ньому, користуватись орендованим майном у період карантину.

Слід зазначити, що заперечення викладені відповідачем у відзиві не спростовують позовних вимог.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 63 804,02 грн заборгованості за договорами оренди (найму) нерухомого майна №3600 від 15.05.2018 та №3602 від 15.05.2018 є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5281 від 17.01.2022.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арден Сервіс» (79024, Львівська область, місто Львів, вулиця Промислова, будинок 25; ідентифікаційний код юридичної особи 40968825) на користь Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» (79000, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи 01432606) 63 804,02 грн заборгованості та 2 481,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення

складено 01.04.2022

Суддя Сухович Ю.О.