Рішення

від 30.03.2022 по справі 910/1626/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.03.2022Справа № 910/1626/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Національного банку України (вул. Інститутська, буд. 9, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 00032106)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівайн Даймондс Енд Джевелері» (вул. Дмитрівська, буд. 18/24, кім. 331 м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 41254040)

про стягнення 4 125,76 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Національний банк України (далі за текстом - НБУ, позивач, орендодавець) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівайн Даймондс Енд Джевелері» (далі за текстом - ТОВ «Дівайн Даймондс Енд Джевелері», відповідач, орендар) 4 125, 76 грн заборгованості за договором оренди нежилих приміщень від 31.03.2018 (далі за текстом - договір).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на той факт, що 31.03.2018 між ПАТ «КБ «Експобанк» (далі за текстом - первісний орендодавець) та ТОВ «Дівайн Даймондс Енд Джевелері» укладено договір оренди нежилих приміщень № б/н, відповідно до умов якого наймодавцю було передано нежитлове приміщення площею 13,10 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, кімната № 331 (далі за текстом - об`єкт оренди).

В подальшому, 11.01.2020 НБУ набув право власності на об`єкт оренди у зв`язку з чим орендарем за період з 12.01.2020 по 24.01.2020 підлягає сплаті орендна плата в розмірі 1 429, 31 грн, враховуючи положення п. 4.1. договору.

Відповідно до листа Асоціації «Наш Дім» орендар звільнив об`єкт оренди 22.02.2020, в той час як строк дії договору визначено до 24.01.2020.

Крім того, позивач зазначає, що передача орендарем об`єкту оренди орендодавцю на умовах, визначених у договорі на підставі відповідного акту приймання-передачі не здійснена.

У зв`язку із простроченням строку передачі позивачу об`єкта оренди позивачем на підставі п. 8.3 договору нараховано неустойку в розмірі 6 710, 56 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що борг відповідача перед позивачем за договором оренди складає 3 883, 81 грн (заборгованість з орендної плати та неустойка), враховуючи здійснення відповідачем часткової оплати.

Крім того, позивачем у порядку, передбаченому п. 4.9. та п. 4.15 договору нараховано відповідачу за період з 24.01.2020 по 22.02.2020 плату за комунальні послуги в розмірі 786, 11 грн, які також відповідачем були погашені в розмірі 544, 16 грн у зв`язку з чим заборгованість в цій частині становить 241, 95 грн.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала від 07.02.2022 направлялася відповідачу поштовим повідомленням № 0105491912940 на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Дмитрівська, буд. 18/24, кім. 331 м. Київ, 01054, однак конверт повернувся на адресу суду неврученим із зазначенням причин: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.03.2018 між ПАТ «КБ «Експобанк» та ТОВ «Дівайн Даймондс Енд Джевелері» укладено договір оренди нежилих приміщень № б/н, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окремо визначене майно - нежитлове приміщення площею 13,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, кімната № 331.

Орендодавець передає орендарю об`єкт оренди за актом приймання-передачі. В акті приймання-передачі сторони зазначають склад об`єкту оренди, його стан на момент передачі у користування та інше. (п. 3.1. договору).

Відповідно до пункту 3.6 договору оренди у разі прострочення орендарем повернення об`єкту оренди орендарем орендодавцю, орендар несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об`єкту оренди та за весь час неповернення об`єкту оренди несе витрати з утримання об`єкту оренди, обов`язку сплати орендної плати, компенсування комунальних послуг та інших витрат, відповідно до умов договору.

Відповідно до умов пункту 4.1. договору оренди в редакції додаткової угоди від 29.03.2019 орендна плата за користування одним квадратним метром Об`єкту оренди становить 230, 00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 38, 33 грн, всього за один місяць оренди 3 013, 00 грн з ПДВ. Орендна плата за об`єкт оренди підлягає щомісячній індексації з урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції), а розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (наростаючим підсумком). Якщо значення індексу інфляції менше 100% орендна плата за відповідний місяць не індексується.

Згідно пункту 4.9. договору експлуатаційні витрати орендодавця та вартість комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія тощо) не включаються до орендної плати та відшкодовуються орендарем орендодавцю окремо, відповідно до виставлених орендодавцем рахунків пропорційно займаній орендарем площі, у триденний строк з дня отримання орендарем таких рахунків, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Відшкодування вартості комунальних і експлуатаційних послуг та інших витрат, які споживає орендар в об`єкті оренди, здійснюється окремо від орендної плати, на підставі рахунку наданого орендодавцем (пункт 4.10. договору).

Відповідно до 4.15. договору рахунки на оплату орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг надаються орендарю/його представнику під підпис на їх копіях із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка отримує такі рахунки. Неотримання орендарем рахунків від орендодавця не є підставою для звільнення від сплати орендної плати/інших платежів чи їх затримання.

Відповідно до умов пункту 5.1 договору в редакції додаткової угоди від 29.03.2019 цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 24.01.2020 (включно), але не довше ніж закінчення строку здійснення процедури ліквідації орендодавця.

Згідно з пунктом 7.1.3 договору оренди у разі закінчення строку дії оренди - прийняття об`єкту оренди здійснюється на підставі відповідного акту приймання-передачі.

Пунктом 8.3. договору визначено, що у разі якщо орендар не виконав обов`язку щодо повернення об`єкту оренди орендодавцю у випадках та у строки, передбачені цим договором, орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування об`єктом оренди за весь час прострочення повернення об`єкту оренди.

Суд вказує, що згідно акту приймання-передачі від 31.03.2018 до договору орендодавцем передано, а орендарем прийнято 31.03.2018 в строкове платне користування частину нежитлових приміщень, площею 13, 10 кв.м., що розташовані на четвертому поверсі за адресою: 01054, м. Київ, вул. вул. Дмитрівська, 18/24.

В момент приймання-передачі сторони встановили, що об`єкт оренди знаходиться в технічно справному стані, відповідає санітарним нормам та приданий для користування, оснащений системою опалення, освітлення, приладами електричної мережі, міжкімнатними та вхідними дверима, склопакетами.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін, що в свою чергу підтверджує факт передачі об`єкту оренди в користування відповідачу з 31.03.2018.

У зв`язку із закінчення строку здійснення процедури ліквідації позивач з 11.01.2020 набув право власності на об`єкт оренди, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач листом № 61-0017/9026 від 20.02.2020 звертався до відповідача та повідомляв останнього про зміну власника об`єкту оренди та у відповідності до положень статті 770 Цивільного кодексу України (ЦК України) повідомив про правонаступництво орендодавця.

Також із даного листа вбачається, що за ініціативою нового орендодавця-позивача було запропоновано змінити орендну плату з січня 2020 - 5 784, 40 грн з подальшим щомісячним коригуванням на індекс інфляції.

Таким чином, позивач листом № 61-0017/9026 від 20.02.2020 запропонував відповідачу у строк десять календарних днів з дати його отримання повідомити про готовність укласти додатковий договір для продовження договору оренди на нових умовах або ж повернути приміщення згідно акту приймання-передачі, який позивачем було додано до листа.

Згідно листа № 15 від 14.04.2020 Асоціації «Наш ДІМ» вбачається, що орієнтовною датою фактичного звільнення об`єкту оренди відповідачем є дата - 22.02.2020.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем всупереч 7.1.3 договору за наслідками звільнення об`єкту оренди не підписано відповідний акт приймання-передачі майна, а тому виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, суд погоджується з доводами позивача, що кінцевою датою користування відповідачем об`єкту оренди є саме 22.02.2020, в той час як строк дії договору закінчився 24.01.2020, а нового договору в тому числі змін до договору сторонами укладено не було.

Заперечень чи то спростувань даних обставин з боку відповідача матеріали справи не містять.

Також позивач листами № 61-0017/21334 від 30.04.2020 та № 61-0017/27508 від 10.06.2020 звертався до засновників відповідача щодо необхідності підписати акт приймання - передачі об`єкту оренди, сплатити за січень - лютий 2020 орендні платежі та відшкодувати комунальні послуги.

Згідно доводів позивача та довідці № 61-0013/106191 від 10.11.2021 (далі за текстом - довідка № 1), підписаної головним бухгалтером НБУ та директором Департаменту забезпечення діяльності НБУ, орендна плата за січень 2020 року за об`єкт оренди за період з 12.01.2020 по 24.01.2020 з урахуванням індексу інфляції становить 1 429, 31 грн., а розмір неустойки відповідно до п. 8.3 договору становить 6 710, 56 грн., що в загальному складає 8 139, 87 грн.

Крім того з довідки № 1 вбачається, що в рахунок погашення існуючої заборгованості за користування нежитловим приміщенням відповідачем було сплачено 4 256, 06 грн. у зв`язку з чим заборгованість за договором (орендна плата та неустойка) станом на дату звернення до суду з даним позовом становить 3 883, 81 грн.

Факт часткового погашення існуючої заборгованості в розмірі 4 256, 06 грн не заперечується відповідачем, а відтак визнається судом встановленою обставиною.

Що стосується заявленої позивачем до стягнення заборгованості за відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат суд зазначає наступне.

28.02.2020 між НБУ та Асоціацією «Наш Дім» (далі за текстом - Асоціація) укладено договір № 101965 (далі за текстом - договір № 2), відповідно до умов якого Асоціація приймає на себе зобов`язання по наданню комунальних послуг та утримання нежилих приміщень НБУ (власника), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24., в тому числі і по об`єкту оренди за договором.

Відповідно до п. 6.3. договору № 2 сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 24.01.2020 року, а строк дії договору № 2 згідно пункту 6.2. становить до 31.12.2020.

Із наданих позивачем актів № ОУ-0000017 від 10.04.2020 та № ОУ-0000032 від 26.03.2020 узгодження розміру витрат на оплату комунальних послуг і витрат, пов`язаних з утриманням орендованих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24 за договором від 28.02.2020 № 101965 вбачається, що у січні 2020 Асоціацією надано, а позивачем прийнято комунальні послуги в загальному (по всім об`єктам оренди) на суму 28 261, 97 грн; в лютому 2020 надано комунальних послуг на загальну суму 119 383, 93 грн .

Комунальні послуги згідно вказаних актів прийняті позивачем без претензій та зауважень, у зв`язку з чим вартість наданих Асоціацією послуг за спірний період січень-лютий 2020 в повному обсязі було сплачено НБУ, що в свою чергу є підставою для їх відшкодування відповідачем в силу положень пунктів 4.9., 4.10, 7.3.2 за період з 25.01.2020 по 22.02.2020 з огляду на користування об`єктом оренди без належних на те правових підстав (поза межами строку дії договору) та фактичним споживанням відповідачем таких послуг за спірний період.

На підтвердження розміру існуючої заборгованості за відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат у відповідача позивачем надано до суду довідку № 61-0013/18872 від 05.03.2021 (далі за текстом - довідка № 2), в якій здійснено пропорційний розрахунок вказаних витрат в залежності від займаної окремим орендарем площі та з якої вбачається, що за січень 2020 безпосередньо відповідачем спожито комунальних послуг та утримано на суму 226, 78 грн, а за лютий 2020 відповідно - 559, 33 грн.

Згідно довідки № 2, підписаної Головним бухгалтером НБУ та директором Департаменту забезпечення діяльності НБУ також вбачається, що відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості суму в розмірі 544, 16 грн, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду непогашеною заборгованістю з утримання комунальних послуг, які підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу є сума 241, 95 грн.

Вказана сума заборгованості відповідача також міститься у довідці № 61-0013/31940 від 14.04.2021 (далі за текстом - довідка № 3).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № б/н від 31.03.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором оренди.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1 та 4 статті 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Враховуючи зміну 11.01.2020 власника об`єкту оренди та те, що строк дії договору, з огляду на його не продовження закінчився 24.01.2020, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що відповідачем було сплачено орендну плату за січень 2020 у відповідності до п. 4.6. договору, а саме до 10-го числа поточного місяця оренди (в даному випадку до 10.01.2020), суд вважає правомірними вимоги позивача в частинні вимог про стягнення на користь позивача орендної плати за період з 12.01.2020 по 24.01.2020.

Частиною 1 статті 785 ЦК України регламентовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено санкцію за порушення такого зобов`язання (якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи акту приймання - передачі об`єкту оренди та встановлені судом обставини щодо фактичної дати звільнення відповідачем орендованого приміщення - 22.02.2020, суд також вважає правомірним застосуванням до відповідача положень пункту 8.3. договору та нарахування позивачем неустойки у розмірі подвійної орендної плати, розрахованої у відповідності до п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди від 29.03.2019 згідно наведеного позивачем розрахунку в довідці № 1.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. (частині 1 статті 549 ЦК України).

За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Крім того, враховуючи положення пунктів 4.9, 4.10, 4.15 договору та встановлені судом фактичні обставини щодо споживання відповідачем комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з 24.01.2020 по 22.02.2020, з огляду на користування відповідачем об`єктом оренди до 22.02.2020 (включно) суд також погоджується з доводами позивача та з наданими до матеріалів справи доказами, що підтверджують правомірність вимог в частині заявлення таких витрат до відшкодування.

Судом взято до уваги те, що позивач, виконуючи свої обов`язки власника, здійснював електропостачання, водопостачання та надання інших комунальних послуг щодо об`єкту оренди та відповідно на виконання договору № 101965 від 28.02.2020 розраховувався за надані комунальні послуги, а відтак вартість спожитих відповідачем комунальних послуги мають бути відшкодовані позивачу із врахуванням їх часткової оплати та згідно погоджених позивачем та Асоціацією обсягах.

Додатково суд звертає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем не споживалися комунальні послуги та експлуатаційні витрати за спірний період.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідачем до матеріалів справи не надано заперечень по суті заявлених вимог та щодо обставин на які посилається позивач, а саме здійснення відповідачем часткової оплати орендної плати, неустойки та комунальних послуг та порядку зарахування сплачених коштів.

При цьому суд звертає увагу на те, що саме позивачем зазначено про обставини здійснення відповідачем часткової оплати по договору, а відтак суд дійшов висновку, що такі кошти були сплачені та відповідно зараховані саме на рахунки НБУ - нового власника об`єкту оренди, а відтак відповідач, здійснюючи погашення існуючої заборгованості перед позивачем, фактично визнав споживання комунальних послуг та користування об`єктом оренди у спірний період.

Частинами 1-2 сттатті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, з огляду на встановлені судом обставини та з огляду на відсутність в матеріалах справи доводів відповідача на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору оренди в частині порядку та строків повернення об`єкта оренди орендодавцю, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню, а стягненню з відповідача підлягає заборгованість за договором в загальному розмірі 4 125, 76 грн, яка складається із 3 883, 81 грн - орендна плата, неустойка та 241, 95 грн - відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Національного банку України - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівайн Даймонде Енд Джевелері» (вул. Дмитрівська, буд. 18/24, кім. 331 м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 41254040) на користь Національного банку України (вул. Інститутська, буд. 9, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 00032106) 4 125 (чотири тисячі сто двадцять п`ять) грн 76 коп та витрати по сплаті судового збору 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали підписано: 31.03.2022

Суддя Антон ПУКАС