Рішення

від 12.10.2007 по справі 32/246пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/246пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.10.07 р.                                                                               Справа № 32/246пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін

від позивача:  Шлик Н.О. – довіреність від 23.08.07р.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: 1) Нечитайленко О.В. – довіреність від 06.09.07р.

                         2) Осика Є.І. – довіреність від 01.10.07р.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації                      м. Донецька”  м. Донецьк

треті особи: 1) Донецька товарна біржа м. Донецьк

                    2) Державне підприємство „Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації” м. Донецьк

про визнання права власності на нерухоме майно

                                                                                   в судовому засіданні оголошена

                                                                                         перерва з 04.10.-12.10.07р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” м. Донецьк, 03.09.07р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” м. Донецьк, за участю третьої особи: Донецької товарної біржи м. Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування  вимог позивач посилався на договір купівлі-продажу № 043-н (біржовий контракт) від 17.07.07р., протокол аукціону № 080-н від 17.07.07р., акт прийому-передачі майна від 18.07.07р., рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 15.08.07р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, заперечуючи проти позову вказував на те, що біржовий контракт, на підставі якого позивачу належить спірне майно, незасвідчений нотаріально, і тому, такий договір не є підставою для переходу права власності до позивача.

Представник третьої особи 1 надав пояснення, в яких вказував, що: 1) згідно з п. 7.2 Типових правил біржової торгівлі, затверджених біржовим комітетом 10.04.03р., біржовий правочин вважається укладеним з моменту його реєстрації; 2) відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України „Про товарну біржу” угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню; 3) частина 4 ст. 15 цього ж Закону наголошує, що угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Ухвалою суду від 17.09.07р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Державне підприємство „Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації”  м. Донецьк (далі за текстом – третя особа 2). Представник третьої особи 2 підтримав позицію третьої особи 1 у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

17.07.2007р. між позивачем та третьою особою 2 був укладений договір купівлі-продажу № 043-н (біржовий контракт) від 17.07.07р., згідно якого продавець продав, а покупець купив приміщення трансформаторної підстанції загальною площею 90,5кв.м. на першому поверсі адмінкорпусу № 2 (Н-2), що складає 2/1000 ідеальних частин, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Батищева, 2.

Відповідно до акту прийому-передачі майна від 18.07.2007р. було передане позивачу спірне майно.

Статтею 650 ЦК України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Частиною 4 ст.656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 ЦК України).

Закон України “Про товарну біржу” встановлює певні особливості укладення договорів на біржах. Так, зокрема, відповідно до ст. 15  Закону України “Про товарну біржу” біржовий контракт не підлягає нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту реєстрації його на біржі.

Як слід,  біржовий контракт, з моменту його реєстрації на біржі, є вчиненим правочином.

Одночасно, частиною 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Проте, як вбачається з приписів ч. 2 ст. 210 ЦК України державна реєстрація правочину має проводитись в порядку встановленому законом.

До теперішнього часу саме Закону, який би врегулював порядок проведення державної реєстрації (як щодо “нотаріальних” договорів купівлі-продажу, так і біржових контрактів), не існує.

Чинний Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, передбачає внесення запису в Державний реєстр правочинів з обов'язковим зазначенням дати нотаріального посвідчення договору та навіть номеру бланку. Тобто, такий реєстр унеможливлює реєстрацію правочинів, які взагалі не мають бути посвідчені нотаріально.

Про таке становище свідчить, зокрема, відповідь приватного нотаріуса (арк. справи 54).

Така колізія, дає підстави вважати наявним порушення конституційного принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України, а саме.

Приписами чинного законодавства не встановлюється нікчемність правочину, якщо не відбулась його державна реєстрація. Також, відсутність державної реєстрації не впливає на його дійсність, як оспорюваного правочину.

Таким чином, біржовий контракт в силу ст.204 ЦК України є правомірним правочином.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Отже порівняльний аналіз наведених норм законодавства дозволяє зробити висновок, що біржовий контракт, як вчинений (укладений) правомірний правочин, слід вважати підставою, за якою набувається право власності.

За таких обставин, суд вважає, що відсутність належного порядку реєстрації такого правочину не може позбавляти особу на набуття прав за ним, в данному випадку, прав власності на майно.   

До того ж, при прийнятті рішення судом щодо визнання права власності, закріплюється принцип публічності, який забезпечує дотримання законодавчої новації  ЦК України, щодо необхідності проведення державної реєстрації певних правочинів.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень” договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку є підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, заявлені до відповідача  є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі Конституції України, Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Закону України “Про товарну біржу”, ст. ст. 204, 210, 328, 334, 392, 650, 656, 657 ЦК України, керуючись ст.ст. 22,  33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” м. Донецьк до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” м. Донецьк, за участю третьої особи: 1) Донецької товарної біржи м. Донецьк, 2) Державного підприємства „Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації” м. Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецмаш” м. Донецьк (83007, м. Донецьк, вул. Жмури, 1, ЄДРПОУ 23427907) на нерухоме майно, а саме: на приміщення трансформаторної підстанції загальною площею 90,5кв.м. на першому поверсі адмінкорпусу № 2 (Н-2), що складає 2/1000 ідеальних частин, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Батищева, 2.  

Повний текст рішення підписаний 16.10.07р.

Рішення набирає законної сили 29.10.07р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

Суддя                                                                         Сковородіна О.М.