Постанова

від 03.04.2022 по справі 420/16003/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/16003/21

Головуючий в І інстанції: Танцюра К.О.

Дата та місце ухвалення рішення: 07.12.2021 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Стас Л.В.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ КАРГО» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ КАРГО» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000184/2 від 09.06.2021 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «ЛБВ КАРГО» та Фірмою «ZHEJIANG MINLI POWER TOOLS CO.» LTD укладено контракт № Z3 від 25 березня 2021 року, відповідно до розділу 1 якого продавець продає, а покупець купує продукцію, зазначену в специфікаціях до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

28.05.2021 року вказаними сторонами контракту укладено додаткову угоду та специфікацію до неї, у якій визначено опис товару, що поставляється.

04.06.2021 року ТОВ «ЛБВ КАРГО» подано електрону митну декларацію № UA500500/2021/025946 щодо наступного товару: механічні пристрої для розбризкування та розпилення порошкоподібних речовин, безповітряний фарбувальний апарат, фарбувальний пістолет безповітряний, інструменти ручні пневматичні, шліфувальні з вмонтованим електричним двигуном, ексцентрикова орбітальна шліфувальна машинка, шліфмашина для стін та стель, ексцентрикова шліфмашина, вібраційна шліфмашина, вироби з вулканізованої гуми, полірувальний ролик, приладдя до електричних шліфувальних машин, насадки для полірування з текстильних матеріалів, нівеліри, рівень лазерний, приймач променя лазерного нівеліра, кріплення для нівеліра, рейки для нівеліра, детектор проводки, сантехнічний металевий трос з кінцевиком, кутова шліфувальна, акумуляторна шабельна пила, електролобзик, акумуляторна садова повітродувка, стрічкова шліфмашина. Митна вартість товару визначена декларантом із застосуванням основного методу - за ціною контракту.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару було надано до Одеської митниці копії наступних документів: пакувальний лист № 230/2 від 25.03.2021 р., пакувальний лист № 230/2-1 від 28.05.2021 р., специфікація від 28.05.2021 р., рахунок-фактура (інвойс) № 230/1 від 25.03.2021 р., рахунок-фактура (інвойс) № 230/1-1 від 28.05.2021 р., коносамент від 08.04.2021 р., автотранспортна накладна № 131 від 27.05.2021 р., декларація про походження товару № 230/1-1 від 28.05.2021 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 28.05.2021р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 25.03.2021 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 28.05.2021р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № Z3 від 25.03.2021 р., договір про надання послуг митного брокера від 08.01.2020 р., акт зважування № 386069 від 23.05.2021 р, акт невідповідності № 0306/01 від 03.06.2021 р., акт фізичного огляду б/н від 03.06.2021 р., заява на фізичний огляд від 27.05.2021 р., лист від відправника № 28/05 від 28.05.2021 р.

Рішенням про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000184/2 від 09.06.2021 року встановлено (п. 33), що подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознака підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: згідно п. 2 зовнішньоекономічного договору від 25.03.2021 р. № Z3 вказано, що ціна товару та сума товару визначаються окремими специфікаціям до цього контракту, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, специфікації, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні відомості щодо складової митної вартості товару вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; згідно листа від 06.06.2021 р. № 04/06-1 відправником було відправлена партія товарів, яка попередньо призначалась для іншого отримувача, але у інших документах дана інформація не відображається; вартісна пропозиція на товари зазначена у прайс - листі передбачалась лише для українських покупців.

З огляду за вищезазначене, митним органом висунуто вимога протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи згідно п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс -листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 09.06.2021 року ТОВ «ЛБВ КАРГО» повідомлено митний орган про те, що усі документи були надані та додаткові документи відсутні.

Враховуючи викладене, посилаючись на те, що декларантом не усунені встановлені розбіжності і ненаданні додаткові документи, а також на ті обставинами, що за даними ЄАІС Держмитслужби мінімальний рівень митної вартості подібних (аналогічних товарів) є більшим, відповідач дійшов висновку про необхідність здійснення коригування митної вартості заявленого товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Проте, в оскаржуваному рішенні відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості на підставі поданих документів позивачем.

Так, витребовуючи у позивача додаткові документи та доходячи висновку про неможливість розмитнення товару позивача за ціною договору, відповідач в оскаржуваному рішенні вказав, що заявлену митну вартість товару не може бути визначено, у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують вартість товарів.

Однак, відповідач у рішенні про коригування митної вартості жодним чином не обґрунтовував вказаний висновок.

В рішенні відповідача відсутні посилання, які саме складові заявленої позивачем митної вартості є непідтвердженими, на думку відповідача.

Також, відповідачем не визначено, в чому полягають встановлені ним розбіжності.

Фактично за змістом рішення про коригування митної вартості вбачається, що відповідачем не було встановлено будь-яких розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.

Що стосується посилань митного органу, як на підставу для коригування митної вартості товарів, на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості пакування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визнав вказані посилання відповідача безпідставними, оскільки згідно ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням лише, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Разом з цим, за умовами контракту, укладеного між ТОВ «ЛБВ КАРГО» та Фірмою «ZHEJIANG MINLI POWER TOOLS CO.» LTD № Z3 від 25 березня 2021 року, відправник відвантажить товари за цим контрактом на умовах СРТ-Одеса, Україна відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2020, фасовка товару, вартість пакувальних матеріалів, вартість пакувальних робіт входить в інвойсову вартість товару. Відповідно до умов CPT Офіційних правил Інкотермс 2020, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару та при постачанні товару витрати з пакування закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання митного органу на не підтвердження складових митної вартості товару є безпідставним, оскільки позивачем жодних витрат на пакування понесено не було.

Щодо посилання відповідача на те, що згідно листа від 06.06.2021 р. № 04/06-1 відправником було відправлена партія товарів, яка попередньо призначалась для іншого отримувача, але у інших документах дана інформація не відображається, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що вказаний лист від 06.06.2021 р., зокрема, містить посилання на те, що маркування стосовно іншого одержувача було нанесено помилково.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визнав необґрунтованими твердження відповідача про те, що наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенціальних покупців, з огляду на те, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Таким чином, усі доводи митного органу, що визначені в якості підстав для витребування додаткових документів та відповідно щодо неможливості розмитнення товару за ціною договору є безпідставними, та спростовуються наданими до митного оформлення документами.

На підставі наведеного, колегія суддів також відхиляє доводи митного органу, в якості підстав для коригування митної вартості товару, щодо ненадання повного переліку витребуваних документів, оскільки ці обставини можуть бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, проте, у спірному випадку відповідач жодним чином не обґрунтував, в чому полягає недостатність наданих позивачем документів та усі доводи, наведені у рішенні про коригування митної вартості спростовуються наведеними висновками суду.

Що стосується посилань відповідача на те, що митним органом було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, колегія суддів зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. Отже, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що не було зроблено митницею у спірному рішенні, в порушення норм законодавства з державної митної справи.

Таким чином, враховуючи, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт в поданій апеляційній скарзі посилається на доводи та висновки оскаржуваного рішення про коригування митної вартості щодо наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, які спростовуються наведеними висновками суду.

Що стосується посилань апелянта на положення КАС України та висновки Верховного Суду з питань розподілу витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає вказані посилання апелянта безпідставними, оскільки у даній справі судом першої інстанції не приймалось рішення про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 04.04.2022 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька