РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
04 квітня 2022 р. Справа № 120/16789/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агропромисловий комбінат" до Головного управління ДПС у Вінницькій області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство "Агропромисловий комбінат" (далі - ПП "Агропромисловий комбінат", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення №3386409/23064095 від 18.11.2021 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість щодо неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 9344294454 від 12.11.2021, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області; зобов`язати відповідача врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ПП "Агропромисловий комбінат" № 9344294454 від 12.11.2021.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "Агропромисловий комбінат" 12.11.2021 у визначеному законодавством порядку надіслало контролюючому органу таблицю даних платника податку на додану вартість, до якої з метою підтвердження реальності здійснення відповідної господарської діяльності надано пояснення. Зміст наданих документів, на переконання позивача, детально та у повному обсязі підтверджують відповідність зазначених у таблиці даних платника податку на додану вартість видів діяльності наявним у платника податку основним засобом. Натомість, як зазначено у позові, відповідач протиправно та безпідставно не врахував таблицю даних платника податку на додану вартість, прийнявши відповідне рішення №3386409/23064095 від 18.11.2021. ПП "Агропромисловий комбінат" наголошує, що таке рішення відповідача не містить жодних посилань на обставини, що стали підставою для такого висновку, не відповідає вимогам чіткості та зрозумілості, перешкоджає належним чином здійснювати право на ведення господарської діяльності, унеможливлюючи формувати податкову звітність в повному обсязі відповідно до результатів ведення такої діяльності з очікуваним настанням правових наслідків щодо зазначених у податковій звітності відповідних відомостей.
Відтак, позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та просить його скасувати.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 262 КАС України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
За правилами частини четвертої статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Ухвалою про відкриття провадження у справі встановлені сторонам строки для подання заяв по суті справи.
21.12.2021, у встановлений судом строк, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема, вказує на правомірність прийнятого рішення від 18.11.2021 № 3386409/23064095 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість щодо неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ПП "Агропромисловий комбінат" у зв`язку із виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
28.12.2021 позивач подав відповідь на відзив, в якій повністю не погоджується із відзивом відповідача, вважає його необґрунтованим, таким, що не спростовує позицію позивача і не доводить жодними доказами правомірність оскаржуваного рішення.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив, що ПП "Агропромисловий комбінат" є юридичною особою, зареєстрованою 20.03.2006 Бершадською державною адміністрацією Вінницької області, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 11481200000000282.
Основним видом діяльності позивача за кодом КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
12.11.2021 ПП "Агропромисловий комбінат" подало до ГУ ДПС у Вінницькій області таблицю даних платника податку на додану вартість разом з поясненнями.
Отримання таблиці даних платника податку на додану вартість підтверджується Квитанцією №2 від 12.11.2021 (реєстраційний №9344294454), в якій зазначено: "Інформацію Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі від 12.11.2021 №9344294454 не враховано автоматично через невиконання вимог п. 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду".
В подальшому Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 18.11.2021 №3386409/23064095, яким визначено: "За результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 12.11.2021 за №9344294454, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про її неврахування".
Підставою неврахування таблиці зазначено: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).
Нормативно-правовим актом, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, є Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку № 1165, таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Пунктами 12-20, 23 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
- така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
- зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P.
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).
Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз норм Порядку №1165 дає підстави для висновку про те, що контролюючий орган може прийняти рішення про неврахування Таблиці даних у випадку: у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі. При цьому у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Зі змісту оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3386409/23064095 від 18.11.2021 видно, що причиною неврахування таблиці даних платника податку стало виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
З метою підтвердження реальності здійснення позивачем відповідної господарської діяльності відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, зокрема по коду УКТЗЕД товару 120600 (насіння соняшника), позивачем до Таблиці було надано пояснення, де детально було зазначено інформацію про здійснення ПП "Агропромисловий комбінат" відповідної господарської діяльності, в тому числі із зазначенням та переліком основних засобів, які використовуються при здійсненні діяльності, і дані, про які додатково надавались відповідачу у визначеному законодавством порядку у повідомленні про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), із зазначенням про укладання договору оренди комбайна з екіпажем для збору врожаю, укладання договору по транспортуванню зерна з поля та укладання договору оренди складського приміщення для зберігання зерна.
До вказаного вище пояснення ПП "Агропромисловий комбінат" надало відповідачу такі копії документів:
- Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (форма №4-сг (річна)) за 2021 рік та квитанція №2 про його прийняття від 28.05.2021; Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 листопада 2021 р. (форма №37-СГ (місячна));
- Договір сільськогосподарської техніки з екіпажем №01/10/21 від 01.10.2021 з Актами приймання-передачі комбайна з водієм (Додаток №1 та Додаток №2 до Договору);
- Акт №Б-00000036 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.10.2021;
- Видаткова накладна №6768 від 01.12.2020;
- Товарно-транспортна накладна №ТО-00006768 від 01.12.2020;
- Накладна на відпуск ПММ №012-119 від 17.03.2021;
- Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №133 УПС/03 від 17.03.2021;
- Видаткова накладна №383 від 02.04.2021;
- Товарно-транспортна накладна №Р383 від 02.04.2021.
Водночас, а ні в оскаржуваному рішенні, а ні у відзиві на позовну заяву контролюючим органом не наведено обставин, які стали підставою для такого висновку, а також не зазначено які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам.
Суд враховує, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Як установлено судом, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення №3386409/23064095 від 18.11.2021 дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість такого рішення.
За наведених вище обставин суд дійшов висновку, що рішення відповідача №3386409/23064095 від 18.11.2021, є протиправним та підлягає скасуванню.
В той же час, надаючи оцінку вимозі позивача щодо зобов`язання відповідача врахувати таблицю даних платника податку, суд зазначає таке.
Додатком 6 Порядку №1165 передбачено форму рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, яке містить відмітку про право адміністративного та судового оскарження цього рішення.
Пунктом 22 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Таким чином, відповідно до вимог Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується контролюючим органом у випадку надходження рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
З огляду на те, що після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця даних платника податку підлягає врахуванню контролюючим органом в силу прямого припису нормативно-правового акту, позовна вимога в частині зобов`язання відповідача врахувати таблицю даних платника податку задоволенню не підлягає.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23.07.2002, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Згідно із частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню частково.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
З огляду на викладене, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1135 грн.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.11.2021 №3386409/23064095 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь приватного підприємства "Агропромисловий комбінат" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 1135 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Приватне підприємство "Агропромисловий комбінат" (24400, Вінницька область, Гайсинський район, м. Бершадь, вул. 1 Травня, 4, код ЄДРПОУ 23064095)
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (21100, м. Вінниця вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 103854062 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні