Рішення

від 30.03.2022 по справі 214/4961/21

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/4961/21

Провадження № 2/177/134/22

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

31 березня 2022 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк М. В.

за участі: секретаря Короновської Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки. В обґрунтування вимог зазначила, що вона власником є земельної ділянки площею 4,0440 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0576 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

18.05.2018 між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки.

Умовами договору передбачено, що позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено терміном на 7 років. Умовами Договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу щороку оренду плату на кожну земельну ділянку в розмірі не менше 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 5500 грн. грошової або натуральної форми. Орендна плата до договору виплачується не пізніше як у термін від 15 серпня по 01 листопада кожного року.

Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по договору з виплати орендної плати за період з 2019-2020 років, на яку вона мала право. Відповідно до п. 33 Договору дія договору припиняється, крім іншого, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. У зв`язку з порушенням своїх прав позивач змушена була звернутися до суду з позовом про розірвання вказаного договору оренди та витребування у відповідача належної їй земельної ділянки.

Позивач, представник позивача ОСОБА_3 , будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не прибули. Від представника позивача до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи за її відсутності. Крім того, представник позивача в заяві зазначила про те, що підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні, вважала за можливе розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак до суду повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подано (а.с. 9, 44-46).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на уточнений позов не подано, позивач та її представник заперечень проти заочного розгляду справи не висловили, вважали за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, суд прийшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі врегульовані нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Крім того, ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, із наведених судом норм Конституції України вбачається, що держава Україна приділяє особливу увагу захисту права власності на землю.

Відповідно до ст. 1, 13, 14 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі», орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Згідно зі ст. 32 Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до ст. 35 Закону України « Про оренду землі» спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,0440 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0576 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 8).

18.05.2018 ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 1221888200:04:001:0576, який зареєстрований 03.12.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Криворізької районної державної адміністрації Бунякіною Т.Л., номер рішення про державну реєстрацію права оренди 44521675 ( а.с. 8).

Зі змісту п. 1, 2 Договору оренди земельної ділянки від 13.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 слідує, що орендодавець надає належну їй, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,0440 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0576, що знаходиться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 5-6).

Відповідно до п. 8 Договору, договір укладено на термін 7 років, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

Відповідно до п. 9 Договору Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату (з розрахунку за одну земельну ділянку) у розмірі не менш ніж 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 5500 грн. грошової або натуральної формі за ринковими цінами.

Згідно п.11 Договору орендна плата сплачується по Договору не пізніше як у термін від 15 серпня по 01 листопада кожного року.

Відповідно до п.13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 33 Договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

За користування землею у 2019 та 2020 роках орендна плата не виплачувалася, про що вказала позивач та не заперечив відповідач.

Вказане свідчить про систематичну (два і більше рази) несплату орендної плати, що може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

В даному випадку суд вважає, що оплата орендної плати є істотними обставинами, а її не отримання орендодавцем в повному обсязі згідно до умов договору, або несвоєчасне отримання, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. За таких умов доводи позивача мають правове значення для вирішення даного спору, що відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору. Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, а тому позовні вимоги про розірвання договору оренди та витребування земельної ділянки у відповідача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн. (908,00 грн х 2), позовні вимоги задоволено, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1816 грн., в рахунок відшкодування судового збору сплаченого за подання позову до суду.

На підставі ст. ст. 12, 13, 76, 78, 95, 141, 142, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.05.2018 за № 06, який зареєстрований 03.12.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, об`єктом якого є земельної ділянки площею 4,0440 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0576 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Витребувати у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), земельну ділянку площею 4,0440 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0576 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на оплату судового збору в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В.Березюк