Рішення

від 30.03.2022 по справі 464/7268/21

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/7268/21

пр.№ 2/464/563/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2022 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/7268/21

учасники справи:

позивач Приватне підприємство «ВАШ ДІМ «СЕРВІС»

відповідач ОСОБА_1

вимоги: стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг

представники учасників справи:

представник позивача Калитовська Г.О.

Обставини справи

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 14 281,37 грн, покликаючись на неналежне виконання зобов`язань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справ за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Заперечень проти такого порядку розгляду справи не поступило.

Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Покликається на наступне: втрату права на стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних станом на 01 жовтня 2020 року через пропуску однорічного строку позовної давності; неправомірність стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних та штрафу через запровадження карантину; відсутність укладення письмового договору; завищення тарифу за період з 01 серпня 2019 року по 31 вересня 2021 року. Указане викладено у відзиві на позов, надано підтвердження надіслання такого іншим учасникам справи відповідно до вимог цивільного судочинства.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій з покликанням на положення п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України просить зменшити розмір позовних вимог, які утворилися станом на 11 лютого 2022 року.

Дійсно у п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Водночас, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі (ч.3 ст.279 ЦПК України).

Оскільки провадження у справі відкрито 08 листопада 2021 року, а позивачем з порушенням 30-денного строку подано заяву про зменшення розміру позовних вимог - у лютому 2022 року, а тому суд не приймає таку до розгляду.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Мотиви та висновки суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком (ст.ст.1, 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у відповідній редакції).

Виходячи із положень ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст.ст.319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

27 лютого 2018 року між співвласниками багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 в особі уповноважених представників та Приватним підприємством «Ваш дім Сервіс» укладено договір про утримання та управління багатоквартирним житловим будинком з додатками та додатковою угодою від 01 серпня 2019 року з додатком.

Договором передбачено, що платежі за житлові послуги вносяться не пізніше, ніж до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.п.3.4, 5.2).

Згідно із розрахунком позивача за квартирою АДРЕСА_2 , співвласником якої є відповідач, за період з січня 2018 року по вересень 2021 року утворилася заборгованість за послуги з утримання та управління багатоквартирним житловим будинком та прибудинковою територією такого у розмірі 7650,78 грн унаслідок неналежного виконання зобов`язання з оплати таких житлових послуг.

Доводи відповідача щодо розмірі боргу 6650,78 грн є голослівними, жодним чином не підтверджені та не беруться судом до уваги. Тариф за надання послуг у розмірі 4,75 грн за квадратний метр згідно із додатком № 1 до договору від 27 лютого 2018 року та у розмірі 5,90 грн згідно із додатком № 1 згідно із додатковою угоди від 01 серпня 2019 року сумнівів не викликає. Непогодження відповідача з тарифом з 01 серпня 2019 року не відповідає фактичним обставинам справи.

Твердження відповідача щодо неукладення з позивачем жодних договорів про надання послуг як підставі відмови у позові є безпідставними з огляду на наступне.

За приписами ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком.

Договір про утримання та управління багатоквартирним житловим будинком від 27 лютого 2018 року із відповідними змінами та доповненнями підписано уповноваженими представниками співвласників багатоквартирного житлового будинку, які діяли на підставі рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку, оформленого протоколом від 27 лютого 2018 року. Відповідач не заперечує той факт, що є співвласником у такому багатоквартирному будинку.

Окрім цього, ч.1 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» на співвласника покладено обов`язок своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

У ст.204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За умовами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 висловлено правову позицію, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У даному випадку суд ураховує презумпцію правомірності правочину - договору від 27 лютого 2018 року, адже відомості про змінення, скасування та визнання його недійсним в судовому порядку відсутні.

Вирішуючи даний позов, суд бере до уваги постанову Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц, якою зроблено висновок, що непроживання відповідача у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг.

Докази ненадання чи неналежного надання житлових послуг у матеріалах справи відсутні, а тому з відповідача на користь позивача підлягає до сплати 7650,78 грн у рахунок погашення таких.

Позивач також просить стягнути з відповідача та надає розрахунок наступних сум: 2966,53 грн - пеня, 2295,23 грн - штраф, 403,40 грн - 3 % річних, 965,43 грн - інфляційні втрати.

За п.п.6.2, 6.3, 7.7 наведеного вище договору замовник зобов`язаний оплачувати послуги в установлені цим договором строк та порядок, у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, встановленому договором. Виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення замовником плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому договором, вимагати від замовника здійснення оплати наданих послуг. У разі порушення терміну розрахунку за надані послуги, замовник, на вимогу виконавця сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов`язання. Якщо таке порушення виконання зобов`язання замовника триває понад 5 банківських днів, замовник на вимогу виконавця додатково сплачує штраф у розмірі 30% від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання - ст.549 ЦК України.

Виходячи із приписів ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України. Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Формулювання ст.625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому не є неустойкою у розумінні положень ст.549 ЦК України (постанова Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 922/175/18).

Згідно із ст.ст.256, 257, 258, 261 ч.1 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ч.ч.4, 5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби СОVID-19» від 30 березня 2020 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пункт 12: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» від 11 березня 2020 року № 211 в Україні встановлено карантин з 12 березня 2020 року, який відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 10 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 09 грудня 2020 року № 1236 діє по теперішній час, а тому позовна давність на території України продовжується на строк дії карантину.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року передбачено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

З урахуванням спливу строку позовної давності, про що заявлено відповідачем, та карантину, який безпосередньо впливає на перебіг такого строку та ненарахування неустойки (штрафу, пені) за такий період, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 694,63 грн - пеня, 817,96 грн - штраф, 310,22 грн - 3 % річних, 358,63 грн - інфляційні втрати.

?Поважності причин пропущення позовної давності та об`єктивних перешкод у зверненні до суду позивачем не наведене. Переривання чи зупинення перебігу позовної давності судом не встановлено.

Аргументи відповідача щодо неправомірності нарахування пені, виходячи із положень ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд зазначає наступне.

Як передбачено ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Дію ч.1 ст. 26 зупинено до 1 липня 2020 року згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року.

Наведені законодавчі положення та обставини справи свідчать, що відповідачі має зобов`язання перед позивачем по оплаті житлово-комунальних платежів і зазначене ним не спростовано. З урахуванням несплати відповідачем житлово-комунальних послуг з нього на користь позивача підлягає до стягнення: 7650,78 грн - основна сума боргу, 694,63 грн - пеня, 817,96 грн - штраф, 310,22 грн - 3 % річних, 358,63 грн - інфляційні втрати.

Порушене відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку. Позов підлягає частковому задоволенню, а суд частково погоджується із твердженнями сторін.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні. Інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Судові витрати

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «ВАШ ДІМ «СЕРВІС» 9832,22 грн заборгованості.

Відмовити у решті позовних вимог.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «ВАШ ДІМ «СЕРВІС» 1562,90 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач Приватне підприємство «ВАШ ДІМ «СЕРВІС», код за ЄДРПОУ 40305663, м.Львів, вул.Героїв УПА, 72

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3

Повне судове рішення складено 31 березня 2022 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО