Рішення

від 10.02.2022 по справі 908/3574/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/221/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2022 Справа № 908/3574/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/3574/21

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМІ ІНВЕСТ", 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП", 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 37, офіс 51

про стягнення 59 315,57 грн.

СУТЬ СПОРУ:

08.12.21 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМІ ІНВЕСТ" (далі ТОВ "ВАЛМІ ІНВЕСТ") за вих. від 03.12.21 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" (надалі ТОВ "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП") заборгованості в розмірі 59 315,57 грн., з якої: 56 369,58 грн. сума основного боргу, 949,79 грн. 3 % річних, 1 996, 20 грн. втрати від інфляції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 13.12.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3574/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 11.02.22 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що позивачем копію ухвали про відкриття провадження у даній справі отримано 23.12.21.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 03.12.21 зазначає, що між сторонами відбулось укладання договору купівлі-продажу у спрощений спосіб, а саме прийняттям позивачем пропозиції відповідача щодо придбання товару обумовленого рахунками від 30.03.21 №3425 та від 29.03.21 №3422 шляхом перерахування відповідачу платіжним дорученням від 31.03.21 № 56 коштів у сумі 16 575,71 грн. та платіжним дорученням від 30.03.21 № 51 - 40 055,57 грн. Враховуючи, що відповідач зобов`язання з поставки товару не виконав, попередню оплату у повному обсязі не повернув, позивач просить суд стягнути з відповідача 56 369,58 грн. основного боргу, 949,79 грн. 3 % річних, 1996,20 грн. втрати від інфляції.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (який долучено судом до матеріалів справи № 908/3574/21), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" є: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 37, офіс 51.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/3574/21 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 46, 120, 121, 176, 234, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 13.12.21 про відкриття провадження у справі.

Однак, ухвала, яка надсилалась господарським судом на вказану адресу відповідача, від 13.12.21 про відкриття провадження у справі повернулась 18.01.22 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/3574/21.

Частиною 3 ст. 222 ГПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/3574/21 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.02.22.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" виставило товариству з обмеженою відповідальністю "ВАЛМІ ІНВЕСТ" рахунки на оплату, а саме:

- від 29.03.21 № 3422 на оплату маршрутизатора DrayTek Vigor 3910 VPN Firewall у кількості 2 шт. за загальну суму 57 222,24 грн. з ПДВ;

- від 30.03.21 № 3425 на оплату комутатора Edge-core ECS4100-52T у кількості 2 шт. та кабелю DrayTek DAC-CX10-1m у кількості 1 шт. на загальну суму 23 679,59 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМІ ІНВЕСТ" перерахувало на рахунок ТОВ "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" 56 631,28 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- від 30.03.21 № 51 на суму 40 055,57 грн. з призначенням платежу (дослівно): «Оплата за маршрутизатори зг. рах. № 3422 від 29.03.2021 року ПДВ 20% 6675.93 грн.»;

- від 31.03.21 № 56 на суму 16 575,71 грн. з призначенням платежу (дослівно): «Оплата за комутатор та кабель зг. рах. № 3425 від 30.03.2021 року ПДВ 20% 2762.62 грн.».

ТОВ "ВАЛМІ ІНВЕСТ" направило товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" лист за вих. від 23.04.21 № 23/04, в якому позивач зазначає, що всупереч домовленостей між сторонами, ТОВ "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" не здійснило поставку товару, за який позивачем було внесено предплату у розмірі 57 631, 28 грн., а тому, на підставі зазначеного, позивач просить відповідача повернути перераховану предплату у розмірі 56 631,27 грн. протягом 7 банківських днів.

Листом за вих. від 26.04.21 № 35 ТОВ "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" повідомило ТОВ "ВАЛМІ ІНВЕСТ", що зобов`язується повернути до 13.05.21 включно кошти сплачені за товар згідно листа на повернення коштів № 23/04 від 23.04.21 та рахунків № 3422 від 29.03.21 , № 3425 від 30.03.21.

ТОВ "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" перерахувало на рахунок ТОВ "ВАЛМІ ІНВЕСТ" грошові кошти у розмірі 261,70 грн. з призначенням платежу: «Часткове повернення коштів зг. листа № 23/04 від 23.04.2021р.», що підтверджується платіжними дорученнями від 11.05.21 № 3 на суму 178,00 грн. та від 08.06.21 № 5 на суму 83,70 грн.

Розглянувши, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 638 ЦК України унорморвано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2).

Згідно із ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

У відповідності до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склались господарські відносини купівлі-продажу, що породили взаємні обов`язки. Обов`язки відповідача полягали у постачанні товару, а обов`язки позивача - в прийнятті та оплаті вказаного товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Частиною ч. 1 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу (абз.1).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк у зобов`язанні не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчить наявні у матеріалах цієї господарської справи платіжні доручення від 30.03.21 № 51 та від 31.03.21 № 56, позивачем здійснено оплату на загальну суму 56 631,28 грн. по виставлених ТОВ "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" рахунках на оплату від 29.03.21 № 3422 на суму 57 222,24 грн. та від 30.03.21 № 3425 на суму 23 679,59 грн.

Отже, з урахуванням наведених вище положень закону, відповідач з огляду на предоплату позивачем рахунків від 29.03.21 № 3422 та від 30.03.21 № 3425, мав відвантажити товар.

Проте, відповідач свого обов`язку щодо поставки позивачу товару обумовленого у рахунках на оплату від 29.03.21 № 3422 та від 30.03.21 № 3425 не виконав.

Докази протилежного у матеріалах справи відсутні і сторонами суду не надано.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідачем не спростовано, що товар був поставлений покупцеві.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що зі сторони ТОВ "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" мало місце порушення зобов`язання, внаслідок якого порушені права позивача на поставку товару обумовленого у рахунках на оплату від 29.03.21 № 3422 та від 30.03.21 № 3425.

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передає товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що ТОВ "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" отримало від позивача попередню оплату товару у сумі 56 631,28 грн., проте не виконало свого обов`язку щодо його поставки позивачу, попередню оплату у сумі 56 631,28 грн. на вимогу ТОВ "ВАЛМІ ІНВЕСТ" повернуло частково в сумі 261,70 грн., суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 56 369,58 грн. основного боргу (суми попередньої оплати).

Як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 56 369,58 грн. основного боргу (суми попередньої оплати).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 949,79 грн. 3 % річних за загальний період з 14.05.21 по 03.12.21 та 1 996,20 грн. інфляційних збитків за загальний період з травня по листопад 2021 р. включно.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Як встановлено судом, і про вказане зазначено в тексті цього рішення, відповідач мав здійснити повернення попередньої оплати позивачу до 13.05.21 включно. Отже, першим днем прострочення відповідачем повернення попередньої оплати на суму 56 369,580 грн. є 14.05.21.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період з травня по листопад 2021 р. включно на суму заборгованості, що існувала у цей період, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд встановив, що сума інфляційних втрат з урахуванням обґрунтованого періоду розрахунку складає 2 463,12 грн. Тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 996,20 грн. задовольняється судом повністю, як така, що заявлена в межах розрахованої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 14.05.21 по 03.12.21 включно на суму заборгованості, що існувала у цей період, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд встановив, що сума 3 % річних з урахуванням обґрунтованого періоду розрахунку складає 945,16 грн.

А тому, як наслідок, судом задовольняється вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних частково у розмірі 945,16 грн.

В іншій частині позову щодо стягнення 3 % річних судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Інші судові витрати учасниками справи не заявлені.

Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ВМП ОПТГРУП" (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 37, офіс 51, код ЄДРПОУ 38992618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМІ ІНВЕСТ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, код ЄДРПОУ 21619850) - 56 369 (п`ятдесят шість тисяч триста шістдесят дев`ять) грн. 58 коп. основного боргу (предплати), 945 (дев`ятсот сорок п`ять) грн. 16 коп. 3 % річних, 1 996 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 20 коп. інфляційних збитків та 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 77 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

З огляду на розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 04.04.2022.

Суддя В.Л. Корсун