Рішення

від 04.04.2022 по справі 201/7127/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7127/21

Провадження № 2/201/371/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Ткаченко Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Дніпро» (третя особа - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ) про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 16.07.2021р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Дніпро» (третя особа - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ) про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди (а.с.№2-6).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 20.07.2021р. відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (а.с.№40).

В обґрунтування позовних вимог позивачка в позовній заяві посилалася на те, що 03.06.2021р. між сторонами був укладений договір про туристичне обслуговування, за умовами якого позивачкою був замовлений тур з 20.06.2021р. по 30.06.2021р. Позивачкою була сплачена повна вартість туру субагенту ФОП ОСОБА_2 у розмірі 141 300грн., яка перерахувала 137 550грн. ТОВ «Авіатур», яке в свою чергу, перерахувала відповідачу 136 188грн. 56коп. Відповідач 17.06.2021р. повідомив про припинення обслуговування нових клієнтів в період з 18.06.2021р. по 26.06.2021р. Позивачка зверталася до відповідача та третьої особи щодо повернення грошових коштів, однак її звернення залишені без задоволення. Позивачка просила стягнути з відповідача понесені збитки у розмірі 141 300грн. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20 000грн.

11.10.2021р. до суду надійшла заява від представника відповідача ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» - адвоката Шашликова Д.Г. (діє на підставі ордеру серія АЕ № 1092682 від 20.09.2021р. - а.с.№66) надав заяву про розгляд справи з викликом сторін, оскільки відповідачу необхідно підготувати та подати ряд клопотань, запитів, на підтвердження своїх доводів та в подальшому надати їх суду (а.с.№57-58).

19.10.2021р. в порядку ст. 178 ЦПК України до суду від адвоката Шашликова Д.Г. надійшов відзив представника відповідача ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро», в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» реалізує туристичні продукти та окремі туристичні послуги на підставі агентського договору № MZT/GR-DNR/16-1 від 23.05.2016р. з Mouzenidis Travel - Travel Agency Tourism and Hotels Enterprises Societe Anonyme. Відповідно до умов договору ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» взяло на себе зобов`язання за винагороду здійснювати угоди та/або інші правочини з реалізації сформованих Mouzenidis Travel A.E. туристичних продуктів й/або окремих туристичних послуг, а також забезпечити комплекс заходів з їх реалізації на умовах цього договору. Відповідно до пункту 1.3 договору, цей договір є формою підтвердження повноважень ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро». Під час укладення договору від 03.06.2021р. позивачка була обізнана, що ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» є посередником та діє не від свого імені, а від імені туроператора неризедента, який безпосередньо надає туристичний продукт. Відповідач зі свого боку виконав умови договору та перерахував отримані від позивачки кошти грецькому туроператору компанії Mouzenidis Travel A.E., яке і повинно компенсувати завдані збитки. 13.04.2020р. Урядом Грецької Республіки прийнятий законодавчий акт «Заходи протидії наслідкам пандемії COVID-19 та подальших невідкладних положень», яким надано право грецьким туроператорам, готелям та авіаперевізникам по турах, анульованим в період з 25.02.2020р. по 30.09.2020р. не повертати кошти, а надавати ваучери на майбутні поїздки протягом 18 місяців з дати отримання ваучеру. У разі, якщо після спливу 18 місячного терміну ваучер не буде використаний, кошти повертаються туроператору. Щодо відшкодування моральної шкоди, представник відповідача зазначив, що позовна заява не містить посилань на те, в чому саме виразились душевні та емоційні страждання позивачки, не зазначено, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, а також не надано доказів на підтвердження завданої шкоди. Посилаючись, що відповідач у справі не має обов`язку з повернення коштів, які ним були перераховані своєчасно, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Щодо витрат на правничу допомогу, представник відповідача зазначив, що з поданих документів не можливо встановити які послуги безпосередньо надані адвокатом Біленко М.С., а тому ці витрати не підлягають відшкодуванню (а.с.№ 61-65).

10.12.2021р. в порядку ст. 179 ЦПК України до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача - адвокат Біленко М.С. (діє на підставі ордеру серія АЕ № 1015269 від 14.07.2021р. - а.с.№ 44) посилалася на те, що агентський договір від 23.05.2016р. не містить будь-яких посилань, як на правову підставу господарської діяльності відповідача в рамках укладеного ним договору з позивачкою. В договорі від 03.06.2021р., укладеного між сторонами, відповідач виступає як туроператор, а отже саме він має нести відповідальність за неналежне виконання умов договору. Крім того, термін дії договору від 23.05.2016р. встановлений до 31.12.2016р. і доказі його дії на час укладення договору від 03.06.2021р. не надано. Наданий акт звіряння взаємних розрахунків за період І півріччя 2021р. не є належним та допустимим доказом перерахування грошових коштів, оскільки таким документом є лише виписка банківської установи та платіжні доручення із зазначенням дати та часу вчинення операції відправника та отримувача грошових коштів. Просила визнати докази, надані відповідачем неналежними, недостатніми, недопустимими та недостовірними та задовольнити позов в повному обсязі (а.с.№ 79-82).

21.01.2022р. в порядку ст. 180 ЦПК України до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, яких представник відповідача - адвокат Кузнєцов О.М. (діє на підставі ордеру серія АЕ № 1118522 від 21.01.2022р. - а.с. № 89) просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач має відповідну ліцензію на здійснення туроператорської діяльності та може виступати окремо як туроператор у відносинах з іншими учасниками туристичних відносин, однак ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» ніколи не організовувало, не розробляло та не забезпечувало створення власних туристичних продуктів, оскільки виступало виключно як посередник з укладення договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб`єктами туристичної діяльності, які безпосередньо створювали такі туристичні продукти. Зазначив, що надані представником відповідача докази є належними та допустимими, свідчать про відсутність у нього зобов`язання щодо повернення позивачці грошових коштів. Натомість, вважає, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її прав з боку відповідача, що є підставою для відмови в позові (а.с.№85-88).

04.02.2022р. в наданих письмових поясненнях представник позивачки - адвокат Біленко М.С. просила не приймати заперечення відповідача, оскільки пропущений строк на їх подачу. Також наполягала, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які були викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив. Просила докази, надані представником відповідача, не приймати до уваги та позовні вимоги задовольнити (а.с.№94).

Третя особа, отримавши копію позовної заяви з додатками, копію ухвали про відкриття провадження по справі, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням, письмових пояснень суду не надала (а.с.№43).

Ознайомившись із клопотанням представника відповідача - адвоката Шашликова Д.Г. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судом не знайдено підстав для його задоволення, з огляду на те, що предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При прийнятті такого рішення судом також враховані, як характер спірних правовідносин, так і предмет доказування у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки будь яких клопотань про витребування доказів, допит свідків, тощо сторонами суду не надано.

Суд, вивчивши матеріали справи, зміст заперечень стосовно позовних вимог, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення стосовно них, об`єктивно оцінивши докази за принципами ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Статтею 906 ЦК України визначена відповідальність виконавця за невиконання договору про надання послуг, яка передбачає, що збитки, завдані замовнику, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про туризм» туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про туризм» учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність є: туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг; інші суб`єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг; гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу - фізичні особи, які проводять діяльність, пов`язану з туристичним супроводом, крім осіб, які працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об`єкти відвідування; фізичні особи, які не є суб`єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію у разі спричинення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій, що регламентують надання таких послуг.

Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну туриста, встановлюється законом, якщо договором на туристичне обслуговування не передбачена більша відповідальність туроператора.

Судом встановлено, що 03.06.2021р. між позивачкою та ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» був укладений договір на туристичне обслуговування № МЗТ/21-KSD20061D3, за умовами якого позивачка від себе та від імені свого чоловіка придбала туристичну послугу, опис якої наведений у додатку № 1 до договору на туристичне обслуговування - тур до країни Греція за маршрутом Дніпро-Халкідікі-Дніпро, назвою туру (UA)ДНПР_Promo Trf_2021_Греция_с.г.Халкидики_Кассандра Sani Resort, готель: Sani Beach (5 stars). Початком туру була дата 20.06.2021р., а датою закінчення - 30.06.2021р. (а.с.№ 10-16).

Зі змісту договору вбачається, що ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро», яке діє на підставі ліцензії Державного агенства України з туризму та курортів від 13.04.2012р., діючи від імені та в інтересах Туркомпанії Mouzenidis Travel А.Е. - Mouzenidis Travel Cyprus LTD, Mouzenidis Travel Tbilisi LTD, «Mouzenidis Travel» LLC Mouzenidis Azerbaijan LLC, іменоване у подальшому туроператор, від імені та за дорученням якого, на підставі агентського договору на реалізацію туристичного продукту № АДТА/17- ВТК.00186 від 0504.2017р., уклало цей договір в особі ФОП ОСОБА_2 (субагент), що діє на підставі субагентського договору № ДП 210319 від 21.03.2019р. від імені та за дорученням ТОВ «Авіатур».

За умовами договору, вартість туристичного продукту склала 141 300грн. та згідно положень п. 2.5. договору, замовник не пізніше наступного за днем укладення договору зобов`язаний сплатити не менш ніж 50% від загальної вартості послуг, якщо інше не зазначено в рахунку на оплату, та не пізніше ніж за 21 календарний день до початку подорожі повністю оплатити загальну вартість послуг, якщо сторони не уклали окремий додаток до договору про інше, або інше не зазначено.

З поданих позивачкою документу вбачається, що ФОП ОСОБА_2 було прийнято від ОСОБА_1 наступні грошові кошти: 03.06.2021р. квитанція до прибуткового касового ордеру № 51 на суму 47 100грн. (а.с.№18); квитанція до прибуткового касового ордеру № 55 від 04.06.2021р. - 48 500грн. (а.с.№19); квитанція до прибуткового касового ордеру № 56 від 04.06.2021р. - 45 700грн. (а.с.№17).

Згідно рахунку на оплату від 07.06.2021р. № KSD20061D3, виписаного ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро», вартість туристичної послуги склала 136 188грн. 56коп, які ТОВ «Авіатур» мало сплатити відповідачу на підставі договору АДТА /17-DNR/00186 (а.с.№22).

За платіжним дорученням № 345 від 07.06.2021р. ФОП ОСОБА_2 перерахувала кошти ТОВ «Авіатур» у розмірі 137 550 грн. (а.с.№20), яке в свою чергу згідно платіжного доручення № 2517 від 07.06.2021р. перерахувало ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» - 136 188 грн. 56 коп. (а.с.№21).

23.06.2021р. позивачка направила на адресу відповідача та третьої особи заяву про повернення сплачених грошових коштів за заявкою № KSD20061D3 від 07.06.2021р. у розмірі 141 300грн. (а.с.№ 24, 25).

Відповідач на офіційному сайті 17.06.2021р. розмістив повідомлення наступного змісту: «За отриманою 17.06.2021р. інформацією у зв`язку з операційними та технічними можливостями компанії Mouzenidis Travel А.Е. (Греція) тимчасово в період з 18.06.2021р. по 26.06.2021р. припиняється прийом і обслуговування нових клієнтів на території Греції, якщо інше не повідомлено окремо по бронювання. Mouzenidis Travel А.Е. пропонує перенесення турів, заброньованих на зазначені дати, на період з 01.09.2021р., і далі або на літній сезон 2022р. за тим самим ціновим каталогом. Туристам, що вже вирушили в тур, буде надано туристичне обслуговування в повному обсязі, в тому числі зворотне авіаперевезення. Очікуємо продовження туристичного обслуговування після 26.06.2021р. У зазначений період у зв`язку з можливими чисельними зверненнями можливі труднощі та затримки з дозвоном у контакт-центрі українських туроператорів. Будь ласка, прописуйте всі звернення в переписці по конкретному бронюванню та очікуйте на відповідь. Приносимо вибачення за доставлені незручності» (а.с.№28).

Відповідно до п. 9.4 договору від 03.06.2021р. визначено, що якщо обставини непереборної сили діють протягом більше ніж 1 місяць, то будь-яка сторона має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні за 15 днів до дати такого розірвання (а.с.№13).

23.06.2021р. позивачка звернулася до директора ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» із заявою про повернення грошових коштів за заявкою № KSD20061D3, тривалість поїздки з 20.06.2021р. по 30.06.2021р., у зв`язку з ануляцією, у строк до семи календарних днів з дати отримання цього листа (а.с.№24).

Позивачкою, на підтвердження надіслання заяви від 23.06.2021р. відповідачу та третій особі, надані описи вкладення та поштові квитанції про відправлення (а.с.№25, 26).

30.06.2021р. позивачка отримала на свою електронну адресу лист від ФОП ОСОБА_2 , яка повідомила, що забрати документ про повернення коштів на головпоштампі вона не має можливості, оскільки знаходиться поза межами міста та надіслала відповідь за результатами розгляду заяви від 23.06.2021р. (а.с.№29).

У відповіді № 5-2021 від 30.06.2021р. зазначено, що за усною згодою позивачкою було анульоване бронювання та ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» за допомогою сервісу «Вчасно» було надіслано лист на повернення грошових коштів, яке листом від 24.06.2021р. повідомив про збільшення строку розгляду заяви до 15 днів. Також в листі зазначено, що сума коштів буде повернута безпосередньо на розрахунковим рахунок замовника, або на рахунок ФОП ОСОБА_2 через ТОВ «Авіатур» для подальшого перерахування ОСОБА_1 (а.с.№31).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Враховуючи, що відповідачем по справі належним чином не виконані умови договору, туристичний продукт не наданий та не повернуті позивачці грошові кошти, сплачені за послугу, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» (третя особа - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ) в частині стягнення збитків та стягнути з відповідача на користь позивачки кошти у розмірі 141 300 грн.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019р. у справі № 750/9028/15-ц зазначив, що за змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої, другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України від 15.09.1995р. «Про туризм», частини четвертої статті 10 Закону України від 12.05.1991р. «Про захист прав споживачів», статей 610, 611, частини п`ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків. Правовідносини, які виникли між туроператором та турагентом, не можуть впливати на права позивача, який належно виконав умови договору. Спір між туроператором та турагентом може бути вирішений в іншому провадженні.

Таким чином, посилання представника відповідача, що ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» є неналежним відповідачем, суд оцінює критично, оскільки у розумінні ст.ст. 5, 20 Закону України «Про туризм» саме на туроператора покладений обов`язок відшкодування шкоди, і в даному випадку це відповідач у справі - ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро», який відповідно до змісту договору має ліцензію на здійснення своєї діяльності як туристичний оператор.

Щодо вимог позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає необхідним відмовити, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про туризм» визначено, що заподіяна туристу моральна шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності у порядку встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з наступними змінами, від 31.03.1995р. № 4, роз`яснено, що до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Частиною 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є зокрема карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.

17.03.2020р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Крім іншого, цей Закон передбачає віднесення карантину до форс-мажорних обставин.

З наданих представником відповідача пояснень вбачається, що невиконання відповідачем умов договору на туристичне обслуговування сталося не з вини ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро», а оскільки Урядом Грецької Республіки прийнятий законодавчий акт «Заходи протидії наслідкам пандемії COVID-19 та подальших невідкладних положень». Отже, відповідач під час укладення договору не міг передбачити виникнення форс-мажорних обставин, та як наслідок, введення певних заходів запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19) на території іншої держави.

Крім того, позивачкою не надано суду жодного доказу погіршення самопочуття (безсоння, нервозність, тощо) та отриманий у зв`язку з цим курс лікування, що б в свою чергу свідчило про завдання їй моральної шкоди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди позивачці слід відмовити.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» (третя особа - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ) про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди та стягнути з ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» на користь ОСОБА_1 лише понесені нею збитки у розмірі 141 300грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позову, суд вважає необхідним розподілити їх наступним чином.

При подачі позову позивачка була звільнена від сплати судового збору відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому судовий збір за ту частину позовних вимог, яка задоволена судом, підлягає стягненню на користь держави з ТОВ «Музенідіс Тревел Дніпро» у розмірі 1 413грн., що становитиме 1% від задоволеної частини вимог ( ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Судові витрати по оплаті судового збору за ту частину позовних вимог, в задоволенні якої позивачці відмовлено, відповідно до положень ч. 7 ст. 141 ЦПК України компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які заявлені позивачкою при подачі позову, то на момент ухвалення рішення у справі, позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження цих витрат (договору про надання правничої допомоги, акту прийому-передачі документів, акту виконаних робіт, рахунку на оплату, банківських документів про оплату послуг, тощо), а тому судом не знайдено підстав для стягнення з відповідача витрат позивачки на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 901, 902, 906 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 20, 33 Закону України «Про туризм», ст.ст. 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», постановою Верховного Суду від 13.03.2019р. у справі № 750/9028/15-ц, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 275 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Дніпро» (третя особа - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ) про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Дніпро» (ЄДРПОУ - 24614586) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) завдані збитки у розмірі 141 300 грн.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Дніпро» (третя особа - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ) про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Дніпро» (ЄДРПОУ - 24614586) на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 413грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.