Постанова

від 21.02.2022 по справі 327/79/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 22.02.2022 Справа № 327/79/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/879/22 Головуючий у 1-й інстанції: Кущ Т.М.

Є.У.№ 327/79/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Рикун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Авангард» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Розівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2021 року про розподіл судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма Авангард» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичної несплати орендної плати, стягнення заборгованість з орендної плати у розмірі 23 000,00 грн., пені в розмірі 4 119,12 грн., 3% річних на суму 706,11 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 434,00 грн. та відшкодування судових витрат

Ухвалою Розівського районного суду від 12 листопада 2021 року позов залишено без розгляду за заявою позивача ОСОБА_1

17 листопада 2021 року ТОВ «Агрофірма «Авангард» звернулося до суду із заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу у розмірі 8 400 грн., сплачених товариством на виконання умов договору про надання правової допомоги №1934 від 08.05.2021, укладеного з адвокатським об`єднанням «ОПГ Маріуполь» для здійснення представництва у справі.

Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2021 року заяву ТОВ «Агрофірма Авангард» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма Авангард» компенсацію здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7800 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що дії позивача при зверненні до суду були необґрунтованими, останній не міг не знати про отримання орендної плати від орендатора та підписання відповідних платіжних документів, а тому у відповідності до ч.5 ст.142 ЦПК України відповідач має право на компенсацію судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволені заяви щодо стягнення судових витрат по справі.

Вважає, що суд дійшов помилкових висновків про необґрунтованість дій позивача, оскільки жодних доказів матеріали справи не містять. Відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при звернені до суду під час розгляду справи є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду та чи були його дії умисними. Вказував на те, що ТОВ «Агрофірма Авангард» не надавало попереднього розрахунку понесених судових витрат та пропустило строк звернення із заявою про постановлення додаткової ухвали.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма Авангард» вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги неспроможними. Факт надання відповідачеві правничої допомоги, її розмір підтверджується належними і допустимими доказами. Заяву про компенсацію судових витрат і відповідні письмові докази продано відповідачем в межах встановленого ст. 141 ЦПК України процесуального строку.

Просив стягнути з позивача додатково 1 800 грн. компенсації судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частково задовольняючи заяву ТОВ «Агрофірма Авангард», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено зловживання своїми процесуальними правами та подано завідомо безпідставний позов, оскільки видатковий касовий ордер №18 від 02 квітня 2018 року знаходився у нього до подання позовної заяви, ОСОБА_1 , не зважаючи на те, що підписав вказаний документ власноручно, не міг про це не знати, проте звернувся до суду та зважаючи на висновок судової почеркознавчої експертизи, намагаючись уникнути сплати судових витрат подав заяву про залишення позову без розгляду.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, вони не ґрунтуються на зібраних у справі доказах, а тому з ними не можна погодитися.

Частиною п`ятою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Звернення до суду з позовом є також суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Судом встановлено, що 19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд достроково розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,8099 гектара, кадастровий номер 2324982000:03:005:0020, укладений між сторонами 02 червня 2008 року та зареєстрований 03 листопада 2008 року за №040827900080 з урахуванням додаткової угоди до нього від 04 вересня 2014 року, а також стягнути з відповідача на його користь заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 23000,00 грн., пеню в розмірі 4119,12 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення боргу в розмірі 706,11 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення боргу в розмірі 1434,00 грн. В обґрунтування позову вказував, що відповідач допустив систематичну несплату орендної плати, а саме з 2018 року не сплачує ОСОБА_1 орендну плату у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 23 000,00 гривень. Посилаючись на вказане, вважав, що має право на стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційний них витрат.

За клопотанням сторін ухвалою суду від 16 червня 2021 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері №18 від 02 квітня 2018 року ОСОБА_1 чи іншою особою; чи виконано рукописний текст у графі «Одержав» у видатковому касовому ордері №18 від 02 квітня 2018 року ОСОБА_1 чи іншою особою.

03 листопада 2021 року до канцелярії суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №3580-21 від 18 жовтня 2021 року, в якому зазначено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Підпис одержувача» видаткового касового ордеру №18 від 02 квітня 2018 року - виконаний самим ОСОБА_1 , як і рукописний запис у графі «Одержав».

05 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду.

Справа по суті судом не розглядалася, відповідне клопотання про залишення позову без розгляду подано позивачем на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до чч.1,2 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

ТОВ «Агрофірма «Авангард» не подавала до суду першої інстанції попереднього розрахунку понесених судових витрат, з відповідною заявою звернулася до суду першої інстанції 17 листопада 2021 року після залишення позову без розгляду. На підтвердження здійснених ТОВ «Агрофірма Авангард» витрат, пов`язаних з розглядом справи, остання надала договір про надання правової (правничої) допомоги №1934 від 08 травня 2021 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «ОПА Маріуполь» в особі керуючого партнера Лебедєва В.В. та відповідачем в собі директора Губіцького І.Й. (далі - Договір), в якому, зокрема, визначено ціну договору та його складові; акт приймання юридичних послуг по договору між сторонами, в якому визначено обсяг виконаних робіт з підготовки відзиву - 3000 грн., підготовка клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи - 1800 грн., заперечення на відповідь на відзив -1800 грн., підготовка та участь у судових засіданнях 12 травня 2021 року - 600 грн. та 16 червня 1200 грн.; рахунок №7 від 12 травня 2021 року на суму 2400 грн. та платіжне доручення №2212 про його сплату; рахунок №20 від 12 листопада 2021 року на суму 6000 грн. та квитанцію з платіжним дорученням про його сплату.

Відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Проте, звернення ОСОБА_1 до суду з позовом є його суб`єктивним правом, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Позивач, 1949 року народження, є людиною похилого віку, він об`єктивно міг помилятися стосовно підстав та предмету позову, правових наслідків звернення до суду за захистом свого права.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що оплату за проведення судової почеркознавчої експертизи було здійснено позивачем, а отже висновки суду про те, що останній добре розумів і усвідомлював, що підпис на платіжних документах про отримання орендної плати за спірним договором оренди належить позивачеві, а отже його дії є необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник відповідача при поданні заяви про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, будь-яких посилань щодо необґрунтованих процесуальних дій позивача не наводив. У пояснення від 30.11.2021 представник відповідача зазначив, що до позовної заяви були додані копії платіжних документів, на яких містився підпис ОСОБА_1 , а отже він не міг не знати про отримання орендної плати наперед, що, на думку відповідача, є доказом пред`явлення безпідставного позову.

Разом з тим, заява відповідача не містить переконливих доводів і доказів необґрунтованості процесуальних дій позивача при звернення до суду з позовом, а наведені представником відповідача аргументи свідчать про заперечення проти позовних вимог по суті. Більш того, ОСОБА_1 , вчиняючи дії в межах цієї цивільної справи, здійснював своє конституційне право на судовий захист, а отже такі дії не можна вважати необґрунтованими.

Судом не було визнано позов завідомо безпідставним відповідно до положень статті 44 ЦПК України.

За таких обставин витрати відповідача, пов`язані із підготовчими діями та його запереченнями проти висунутих позивачем позовних вимог, зокрема, підготовки представника до розгляду справи, складання заперечень проти позову і клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, не пов`язані із необґрунтованими діями ОСОБА_1 , тому не підлягають компенсації на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Такого самого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц (провадження № 61-24189св18), від 21 грудня 2021 року у справі №484/146/16-ц, тощо.

Зважаючи на викладене, оскаржувану ухвалу не модна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому на підставі ст.ст.376 ЦПК України вона підлягає скасуванню із постановленням нової про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Додаткову ухвалу Розівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2021 року по цій справі скасувати.

У задоволенні заяви ТОВ «Агрофірма Авангард» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2022 року.

Головуючий: І.В. Кочеткова

Судді: А.В.Дашковська

Г.С. Подліянова