Ухвала

від 04.04.2022 по справі 513/869/19

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/869/19

Провадження № 1-кп/513/36/22

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження за № 12019160240000724 від 06.04.2019 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петропавлівка Саратського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого водієм Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, з середньою освітою, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, не пройшовши навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про охорону праці" та не маючи жодних дозвільних документів, а саме: дозволу від Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, передбаченого ст. 21 Закону України "Про охорону праці" та за відсутності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 05.06.2013 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 80 від 14.02.2018, на протязі з 2017 по 2019 рік, більш точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не видалось можливим, в порушення вказаних норм, виконуючи функції оператора газозаправного пункту (в подальшому АГЗП) на газозаправній станції ТОВ "Грінгаз", ідентифікаційний код юридичної особи 40466216, яка розташована за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Петропавлівка, вул. Центральна, діючи умисно, протиправно, приступив до виконання робіт, пов`язаних з реалізацією скрапленого газу шляхом його продажу населенню для господарських потреб, а саме: заправки газових побутових балонів та заправки автотранспортних засобів, без передбачених на те дозволів.

Сукупність вищезазначених порушень вимог нормативно-правових актів створила реальну загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків для осіб, які працюють в безпосередній близькості до АГЗП, а також на самій АГЗП, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 12.06.2009 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва", як поняття "загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків"(частина перша статті 272, частина перша статті 273, частина перша статті 274, частина перша статті 275 КК) необхідно розуміти такі зміни у стані виробничих об`єктів, підприємств, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благам.

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, а також те, що вказані роботи є роботами з підвищеною небезпекою, ОСОБА_4 , виконуючи функції оператора автомобільного газозаправного пункту, будучи особою, яка зобов`язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, діючи із злочинною необережністю, проявляючи бездіяльність та не виконуючи дії, спрямовані на дотримання вимог нормативних актів, що містять правила виконання відповідних робіт, не виконав дії, які міг і повинен був виконати, а саме 01.03.2019 року приблизно о 13 годині 40 хвилин на АГЗП, розташованій за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Петропавлівка, вул. Центральна, заправив скрапленим газом балон побутового призначення громадянину ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, за ознаками порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання, в якому просить звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.272 КК України, у зв`язку із закінченням встановлених п.2 ч.1 ст.49 КК України строків давності, а кримінальне провадження закрити. Клопотання обґрунтував тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, з дня вчинення якого минуло більше трьох років.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання та вважав за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням встановлених п.2 ч.1 ст.49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження з цих підстав.

Вислухавши прокурора та обвинуваченого, вивчивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Пунктом 2 частини 1 ст. 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом частин 2, 3 ст.49 КК України встановлено, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно роз`яснень, які містяться в пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За положеннями частини 3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Пунктом 164 частини 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності 1 липня 2020 року, було внесено зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, в абзаці другому частини першої статті 272 слова "від ста до двохсот" замінено словами "від однієї тисячі до трьох тисяч".

Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, санкція якої (в редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення) встановлює покарання у виді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Таким чином, у відповідності до ч. 2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.272 КК України, є кримінальним проступком.

За положеннями пункту 2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом частини 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Згідно з ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частини 1, 2 ст.285 КПК України встановлюють, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 01.03.2019 року кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком, з дня вчинення якого минуло понад три роки, позитивно характеризується за місцем проживання, від досудового слідства або суду не ухилявся, не вчинив нового тяжкого або особливо тяжкого злочину, тобто перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався.

Тому суд приходить до висновку, що закінчилися строки давності, передбачені п.2 ч.1 ст.49 КК України, а тому наявні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2019 року було накладено арешт на таке майно: побутовий балон червоного кольору- 1 шт., автоцистерну для зрідженого газу ППЦЗ-12-885М ТУ 26-02-1063-8А № 1262 рік виготовлення 1998, вага ходової частини в порожньому стані 9,8 тон - 1 шт.; листи з записом "лимитно-заборная карточка на видачу газа" - 2 шт.

За положеннями ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений на вказане майно.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.44, 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314, 370 - 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12019160240000724 від 06.04.2019 року - закрити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2019 року на майно: побутовий балон червоного кольору - 1 шт.; автоцистерну для зрідженого газу ППЦЗ-12-885М ТУ 26-02-1063-8А № 1262 рік виготовлення 1998, вага ходової частини в порожньому стані 9,8 тон-1 шт.; листи з записом "лимитно-заборная карточка на видачу газа" - 2 шт.

Речові докази: побутовий балон червоного кольору повернути ОСОБА_5 ; автоцистерну для зрідженого газу ППЦЗ-12-885М ТУ 26-02-1063-8А № 1262 рік виготовлення 1998, вага ходової частини в порожньому стані 9,8 тон 1 шт.; листи з записом "лимитно-заборная карточка на видачу газа" - 2 шт. повернути ТОВ "Грінгаз" ЄДРПОУ 40466216.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1