Рішення

від 27.03.2022 по справі 673/1473/21

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/1473/21

Провадження № 2/673/159/22

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

28 березня 2022 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої - суддіЯгодіної Т.В.

з участю секретаря судового засідання- Ставнічук Р.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Деражнянського ліцею №2 Деражнянської міської ради Хмельницької області,

Відділу освіти, молоді та спорту Деражнянської міської ради

про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

встановив:

В грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Деражнянського ліцею №2 Деражнянської міської ради (Далі відповідач №1) та Відділу освіти, молоді та спорту Деражнянської міської ради (відповідач №2) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обгрунтування позовних вимог вказав, що з 1994 року працює на посаді вчителя трудового навчання. 08.11.2021 року відповідачем випадний наказ про його відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.Ввважає вказаний наказ незаконним, оскільки жодним документом, які підписані між сторонами не передбачений обов`язок у працівника здійснювати відповідні щеплення. Крім того, зазначає, що виключно Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлюється перелік обов`язкових щеплень. І цим Законом щеплення від COVID-19 не встановлено як обов`язкове. Відсторонення через відсутність щеплення від COVID-19 є обмеженням прав працівника, яке можливе у випадках визначених Конституцією України та може встановлюватися виключно Законом, а відтак обмеження, яке встановлено наказом МОЗ України від 04.10.2021 №2153, є неконституційними та незаконними. При цьому, просив стягнути із Відповідача №2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, який мав місце в період з 08.11.2021 року по 01.03.2022 року з врахуванням збільшених позовних вимог, в розмірі 4587,96грн.

Ухвалою судді від 14.12.2021 року відкрито провадження у справі із призначенням її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 12.01.2022 року.

12.01.2022 року судове засідання у справі не відбулось в зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 16.02.2022 року прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Відділ освіти, молоді та спорту Деражнянської міської ради. У справі оголошено перерву до 28.03.2022 року в зв`язку із закінченням запланованого часу на вказану справу.

28.03.2022 р. протокольною ухвалою суду прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню.

28.03.2022 року завершено розгляд ухваленням рішення по суті справи.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. При цьому вказав, що стан його здоров`я не перешкоджає провести щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Пояснив, що здійснює догляд за батьком похилого віку, а тому з метою захисту здоров`я останнього не вважав за доцільне проводити щеплення.

Відповідачі без поважних причин відзив на позов не подали, їх представники будучи присутніми в попередньому судовому засіданні заперечили щодо позовних вимог, вказуючи на законність наказу про відсторонення позивача від роботи в зв`язку з відсутністю щеплення.

Заслухавши сторону позивача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, позивач працює вчителем трудового навчання Деражнянського ліцею №2 Деражнянської міської ради Хмельницької області.

Відповідно до наказу директора Деражнянського ліцею №2 Деражнянської міської ради Хмельницької області №95-к від 08.11.2021, відсторонено від роботи ОСОБА_1 , вчителя трудового навчання з 08.11.2021 року, на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 04.11.2021 № 81. Позивач проставив власноручний підпис у цьому наказі про ознайомлення з таким.

Згідно довідки № 06-38/224 від 07.12.2021р., яка видана Відділом освіти, молоді та спорту Деражнянської міської ради, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з червня по листопад 2021 року становить 4607,38 грн.

Наказом директора Деражнянського ліцею №2 Деражнянської міської ради Хмельницької області №11-к від 28.02.2022 року ОСОБА_1 , вчителя трудового навчання вказаного ліцею допущено до роботи з 01 березня 2022 року до завершення воєнного стану в Україні.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з таких мотивів та норм закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі Постанова № 1236) (в редакції від 08.11.2021 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. продовжено на території України карантин.

З метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, Наказом Міністерства та охорони здоров`я України № 2153 від 04.10.2021 (далі Наказ МОЗ №2153), затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають, зокрема, працівники закладів вищої, післядипломної, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальної, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форм власності (п. 3 Переліку). Міститься також застереження: * «В разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070)».

На підставі вказаного вище Наказу МОЗ №2153 внесені відповідні зміни і до Постанови № 1236.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1096 від 20.10.2021, яка набрала чинності з 08.11.2021, внесено зміни до Постанови № 1236 та доповнено пунктом 41-6, згідно з яким на керівників державних органів, керівників підприємств, установ та організацій покладено обов`язки забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153(далі - перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46 Кодексу законів про працю України, частини другоїстатті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьоїстатті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяти до відома, що на час відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням ч.1ст.94 КЗпП України, ч.1ст.1 Закону України «Про оплату праці»та ч.3ст.5 Закону України «Про державну службу».

Відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються. Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відповідно до ч.1ст.46 КЗпП Українивідсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно звимогами п.а,б ст.10Закону України«Основи законодавстваУкраїни проохорону здоров`я» (далі Закон №2801-XII) громадяни України зобов`язані піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно зположеннями ч.1ст.12 ЗаконуУкраїни «Прозахист населеннявід інфекційниххвороб» (далі Закон № 1645-ІІІ) визначено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я ( ч. 2 ст. 12 Закону 1645-ІІІ).

Відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

Відтак, з аналізу наведених вище нормативно-правових актів видно, що відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим, належить до інших передбачених законодавством випадків, які є підставою для відсторонення від роботи згідно з положеннями ст. 46 КЗпП України.

У ході розгляду справи суд з`ясував, що позивач був відсторонений від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

При цьому, суд встановив, що відсторонюючи позивача від роботи, відповідач діяв у межах повноважень та згідно з законом.

Так, відповідачем дотримано вимог щодо повідомлення позивача про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 з 08.11.2021 та відсторонення його від роботи в разі неподання ним до 08.11.2021 документа, що підтверджує наявність такого профілактичного щеплення проти COVID-19.

Позивач не надав відповідачу документа на підтвердження того, що він вакцинувався, також не надав медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Відтак, позивач відмовився від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, що підтвердив у судовому засіданні. При цьому, позивач був обізнаний з наслідками такої відмови.

За таких обставин, відповідач, діючи з дотриманням покладених на нього обов`язків згідно з вимогами п. 46-1 Постанови № 1236 (в редакції від 08.11.2021 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) правомірно, на підставі ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказу Міністерства охорони здоров`я №2153 від 04.10.2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», п. 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відсторонив позивача від роботи шляхом видання наказу № 95-к від 08.11.2021, який довів до відома позивача.

Щодо доводів та аргументів позивача про те, що у зв`язку з відстороненням від роботи відповідачем порушено його право, передбачене ст.. 43 Конституції України, то суд оцінюючи їх, зазначає таке.

Так, у статті 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Зобов`язання держави в галузі прав людини - це невтручання держави у сферу індивідуальної свободи, повага до прав людини, їх забезпечення, захист та сприяння їх реалізації, а також вживання державою усіх можливих заходів для уникнення порушень прав людини, захист від таких порушень.

На початку 2020 року у світових масштабах, в Україні зокрема, відбулось поширення нового захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2.

З метою запобігти поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечити від ризику хвороби захист життя, здоров`я людей, державою Україна на законодавчому рівні було вжито ряд лікувально-профілактичних та обмежувальних заходів, які торкнулись багатьох важливих сфер життя людей.

Зокрема, для забезпечення навчального процесу в 2020-2021 роках, Наказом Міністерства охорони здоров`я №2153 від 04.10.2021 було затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, серед яких є працівники позашкільної освіти, яким є і позивач у справі.

Водночас, з боку держави збережено право кожного працівника, професія якого внесена до цього Переліку, зокрема і позивача, на вибір: пройти таке профілактичне щеплення, чи відмовитись.

У разі ж відмови, ухилення працівника від такого щеплення, вступає в дію чинна норма закону, зокрема ст. 46 КЗпП України, яка надає право роботодавцю відсторонити від роботи такого працівника.

Отже, встановлення обов`язкового профілактичного щеплення в умовах коронавірусної хвороби (COVID-19), як умови подальшої реалізації позивачем його права на працю, має ознаки обмеження такого права з боку держави.

Окрім цього, вимога щодо необхідності вакцинуватись від коронавірусної хвороби (COVID-19) є втручанням у приватне життя позивача, яке закріплене у ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція).

Водночас, у ч. 2 ст. 8 Конвенції визначено, що органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Обмеження прав людини це допустиме міжнародним правом та/або внутрішньодержавним правом втручання в права і свободи людини, які відповідають вимогам законності, необхідності, доцільності і співрозмірності цілі, яка переслідується.

Відтак, суду, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, необхідно з`ясувати правомірність втручання в права позивача, а саме, чи таке втручання відбулось згідно з законом, чи переслідувало легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.

Так, щодо вирішення питання про те, чи втручання у права позивача відбулись згідно з законом, суд зазначає, що питання обов`язкових профілактичних щеплень, зокрема проти COVID-19, на законодавчому рівні достатньо та детально врегульовано ст. 12 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб», ст. 5, 27, п.2-3 Прикінцевих положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. 10 «Основи законодавства України про охорону здоров`я».

Згідно зположеннями ч.1ст.12 ЗаконуУкраїни «Прозахист населеннявід інфекційниххвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 12 вказаного Закону, працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Аналогічні за своїм змістом положення містить і ст. 27 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

У відповідностідо вимогст.12 ЗаконуУкраїни «Прозахист населеннявід інфекційниххвороб»центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я - Міністерством охорони здоров`я України 04.10.2021 видано Наказ № 2153, яким було затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

До цього переліку увійшли, зокрема, працівники закладів загальної середньої освіти, яким є позивач у справі.

Відтак, обов`язковість проходження профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 позивачем, як працівником закладу загальної середньої освіти, є чітко передбачена національним законодавством.

Отже, суд вважає, що за конкретних обставин справи, дотримана вимога щодо міри втручання з боку держави у права позивача «відповідно до закону». При цьому, зазначені вище Закони є загальнодоступними, зрозумілими щодо наслідків невиконання їх норм та вимог в частині відмови, ухилення від проходження профілактичних щеплень.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє твердження позивача про те, що норми вказаних вище Законів стосуються лишепрофілактичних щеплень проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу, оскільки у положеннях ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб», ст. 27 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» зазначено також про «інші інфекційні захворювання», «окремі особливо небезпечні інфекційні захворювання».

Крім того дію означеного наказу №2153 від 04.10.2021 року зупинено до завершення воєнного стану в Україні на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я №380 від 25.02.2022р. «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153», який вступив в дію з 01.03.2022 року, що вказує на його чинність і на час вирішення справи судом.

Водночас, у ст. 46 КЗпП України закріплено право роботодавця на відсторонення від роботи працівника також « вінших передбачених законодавством випадках», до яких, власне, і належить відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим, що в свою чергу передбачено в ч. 2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Тому доводи позивача в цій частині суд також відхиляє як безпідставні.

У розрізі визначення того, чи обмеження прав позивача у цій справі відповідають необхідності, мають на меті законні цілі та є виправданим у демократичному суспільстві, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

Водночас, як зазначено в ст. 4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», серед основних принципів охорони здоров`я в Україні є визнання охорони здоров`я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України; забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, попереджувально-профілактичний характер у сфері охорони здоров`я.

Ціллю законодавства України у сфері охорони здоров`я, є, зокрема, захист від хвороб, які можуть становити серйозну загрозу для здоров`я населення.

При цьому, інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави Україна в питанні безпеки життя і здоров`я її громадян, зокрема, у впровадженні обов`язкової вакцинації для певної категорії людей задля боротьби за громадське здоров`я, збереженні нації, запобіганні поширенню хвороб.

Відтак, на переконання суду, мета з якою встановлені обмеження, пов`язані в недопущенням поширенню в навчальному 2020-2021 році коронавірусної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яке згідно наказу МОЗ від 19.07.1995 № 133 зі змінами належить до особливо небезпечної інфекційної хвороби, обов`язкові профілактичні щеплення працівників освіти від COVID-19, є виправданою та необхідною, адже відповідає цілям захисту здоров`я учасників освітнього процесу, при цьому, як тих, хто отримує відповідні щеплення, так і тих, хто не може бути вакцинованим, і таким чином, знаходиться в групі високого ризику інфікування. Принцип важливості суспільних інтересів, охорона здоров`я учасників освітнього процесу, в першу чергу дітей, за таких обставин, превалює над особистими інтересами та правами позивача.

Держава реалізувала свій позитивний обов`язок щодо забезпечення пріоритетності охорони здоров`я в суспільстві та захисті життя людей від коронавірусної хвороби (COVID-19), яка має здатність швидко поширюватись серед населення та може призводити до летальних випадків.

Необхідність проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 для працівників позашкільної освіти, що визначено на законодавчому рівні, є обґрунтованою вимогою з боку держави, спрямованою на запобігання негативних наслідків цієї хвороби.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що за обставин спірних правовідносин, права позивача хоча й зазнали обмеження в умовах коронавірусної хвороби COVID-19 (проходження обов`язкового профілактичного щеплення), однак такі обмеження з боку держави є здійснені «відповідно до закону», переслідують легітимну мету запобігти поширенню хвороби COVID-19 та є необхідними в демократичному суспільстві, так як спрямовані на забезпечення охорони життя, здоров`я як учасників освітнього процесу, так населення загалом з метою забезпечення колективного імунітету.

Відтак, дослідивши фактичні обставини в цій справі, здійснивши системний аналіз правових норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відсторонення позивача від роботи ґрунтувалось на вимогах закону та здійснено в спосіб, передбачений законом, а тому порушення прав позивача суд не встановив.

Беручи до уваги те, що суд в ході розгляду даного спору, прийшов до висновку про законність оспорюваного наказу, а вимога про стягнення з відповідача №2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною, відтак в її задоволенні слід відмовити. При цьому, суд зауважує, що під час відсторонення працівник тимчасово не виконує роботу і в цей період заробітна плата не виплачується.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Деражнянського ліцею №2 Деражнянської міської ради, Відділу освіти, молоді та спорту Деражнянської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 11.10.1997р. Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідачі:

- Деражнянський ліцей №2 Деражнянської міської ради Хмельницької області, місце знаходження : Хмельницька область, м. Деражня, вул. Лесі Українки,9, код ЄДРПО22985249

- Відділ освіти, молоді та спорту Деражнянської міської ради, місце знаходження: Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 39, код 44013857.

Повний текст рішення складено 01.04.2022 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна