Рішення

від 23.03.2022 по справі 380/17049/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/17049/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Пушки М.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шумелди Р.Р.,

представника позивача Могінської Т.А.,

представника відповідача Заяць Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Германчука Романа Васильовича про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Германчука Романа Васильовича із вимогами:

-визнати неправомірними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (ЄДРПОУ: 40181003) та провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Германчука Романа Васильовича щодо: 1) проведення перевірок 07.07.2021 р., 06.09.2021 р.; 2) фіксування в актах перевірок: №197 від 05.04.2021 р., №382 від 07.07.2021 р. та №525 від 06.09.2021 р. порушень, що не вчинялись /відсутніх порушень/, а саме: « ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт проводиться будівництво господарської споруди на АДРЕСА_1 »; 3) складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень від 05.04.2021 р., від 07.07.2021 р. та від 06.09.2021 р.;

-визнати протиправними та скасувати: приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2021 р. та від 07.07.2021 р.; постанову №120-а по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2021 р.

Ухвалою судді від 12.10.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці строк для усунення її недоліків.

Ухвалою судді від 01.11.2021 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді від 21.01.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Учасниками при розгляді справи було подано до суду заяви по суті справи - письмові відзив, пояснення.

Відповідно до позиції позивачки, яка висловлена в письмових заявах, що були подані до суду, вона стверджує, що відповідачами було безпідставно проведено перевірки здійснюваного нею будівництва й за їх наслідками викладено голослівні висновки про вчинення порушення у сфері містобудування. У зв?язку з чим, відповідні приписи та постанови, застосовані відповідачем до позивачки, вона вважає незаконними.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що нею було прийнято рішення про здійснення будівництва індивідуального житлового будинку (присвоєна адреса: АДРЕСА_1 ) на належній їй на праві власності земельній ділянці відповідного цільового призначення. При цьому, таке будівництво здійснюється на підставі будівельного паспорта забудови та за повідомленням про початок виконання будівельних робіт, що повністю відповідає вимогам закону. Позивачка підкреслює, що об?єкт будівництва відноситься до споруд садибного типу, що допускає включення до його складу необхідних господарських і допоміжних споруд, зокрема, в цьому випадку він включає також гараж. А тому, на переконання позивачки, проведення будівництва будинку й гаража, який є спорудою, приналежною до будинку, проводиться в повній відповідності до вимог закону.

У той же час, у квітні 2021 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю було проведено позапланову перевірку будівництва за адресою АДРЕСА_1 та за її наслідком вказано на порушення, яке полягало у будівництві господарської споруди без дозвільних документів. При цьому, відповідач фактично відніс такий гараж до об?єкта будівництва, відмінного від споруджуваного за відповідними дозвільними документами будинку. За результатом такого контрольного заходу було складено акт, припис, протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згодом, у липні 2021 року відповідачем було проведено повторну перевірку та зафіксовано невиконання попереднього припису й наявність порушень у сфері містобудівної діяльності. За наслідком чого складено акт, припис, протокол про адміністративне правопорушення. Окрім того, у вересні 2021 року відповідачем було проведено чергову перевірку та вказано на невиконання раніше виданого припису, в зв?язку з чим складено акт, протокол про адміністративне правопорушення, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Однак, такі дії та рішення суб?єкта владних повноважень позивачка оцінює як протиправні, позаяк, будівництво спірної господарської споруди (гаража) охоплюється дозвільними документами на будівництво житлового будинку, складовою якого й є гараж, а тому, окремих дозвільних документів для цього оформляти немає необхідності. У цьому контексті позивачка також зауважує, що після проведення відповідачем перевірки вона здійснила безуспішну спробу оформити додаткові документи на будівництво гаража, однак, це було вчинене за наслідком тиску зі сторони представників відповідача й не може підтверджувати їх необхідності відповідно до вимог закону.

А тому, ОСОБА_1 вважає, що оспорювані нею дії та рішення є незаконними і підлягають визнанню протиправними та скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до позиції Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка висловлена в письмових заявах, що були подані до суду, вона вважає вимоги позивачки безпідставними.

Відповідач зазначає, що здійснення перевірок є його компетенцією в силу контрольних повноважень у сфері містобудівної діяльності. А тому проведені спірні перевірки є правомірними й узгоджуються з наданими Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повноваженнями.

При цьому, на переконання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, ОСОБА_1 допустила зафіксованих відповідачем порушень, оскільки провадить будівництво гаража без необхідних дозвільних документів. Відповідач визнає, що позивачкою було оформлено будівельний паспорт і подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, однак, вони стосуються лише індивідуального житлового будинку, а не гаража.

Тут же Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю вказує на те, що позивачкою було фактично визнано допущене порушення, оскільки сплачено штраф за його вчинення та здійснено спробу оформити відповідні дозвільні документи на гаража з літньою кухнею (які було повернуто через допущені недоліки).

У зв`язку з чим, відповідач вважає, що ним було правомірно й обґрунтовано вчинено оспорювані дії, зафіксовано відповідні реально існуючі порушення та прийнято спірні рішення, відтак, підстав для задоволення позову немає.

Відповідач - провідний спеціаліст відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Германчук Р.В. - позиції по суті спору до суду не надав, про причини не повідомив.

У судових засіданнях позивачка, представники позивачки заявлені позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просили позов задовольнити. Представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у судових засіданнях позов не визнала, ствердила про його необґрунтованість, а тому, просила у задоволенні позову відмовити. Провідний спеціаліст відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Германчук Р.В. участі в судових засіданнях не взяв, про причини не повідомив.

Заслухавши пояснення позивачки, її представників, представника відповідача, розглянувши їхні доводи та заперечення, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136900:09:009:0085 ( АДРЕСА_1 ). Указане засвідчується рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22.09.2014 року у справі №465/5186/14-ц.

Матеріалами справи також підтверджується наявність у позивачки речового права власності (зареєстроване 31.07.2014 року) на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:09:009:0085, площею 0,05 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), обслуговування житлового будинку (код КВЦПЗ 02.01). Указане випливає з витягу з Державного земельного кадастру від 10.02.2020 року НВ-0004538772020, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.07.2014 року №25005091.

Установлено, що позивачкою було замовлено ескіз намірів забудови «Індивідуальний житловий будинок (зі знесенням існуючого будинку) на земельній ділянці з кад. №4610136900:09:009:0085 по АДРЕСА_1 », виконаний ПП «Архітектурна майстерня «АТРІУМ» у 2020 році. Як вбачається з ескізу намірів забудови, будівництво обумовлює також спорудження окремої будівлі гаража (нанесено на схемі забудови під №2, вказано про заїзд до гаража, застосовано норми відповідного ДБН В.1.1-7-2002).

У справі наявний будівельний паспорт від 06.11.2020 року № БП-73-2020 , виданий управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, на будівництво індивідуального житлового будинку (зі знесенням існуючого житлового будинку АДРЕСА_2 на ділянці з кадастровим №4610136900:09:009:0085. При цьому, на відповідній схемі забудови земельної ділянки будівельного паспорта також зазначено окрему будівлю, яка відповідає спірному гаражу.

Окрім того, підтверджено подання позивачкою повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 21.12.2020 року №ЛВ051201221833 на земельній ділянці з кадастровим №4610136900:09:009:0085 відповідно до будівельного паспорта від 06.11.2020 року №БП-73-2020 (щодо будівництва об?єкта з кодом 1110.3).

Судом установлено також, що у березні 2021 року на ім?я в.о. начальника Інспекції державного-будівельного контролю у м. Львові надійшла скарга від ОСОБА_2 , у якій викладено клопотання щодо проведення перевірки будівництва на АДРЕСА_1 . Крім того, на гарячій лінії області зафіксоване звернення ОСОБА_3 щодо перевірки законності будівництва на АДРЕСА_1 .

Відповідно до наявних матеріалів, Інспекцією ДАБК у м. Львові було видано наказ від 23.03.2021 року №197-П і направлення від 23.03.2021 року №197-пп для здійснення позапланової перевірки на об?єкті будівництва на АДРЕСА_1 на предмет дотримання замовником ( ОСОБА_1 ) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Матеріалами справи засвідчується, що за результатами позапланової перевірки, проведеної з 23.03.2021 року по 05.04.2021 року, Інспекцією ДАБК у м. Львові було складено акт від 05.04.2021 року №197, у якому зафіксовано порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, що полягало в здійснення будівництва господарської споруди на АДРЕСА_1 без дозвільних документів. У зв?язку з чим Інспекцією ДАБК у м. Львові оформлено протокол про адміністративне порушення від 05.04.2021 року за ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також відповідачем видано позивачці припис від 05.04.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого зобов?язано впродовж двох місяців усунути виявлені порушення.

Окрім того, в подальшому Інспекцією ДАБК у м. Львові було проведено позапланову перевірку даного об?єкту з 23.06.2021 року по 07.07.2021 року та складено відповідний акт 07.07.2021 року №385, яким засвідчено факт невиконання ОСОБА_4 припису від 05.04.2032 року. У зв?язку з чим Інспекцією ДАБК у м. Львові оформлено протокол про адміністративне правопорушення від 07.07.2021 року за ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до постанови від 21.07.2021 року №88-а провадження в справі про адміністративне правопорушення було закрите. Також відповідачем видано позивачці припис від 07.07.2021 року про зупинення виконання будівельних робіт на об?єкті будівництва до усунення відповідних порушень.

Інспекцією ДАБК у м. Львові було крім того проведено з 31.08.2021 року по 06.09.2021 року позапланову перевірку будівництва господарської споруди на АДРЕСА_1 та зафіксовано факт невиконання ОСОБА_4 припису від 05.04.2032 року, про що складено акт від 06.09.2021 року №525. Одночасно Інспекцією ДАБК у м. Львові оформлено протокол про адміністративне правопорушення від 05.04.2021 року за ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також відповідачем видано позивачці припис від 06.09.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого зобов?язано впродовж двох місяців усунути виявлені порушення. Крім того, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю винесено постанову від 30.09.2021 року №120-а, яким за невиконання припису від 05.04.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення й накладено адміністративне стягнення в сумі 5 100 грн.

У подальшому, оцінюючи певні дії та рішення відповідачів протиправними, не погоджуючись із ними, ОСОБА_4 звернулося до суду з цим позовом.

У зв`язку з чим, аналізуючи спірні правовідносини, доводи й аргументи сторін, суд відзначає наступне.

Так, у першу чергу суд надає оцінки доводам позивачки щодо протиправності дій відповідачів щодо проведення перевірок, фіксування в актах перевірок певних порушень і складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень.

Як визначено ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Таким чином, із огляду на те, що з приводу можливого незаконного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 були наявні відповідні звернення, які базувалося на припущенні щодо порушення містобудівного законодавства, відповідач вправі був здійснити відповідний контрольний захід у формі позапланової перевірки.

При цьому, відповідно до пп. 2 п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Згідно з п. 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Виходячи зі змісту відповідного акта, складеного за результатами перевірки, є службовим документом контролюючого органу, який містить його фіксування процедури проведення перевірки та позицію контролюючого органу щодо порушень, які на його думку допущені суб?єктом перевірки. При цьому, сам по собі акт перевірки він не створює для суб?єкта перевірки правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов?язків.

Аналогічно й протокол про про адміністративне правопорушення є лише фіксуванням стверджуваних порушень зі сторони суб?єкта перевірки та використовується як доказ у справі про адміністративне правопорушення. Проте самостійно протокол не породжує для суб?єкта перевірки яких-небудь наслідків.

У зв?язку з чим, суд вважає безпідставними вимоги позивачки у частині оспорюваних дій щодо проведення перевірок, фіксування в актах перевірок певних порушень і складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, які до задоволення не підлягають.

У той же час, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо протиправності приписів та постанови, які були складені відповідачем у спірних правовідносинах.

Суд відзначає, що наявні дозвільні документи, на підставі яких позивачка провадить будівництво на АДРЕСА_1 , вказують на правомірність спорудження нею гаража як складової частини індивідуального (садибного) житлового будинку.

Тут необхідно зазначити, що позивачка є власницею земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), обслуговування житлового будинку, яке допускає зведення такого роду будівель як гараж, що випливає зі змісту ст. 40 Земельного кодексу України, визначень Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548.

Окрім того, слід узяти до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 186 Цивільного кодексу України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Потрібно зазначити, що згаданий вище ескіз намірів забудови земельної ділянки, розроблений на замовлення ОСОБА_4 , містить вказівки на спорудження при житловому будинку також і господарської споруди - гаража, який виступає приналежністю головної речі - житлового будинку. А згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт, код об?єкта будівництва позивачки 1110.3, тобто він відноситься до будинків садибного типу (за положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року №507). У свою чергу, будинком садибного типу є житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України

від 24.05.2001 року №127).

Отже, потрібно резюмувати, що в даному випадку гараж є приналежністю до головної речі - житлового будинку - і складає разом із нею та іншими запроектованими спорудами єдину садибу. А тому, зведення такого гаража та житлового будинку є одним об?єктом будівництва й відсутня необхідність отримувати окремі дозвільні документи на відповідну допоміжну споруду.

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення зі сторони ОСОБА_4 , які полягали в проведенні будівництва гаража без отримання дозвільних документів є помилковими, позаяк, гараж входить до складу споруджуваного позивачкою індивідуального житлового будинку - садиби, що провадиться відповідно до оформлених дозвільних документів.

У цьому контексті суд також відзначає, що зібрані в матеріалах справи дозвільні документи на будівництво житлового будинку (які одночасно дозволяють спорудження гаража) вповні відповідають вимогам закону й є правовою підставою для здійснення будівництва.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Згідно з п. 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 року №103, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

У даному випадку учасниками справи не ставиться під сумнів оформлення позивачкою будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим №4610136900:09:009:0085 для будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , а також подання відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Відтак, на переконання суду, відповідне будівництво будинку садибного типу та гаража в його складі, на ділянці з відповідним цільовим призначенням, яка належить на праві приватної власності позивачці, узгоджується з нормами закону.

У зв?язку з чим, слід свердити про протиправність припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2021 року, оскільки він базувався на хибних висновках про незаконність будівництва гаража та наявності підстав для усунення відповідного порушення.

Із цих же міркувань слід ствердити про протиправність припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.07.2021 року.

А також, не може визнаватися законною й постанова від 30.09.2021 року №120-а по справі про адміністративне правопорушення, позаяк, воно було застосоване за неіснуюче в дійсності правопорушення.

Окремо суд надає критичної оцінки доводам відповідача в частині яких він покликається на факт сплати позивачкою штрафу та спроби оформити дозвільні документи на гараж як окремий об`єкт будівництва. У цій частині слід вказати, що правомірність чи протиправність тих чи інших дій або рішень випливає в першу чергу з положень релевантного законодавства, яке в нашому випадку підтверджує законність дій ОСОБА_1 по будівництву гаража. При цьому, ані сплата штрафу, ані вчинення дій для оформлення окремих дозвільних документів слід оцінювати як суб?єктивні дії, які не можуть безпосередньо впливати на обставини щодо правомірності здійснення будівництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у рішенні в справі «Бочаров проти України», рішенні в справі «Федорченко та Лозенко проти України», рішенні в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги (у відповідній частині), з якими до суду звернулася позивачка. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх рішень у відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Основного Закону та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов є підставним й підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з нормами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У зв`язку з чим, суд розподіляє обґрунтовані та підтверджені судові витрати на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (79043, м. Львів, вул. Угорська, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 40181003), провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Германчука Романа Васильовича (79043, м. Львів, вул. Угорська, буд. 7-А) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис від 05.04.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнати протиправним та скасувати припис від 07.07.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 30.09.2021 року №120-а по справі про адміністративне правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (79043, м. Львів, вул. Угорська, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 40181003) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) частину витрат по сплаті судового збору у сумі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2022 року.

Суддя Сасевич О.М.