Рішення

від 31.03.2022 по справі 340/10988/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/10988/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом-1: ОСОБА_1

за позовом-2: ОСОБА_2

до відповідача: Долинської міської ради

третя особа: Фермерське господарство "Романюка С.О."

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять:

1) визнати протиправною бездіяльність Долинської міської ради щодо неприйняття у встановлений законом строк сесією ради рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 5,31 га с/г призначення із земельної ділянки комунальної форми власності, площею 10,6297 га, кадастровий номер 3521986400:02:000:1021 за заявою ОСОБА_1 від 08.11.2021 року та за заявою ОСОБА_2 від 08.11.2021р.;

2) зобов`язати Долинську міську раду у 2-тижевий строк з дня набрання судовим рішенням законної сили, розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 08.11.2021 року та ОСОБА_2 від 08.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 5,31 га с/г призначення із земельної ділянки комунальної форми власності, площею 10,6297 га, кадастровий номер 3521986400:02:000:1021 та прийняти відповідне рішення;

3) встановити судовий контроль.

В обґрунтування вимог позивачами зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою суду від 29.12.2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження /а.с.26-27/.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволені вимог зазначивши, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволені просив відмовити (вх.№10998/21 від 23.12.2021).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.11.2021 року позивачі, як члени ФГ " ОСОБА_3 " звернулися до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки щодо відведення та надання земельної ділянки у власність площею 5,31 га кожному для ведення ФГ із земель комунальної власності, площею 10,6297 га, кадастровий номер 3521986400:02:000:1021, що розташований на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Однак, у встановлений законодавством строк його заяву не розглянуто, будь якого рішення не прийнято.

Листами від 10.12.2021 позивачів повідомлено, що після закінчення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у ОСОБА_3 . Долинська міська рада має намір підтримати працівників сфери охорони здоров`я та надати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3521986400:02:000:1021 (а.с.19,20).

Позивачі, не погодившись з вказаною бездіяльністю, звернулись з зазначеним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; та ін.

В той час, відповідно до частини 2 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, із системного аналізу вищезазначених норм слідує, що вирішення питання про передачу земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад належить до компетенції саме сільських, селищних, міських рад.

Не зважаючи на викладені норми, відповідачем допущено порушення визначеного законом порядку розгляду заяви позивача.

Так, згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, частиною другою статті 31 Земельного кодексу України визначено, що громадяни-члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вирішення заяви позивача повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні селищної ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбачений законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі №21-358а13, від 07 червня 2016 року у справі №21-1391а16, постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №463/3375/15-а.

При цьому, суд зауважує, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування уповноважений надати лише або дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 13.06.2017 у справі № 21-1393а17.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у листах №01-29/2358/2 та №01-29/2357/2 від 10.12.2021 фактично не надав позивачам ні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ні мотивованої відмови у її наданні, лише повідомивши про намір поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3521986400:02:000:1021, яка перебуває в оренді у ОСОБА_3 (а.с.19).

Враховуючи те, що відповідач не забезпечив розгляд заяви позивача у порядку, передбаченому законодавством, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову в наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Оскільки відповідачем жодне з рішень, визначених статтею 118 Земельного кодексу України, за клопотанням позивача не прийнято, у спірних відносинах має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо розгляду порушеного питання.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз цього положення дає змогу дійти висновку, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За обставин цієї справи відповідачем клопотання позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по суті не розглянуто, відтак суб`єкт владних повноважень не використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи.

Щодо встановлення судового контролю.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем не наведено суду будь-яких обґрунтувань, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України одночасно з ухваленням рішення у справі.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Долинської міської ради щодо не прийняття у встановлений законом строк рішення за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 5,31 га /кожному/ с/г призначення із земельної ділянки комунальної форми власності, площею 10,6297 га, кадастровий номер 3521986400:02:000:1021

Зобов`язати Долинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 5,31 га с/г призначення із земельної ділянки комунальної форми власності, площею 10,6297 га, кадастровий номер 3521986400:02:000:1021, з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

Зобов`язати Долинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 5,31 га с/г призначення із земельної ділянки комунальної форми власності, площею 10,6297 га, кадастровий номер 3521986400:02:000:1021, з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ін.код НОМЕР_1 ) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Долинської міської ради /код ЄДРПОУ 04055222/.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ін.код - НОМЕР_2 ) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Долинської міської ради /код ЄДРПОУ 04055222/.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко