Рішення

від 24.03.2022 по справі 559/3124/21

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/3124/21

Провадження № 2/559/249/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2022 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Кобзаренко І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубенської початкової школи Дубенської міської ради Рівненської області про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1. Позивач. В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що з 1 вересня 2003 року працює в Дубенській початковій школі Дубенської міської ради Рівненської області (раніше НВК «Школа-дитячий садок» №4 м.Дубно, Дубенський НВК загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад) на посаді вчителя початкових класів, сумлінно виконує трудові обов`язки, жодних претензій зі сторони керівництва до неї не було.

03 листопада 2021 року листом директора школи її було повідомлено про те, що з 8 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ щеплення від COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти. І зобов`язано надати документ, що підтверджує наявність профілактичного щеплення, сертифікат про одужання або довідку про абсолютні протипоказання, а інакше відсторонять від роботи без збереження заробітної плати. Щодо недопустимості порушення її прав відповідачем з приводу примусу до щеплення позивачкою подавалися заяви від 3 і 6 вересня 2021 року, але оскаржуваним наказом директора її відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Вона є матір`ю трьох неповнолітніх дітей та фактично залишилася без засобів до існування. Відсторонення від роботи позбавило її та членів сім`ї гарантованої щомісячної заробітної плати.

З посиланням на ст. 19, 28, 43 Конституції України, ст. 23 Загальної декларації прав людини, ст.1 Європейької соціальної хартії, ст. 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст. 2, 46, 221, 233 КЗпП, правові висновки Верховного Суду в постановах від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (№ 61-13444св19) , від 3.06.2020р. у справі № 205/4333/17 (№ 61-45345 св18), від 17 червня 2020 року у справі № 185/676/18 (провадження № 61-8219св19), від 04.10.2021 р. у справі № 336/1368/20, від 18.10.2021 р. у справі № 188/608/19, ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», обгрунтовує, що чинним законодавством України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи із підстав відсутності у нього щеплення від COVID -19. Тому просить скасувати Наказ директора Дубенської початкової школи Дубенської міської ради Рівненської області №105-к/тр від 18 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи з 19 листопада 2021 року до усунення причин відсторонення (уточнено, що до 27 лютого 2022 року включно) без збереження заробітної плати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

1.2. Відповідач. 06.01.2022 представником відповідача адвокатом Альоновою М.Б. подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю. Зазначає, що позивачка помилково вважає примушуванням до щеплень повідомлення від 03.11.2021 №511, в якому зазначено, що на період карантину, встановленого КМУ, щеплення від COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти. Також із заяви про неприпустимість порушення законодавства України під час щеплення ОСОБА_1 офіційно відмовилась від щеплення її від будь-якої хвороби.

Вважає, що відсторонення позивачки від роботи ґрунтувалось на вимогах ст.1,5 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", ст.1, 11-12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", згідно наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 №2153 та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, на підставі ст. 46 КЗпП здійснено в спосіб, передбачений законом та існування правових та фактичних підстав. З посиланням на правову позицію Європейського суду з прав людини в справі "Соломахін проти України", відповідач вважає, що втручання в право на приватне життя, що охороняється ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не було, бо втручання у фізичну недоторканість заявника можна вважати виправданим міркуванням охорони здоров`я та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань в регіоні. Також посилається на правову позицію Верховного суду в постанові від 10.03.2021 у справі №331/5291/19 (провадження №61-17335св20), що вирішуючи питання про співвідношення статтей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріорітетність забезпечення безпеки життя і здоров`я людини над правом на освіту, а право дитини позивачки на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси.

Щодо посилань позивачки ніби відсторонення від роботи суперечить Конституції України, то відсутнє порушення права позивача на працю, визначене ст.43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини. Стосовно вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного простою, то вона є похідною від першої вимоги скасування наказу, а відповідно до наведених вище правових норм таке відсторонення від роботи здійснюється без збереження заробітної плати, тому також просить відмовити в задоволенні.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

23.03.2022 представник позивача адвокат Лопухович А.О. подала заяву про уточнення, в якій просила скасувати Наказ №105-к/тр від 19.11.2021 як незаконний. В зв`язку з винесенням Наказу директора Дубенської початкової школи Дубенської міської ради Рівненської області №23-к від 28.02.2022 про призупинення дії оскаржуваного наказу до завершення воєнного стану в Україні, стягнути на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.11.2021 до 27.02.2022 включно.

Сторони в судове засідання не з`явились, представниками подано заяви про розгляд справ в їх відсутність. При цьому, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, а відповідач - не визнає та просить відмовити.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є багатодітною сім`єю, у них троє дітей: ОСОБА_3 , 2007 року народження, ОСОБА_4 , 2010 року народження, ОСОБА_5 , 2012 року народження, що підтверджується Посвідченням № НОМЕР_1 , виданого 17.01.2013, термін дії до 14.07.2025, а також довідкою про реєстрацію та проживання №1776 від 08.12.2021 (а.с.10, 12).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 вересня 2003 року працює в Дубенській початковій школі Дубенської міської ради Рівненської області (раніше НВК «Школа- дитячий садок» №4 м.Дубно, Дубенський НВК загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад) на посаді вчителя початкових класів, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 від 01.09.2001 (а.с.11).

Згідно характеристики діяльності вчителя початкових класів Дубенського НВК «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Рівненської області від 04.03.2021, ОСОБА_1 відповідає займаній посаді, постійно працює на самовдосконалення, творчо організовує роботу, бере активну участь у методичній роботі закладу, активна у громадському житті закладу, користується авторитетом, скромна, тактовна, комунікабельна, у 2018 та 2019 роках їй висловлена Подяка комплексу та Дубенської міської ради, Грамота за професіоналізм, сумлінну працю та вагомий внесок у справу навчання та виховання молодших школярів (а.с.13).

За результатами атестації 19.03.2021 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» (а.с.14).

03 листопада 2021 року листом директора школи за №511 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення від COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти. У зв`язку із чим, необхідно надати документ, що підтверджує наявність профілактичного щеплення, сертифікат про одужання або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 року №595. Якщо до цієї дати не буде подано один із зазначених документів, ОСОБА_1 буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати, на підставі ст.46 КЗпП та ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 (а.с.15).

30.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до начальника управління освіти Дубенської міської ради Іваницької Н.О. та директора Дубенської початкової школи Тимощук О.Є. із заявою про неприпустимість порушення законодавства України під час щеплення, в якій звернула увагу що щепленняв від ковіду-19 немає в переліку обов`язкових щеплень згідно Закону України "Захист населення від інфекційних хвороб", а сотні людей померло і після вакцинації від коронавірусу, і не надала згоду на щеплення від будь-якої хвороби (а.с.16). На що 14.09.2021 від Управління освіти Дубенської міської ради ОСОБА_1 направлено відповідь, згідно якої відповідно до ст..12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб (а.с.17-18). Також директор школи в листі №354 від 20.09.2021 відповіла, що не примушує до вакцинаціє, а зобов`язана дбати про безпечне освітнє середовище (а.с. 19-20).

Згідно з листом №04-01-17/01-11/4331-21 начальника Головного управління держпродспоживслужби в Рівненській області, особи, які відповідно до наказу МОЗ України від 04.10.2021 №2153 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» не пройшли курс вакцинації проти респіраторної хвороби COVID 19, підлягають, відповідно до Постанови КМУ від 20.10.2021 «1096 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.12.2020 №1236», відстороненню від роботи керівником даного закладу шляхом видання наказу або розпорядження з обов`язковим доведенням його до відома особам, що відсторонюються (а.с.102).

Згідно Витягу з Наказу №105-к/тр від 18.11.2021 ОСОБА_1 , вчителя початкових класів, відсторонено від роботи з 19 листопада 2021 року до усунення причин відсторонення без збереження заробітної плати (а.с.22).

Згідно з Витягом з Наказу №23-к від 28.02.2022, призупинено дію наказу №105-к від 18.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » до завершення воєнного стану в Україні, наказно їй приступити до роботи з 28.02.2022 (а.с.100).

Заробітна плата ОСОБА_1 , згідно Довідки про доходи №592 від 13.12.2021, виданої Дубенською початковою школою Дубенської міської ради, без урахування податків та зборів становить: за вересень 2021 року - 13024,21 грн, за жовтень 2021 року - 16424,21 грн (а.с.43).

IV. Норми права, які застосував суд.

Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 28 Конституції України гарантовано, що кожен має право на повагу до його гідності. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Згідно ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно ст. 286 ЦК України фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю… Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 8 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В рішенні Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020 зазначено, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України. Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.

Згідно ч. 2 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, а відтак п. 41-6 постанови КМ України від 09.12.2020 №1236 слід розуміти не як надання повноважень для відсторонення працівників, а як наголошення необхідності дотримання закону, зокрема п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», яка і регулює процедуру такого відсторонення.

Тобто, фактично з прийняттям відповідного наказу правове регулювання та визначення тих профілактичних щеплень, які є обов`язковими не змінилось, а відтак відсторонення працівника, який і входить до переліку затвердженого наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 є незаконним, оскільки саме до компетенції МОЗ України входить повноваження визначати Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що відповідно і зобов`язує МОЗ самостійно визначати відповідні хвороби та інфекції.

Статтею 46 КЗпП України встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 10 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я" встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, серед яких зокрема передбачено: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно з ч. 1,2 ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, відповідно до статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Згідно Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням до вказаного переліку увійшли працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Зі змісту ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» вбачається, що обов`язковою та єдиною підставою для визначення додаткових профілактичних щеплень є діяльність, яка може призвести до зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Календар профілактичних щеплень в Україні - нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, яким встановлюються перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення. Цей Календар включає обов`язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. Інші обов`язкові щеплення встановлюються відповідно до цього Календаря для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров`я; щеплення дітей після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин); щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями (п. 1 р. І Календаря профілактичних щеплень в Україні)

Тобто, Календар профілактичних щеплень є єдиним визначеним нормативно-правовим актом, який містить перелік видів обов`язкового щеплення, в тому числі, і за епідемічними показниками, при цьому слід врахувати, що Наказ МОЗ №2153 містить лише перелік професій та не є нормативно-правовим актом, який визначає перелік обов`язкових щеплень, оскільки такі повноваження не передбачені ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Отже, навіть у разі наявності епідемічних показань обов`язкові щеплення мають бути встановлені саме Календарем профілактичних щеплень в Україні, бо це єдиний встановлений законодавством нормативно-правовий акт, який визначає перелік обов`язкових щеплень, інші ж органи можуть приймати рішення про проведення обов`язкових щеплень тільки в тому випадку, якщо вони передбачені переліком у Календарі профілактичних щеплень в Україні.

Серед іншого, п. 2 р. І Календаря профілактичних щеплень містить положення про те, що обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

При цьому, р. IV Календаря профілактичних щеплень в Україні визначає перелік обов`язкових щеплень, які можуть бути введені за епідемічними показаннями, до якого входять щеплення від таких захворювань: дифтерії, правця, гепатиту A, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, менінгококової інфекції, гепатиту B, сибірської виразки, вітряної віспи, кашлюку.

Отже, Календар профілактичних щеплень в Україні серед переліку обов`язкових щеплень, які можуть бути введені за епідемічними показаннями, не передбачає щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, визначено відповідним Переліком, який підписаний Генеральним директором Директорату громадського здоров`я та профілактики захворюваності і який не уповноважений визначати окремі професії, виробництва та організації, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Положення ст. 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно правової позиції Верховного Суду у справі №712/3841/17 від 21.08.2019, у разі порушення статті 46 КЗпП, де роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз. З п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року, №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування відшкодування проводиться згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна заробітна плата розраховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

У випадках стягнення на користь працівників середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи.

Термін розрахунку за останні два робочих місяці (ч.2,3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100), тобто за вересень-жовтень 2021 року, оскільки в листопаді 2021 року ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи позивача (22 робочі дні у вересні 2021 року та 20 робочих днів у жовтні 2021 року) становить 701,15 грн. (13024,21+16424,21=29448,42:42).

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 19 листопада 2021 року до 27 лютого 2022 року включно становить 47678 грн. 20 коп.(701,15 грн. х 68 робочих днів). Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь незаконно відстороненого від роботи працівника. Сума платежу за один місяць з 19.11.2021 до 19.12.2021 включно складає 14724,15 грн. (701,15 грн. х 21 робочий день).

Пунктом 2 частини 1 ст.430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1. Конституція України і чинні закони України не визначають серед випадків обмеження права на працю, обмежень пов`язаних із щепленням проти COVID-19. Щеплення від COVID-19 не визначене і як обов`язкове. Встановлення ж такого обмеження підзаконним нормативно-правовим актом і не в умовах воєнного чи надзвичайного станів суперечить Конституції України згідно рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020.

5.2. Позивачка зазнала протиправного втручання в її право на працю через відмову від щеплення проти COVID-19. ЇЇ право на повагу до приватного та сімейного життя було порушено. Адже внаслідок незаконного відсторонення від роботи її також позбавили і заробітної плати. Багатодітна матір залишилась без доходу, без можливості заробляти на прожиття своєї і родини власною працею, не в змозі забезпечити навіть мінімальні потреби для існування.

5.3. Посилання відповідача на справу «Соломахін проти України» як ілюстрація відсутності порушення ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, бо це необхідно в демократичному суспільстві, не заслуговує на увагу. Європейський суд з прав людини при вирішенні питання наявності чи відсутності порушення ст. 8 Конвенції використовує трискладовий тест, відповідаючи поетапно на питання: 1) втручання здійснене «згідно із законом», 2) воно відповідає законній (легітимній) меті?, 3) воно «необхідне в демократичному суспільстві»? В цій справі втручання не було здійснено згідно із національним законом, тому наявне порушення прав людини. І подальший аналіз та відповіді на наступні питання, в тому числі чи це необхідно в демократичному суспільстві, - втрачають сенс.

5.4. Також суд не використовує правову позицію Верховного суду в постанові від 10.03.2021 у справі №331/5291/19 (провадження №61-17335св20), на яку посилається відповідач, оскільки вона не релевантна правовідносинам у цій справі. Не можна порівнювати обмеження права на освіту в шкільному навчальному закладі, коли забезпечено альтернативні методи здобуття освіти, в тому числі індивідуальне навчання, з відстороненням від роботи без збереження заробітної плати, коли людина втрачає засоби для власного існування і виховання трьох дітей.

5.5. Дію оскаржуваного наказу було призупинено внаслідок оголошення воєнного стану і позивачку допущено до роботи 28.02.2022, проте наказ про її відсторонення не скасовано. Він незаконний і не може лишатись чинним, тому суд позов задовольняє. І вимога про стягнення середнього заробітку, яка є похідної, також підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 258, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити: скасувати Наказ директора Дубенської початкової школи Дубенської міської ради Рівненської області №105-к/тр від 18 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 19 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, як незаконний.

Стягнути з Дубенської початкової школи Дубенської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 листопада 2021 року до 27 лютого 2022 року включно у сумі 47678 (сорок сім тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 20 копійок без виключення сум на податки, збори та обов`язкові платежі, справляння і сплата яких є обов`язком роботодавця.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць з 19 листопада 2021 року до 19 грудня 2021 року включно (21 робочий день) в розмірі 14724 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 15 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 31.03.2022.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , телефон: НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Лопухович Алла Олександрівна, адреса: м. Дубно, вул. Д.Галицького, 12, Рівненської області, E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: Дубенська початкова школа Дубенської міської ради Рівненської області, адреса: м. Дубно, вул. Венецька, 11А, Рівненської області, код ЄДРПОУ 25323543.

Представник відповідача: адвокат Альонова Мар`яна Борисівна, АДРЕСА_2 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О.Ю. Жуковська