Ухвала

від 03.04.2022 по справі 913/479/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 квітня 2022 року

м. Київ

Справа № 913/479/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарник"

про відвід судді Банаська О. О.

від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарник"

про перегляд постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18 за нововиявленими обставинами

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИВАРНИК"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 21.10.2021 частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС"; постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 16.06.2021 у справі № 913/479/18 в частині віднесення додаткових грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГАРД ФІНАНС" в розмірі 13 180 986,52 грн до четвертої черги вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів змінено, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виключивши з пунктів 2, 4 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції слова "без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів".

12.01.2022 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарник" (далі - ТОВ "Ливарник") надійшла заява про перегляд постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18 за нововиявленими обставинами.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/479/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2022 заяву ТОВ "Ливарник" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків, встановлено спосіб усунення недоліків шляхом надання: заяви/клопотання про поновлення пропущеного строку з наданням відповідних доказів поважності такого пропущення; доказів сплати судового збору у розмірі 5 286,00 грн; доказів надсилання копії заяви всім учасникам справи про банкрутство № 913/479/18.

15.02.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Ливарник" надійшла заява на усунення недоліків, в якій порушено питання про відвід судді Банаська О. О. від розгляду заяви про перегляд постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18 за нововиявленими обставинами.

У період з 15.02.2022 до 25.02.2022 суддя Банасько О. О. перебував на лікарняному.

Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.

Наказом Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно, визнано такими, що втратили чинність пункти 3, 9,10 Наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану".

Таким чином, розгляд зазначеної заяви не здійснювався з урахуванням викладених обставин.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді Банаська О. О., заявник вказує на необ`єктивність та упередженість судді Банаська О. О. оскільки в ухвалі про залишення заяви без руху від 14.01.2022, суддя Банасько О. О. вже сформував свою думку про обставини викладені в заяві ТОВ "Ливарник" про перегляд постанови за нововиявленими обставинами зокрема щодо початку відліку строку на подання цієї заяви.

Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, незгода ТОВ "Ливарник" з судовим рішенням у справі № 913/479/18 (ухвала про залишення заяви без руху від 14.01.2022) не є підставою для відводу судді, передбаченої чинним процесуальним законодавством, є безпідставною та необґрунтованою.

За змістом частин другої, третьої статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо дійде висновку про його обґрунтованість. Якщо суд дійде висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи положення процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та про необхідність передачі заяви ТОВ "Ливарник", на підставі пункту 1 частини третьої статті 39 ГПК України підлягає передачі на авторозподіл, з метою визначення судді для вирішення питання щодо заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 228, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідністю "Ливарник" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банаська О. О. від розгляду справи № 913/479/18 визнати необґрунтованою.

2. Справу № 913/479/18 передати на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідністю "Ливарник" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банаська О. О. від розгляду даної справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

О. В. Васьковський