Рішення

від 23.03.2022 по справі 910/416/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2022Справа № 910/416/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліка» (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114; ідентифікаційний код 30677010)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» (вул. Шота Руставелі, буд. 33-Б, нежиле приміщення 27, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 40015929)

про стягнення 92 363,29 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліка» (далі за текстом - ТОВ «Ліка», позивач, постачальник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» (далі за текстом - ТОВ «Укрбуд Забудова», відповідач, покупець) заборгованості в розмірі 92 363, 29 грн, яка складається із суми основного боргу - 88 758, 00 грн, 3 % річних та інфляційних втрат - 3 605, 29 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки від 26.07.2021 № 260721 (далі - договір).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на той факт, що ним на виконання умов договору поставки № 260721 від 26.07.2021 поставлений товар на суму 88 758, 00 грн згідно видаткової накладної № 107 від 17.08.2021.

Відповідач, в порушення п. 6 договору та Специфікації № 1 не здійснив оплату поставленого товару у встановлений сторонами строк у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість в розмірі 88 758, 00 грн.

Крім того, позивачем на існуючу суму заборгованості здійснено нарахування 3 % річних - 1 006, 73 грн та інфляційні втрати - 2 598, 56 грн.

Відтак, позивач посилаючись на положення статті 193, частини 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), статті 526, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача існуючу заборгованість з урахування нарахованих до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат.

У поданій відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача та зазначає, що видаткова накладна № 107 від 17.08.2021 підписана від імені відповідача уповноваженою на те особою на підставі довіреності № 45 від 16.08.2021, а відтак товар прийнято належним чином у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок здійснити оплату товару.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідача проти задоволення позову заперечує та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність з наступних підстав.

Порядок остаточного розрахунку за договором сторони погодили в Специфікації №1 до договору та зазначили, що остаточний розрахунок за товар здійснюється протягом п`яти банківських днів з моменту прийняття товару покупцем (відповідачем) та підписання видаткових накладних.

Укладаючи договір, сторони в якості повноважних осіб, які мають права представляти визначили тільки Кравчука Леоніда Анатолійовича директора ТОВ «Ліка» та Глузд Ірину Іванівну директора ТОВ «Укрбуд Забудова».

Позивачем в якості доказу настання обов`язку у відповідача оплати товару надано копію видаткової накладної № 107 від 17.08.2021, яку не підписано від імені ТОВ «Укрбуд Забудова» повноважним представником Глузд Іриною Іванівною, а тому вказана видаткова накладна № 107 від 17.08.2021 є неналежним доказом підтвердження обставин, на які посилається позивач і як наслідок обов`язок оплати не настав.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2022 позовну заяву ТОВ «Ліка» залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

20.01.2021 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву з приведеною у відповідність прохальною частиною позову, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 92 363, 29 грн, яка складається із суми основного боргу - 88 758, 00 грн, 3 % річних - 1 006, 73 грн та інфляційних втрат - 2 598, 56 грн, а також в якій зазначено обґрунтований розрахунок сум 3 % річних та інфляційних втрат; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; інформацію щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

07.02.2022 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.02.2022 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26.07.2021 між ТОВ «Ліка» та ТОВ «Укрбуд Забудова» укладено договір поставки

№ 260721 від 26.07.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у межах договірної ціни, в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно затверджених покупцем параметрів, поставити та передати у власність покупцю електрощитове обладнання (товар), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 4.1. та 4.3. договору погоджено, що поставка продукції виконується в строки, вказані в специфікаціях до даного договору та/або в письмових заявках покупця до даного договору.

Передача товару від постачальника покупцю здійснюється під час вибірки товару на складі постачальника за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою встановленою чинним законодавством.

Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару є датою поставки товару постачальником.

Відповідно до розділу 5 договору продукція, що поставляється постачальником, оплачується покупцем по цінам, вказаним в специфікаціях, або рахунках до даного договору.

Сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору.

Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31 грудня 2022. (п. 8.1. договору).

Відповідно до Специфікації № 1 до договору загальна вартість товару, що постачається становить 250 659, 00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 41 776, 50 грн.

Термін постачання згідно Специфікації № 1 становить: 40 календарних днів з моменту 30 % передплати.

Оплата товару за даним договором здійснюється авансовим платежем в розмірі 30 % від загальної вартості замовлення протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Остаточний розрахунок по замовленню (в розмірі 70 %) за товар здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту прийняття товару покупцем та підписання видаткових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем здійснено поставку товару відповідачу згідно видаткової накладної № 107 від 17.08.2021 на суму 88 758, 00 грн (разом з ПДВ), однак відповідачем не здійснено оплату даного товару, оскільки на переконання останнього вказана видаткова накладна підписана від імені покупця не уповноваженою на те особою.

За неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем на існуючу суму заборгованості здійснено нарахування 3 % річних - 1006, 73 грн та інфляційних втрат - 2 598, 56 грн за період з 26.08.2021 по 10.01.2022.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 260721 від 26.07.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, поставка товару позивачем відповідачу відбулася 17.08.2021 згідно видаткової накладної № 107.

Суд вказує, що видаткова накладна № 107 від 17.08.2021 на суму 88 758, 00 грн підписана від імені постачальника уповноваженою на те особою Пелих В.О., а від імені покупця - Концевою Л.І., яка діяла на підставі довіреності № 45 від 16.08.2021.

Враховуючи заперечення відповідача щодо не підписання видаткової накладної № 107 від 17.08.2021 на суму 88 758, 00 грн уповноваженою на те особою відповідача - Глузд І.І. суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (частина 3 статті 244 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази скасування/припинення дії довіреності № 45 від 16.08.2021, суд дійшов висновку, що видаткова накладна № 107 від 17.08.2021 на суму 88 758, 00 грн підписана від імені покупця уповноваженою на те особою, відповідно товар вважається позивачем поставлений належним чином та прийнятий відповідачем без зауважень, у зв`язку з чим доводи відповідача є спростованими.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечується факт здійснення поставки та прийняття товару, що в свою чергу є підставою для його оплати у відповідності до вимог статей 692 ЦК України, умов договору та Специфікації № 1.

Враховуючи дату здійснення поставки товару - 17.08.2021 та порядок оплати товару який сторонами закріплено у Специфікації № 1, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено авансовий платіж, що в свою чергу не заперечується сторонами, у відповідача строк зобов`язання з оплати є таким, що настав 27.08.2021 (враховуючи вихідні та святкові дні).

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З огляду на викладене, враховуючи доводи сторін та надані ними докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору та Специфікації № 1 до договору в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зазначає, що позивачем невірно визначеного початок їх нарахувань - 26.08.2021, оскільки враховуючи, те що Специфікацією № 1 закріплено обрахування строку оплати товару в банківських днях, вихідні та святкові дні, прострочення договірного зобов`язання у відповідача почалося з 27.08.2021.

Таким чином, враховуючи методику розрахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 27.08.2021 по 10.01.2022, межі позовних вимог, за підрахунками суду арифметично вірними та такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства є сума 3 % річних - 999, 44 грн та інфляційні втрати за період з вересня 2021 по грудень 2021 - 2 598, 56 грн.

Частинами 1-2 сттатті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи факт порушення відповідачем договірного зобов`язання в частині здійснення оплати за отриманий товар, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених позивачем вимог, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача суми основного боргу - 88 758, 00 грн, 3 % річних - 999, 44 грн та інфляційні втрати- 2 598, 56 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліка» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Забудова» (вул. Шота Руставелі, буд. 33-Б, нежиле приміщення 27, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 40015929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліка» (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114; ідентифікаційний код 3067010) основний борг - 88 758 (вісімдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп, 3 % річних - 999 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 44 коп, інфляційні втрати - 2 598 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 56 коп та витрати по сплаті судового збору - 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 80 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали підписано: 24.03.2022

Суддя Антон ПУКАС