Рішення

від 20.02.2022 по справі 679/1428/21

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/76/2022

Справа № 679/1428/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

судді Стасюка Р.М.,

секретаря судових засідань Дмітрієвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У листопада 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Огойко А.А. звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування такого останній зазначив, що 27 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №23518, про звернення стягнення з громадянина України, який є ОСОБА_1 (далі-Позивач), яка є боржником за Кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року, укладеним з АТ «ПУМБ», заборгованість за кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року.

Зі змісту цього виконавчого напису вбачається, що строк платежу за кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 13 липня 2021 року по 13 липня 2021 року.

Сума заборгованості становить 8042,53 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5529,28 гривень; прострочена заборгованість за комісією 2513,03 гривень; прострочена заборгованість за процентами 0,22 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту 0 гривень; строкова заборгованість за комісією 0 гривень; строкова заборгованість за комісією 0 гривень; строкова заборгованість за процентами - 0 гривень.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача в розмірі 250 гривень, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь АТ «ПУМБ» становить 8292,53 гривень.

Представник позивача зазначає, що на сьогодні Стягувач протиправно намагається в позасудовому порядку реалізувати своє право на примусове виконання грошового зобов`язання Позивача, що начебто виникла на підставі Кредитного договору №3001356978601 від 16 липня 2019 року.

Зокрема, 15 вересня 2021 року АТ «ПУМБ» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. із заявою вих. № 216797 (без дати) про примусове виконання рішення, якою просило розпочати примусове виконання означеного виконавчого напису.

15 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66839404 з примусового виконання означеного виконавчого напису.

15 вересня 2021 року вказаним приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, за якою постановлено визначити для ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 141,80 грн.

Також, 15 вересня 2021 року приватним виконавцем Банадигою В.В. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, за якою постановлено стягнути зі ОСОБА_1 основну винагороду в сумі 804,25 грн.

17 вересня 2021 року приватним виконавцем Банадигою В.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку спрямовано на виконання до Нетішинської ЗОШ №2 (код ЄДРПОУ 21340160). Цією постановою зобов`язано вказаний підрозділ здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20%, після утримання всіх податків та зборів. Відрахування проводити до повного погашення всієї суми заборгованості (із врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження), що в загальній сумі становить 9347,22 грн.

На переконання представника позивача, означений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. протиправно, без належних на те правових підстав, а вимоги АТ «ПУМБ» є неправомірними, у зв`язку з чим Позивач вимушена звернутися до суду з цим позовом за захистом свого права власності на грошові кошти.

Зокрема, оспорений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом на підставі статей 87 - 91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 ЗУ «Про нотаріат»). Цими актами є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 № «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі Перелік документів №1172).

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14, визнано незаконною та нечинною, з моменту її прийняття, постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі Перелік) в частині, зокрема, пункт 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Також, на переконання представника позивача, серед документів, наданих Стягувачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу заява Позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Виходячи з наведеного, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. з огляду на надані йому Банком документи в усякому разі не мав належних і достатніх підстав кваліфікувати вимоги останнього і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, безспірними. Така безспірність не була підтверджена належними документами відповідно до законодавства, натомість надані документи вочевидь вказували на необхідність додаткового з`ясування підстав для нарахування боргу та його розміру. Нотаріус, маючи відповідне право, не діяв у передбачений законодавством спосіб для з`ясування відповідних обставин, хоча перед вчиненням виконавчого напису зобов`язаний був перевірити наявність підстав для цього, зокрема з`ясувати, чи є умови для такої дії зважаючи на зміст договору , вимоги законодавства.

На підставі наведеного позивач, просить визнати виконавчий напис вчинений 27 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О.., зареєстрований в реєстрі за №23518, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року у сумі 8292,53 грн таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.

16 листопада 2021 представник позивача подав разом з позовною заявою клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. матеріали нотаріальної справи, де залишилися копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис 27 серпня 2021 року за №23518.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив, а треті особи пояснень на позовну заяву не надали.

Будь-яких інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 листопада 2021 року вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, вказаною ухвалою за клопотанням представника позивача було витребувано докази, а саме: у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи, де залишилися копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис 27 серпня 2021 року за №23518 від 27.08.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року.

Крім того, ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 жовтня 2021 року у справі 679/1327/21 заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Огойко А.А. про забезпечення позову, до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Зупинене стягнення у виконавчому провадженні № 66839409, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 23518 від 27 серпня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року в сумі 8292,53 грн.

Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.

Позивач ОСОБА_1 та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, 24.12.2021 року останній подав до суду заяву про розгляд справи без сторони позивача.

Представник відповідача АТ «ПУМБ», повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про визнання позовних вимог в частині визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що тне підлягає виконанню та стягнення з АТ «ПУМБ» 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого Позивачем за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- приватний виконавець виконавчого окруху Хмельницької області Банадига В.В., повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, 17.01.2022 року надіслав на адресу суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без участі третьої особи та його представника за наявними в справі матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, 31.01.2022 року надіслав на адресу суду заяву в якій просив вказану справу проводити у його відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 27 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №23518, про звернення стягнення з громадянина України, який є ОСОБА_1 (далі-Позивач), яка є боржником за Кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року, укладеним з АТ «ПУМБ», заборгованість за кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року.

Згідно означеного оскарженого виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 13 липня 2021 року по 13 липня 2021 року.

Сума заборгованості становить 8042,53 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5529,28 гривень; прострочена заборгованість за комісією 2513,03 гривень; прострочена заборгованість за процентами 0,22 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту 0 гривень; строкова заборгованість за комісією 0 гривень; строкова заборгованість за комісією 0 гривень; строкова заборгованість за процентами - 0 гривень.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача в розмірі 250 гривень, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь АТ «ПУМБ» становить 8292,53 гривень.

15 вересня 2021 року АТ «ПУМБ» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. із заявою вих. № 216797 (без дати) про примусове виконання рішення, якою просило розпочати примусове виконання означеного виконавчого напису.

15 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66839404 з примусового виконання означеного виконавчого напису.

15 вересня 2021 року вказаним приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, за якою постановлено визначити для ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 141,80 грн.

Також, 15 вересня 2021 року приватним виконавцем Банадигою В.В. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, за якою постановлено стягнути зі ОСОБА_1 основну винагороду в сумі 804,25 грн.

17 вересня 2021 року приватним виконавцем Банадигою В.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку спрямовано на виконання до Нетішинської ЗОШ №2 (код ЄДРПОУ 21340160). Цією постановою зобов`язано вказаний підрозділ здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20%, після утримання всіх податків та зборів. Відрахування проводити до повного погашення всієї суми заборгованості (із врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження), що в загальній сумі становить 9347,22 грн.

Оскільки позивач вважає, що АТ «ПУМБ» протиправно намагається в позасудовому порядку реалізувати своє право на примусове виконання його грошового зобов`язання, як боржником, а також те, що означений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. протиправно, без належних на те правових підстав, то ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином між сторонами виник спір у сфері кредитних правовідносин. При вирішенні даного спору суд керується нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі Порядок).

Означеним Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Згідно пункту 3 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Як убачається із матеріалів справи, нотаріус видав спірний виконавчий напис керуючись пунктом 2 Переліку щодо стягнення заборгованості на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін, у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано нечинною.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус Грисюк О.В. керувалася нормами Переліку, які за рішенням суду були визнані нечинними.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису): «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Тому, на думку суду, у зв`язку з тим, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Така правова позиція висловлена у постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними. В зв`язку з чим суд погоджується з доводами представника позивача з даного приводу.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Щодо доводів представника позивача про те, що суд вирішуючи дану справу не повинен обмежуватись лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника згідно з переліком документів, а повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

Аналогічний за змістом висновок зробила і Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц, зазначивши, що Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стовно заборгованості як такого. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, а також того, що відповідач визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , виходячи з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 23518 що вчинений 27 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року, в розмірі 8292,53 грн. необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 ЦПК України у разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню сплатив судовий збір в сумі 454 гривень та за подання заяви про забезпечення позову, до подання означеної заяви 454 гривень, всього 908 гривень, а оскільки відповідач позов визнав, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача АТ «ПУМБ» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 454 грн.

Відповідно до ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50% судового збору.

Крім того, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом установлено, що 29 вересня 2021 року ОСОБА_1 уклала з адвокатом Огойком А.А. договір про надання правової (правничої) допомоги.

Предметом зазначеного вище договору, зокрема, є правова допомога по даній справі, а також здійснення представницьких повноважень клієнта.

В ньому ж зазначено, що адвокату буде сплачено гонорар згідно даного договору.

Відповідно до даних квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 21 лютого 2022 року, які містять дані про отримання адвокатом Огойком А.А. від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 5000, 00 грн., позивач виконав своє зобов`язання за договором та сплатила суму гонорару в розміру обумовленого в договорі про надання правової (правничої) допомоги від 29 вересня 2021 2021 року.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає суду можливості пересвідчитись у співмірності розміру адвокатського гонорару, як того вимагає ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у договорі про надання правової (правничої) допомоги від 29 вересня 2021 року розміру та порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Надання адвокатом Огойком А.А. позивачу адвокатських послуг підтверджується: договором про надання правової (правничої) допомоги від 29 вересня 2021 року, актом прийому - передачі послуг від 21 лютого 2022 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 21 лютого 2022 року.

Згідно даних ату прийому - передачі послуг від 21 лютого 2022 року адвокатом на користь клієнта здійснено послуги: збирання та правовий аналіз інформації, документів і матеріалів, що стосуються справи, у період від 29.09.2021 до 07.11.2021 включно (складання адвокатського запиту від 29.09.2021 №01/09-29/2021, аналіз судової практики в аналогічних справах, аналіз інших документів) 30 хвилини, складання заяви від 25.10.2021 про забезпечення позову до подачі позовної заяви 36 хвилин, складання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню 2 години 30 хвилини, складання клопотання від 08.11.2021 про витребування доказів - 12 хвилин, складання заяви від 21.02.2022 про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат 12 хвилин.

У зазначеному договорі зазначається ціна договору (розмір гонорару згідно погодинної ставки), яка встановлена у фіксованій сумі 1250 грн. за годину.

В акті прийому - передачі послуг від 21 лютого 2022 року зазначено назви послуг наданих адвокатом, вартість окремої послуги та загальна їх вартість в сумі 5000 грн.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу на підставі поданих представником відповідача доказів, суд враховує те, що ці судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих позивачем доказів, суд також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи).

Варто зауважити, що чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що з АТ «ПУМБ» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. витрат пов`язаних з правничою допомогою.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 246, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис вчинений 27 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №23518, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №3001356978601 від 16 липня 2019 року у сумі 8292,53 гривні таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень.

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 227 грн. судового збору, який сплачений згідно квитанції № 6НРЕ-3В3Р-4254-М9К5 від 08 листопада 2021 року та 227 грн. судового збору, який сплачений згідно квитанції № 143 від 22 вересня 2021 року, всього: 454 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська,4, ЄДРПОУ 14282829.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович, місце знаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 22, оф. 1, РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: 02068, м. Київ, просп. Петра Григоренка,15 прим. 3.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2022 року.

Суддя Р.М.Стасюк