Ухвала

від 03.04.2022 по справі 120/12243/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 120/12243/21-а

04 квітня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агровінтехпостач" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язанння вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 24 березня 2022 року залишено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.

Судом встановлено, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 24.03.2022 (через електронний суд), тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 29.03.2022.

28.03.2022 на адресу суду надійшла заява про продовження процесуального строку на усунення недоліків з підстав відсутності коштів та введення воєнного стану.

Досліджуючи дану заяву, колегія суддів зазначає, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, враховуючи зазначене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про продовження строків на усунення недоліків.

Крім того, згідно з ч.1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

А тому, відсутність коштів на рахунку відповідача не може бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, перешкоджали апелянту виконати вимоги закону щодо сплати судового збору.

Доводи скаржника із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, відповідно до яких Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Щодо доводів в частині встановлення простою, колегія суддів зазначає, що встановлення простою працівникам податкової служби не є належною підставою для продовження строку на усунення недоліків, оскільки дана підстава не може вважатись поважною причиною щодо несплати судового збору і продовження строку на усунення недоліків.

Також, відповідачем не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на неспроможність ГУ ДПС у Вінницькій області своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Отже, станом на 04.04.2022 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, належних заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агровінтехпостач" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язанння вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.