Рішення

від 04.04.2022 по справі 139/91/22

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/91/22

Провадження № 2/139/29/22

РІШЕННЯ

іменем України

05 квітня 2022 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши в смт Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-МК" про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 125929 від 26 березня 2004 року за ОСОБА_1 належить право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2168 га, кадастровий номер 0522887100:03:001:0135, що розташована на території колишньої Снітківської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області. 25 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Тріада-МК» укладено договір оренди цієї земельної ділянки на 25 років, відповідно до якого, орендар взяв на себе обов`язок, зокрема, до 31 грудня поточного року оренди виплачувати орендну плату у грошовій формі готівкою в сумі 1900 гривень 81 копійка з урахуванням індексу інфляції.

ТОВ «Тріада-МК» взяті на себе обов`язки по виплаті орендної плати за 2021 рік не виконало, орендну плату за вказаний період оренди не виплатило, що є істотним порушенням договору, а тому позивач (в її інтересах - адвокат Чубенко Сніжана Василівна) 10 лютого 2022 року звернулася до суду з вимогою розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522887100:03:001:0135, укладений між сторонами 25 червня 2014 року, та стягнути заборгованість за договором оренди в сумі 2 410 гривень 08 копійок, з яких: 1901 гривня - сума боргу; 190 гривень 39 копійок - інфляційне збільшення; 318 гривень 69 копійок - штрафні санкції..

Ухвалою від 11 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецьким районним судом та відкрито провадження у справі (а.с. 22). Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, а відповідачу встановлено строк в 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача - адвокат Чубенко С.В. (її електронна пошта зазначена у позові як контактна для неї і для позивача) отримала ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі 14 лютого 2022 року (а.с. 25).

Поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження та додатками до неї було направлено відповідачу 14 лютого 2022 року та отримано ним особисто 18 лютого 2022 року (а.с. 24). Відзив на позовну заяву чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач станом на 14 березня 2022 року не подав.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази на ствердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Обов`язок доказування відповідно зі статтею 12 ЦПК України покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2168 га (кадастровий номер 0522887100:03:001:0135), що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 125929 з від 26 березня 2004 року (а.с. 10).

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є абсолютним і найширшим із існуючих прав.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

В силу положень ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Як вбачається із договору оренди землі (зворот а.с. 11 - а.с. 13) та матеріалів реєстраційної справи (зворот а.с. 13 - а.с. 15), 25 червня 2014 року ОСОБА_1 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки із ТОВ «Тріада-МК» строком на 25 років.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки (зворот а.с. 13) ОСОБА_1 передала, а ТОВ "Тріада-МК»" прийняв в оренду в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0522887100:03:001:0135.

Законом України «Про оренду землі» визначено, що оренда - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян (статті 1, 3 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною першою статті 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 125 ЗК України).

Ці вимоги законодавства відображені у п. 14.1 Договору оренди землі між сторонами від 25 червня 2014 року (зворот а.с. 12), де зазначено, що Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до вимог Закону.

30 червня 2014 року зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522887100:03:001:0135, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 23620351 від 30.06.2014 (а.с. 29).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону України «Про оренду землі»).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У статті 4 Договору оренди землі від 25 червня 2014 року сторони погодили, що орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі готівкою у гривнях через касу Орендаря з письмовим підтвердженням Орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватися у натуральній формі (зерно, сіно, олія та інше) або відробітковій формі (надання послуг: культивація, оранка, транспортні послуги та інші) за договірними цінами на продукцію, роботи та послуги, але не вище ринкової вартості на день проведення розрахунків. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Орендна плата виплачується на території підприємства Орендаря за його юридичною/фізичною адресою.

Пунктом 4.2. Договору оренди землі від 25 червня 2014 року визначено, що розмір орендної плати у рік становить 1900 грн 81 коп., що складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка станом на 11.06.2014 складала 47520,11 гривні (п. 2.4 цього Договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Індексація орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції та вимог чинних в Україні нормативно-правових актів в порядку (п. 4.3. Договору), а орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року оренди (п. 4.4. Договору).

Пунктом 4.6. ст. 4 Договору оренди землі від 25 червня 2014 року передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9.1. Договору, орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В свою чергу, згідно п. 9.4 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України). Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору.

Як вбачається зі змісту ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідач не виконує своє зобов`язання, передбачене умовами Договору оренди землі від 25 червня 2014 року, та не виплатив їй орендну плату за користування земельною ділянкою у 2021 році.

Відповідач не спростував такі твердження позивача і не надав суду докази про виплату ОСОБА_1 у 2021 році орендної плати. Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

З врахуванням умов Договору оренди землі від 25 червня 2014 року, зокрема, пунктів 2.4., 4.2., розмір несплаченої відповідачем орендної плати ОСОБА_1 складає 1900 гривень 81 копійка. Саме така сума основного боргу підлягає стягненню.

Як зазначалося вище, пунктами 4.2. та 4.3. Договору оренди землі від 25 червня 2014 року передбачено, що орендна плата виплачується з урахуванням індексу інфляції.

У тексті позовної заяви та в окремому розрахунку (а.с. 6) наведено розрахунок інфляційних втрат з урахуванням помісячного індексу інфляції за 2021 рік. Суд погоджується із таким розрахунком, вважає його правильним та вчиненим з урахуванням норм Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписів Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265.

За таких обставин із відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 190 гривень 39 копійок інфляційних втрат.

Умовами Договору оренди землі від 25 червня 2014 року, зокрема, п. 4.6., передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором (у даній справі - до 31 грудня 2021 року), справляється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки.

У тексті позовної заяви та в окремому розрахунку (зворот а.с. 6 - а.с. 7) позивач провела розрахунок пені з урахуванням офіційних розмірів облікової ставки НБУ, суд вважає такий розрахунок обґрунтованим, а відповідний доказ - належним.

Таким чином, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня в сумі 318 гривень 69 копійок.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст. 90 ЗК України), тому позовні вимоги про стягнення з ТОВ «ТРІАДА-МК» на користь ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі в сумі 2410 гривень 08 копійок, з яких: 1901 гривня - сума боргу; 190 гривень 39 копійок - інфляційні втрати; 318 гривень 69 копійок - штрафні санкції у вигляді пені, підлягають повному задоволенню.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди землі, суд вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

Аналогічні умови містить й договір оренди землі (зворот а.с. 11 - зворот а.с. 12). Зокрема, згідно п. 12.4 договору, дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Через системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої п. «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, який підтриманий Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 227/5452/18.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 145/759/19.

У справі, що є предметом судового розгляду, встановлено, що орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-МК" допустило невиконання свого зобов`язання за Договором оренди землі від 25 червня 2014 року та у строк до 31 грудня 2021 року не виплатило орендодавцю ОСОБА_1 орендну плату за 2021 рік.

Таким чином, оскільки несплата орендної плати відповідачем має лише разовий характер, суд вважає, що наразі відсутня підстава для розірвання Договору оренди землі від 25 червня 2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-МК"

У зв`язку з цим позов ОСОБА_1 в частині розірвання договору оренди землі є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 1985 гривень судового збору (а.с. 16), яким оплачено дві позовні вимоги (майнового та немайнового характеру) по 992 гривні 40 копійок кожна. Суд у цьому рішенні прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Таким чином, судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору підлягають компенсації позивачу лише за вимогу майнового характеру у розмірі 992 гривні 40 копійок.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Виходячи із приписів ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката включають в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суми компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлених умовами договору про надання правничої допомоги.

Наданими стороною позивача документами, зокрема, ордером (а.с. 18), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 19), договором про надання правової допомоги № 06 від 13.01.2022 (а.с. 17) та меморіальним ордером № @2PL662835 від 14/01.2022 про часткову оплату правничої допомоги (а.с. 20), доведено, що ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката витратила всього 15 тисяч гривень. Такий розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом роботи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Крім того, такий розмір судових витрат не оспорений відповідачем.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, зокрема, у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає компенсація 50% судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, що складає 7500 гривень.

На підстав викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 526, 611, 628, 629, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 90, 93, 125, 141 ЗК України, ст.ст. 1-3, 6, 13-15, 21, 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», укладеним між сторонами договором оренди землі без номера від 25 червня 2014 року, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 264, 265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА-МК» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2021 рік згідно договору оренди землі № б/н від 25 червня 2014 року в сумі 2410 (дві тисячі чотириста десять) гривень 08 копійок, з яких: 1901 гривня - орендна плата за 2021 рік, 190 гривень 39 копійок - інфляційні витрати, 318 гривень 69 копійок - штрафні санкції.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА-МК» на користь ОСОБА_1 , судові витрати в сумі 8492 (вісім тисяч чотириста дев`яносто дві) гривні 40 копійок, з яких: 992 гривні 40 копійок - витрати зі сплати судового збору; 7500 гривень - витрати на професійну правничу допомогу.

У задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі б/н від 25 червня 2014 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА-МК» та ОСОБА_1 , відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-МК", юридична адреса: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 28, ЄДРПОУ 37898355.

Рішення складено і підписано 05 квітня 2022 року.

Суддя: