Справа № 159/443/22
Провадження № 2/159/546/22
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Хвиць Р.П. , Гарбарчук Н.М. ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області» про визнання незаконним наказу, стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області» (далі - Навчальний заклад, Ліцей, ОНЗ) про визнання незаконним наказу № 51-к/тм від 26.10.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сторожа ОСОБА_1 », стягнення моральної шкоди у сумі 3 000 грн.
1. Стислий виклад позицій сторін у справі
1.1. Оскарженим наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани за порушення трудової дисципліни (крадіжка металевої драбини).
Позивач вважає такий наказ незаконним, оскільки трудової дисципліни не порушував, до крадіжки причетності не має. Пояснив, що о 21:50 год. 27.09.2021 прибув на роботу; його робочий час тривав із 22:00 до 04:00 год. наступного дня. Під час чергування сумлінно виконував свої обов`язки, визначені посадовою інструкцією, здійснював обхід території Ліцею із 22:00 до 02:30 год. та повторно із 03:30 до 04:00 год. Під час чергування не виявив ушкоджень замків, грат на вікнах; сторонніх осіб на територію самостійно не пропускав, не виявив. Удень 28.09.2021 директор Ліцею повідомила йому, що із території Навчального закладу зникла металева драбина, яка знаходилась біля господарських приміщень. Як вдалось з`ясувати поліцейським, драбину було викрадено між 03:00 - 04:00 год. 28.09.2021.
З приводу подій ОСОБА_1 надав адміністрації Ліцею письмові пояснення. За результатами службового розслідування відповідач дійшов висновку про недбале ставлення позивачем до посадових обов`язків, у результаті чого останнім порушено посадову інструкцію, трудову дисципліну, що призвело до викрадення майна, з чим позивач не погоджується.
У судовому засіданні позивач зазначив, що територія Ліцею не повністю огороджена і на деякі ділянки подвір`я можна потрапити безперешкодно у тому числі на транспортному засобі.
Позивач вважає, що у його діях складу дисциплінарного правопорушення немає, службове розслідування проведене без дотримання законного порядку і процедури.
У частині заявленої до стягнення суми за його моральні страждання зазначив, що декілька років тому його дружина була вимушена у судовому порядку захищати порушені Ліцеєм права (розглядалась справа про поновлення її на роботі). Його особисті стосунки із роботодавцем є давно напруженими. Безпідставне притягнення його до дисциплінарної відповідальності стало причиною для переживань і хвилювань.
1.2. У відзиві на позов відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначив, що крадіжка майна із території Навчального закладу відбулась під час чергування ОСОБА_1 . За даним фактом було відкрито кримінальне провадження. В даному випадку сторож ОСОБА_1 допустив порушення посадових обов`язків - неналежно охороняв ввірене йому майно, унаслідок чого сталась крадіжка. Таке порушення і стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. З посадовою інструкцією позивач ознайомлений, а не ознайомлення із Правилами внутрішнього трудового розпорядку не є підставою для вчинення будь-якого правопорушення і свідомого невиконання трудових обов`язків.
Проти стягнення моральної шкоди відповідач заперечив, оскільки ані позовна заява, ані усні пояснення позивача у судовому засіданні не обґрунтовують підставність її заявлення; на підтвердження такої шкоди не надано жодних доказів.
2. Рух справи в суді.
Позовна заява надійшла до суду 26.01.2022.
За вказаним позовом ухвалою від 31.01.2022 відкрито провадження у справі, яку призначено до судового розгляду на 24.02.2022, відкладено на 28.03.2022. На підставі частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
3.1. Із 05.04.2016 ОСОБА_1 працює в ОНЗ «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області» на посаді сторожа.
3.2. Із посадовою інструкцією сторожа, затвердженою директором ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів» 01.09.2020, ОСОБА_1 ознайомлений 04.11.2020.
3.3. Із 22:00 год. 27.09.2021 до 04:00 год. 28.09.2021 сторож ОСОБА_1 здійснював чергування у Ліцеї. Вказану обставину позивач визнав; відповідач також визнав і підтвердив копією Табеля використання робочого часу за вересень 2021 обслуговуючого та технічного персоналу.
3.4. Директор Ліцею Хвиць Р.П. 28.09.2021 повідомила поліцію про те, що у ніч із 27 на 28 вересня 2021 року ОСОБА_6 шляхом вільного доступу із території Навчального закладу таємно викрав металеву драбину. За вказаною заявою внесено відомості в ЄРДР за № 12021035550000820, кваліфікація кримінального правопорушення - частина друга статті 185 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні Хвиць Р.П. пояснила, що про встановлені обставини у кримінальному провадженні їй не відомо; вкрадену драбину протягом доби було виявлено і повернуто власнику.
3.5. Наказом № 170 від 29.09.2021 «Про проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування з метою об`єктивної перевірки фактів та з`ясування всіх обставин щодо зникнення з території ОНЗ металевої драбини у ніч з 27 на 28 вересня 2021 року під час чергування сторожа ОСОБА_1 .
Результати проведеного службового розслідування оформлено актом від 23.10.2021, відповідно до висновків якого комісією виявлено недбале ставлення сторожа ОСОБА_1 до своїх посадових обов`язків, встановлено, що він допустив порушення посадової інструкції, трудової дисципліни, у результаті чого, під час його чергування, відбулось викрадення майна.
Враховуючи, що викрадене майно знайдене і повернуте, комісія рекомендувала директору Ліцею притягнути сторожа ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани.
Наказом № 51-к/тм від 26.10.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сторожа ОСОБА_1 » на підставі акту про проведення службового розслідування від 23.10.2021, статей 139, 142, 147-149 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), Правил внутрішнього трудового розпорядку, Посадової інструкції сторожа, оголошено догану сторожу ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни (крадіжка металевої драбини).
3.6. 11.01.2022 Управління держпраці у Волинській області провело позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в ОНЗ в частині законодавства про працю з питань порядку накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 .
За результатами вказаної перевірки встановлено порушення відповідачем вимог пункту 2 абзацу 1 статті 29 КЗпП України - з правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими протоколом загальних зборів трудового колективу від 30.08.2021, ОСОБА_1 не ознайомлений. Обставин щодо порушення процедури порядку накладення дисциплінарного стягнення - не встановлено.
4. Застосовані норми права; висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
4.1. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є:
1) дії (бездіяльність) працівника;
2) порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків;
3) вина працівника;
4) наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справи про накладення дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни суду необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Застосована судом правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17.
У постанові Верховного суду України від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18 зауважено, що під порушенням трудової дисципліни необхідно розуміти невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Основні обов`язки працівників визначаються Правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, а конкретно за кожною посадою - Посадовою інструкцією.
4.2. Як встановлено в межах розгляду даної справи, із діючими станом на 28.09.2021 Правилами внутрішнього трудового розпорядку Ліцею ОСОБА_1 не ознайомлений (акт Управління держпраці у Волинській області № ВЛ 16/0097/АВ від 11.01.2022).
Обсяг посадових обов`язків сторожа ОНЗ (5 пунктів) судом встановлено і досліджено.
Так, розділом ІІІ Посадової інструкції сторожа визначено посадові обов`язки сторожа:
- під час чергування кожні дві години обходить будівлю школи, її територію з метою перевірки її цілісності, непошкодженості замків, грат на вікнах, системи життєзабезпечення школи; не пропускає в школу сторонніх осіб після 22:00 год.;
- у разі пошкодження замків, дверей вікон, виникнення пожежі, аварійних ситуацій, пов`язаних із системами тепло-, водо-, енергопостачання, негайно повідомляє директора школи, завідувача господарством, відповідні аварійні та інші служби;
- слідкує за економією енергоресурсів;
- приймає під будівлі і шкільну територію;
- сторожу заборонено вести телефонні розмови, не пов`язані із виконанням службових обов`язків, залишати чергування без дозволу дирекції школи, запускати на територію школи приватні транспорті засоби.
Окрім того, розділом ІІ цієї Посадової інструкції «Функції» визначено головну функцію сторожа - охорона будівлі школи і шкільного майна у нічний час.
Необхідно звернути увагу, що відповідачем не надано суду доказів наявності юридичної сили і наслідків визначення в посадовій інструкції сторожа ОНЗ його головної функції. Водночас, доказів про не здійснення охорони будівлі школи і шкільного майна у нічний час ОСОБА_1 відповідач суду також не надав.
На переконання суду оскаржений наказ від 26.10.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сторожа ОСОБА_1 » не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки у такому наказі не зазначено в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків, не встановлено конкретного пункту розділу ІІІ «Посадові обов`язки» посадової інструкції сторожа, які ОСОБА_1 не дотримано.
Формулювання в оскарженому наказі «за порушення трудової дисципліни (крадіжка металевої драбини)» не відповідає вимогам трудового законодавства у частині порядку застосування дисциплінарного стягнення з огляду на обов`язок роботодавця об`єктивно встановити наявність усіх складових дисциплінарного проступку. У даному випадку відповідачем не доведено порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків.
Також відповідачем не доведено наявність вини, як обов`язкової складової дисциплінарного проступку.
Першочергово відсутність вини ОСОБА_1 зумовлено тим, що роботодавець не конкретизував, що саме (порушення якого пункту посадової інструкції) поставлено йому у провину.
Окрім того, звертаючись до кримінального законодавства, крадіжка визначається як таємне викрадення чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку відрізняє спосіб вилучення такого майна - таємність.
Як встановлено у даному випадку, особа, яка вчинила крадіжку майна, досягла мети - таємно викрала драбину, тому суд не знайшов підстав для висновку про доведення винної поведінки (бездіяльність) сторожа ОСОБА_1 .
4.3. Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд вважає, що стороною відповідача у справі не доведено суду факту винного вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
4.4. При вирішенні позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди у сумі 3 000 грн суд керується таким.
Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Частиною другою статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з статтею 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Як роз`яснено у пунктах 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позивач повинен зазначити у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Отже, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не довів, що у зв`язку із притягненням його до дисциплінарної відповідальності відповідачем, йому було заподіяно моральну шкоду, а саме: у заявах по суті не визначено у чому полягає моральна шкода, якими доказами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (рішеннями) відповідача та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.
Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, у той час як моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 3 000 грн не підлягає до задоволення.
5. Розподіл судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 3 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд вправі з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Повноваження адвоката Дзивульської Л.В. підтверджено договором про надання правової допомоги від 26.01.2022. На підтвердження заявленої суми витрат на правничу допомогу позивач надав відповідний розрахунок від 26.01.2022 на загальну сумі 3 308 грн, з яких: 620 грн 25 коп. за ознайомлення з наданими документами та їх правовий аналіз; 2 687 грн 75 коп. за підготовку та оформлення позовної заяви, виготовлення її копій і додатків; та докази оплати послуг адвоката на суму 3 214 грн. Розрахунок витрат на правничу допомогу від 24.02.2022 додатково включає 3 000 грн за представництво адвокатом інтересів позивача в суді першої інстанції незалежно від витраченого часу.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, а також те, що дана справа є справою незначної складності, провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача не приймала участь у судових засіданнях, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 3 214 грн фактично доведених витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 139, 147, 148 КЗпП України, статтями 78-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 430 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до Опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області» про визнання незаконним наказу про оголошення догани та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконним і скасувати наказ №51-к/тм від 26.10.2021, виданий директором Опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сторожа ОСОБА_1 »
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу розмірі 3 214 грн (три тисячі двісті чотирнадцять грн).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач - Опорний навчальний заклад «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області», код ЄДРПОУ 20141493; Волинська область, Ковельський район, селище міського типу Люблинець, вулиця Незалежності, 36.
Повний текст рішення складено 01.04.2022.
Головуючий:Ю. Ф. ВОЛКОВА
Суд | Ковельський міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 103837603 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Волкова Ю. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні