Рішення

від 30.03.2022 по справі 161/23373/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/23373/21

Провадження № 2-а/161/22/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі

головуючої судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судових засідань Юхим А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби, про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що 08.12.2021 начальником Волинської митниці Гузем А.І. винесено постанову № 0747/20500/21, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 182667,45 грн., зазначена постанова отримана ним 20.12.2021.

Із змісту постанови випливає, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Ексім Кар» під час митного оформлення товару «Автомобіль вантажний б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування: - марка Mercedes-Benz, - модель Sprinter, рік виготовлення 2016, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, - об`єм двигуна: 2143 см3 за МД типу ІМ 40 ДЕ № UA205050/2020/000870 від 10.01.2020 вчинив дії на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 60889,15 грн., тобто заявив в митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA205050/2020/000870 від 10.01.2020 неправдиві відомості щодо продавця (відправника), покупця (отримувача), неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою митному органу документи, що містять такі відомості.

Вважає таку постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодних дій спрямованих на зниження вартості декларованого товару ним вчинено не було, умисел на такі дії був відсутній. Сам ж автомобіль був придбаний на підставі договірної ціни зазначеної в інвойсі, відтак при розмитнені товару він керувався ціною купівлі, яка була зазначена в інвойсі, під час розмитнення товару жодних зауважень з боку відповідача не було, як і не було зауважень безпосередньо до митної вартості. Крім того, при винесені оскаржуваної постанови відповідачем не дотримано вимог ст. 489 МК України.

Зазначає, що оскаржувана постанова отримана ним 20.12.2021, коли і ознайомився з її змістом та відповідно звернувся до суду з позовом 29.12.2021, у зв`язку з чим, просить суд поновити йому строк на оскарження постанови № 0747/20500/21 від 08.12.2021 та скасувати вказану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.485 МК України закрити.

Ухвалою судді від 30.12.2021 відкрито провадження у справі.

Від відповідача надійшов відзив у якому він позов не визнав. Зазначив, що оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, а притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України є правомірним. Крім того, посадова особа Волинської митниці при розгляді справи про порушення митних правил № 0747/20500/21 та винесенні постанови від 08.12.2021 діяла у межах і спосіб визначений законом. Відтак, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, у якій підтримав раніше висловлену у позові позицію.

До початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та дату розгляду справи належним чином був повідомлений, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторінв за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Постановою начальника Волинської митниці Гузь А.І. від 08.12.2021 в справі про порушення митних правил № 0747/20500/21, ОСОБА_1 , як директора ТзОВ «Ексім Кар», визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 182667,45 грн.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Ексім Кар» під час митного оформлення товару «Автомобіль вантажний б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування: - марка Mercedes-Benz, - модель Sprinter, рік виготовлення 2016, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, - об`єм двигуна: 2143 см3 за МД типу ІМ 40 ДЕ № UA205050/2020/000870 від 10.01.2020 вчинив дії на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 60889,15 грн., тобто заявив в митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA205050/2020/000870 від 10.01.2020 неправдиві відомості щодо продавця (відправника), покупця (отримувача), неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою митному органу документи, що містять такі відомості.

У якості підстави для переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України до митного контролю громадянином України ОСОБА_2 було подано митному органу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 15.11.2020, довіреність на здійснення транспортування від 03.01.2020, рахунок-фактура (commercial invoice) № EK00-000044 від 08.01.2020, де вказано, що продавцем виступила компанія «Lietuva Saskaita», Rokiskio r.sav. Kavoliskio k., Melioratoriu g.8 A, а отримувачем - ТзОВ «Ексім Кар» (код ЄДРПОУ 42926153, 43005, Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена, 22А, офіс 36), загальна вартість транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter» становить 2800 Євро.

Митне оформлення транспортного засобу проведено Волинською митницею Держмитслужби за рівнем митної вартості 2800 Євро або еквівалент 117919,12 грн.

Листом департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України від 15.06.2021 № 20/20-02-01/7.3/1848 до Волинської митниці Держмитслужби надіслано відповідь митних органів Федеративної Республіки Німеччини, відповідно до якої, згідно копії MRN: 20DE343020335016EO від 06.01.2020, автомобіль вантажний б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування: - марка Mercedes-Benz, - модель Sprinter, рік виготовлення 2016, номер кузова НОМЕР_1 , був реалізований фірмою «Autohaus Fulda-Sud Inh Ruben Zimmermann», In der Au 9, 36119 Neuhof, DE громадянину України Oleksandr Zavialov. Вартість вказаного транспортного засобу, відповідно до MRN: 20DE343020335016EO становить 11500,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 308197,00 грн.

За розрахунком управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці, за митне оформлення автомобіля марки Mercedes-Benz, - модель Sprinter, рік виготовлення 2016, номер кузова НОМЕР_1 , при його митній вартості 308197,00 грн., необхідно було сплатити митні платежі у загальній сумі 100001,63 грн., тобто різниця митних платежів, які необхідні для сплати становить 60889,15 грн.

Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Ексім Кар» під час митного оформлення товару «Автомобіль вантажний б/в, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування: - марка Mercedes-Benz, - модель Sprinter, рік виготовлення 2016, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, - об`єм двигуна: 2143 см3 за МД типу ІМ 40 ДЕ № UA205050/2020/000870 від 10.01.2020 вчинив дії на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 60889,15 грн., тобто заявив в митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA205050/2020/000870 від 10.01.2020 неправдиві відомості щодо продавця (відправника), покупця (отримувача), неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою митному органу документи, що містять такі відомості.

Зазначені вищевикладені обставини стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно постанови від 08.12.2021 № 0747/20500/21.

Оскаржувана постанова отримана позивачем 20.12.2021, що підтверджується копією рекомендованого листа із штрих-кодом.

Частиною другою статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, чинне процесуальне законодавство пов`язує початок відліку строку на оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (окрім справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) не з моменту вручення його позивачу, а з моменту винесення такого рішення.

Тобто позивачем у даному випадку пропущений строк звернення до суду, який передбачений ч.2 ст.286 КАС України, оскільки спірне рішення винесено 08.12.2021, а оскаржено ним лише 29.12.2021.

Проте, ч.1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В розглядуваному випадку, як слідує з матеріалів справи, позивачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду, яку мотивує тим, що оскаржив спірне рішення до суду в межах десятиденного строку з дня його фактичного отримання.

На переконання суду, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду будь-яких доказів отримання (вручення) позивачу спірного рішення, враховуючи, що конверт в якому містилася оскаржувана постанова надійшов до відділення пошти лише 15.12.2021, а відповідач знову ж таки, не надав суду доказів з конкретною датою вручення цього конверта, строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин, а тому його слід поновити.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України «Про митний тариф», розділ V ПК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до ч.11 ст.354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).

По справі встановлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ 40 ДЕ № UA205050/2020/000870.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до ч.1 ст. 54 МК України, здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 МК України встановлює, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно Волинською митницею Держмитслужби проведено митне оформлення автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, номер кузова НОМЕР_1 та визнано заявлену декларантом митну вартість, оскільки відсутність в матеріалах справи рішення про коригування митної вартості свідчить про погодження Волинською митницею Держмитслужби митної вартості заявленої декларантом.

Жоден з документів, які надавалися для митного оформлення товарів за ІМ 40 ДЕ № UA205050/2020/000870 у встановленому законом порядку недійсним не визнано.

Відповідно до норм ст.ст.291 та 292 МК України, обов`язок із сплати митних платежів припиняється при виконанні обов`язку із сплати митних платежів, а в свою чергу обов`язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення. Позивачем митні платежі за митними деклараціями сплачені у повному обсязі і у встановлений законом строк.

Відтак, суд зазначає, що митне оформлення спірного транспортного засобу відбувалося 09.01.2020 та під час митного оформлення автомобіля, згідно електронної митної декларації, жодних рішень про коригування митної вартості не приймалось, будь-яких зауважень від митних органів не надходило, всі митні процедури були завершені і товар був випущений у вільний обіг, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Таке митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.

В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів.

Досліджені матеріали справи про порушення митних правил свідчать, що рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України митницею не виносилось, а невиїзна документальна перевірка в порядку ст.ст.351-354 МК України не проводилась.

Інших, передбачені законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.

Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбачений вищенаведеними положеннями Митного кодексу України.

Через це суд вважає визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості або за результатами документальної невиїзної перевірки незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295, 351-354 МК України.

З огляду на такі міркування службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.

Разом з тим з досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від німецьких митних органів експортна митна декларація MRN: 20DE343020335016EO від 06.01.2020.

Між відомостями цієї експортної декларації і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо вартості транспортного засобу.

Однак сама по собі експортна декларації доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Федеративній Республіці Німеччина. Експортна декларація MRN:20DE343020335016EO для митного оформлення надавалась експортером, тобто компанією «Autohaus Fulda-Sud Inh Ruben Zimmermann», In der Au 9, 36119 Neuhof, DE, покупцем товару в декларації зазначений громадянин ОСОБА_3

Зважаючи на той факт, що автомобіль, як товар завершив митні формальності в Україні, то суд приходить висновку, що за вказаною експортною декларацією не відбувалось переміщення через кордон європейського союзу, таке переміщення відбулось на підставі інших документів не в режимі експорту, а за звичайною умовою купівлі продажу.

Отже, Волинська митниця Держмитслужби, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи німецьких митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинила запиту відповідній компанії, які фігурує відправниками товару по німецьких документах.

Суд вважає, що самі по собі документи митних органів Федеративної Республіки Німеччина не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару. Такі документи лише свідчать, що німецька компанія «Autohaus Fulda-Sud Inh Ruben Zimmermann», задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС. Тим самим в оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Федеративної Республіки Німеччина, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці Держмитслужби.

Таким чином, суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості «поза розумним сумнівом» і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.

Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Волинської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 454,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 139, 243-246,250, 268,286,293 КАС України, ст.ст. 50-51, 55, 215, 291-292, 295, 351-352, 354, 485 МК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Волинської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 0747/20500/21 від 08 грудня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України.

Скасувати постанову Волинської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 0747/20500/21 від 08 грудня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідачі Волинська митницяДержмитслужби (адреса: вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомильського району, Волинської області, код ЄДРПОУ 43958385)

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта