Постанова

від 27.03.2022 по справі 520/5779/13-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/71/22

Номер справи місцевого суду: 520/5779/13-ц

Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря - Ющак А.Ю.,

розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Арді» про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Арді» про визнання договору неукладеним,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

26 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати виконавчий лист №520/5779/13-ц, виданий 04.06.2015 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11095844000 від 15.12.2006 року у загальному розмірі 964262,29 гривень таким, що не підлягає виконанню та просить до розгляду цієї заяви заборонити приймати даний виконавчий лист до виконання.

Вказана заява вмотивована тим, що Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. строк пред`явлення до виконання переважної більшості виконавчих документів було збільшено з одного до трьох років.

Заявник зазначає, що стягувачем пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №520/5779/13-ц, виданого 04 червня 2015 року Київським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11095844000 від 15.12.2006 року у загальному розмірі 964 262,29 грн. таким що не підлягає виконанню.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити заяву повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права в частині тлумачення Закону України «Про виконавче провадження».

Сповіщення сторін.

У судове засідання, призначене на 16 березня 2022 року, сторони у справі не з`явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Повне судове рішення виготовлено 28 березня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №520/5779/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ «Арді» про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Арді» про визнання договору неукладеним.

16 лютого 2015 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по справі № 520/5779/13-ц, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково та стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Арді» заборгованість за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року у загальному розмірі 964262 (дев`ятсот шістдесят чотири тисячі двісті шістдесят дві) гривні 29 копійок, яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 570310,71 гривень, та заборгованості за відсотками у розмірі 393951,51 гривень; а також понесені судові витрати з ОСОБА_2 у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень, з ОСОБА_1 у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень, з ТОВ «Арді» у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень. Вказане рішення набрало законної сили 27 лютого 2015 року.

04 червня 2015 року Київським районним судом м.Одеси було видано виконавчий лист № 520/5779/13-ц про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Арді» заборгованості за кредитним договором № 11095844000 від 15 грудня 2006 року у загальному розмірі 570 310,71 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 393 951,51 грн.

23 липня 2015 року постановою головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кусовим Ю.С. відкрито виконавче провадження ВП № 48229275 з примусового виконання виконавчого листа № 520/5779/13-ц виданого 04 червня 2015 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» грошової суми у розмірі 964 262,29 грн.

25 грудня 2015 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптіковим І.О. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ було повернуто стягувачу - ПАТ «Дельта Банк».

Виконавчий лист №520/5779/13-ц, виданий 04.06.2015 року на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року відносно боржника ОСОБА_2 знаходився на примусовому виконанні у Київському відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та був повернути на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.12.2015р. згідно п.9. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Даний виконавчий лист повторно звернено до виконання

Виконавчий лист №520/5779/13-ц, виданий 04.06.2015 року на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року відносно боржника ОСОБА_2 знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбникова О.В. за ВП №56638941, та відповідно здійснюються певні виконавчі дії.

Виконавчий лист №520/5779/13-ц, виданий 04.06.2015 року на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року відносно боржника ОСОБА_1 , знаходився на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області за ВП №51562791, проте був повернутий на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.03.2017 року, та може бути повторно пред`явлений до виконання протягом строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавчий лист №520/5779/13-ц, виданий 04.06.2015 року на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року відносно ТОВ «Арді», знаходився на примусовому виконанні у Суворовському відділі державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області за ВП №48295153, проте був повернутий на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.03.2017 року, та може бути повторно пред`явлений до виконання протягом строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

16 травня 2019 року було проведено електронний аукціон з продажу кредитного портфелю активів ПАТ «Дельта Банк», переможцем якого було визначено ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (підтверджується протоколом електронного аукціону №UA_EA- 2019-04-05-000011-b).

13 червня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 1514/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. і зареєстрований у реєстрі під № 1126, відповідно до якого кредитор передав (відступив), а ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» набуло всі права вимоги до боржників за кредитними договорами, договорами поруки та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Арді».

Виходячи із п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора в зобов`язанні і він замінюється правонаступником. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження зокрема наприклад у разі відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Аналогічні положення передбачені й у ч. 1-4 ст. 442 ЦПК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2019 року замінено сторону у виконавчому провадженні - стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (код ЄДРПОУ: 40326297, адреса: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63) за виконавчими листами, виданими 04.05.2015 року на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року по справі № 520/5779/13-ц щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Арді» на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 11095844000 від 15.12.2006 року у загальному розмірі 964262,29 гривень, а також понесених судових витрат з ОСОБА_2 у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень, з ОСОБА_1 у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень, з ТОВ «Арді» у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень.

На час розгляду заяви судове рішення не було скасовано, не було змінено та не переглянено з інших підстав.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у справі відсутні докази, які є достатніми для висновку про доведеність обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги.

На підставі частини 1 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 2 вказаної статті суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінка зібраних у справі письмових доказів дає підстави для висновку про недоведеність обставин, викладених у заяві.

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно ж до статті 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Такої ж думки (щодо трирічного строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, які видані до набрання чинності Закону № 1404-УІІІ) дотримується і Верховний суд в своїх ухвалах від 30.07.2018 року по справі №464/175/17 та від 30.07.2018 року по справі №442/4840/14-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до приписів п. 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 02.06.2016 року виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Отже, виконавчий лист №520/5779/13-ц відносно боржника ОСОБА_1 , був повторно пред`явлений до виконання з дотриманням строку, встановленого приписами чинного Закону України «Про виконавче провадження» тому підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Виконавчий лист не є таким, який було видано помилково, обов`язок боржника за судовим рішенням не припинено.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заява розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судове рішення виготовлено 28 березня 2022 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк