Рішення

від 31.03.2022 по справі 160/26373/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2022 року Справа № 160/26373/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2870726/40049277 від 15.07.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» №11 від 16.10.2020 року датою її подання.

Крім того, у позовній заяві позивач просив суд зобов`язати Державну податкову службу України подати звіт про виконання судового рішення до Дніпровського окружного адміністративного суду та стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано на реєстрацію податкову накладну №11 від 16.10.2020 року, проте, їх реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Позивачем надані пояснення та необхідні документи, однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у реєстрації поданої податкової накладної відмовлено. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправним, оскільки позивачем надано документи, що підтверджують здійснення господарської операції, а Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області при прийнятті рішень не вивчали надані позивачем документи. З огляду на викладене, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/26373/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

11.01.2022 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520. Спірні рішення прийняті з підстави ненадання позивачем копій документів. Відповідач вважає визначені в Рішенні комісії підстави для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

11.01.2022 року представником Державної податкової служби України подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованою, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасним.

Крім того, Державна податкова служби України зазначає, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями.

17.01.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій останній висловив позицію аналогічну заявленій ним у власній позовній заяві.

17.01.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якій останній висловив позицію аналогічну заявленій ним у власній позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.243, 257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» (код ЄДРПОУ 40049277) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.10.2015 року, номер запису 12301020000005123, взято на облік контролюючим органом ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольське управління, Нікопольська ДПІ (м. Нікополь)) 05.10.2015 року та є платником податку на додану вартість.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів економічної діяльності підприємства позивача (коди за КВЕД) належить: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 14.12 Виробництво робочого одягу; 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 32.91 Виробництво мітел і щіток.

З метою провадження господарської діяльності між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «АЛГ» (Постачальник) укладено Договір поставки №207/8.

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується у термін, встановлений даним Договором, передати у власність Покупцю запірну арматуру та деталі трубопроводу, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором.

Згідно п.3.1 Договору поставка Товару за цим Договором здійснюється за вибором Покупця у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС 2010»: само вивозом - автотранспортом Покупця на умовах EXW (склад Постачальника: м.Дніпро, пр.Слобожанський 29Б); доставкою - автотранспортом Постачальника на склад Покупця на умовах DDP; перевізником - поставка Постачальника товару, в зазначеному місці, перевізнику, якого вказав Покупець на умовах FCA та СРТ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «АЛГ» товар, у тому числі й Фланець 1-125-25 Ст.20, Фланець 1- 100А-25 Ст.20, Фланець 1-80-25 Ст.20, Фланець 1-65-25 Ст.20, Фланець 1-50-25 Ст.20, Фланець 1-40-25 Ст.20, Фланець 1-125-16 Ст.20, Фланець 1-80-16 Ст.20, Фланець 1-65-16 Ст.20, Фланець 1-50-16 Ст.20, Фланець 1-100-16 Ст.20.

Керуючись умовами Договору, вищевказана продукція була направлена до Замовника засобами Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА-ПОШТА» (код ЄДРПОУ31316718), на підтвердження якого була надана копія акту наданих послуг №НП-004422404 від 20.10.2020 р., специфікація до акту наданих послуг №НП-004422404 та копію платіжного доручення №666 від 18 жовтня 2020 р. на суму 1169,58 грн.

Факт отримання поставленого товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000598 від 16 жовтня 2020 року, яка є підписаною з обох сторін.

За фактом поставленого та отриманого товару, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «АЛГ» надала рахунок-фактуру №СФ-0002010 від 23 липня 2020 року на суму 15 676,67 грн. з ПДВ.

Відповідно до платіжного доручення №667 від 16 жовтня 2020 року на суму 13676,67 грн. та платіжного доручення №632 від 24 вересня 2020 року на суму 2000,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «АЛГ» зазначені суми.

12 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» (Постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (Замовник) укладено Договір поставки №299(2)20УК/53-121-08-20-09647.

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити: Фланець 1-125-25 Ст.20, Фланець 1-100А-25 Ст.20, Фланець 1-80-25 Ст.20, Фланець 1-65-25 Ст.20, Фланець 1-50-25 Ст.20, Фланець 1-40-25 Ст.20, Фланець 1-125- 16 Ст.20, Фланець 1-80-16 Ст.20, Фланець 1-65-16 Ст.20, Фланець 1-50-16 Ст.20, Фланець 1- 100-16 Ст.20. Пунктом 3.1 Договору встановлено, що вартість товару за договором 19044,00 грн. Крім того, ПДВ 3808,8, грн. Загальна сума по договору складає 22 852,80 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» поставило до Замовника продукцію визначену п.1.1 Договору, а саме: Фланець 1-125-25 Ст.20, Фланець 1-100А-25 Ст.20, Фланець 1-80-25 Ст.20, Фланець 1-65-25 Ст.20, Фланець 1- 50-25 Ст.20, Фланець 1-40-25 Ст.20, Фланець 1-125-16 Ст.20, Фланець 1-80-16 Ст.20, Фланець 1-65-16 Ст.20, Фланець 1-50-16 Ст.20, Фланець 1-100-16 Ст.20.

Розділом 4 Договору встановлено строки і умови поставки.

Розділом 6 Договору встановлено порядок передачі та приймання продукції.

Згідно з товарно-транспортної накладної №Р260 від 16 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» навантажила замовлений товар за адресою: м.Нікополь, вул. Запорізька, 49 та направила до Замовника, де замовлений товар було відвантажено за адресою: м.Енергодар, вул.Промислова, 133.

Згідно пункту 1 Додаткової угоди №1 від 01.10.2020 р. п.1.2 Договору №299(2)20УК від 29.07.2020 р. викладено в наступній редакції: «Строк поставки товару - включно до 16 жовтня 2020 року».

Пунктом 2 інші умови Договору №299(2)20УК від 29.07.2020 р. залишаються незмінними.

Факт поставки та отримання продукції Замовником підтверджується видатковою накладною №260 від 16 жовтня 2020 року, яка є підписаною з обох сторін.

За фактом господарської операції було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №11 від 16.10.2020 року на суму ПДВ - 3808,80 грн.

З метою отримання оплати за поставлену продукцію було складено рахунок на оплату №272 від 16 жовтня 2020 року на суму 22 852,80 грн. з ПДВ.

Також, на підтвердження реальності операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» надав відомості по рахункам №361, №631, №281.

Відповідно до квитанції №9301828083 податкову накладну №11 від 16.10.2020 року прийнято, однак реєстрацію зупинено у зв`язку з: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 16.О0.2020 р. №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Листом від 13.06.2021 р. вих.130721-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ»» подало до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній № 11 від 16.10.2020 року.

Згідно з рішенням №2870726/40049277 від 15.07.2021 року комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» у реєстрації податкової накладної №11 від 16.10.2020 року на підставі: «ненаданням платником податку копій документів: розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків. Документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Додаткова інформація: Придбання фланців у СГ з ознаками ризиковості: ТОВ ВКП «АЛГ» код 21936697 (рішення про відповідність критеріям ризиковості від 15.09.2020 р.), у якого розміри придбаних фланців не відповідають розмірам реалізованим; податкові накладні па придбання фланцю від ТОВ ВКП «АЛГ» код 21936697 не зареєстровані в ЄРПН».

Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами п.201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Зі змісту квитанції №9301828083 слідує, що контролюючим органом зроблено висновок про такі підстави зупинення реєстрації податкової накладної:

«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Крім того, суд звертає увагу, що запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Так, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №2870726/40049277 від 15.07.2021 р. містить лише абстрактне твердження про не надання позивачем документів, без конкретизації конкретного переліку документів, яких, з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, яких на думку Комісії, не вистачає.

Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності цих господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

З огляду на викладене, відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення №2870726/40049277 від 15.07.2021 р., а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №2870726/40049277 від 15.07.2021 р. є необґрунтованим, протиправним та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає таке.

Відповідно до положень п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію органів ДПС України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як встановлено судом, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій на реєстрацію в ЄРПН податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) ".

При цьому, суд зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних не є дискреційними, з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд, за загальним правилом, не завжди може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки, як правило, який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - зареєструвати податкову накладну, в іншому випадку, такі дії є неправомірними, тобто у відповідача у спірних правовідносинах існував лише один правомірний варіант поведінки (зареєструвати податкову накладну) і він не мав законної можливості на власний адміністративний розсуд (дискрецію) не зареєструвати таку накладну.

Умовами для реєстрації податкової накладної законодавство визначає цілком визначені матеріально-правові факти, а не бажання на вільний розсуд (дискрецію) податкового органу.

В іншому випадку законодавець формулює відповідні положення закону із застосуванням формулювань на зразок «податковий орган може зареєструвати податкову накладну» чи «податковий орган має право зареєструвати податкову накладну» тощо, щоб вказувало на те, що це залежить виключно від його розсуду, а не від виконання платником передбачених законом умов.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» №11 від 16.10.2020 року датою її подання.

Щодо зобов`язання Державної податної служби подати звіт про виконання судового рішення до Дніпровського окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком, тому таке процесуальне питання приймається з урахуванням обставин справи.

Відтак, суд зазначає, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідач ухилиться від обов`язку виконання вимог даного рішення, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для встановлення судового контролю у цій справі.

Щодо заяви позивача про стягнення з відповідачів витрат на оплату послуг на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 р. у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу останнім надано договір про надання правової допомоги № 1/2021 від 04.01.2021р., укладений ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» з адвокатським бюро «ШАШЛИКОВ ТА ПАРТНЕРИ» в особі керівника бюро - адвоката Шашликова Д.Г. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3661 від 12 березня 2018 року, видане на підставі рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 06.03.2018 №90) та ордер на надання правничої (правової) допомоги від 07.12.2021 р. серія АЕ№1108429.

Представником позивача, разом з позовною заявою, подано до суду попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи та прас-лист, який затверджено керівником АБ «ШАШЛИКОВ ТА ПАРТНЕРИ», який складається з:

1.Сплата судового збору 2270,00 грн.:

2. Витрати на професійну правничу допомогу 9000,00 грн., відповідно до п.7.2, п.7.6, та п.7.8 прайс-листа АБ «ШАШЛИКОВ ТА ПАРТНЕРИ» згідно з договором про надання правової допомоги №1/2021 від 04.01.2021 року.

Мінімальний розмір судових витрат, які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складе 11270,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між АБ «ШАШЛИКОВ ТА ПАРТНЕРИ» в особі керівника бюро - адвоката Шашликова Дениса Геннадійовича, який діє на підставі Статуту та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДП №3661 від 12 березня 2018 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» укладено договір про надання правової допомоги №1/2021 від 04.01.2021 року.

Зокрема в договорі перелічені види послуг, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, в тому числі апеляційних судах, Верховному суді, Конституційному суді, а також в інших органах під час розгляду правових спорів щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки); надання консультацій, висновків, довідок з правових питань, що виникають у клієнта в процесі отримання правової допомоги; вчинення інших дій, необхідних для надання якісної правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 4.1 оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом розрахунку.

05.01.2022 року сторонами підписано акт надання правової допомоги від 05.01.2022 року, відповідно до якого адвокатським бюро були надані наступні послуги:

- підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС та зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну №11 від 16.10.2020 року (до 5 годин) 1 документ- 3000,00 грн.

- вартість наступної години підготовки процесуальних документів (п.7.6. прас-листа) 2 години (ціна 500, 00 грн.) 1000,00 грн.

Всього 4000,00 грн.

Довідкою АБ «ШАШЛИКОВ ТА ПАРТНЕРИ» від 05.01.2022 року підтверджено отримання винагороди за надану правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

05.01.2022 року сторонами підписано акт надання правової допомоги від 05.01.2022 року, відповідно до якого адвокатським бюро були надані наступні послуги:

- підготовка відповіді на відзив від Державної податкової служби України справа №160/26373/21, суддя: Савченко А.В. - 1 документ (ціна 2000,00 грн.) - 2000,00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, справа №160/26373/21, суддя: Савченко А.В. - 1 документ (ціна 2000,00 грн.) 2000,00 грн.

Всього 4000,00 грн.

Довідкою АБ «ШАШЛИКОВ ТА ПАРТНЕРИ» від 04.02.2022 року підтверджено отримання винагороди за надану правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Загальна сума гонорару за надання правової допомоги склала 8000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 липня 2020 року у справі №750/8758/18 провадження №61-15483св19, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Суд зазначає, що наступна підготовка процесуальних документів не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви, тому відсутні підстави для виділення її в окремий вид послуг.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мають бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути документально підтверджена.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням поданих позивачем документів, суд дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 7000,00 грн. (8000,00 грн. - 1000,00 грн. = 7000,00 грн.), яка, з урахуванням відсутності заперечення відповідача, не досліджується судом на співмірність цій справі.

Враховуючи, що при вирішення цієї справи суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, сума витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню на користь позивача становить 7000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Зважаючи на викладені обставини, вимога щодо відшкодування понесених витрат на правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню, оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2270,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн., що складає 9270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України пропорційно.

Керуючись статтями 242-244, 246, 250, 254, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» (вул.Дружби, буд.24, кв.56, м.Нікополь, 53200, код ЄДРПОУ 40049277) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №2870726/40049277 від 15.07.2021 року, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» (вул.Дружби, буд.24, кв.56, м.Нікополь, 53200, код ЄДРПОУ 40049277) в реєстрації податкової накладної №11 від 16.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №11 від 16.10.2020 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» (вул.Дружби, буд.24, кв.56, м.Нікополь, 53200, код ЄДРПОУ 40049277) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» (вул.Дружби, буд.24, кв.56, м.Нікополь, 53200, код ЄДРПОУ 40049277) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1135,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 3500,00 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» (вул.Дружби, буд.24, кв.56, м.Нікополь, 53200, код ЄДРПОУ 40049277) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1135,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 3500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко