Рішення

від 04.04.2022 по справі 462/9554/21

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/9554/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова, Іванюк І.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Примавера-Люкс» про стягнення збитків за договором про надання послуг,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь збитки, завдані їй та членам її родини неналежним виконанням договору про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року, а саме 23500 грн. на відшкодування майнової шкоди та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.11.2019 року разом із чоловіком вона була запрошена у туристичну фірму - товариство з обмеженою відповідальністю «Примавера-Люкс» /надалі ТОВ «Примавера-Люкс»/, що на вул. Городоцькій, 225 у м. Львові, де відбувся розіграш призів. При цьому їхня сім`я виграла подарунковий сертифікат, який давав право на тиждень відпочинку у курортних комплексах Таїланду, В?єтнаму, Китаю, Іспанії (о.Тенеріфе) та Болгарії (за винятком періоду з 01.07 по 01.09), управляння якими здійснює компанія WorledexGroupHolidayCo.LTD, повіреною компанією якої у м. Львові є ТОВ «Примавера-Люкс». Крім цього за кошти у сумі 23500 грн. вони вирішили придбати додатковий тиждень відпочинку, об`єднати його із виграним тижнем та провести їх на о. Тенеріфе. З цією метою між нею та ТОВ «Примавера-Люкс» було укладено договір про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року терміном до 06.11.2021 року, а також нею було проведено оплату вказаної грошової суми. Надалі ТОВ «Примавера-Люкс» запропонувало їм змінити місце відпочинку та відмовилось надати 2 тижні відпочинку поспіль. Її сім'я обрала відпочинок у Туреччині у період з 02.07.2021 року по 09.07.2021 року. Також, оскільки вони відмовились стати членами клубу, то другий тиждень відпочинку мали провести не у курортних комплексах WorledexGroupHolidayCo.LTD, а на курортах, запропонованих ТОВ «Примавера-Люкс», на що вони погодились. При оформленні документів на виїзд до Туреччини у порушення п. 9 укладеного договору, працівники ТОВ «Примавера-Люкс» не повідомили їх про необхідність ПЛР тестування, через відсутність якого у аеропорту їм було відмовлено у посадці на літак Львів-Анталія рейсом PQ-4535 і вони були змушені провести цілу ніч та ранок в очікуванні нового рейсу PQ-4531, через що втратили один день відпочинку та додатково оплатити харчування. Внаслідок неналежного надання відповідачем послуг за договором про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року її сім`я перенесла психологічний стрес, пов`язаний із незапланованою ночівлею у аеропорту, втратою додаткового дня відпочинку, витратила додаткові кошти на термінове виготовлення ПЛР тестів та на харчування за час затримки вильоту, що спричинило їм душевні страждання, які позивач оцінює у 20000 грн. Також, 14.09.2021 року вони звернулись до відповідача про надання їм додаткового тижня відпочинку, однак до 06.11.2021 року відповіді не отримали, а лише 17.11.2021 року до них надійшов лист від директора ТОВ «Примавера-Люкс», що термін договору закінчився, однак ТОВ «Примавера-Люкс» готова укласти додаткову угоду та продовжити термін дії договору на 12 місяців при умові збільшення вартості договору на 120 євро у гривневому еквіваленті, однак із цим вона не погодилась. Таким чином, оскільки відповідач порушив умови договору про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року, не надав передбачених у ньому послуг, то позивач просить позов задоволити і стягнути із нього вказані кошти.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31.12.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

15.02.2022 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з тих підстав, що сторонами договору про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 рокує компанія WorledexGroupHolidayCo.LTD (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник). ТОВ «Примавера-Люкс» не стороною договору про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року, а лише повіреним позивача у відносинах із WorledexGroupHolidayCo.LTD відповідно до договору доручення № 10358 від 06.11.2019 року.Більше з того, позивач сама розуміла, що стороною договору є WorledexGroupHolidayCo.LTD, що вбачається із поданої нею заяви від 26.07.2021 року. Відповідно до умов договору про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 рокувиконавець зобов`язався надати замовнику право розміщення у апартаментах типу Т1 у декількох курортних комплексах, якими управляє компанія WorledexGroupHolidayCo.LTD протягом 1 тижня, а замовник зобов`язався прийняти таке право згідно з умовами договору та здійснити оплату. При цьому апартаменти надаються інтервалами, що слідують один за одним по 1 тижню в календарному році та не можуть бути збільшені і зменшені. Виконавець протягом 60 днів після повної сплати за даним договором надає замовнику Відпускний Сертифікат, що підтверджує права замовника на розміщення в апартаментах відповідного типу та користування послугами курортного комплексу, який той має отримати у офісі ТОВ «Примавера-Люкс». З п. 1 Інформаційного листа вбачається, що ОСОБА_1 розуміє, що вона придбала право розміщення в апартаментах типу Т1 для сім?ї до 4 осіб (3 дорослих та 1 дитина до 12 років) на 1 тиждень і це право дійсне протягом 24 календарних місяців. У доповненні до договору про надання послуг від 06.11.2019 року вказано, що виконавець зобов?язується надати замовнику додатковий тиждень відпочинку у курортних комплексах Таїланду, В?єтнаму, Китаю, Іспанії (о.Тенеріфе) та Болгарії (за винятком періоду з 01.07 по 01.09). Таким чином при поїздці до Туреччини у період з 02.07.2021 року по 09.07.2021 року позивач скористалась правом розміщення, за яке здійснила оплату згідно із договором про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року, а не доповненням до нього. Таким чином, даний договір є належним чином виконаним. Водночас відповідачем належним чином виконано договір доручення, що вбачається із підписаного позивачем акту прийому-передачі відпускного сертифікату, копії самого Відпускного сертифікату № АА 003810358, копії ваучеру на заселення та копії меморандуму. Жодного письмового звернення позивача до повіреного з приводу надання їй подарункового тижня розміщення не надходило, а лише надійшла заява від 21.07.2022 року про відшкодування заподіяної їй матеріальної та моральної шкоди у сумі 20000 грн., у відповідь на яку їй було надано роз`яснення, що послуги щодо замовлення та бронювання квитків не входять до предмету договору і є додатковою послугою. Також 11.10.2021 року надійшла заява позивача про додаткове (подарункове) розміщення з огляду на закінчення строку договору про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року, а саме 06.11.2021 року, на який позивачу було скеровано лист, в якому зазначено, що договір буде діяти до 06.11.2021 року та у випадку неможливості виконати поїздку у даний строк ТОВ «Примавера-Люкс» готова укласти угоду про продовження терміну дії договору на 12 місяців за умови збільшення вартості такого на 120 Євро в гривневому еквіваленті по курсу на день внесення оплати. Однак позивач таких коштів не внесла. Із врахуванням наведеного, просив у позові відмовити за безпідставністю.

28.03.2022 року позивач надіслала на адресу суду відповідь на відзив з аналогічними, що й у позові поясненнями.

Своїм правом щодо подання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення /виклику/ сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів та інших правочинів;

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Ст. 906 ЦК України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Також, ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.11.2019 року між позивачкою (замовник) та WorledexGroupHolidayCo.LTD (виконавець) укладений договір про надання послуг № 10358, відповідно до якого виконавець зобов`язався забезпечити замовнику право розміщення у апартаментах типу Т1 (двокімнатні апартаменти -спальня, вітальня, кухня, ванна кімната, санвузол. Максимальна кількість спальних місць 4 (3 дорослих і 1 дитина до 12 років)) у декількох курортних комплексах, якими управляє компанія WorledexGroupHolidayCo.LTD протягом 1 тижня, а замовник зобов`язався прийняти таке право згідно з умовами договору та здійснити оплату. При цьому апартаменти надаються інтервалами, що слідують один за одним по 1 тижню в календарному році та не можуть бути збільшені і зменшені. Замовлення на резервування приймаються на підставі заповненої заявки на бронювання, яка надається не пізніше 60 днів до передбачуваної дати заїзду. Загальна вартість договору становить 23500 грн. Виконавець протягом 60 днів після повної сплати за даним договором надає замовнику Відпускний Сертифікат, що підтверджує права замовника на розміщення в апартаментах відповідного типу та користування послугами курортного комплексу, який той має отримати у офісі ТОВ «Примавера-Люкс» /а.с.11/. З доповнень до договору про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року вбачається, що виконавець зобов`язується надати замовнику додатковий тиждень розміщення у курортних комплексах Таїланду, В?єтнаму, Китаю, Іспанії (о.Тенеріфе) та Болгарії (за винятком періоду з 01.07 по 01.09).

Згідно з інформаційним листом, що являється невід`ємною частиною договору про надання послуг № 10358 право розміщення дійсне протягом 24 календарних місяців, у вартість придбання не входять авіапереліт, харчування, екскурсії, трансфер (медична страховка, візи). Доїзд до країни відпочинку здійснюється виключно за допомогою авіа перельоту, який може бути організовано самостійно або через ТОВ «Примавера-Люкс» і співпадати із датами заїзду в Курортному комплексі /а.с. 10/.

З договору доручення №10358 від 06.11.2019 року /а.с. 8/ вбачається, що ТОВ «Примавера-Люкс» /повірений/ та ОСОБА_1 /довіритель/ уклали договір, відповідно до якого довіритель уповноважує повіреного від імені та за рахунок довірителя оплатити рахунки, акти та інші документи, що виставляються компанією-нерезидентом, яка надає послуги за договором про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року. Повірений несе відповідальність за сплачені за цим договором кошти у якості винагороди. Загальна вартість договору становить 23500,00 грн., з яких 25% - винагорода повіреного. При цьому довіритель зобов`язується сплатити 5000 грн. на момент підписання договору , а решту суми до 07.11.2019 року. Після зарахування вказаних коштів за цим договором, повірений зобов`язався здійснити платіж на користь компанії WorledexGroupHolidayCo.LTD. Інформацію про проміжні результати дій повіреного надається не пізніше 5 днів від дня письмового запиту про це довірителя. На виконання вказаного договору 06.11.2019 року ОСОБА_1 надала ТОВ «Примавера-Люкс» довіреність терміном 24 місяці.

З акту прийому відпускного сертифікату вбачається, що ОСОБА_1 21.01.2020 року отримала відпускний сертифікат № АА 003810358, про що здійснила власноручний підпис.

З заяви, зареєстрованої відповідачем 26.07.2021 року за № 772/15, вбачається, що позивач звернулась до відповідача про відшкодування заподіяної їй моральної та матеріальної шкоди на суму 20000 грн., яку мотивувала тим, що через відсутність ПЛР тестування у аеропорту їм було відмовлено у посадці на літак Львів-Анталія рейсом PQ-4535 і вони були змушені провести цілу ніч та ранок в очікуванні нового рейсу PQ-4531, через що втратили один день відпочинку та оплатити харчування.

У відповідь на це 01.08.2021 року відповідач скерував позивачці листа, в якому вказав на незаконність такої вимоги, оскільки послуги бронювання та замовлення квитків є додатковою послугою.

З листа, зареєстрованого відповідачем 11.10.2021 року за № 794/15, вбачається, що позивач звернулась про надання їй додаткового тижня розміщення у курортних комплексах Таїланду, В?єтнаму, Китаю, Іспанії (о.Тенеріфе), оскільки її сім`ї був наданий лише 1 тиждень такої.

У відповідь на це 27.10.2021 року відповідач скерував на адресу позивача лист, у якому повідомив її, що договір №10358 від 06.11.2019 року є дійсним до 06.11.2021 року та ТОВ «Примавера-Люкс» готова виконати свої зобов`язання за таким за наперед встановленими датами для бронювання. У випадку неможливості виконати поїздку в період дії договору ТОВ «Примавера-Люкс» готова укласти додаткову угоду та продовжити дію договору на 12 місяців при умові збільшення вартості договору про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року на 120 Євро в гривневому еквіваленті по курсу на день внесення оплати. Водночас позивач вказаних умов не прийняла.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Примавера-Люкс» не є стороною договору про надання послуг № 10358 від 06.11.2019 року, жодних доказів на підтвердження того, що саме на відповідача покладено обов`язок по відшкодуванню шкоди внаслідок неналежного виконання умов такого договору позивачем не надано, та навпаки, в силу ст. 902 ЦК України саме виконавець, яким є WorledexGroupHolidayCo.LTD, є відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення умов договору. За таких обставин ТОВ «Примавера-Люкс» є неналежним відповідачем за вказаним позовом, клопотань про заміну відповідача чи залучення співвідповідачів позивач не заявляла, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) про те, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивач. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Відповідно вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач, як споживач, при зверненні до суду з даним позовом, звільнена від сплати судового збору.

Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з позивача на користь держави витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 264, 265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Примавера-Люкс» про стягнення збитків за договором про надання послуг відмовити за безпідставністю вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до вимог п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП: НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Примавера-Люкс», код ЄДРПОУ: 38558166, місце знаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 225.

Суддя: Іванюк І.Д.