Рішення

від 22.03.2022 по справі 926/4656/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/4656/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є. С., розглянувши матеріали справи

за позовом Чернівецької міської ради

до фізичної особи - підприємця Луцака Тодора Лазаровича

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 4653,30 грн

Представники сторін:

від позивача - Манчул М.-Д. Д. ;

від відповідача - не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог

Чернівецька міська рада (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ідентифікаційний код 36068147) звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця Луцака Тодора Лазаровича ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року в сумі 4653,30 грн.

2. Короткий зміст заперечень проти позову фізичної особи-підприємця Луцака Тодора Лазоровича .

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки ним у вересні 2021 року двома окремими платежами було здійснено оплату за користування спірною земельною ділянкою. Зокрема, 08.09.2021 сплачена орендна плата за землю по АДРЕСА_2 в сумі 1000,00 грн, а 28.09.2021 в сумі 6400,00 грн. У зв`язку з цим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки кошти про які заявляє позивач сплачені ним в повному обсязі, що підтверджуються доданими квитанціями.

3. Короткий зміст ухвал суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.12.2021.

У судовому засіданні, 13.12.2021, оголошено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 12.01.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні, 12.01.2022, оголошено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 26.01.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.

26.01.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 31.01.2022 призначено судове засідання на 07.02.2022.

Ухвалою суду від 07.02.2022 відкладено підготовче засідання на 22.02.2022.

У судовому засіданні, 22.02.2022, оголошено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву до 28.02.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні, 28.02.2022, оголошено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.03.2022.

23.03.2022 представник відповідача у судове засідання не з`явився про причини своєї неявки суд не повідомив, однак представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.07.2013 фізична особа-підприємець Луцак Тодор Лазарович набув право власності на 2/100 ідеальних часток поділених в натурі нежитлових будівель, що складає - прохідну літ. «Б», загальною площею 24,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці загальною площею 0,0059 га за кадастровим номером 7310136600:09:003:0034.

В подальшому у зв`язку із реконструкцією та збільшенням розміру площі вищезазначеної будівлі за адресою АДРЕСА_2 за відповідачем зареєстровано право власності на будівлю літ. «Б» - магазин з торгово-офісними приміщеннями, загальною площею 97,20 кв.м на підставі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05.06.2014 № 725/2721/14-ц. Дата реєстрації - 23.09.2014.

На підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2021 № 396 виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю та користування відповідачем без належних на те правових підстав у період з 01.11.2018 по 31.10.2020 земельною ділянкою на АДРЕСА_2 загальною площею 0,0059 га за кадастровим номером 7310136600:09:003:0034 на якій розміщене належне відповідачу нерухоме майно.

У зв`язку з неоформленням відповідачем права користування земельною ділянкою на правах оренди, що потягнуло за собою фактичне безоплатне її використання, виконавчим органом Чернівецької міської ради - департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради було спрямовано землекористувачу листи від 28.02.2019 № 04/01-08/3-07/892 та від 01.03.2021 № 04/01-08/3-07/834 з пропозицією сплатити кошти за використання земельної ділянки. Однак, відповідач не звернув увагу на листи та кошти не сплатив.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 396 від 16.03.2021, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0059 га за кадастровим номером 7310136600:09:003:0034, нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 64641,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач є власником зазначеного нерухомого майна - магазину з торгово-офісними приміщеннями, будинку літери «Б» загальною площею 97,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Оплату за вищезазначену земельну ділянку здійснено у вересні 2021 року, на думку відповідача, двома окремими платежами в сумі 1000,00 грн на рахунок - НОМЕР_2 з призначенням платежу - кошти за шкоду, орендна плата за землю та 6400,00 грн на рахунок - НОМЕР_3 з приначенням платежу - орендна плата.

Відповідно до квитанції від 08.09.2021 оплата в сумі 1000,00 грн зарахована позивачем для сплати коштів юридичними та фізичними особами за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття. Проте, сума 6400,00 грн сплачена відповідачем, зарахована позивачем як орендна плата за користування земельними ділянками комунальної власності згідно договору № 6191 від 04.12.2009.

При цьому, відповідач не звертався до позивача з заявою про зарахування суми 6400,00 грн як помилково сплачених та перерахування їх за відшкодування орендної плати за землю.

Як вбачається з розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю який здійснений департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою за період з 01.11.2018 до 31.10.2020 становить 4653,30 грн.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що відповідач в період з 01.11.2018 по 31.10.2020 використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав.

Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Разом з тим главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України -особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

Крім того, даної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 у справі № 908/4582/15, від 04.11.2020 у справі №904/1283/19.

Визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» суд зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належних і допустимих доказів: витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2021 № 396, а також суд погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Згідно розрахунку наданого позивачем і перевіреного судом розмір безпідставно збережених коштів фізичною особою-підприємцем Луцаком Тодором Лазаровичем за період з 01.11.2018 по 31.10.2020 складає 4653,30 грн. Таким чином суд прийшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд встановив, що фізична особа-підприємець Луцак Тодор Лазарович , як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею за період з 01.11.2018 по 31.10.2020, а звідси - зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 2270,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Чернівецької міської ради.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця Луцака Тодора Лазаровича про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 4653,30 грн задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Луцака Тодора Лазаровича ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Чернівецька міська рада (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ідентифікаційний код 36068147) безпідставно збережені кошти орендної плати за період з 01.11.2018 по 31.10.2020 у розмірі 4653,30 грн та судовий збір в сумі 2270 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.04.2022.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/