Рішення

від 28.03.2010 по справі 2-140/2010

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-140/2010

?

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Фабіжевського С.А.

при секретарі - Поберещенко К.В.

за участю адвоката Кресюна В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ФСГ «Марія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачі, вточнивши свої позовні вимоги, просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 19948 грн. 63 коп. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати 304 грн. 40 коп., та 35000 у відшкодування моральної шкоди, судових витрат 304 грн. 40 коп., на користь ОСОБА_2 2530 грн. 89 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 92 грн. 50 коп. судових витрат.

При цьому ОСОБА_1 , який крім власних інтересів представляв інтереси співпозивача, стверджував, що шкода була їм заподіяна діями голови відповідача, ОСОБА_3 , яка безпідставно з кінця 2007 року використовувала їх земельні ділянки на полі № НОМЕР_1 на території Косівської сільської ради Котовського району Одеської області. надав суду свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та розрахунок втраченої користі.

Представник відповідача позов не визнав з наступних підстав. Договір найму житлового приміщення, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 01 січня 2002 року про те, що за проживання в будинку, ОСОБА_2 надає в користування земельний наділ, згідно Акту ОД № 096604 площею 3,3818 га, який знаходиться на території Косівської сільської Ради Котовського району Одеської області є недійсним, бо згідно вимогам ст..ст. 793 та 794 ЦК України, договір оренди будинку укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідчений та державній реєстрації, якщо він укладений на рік і більше. Під договором оренди приміщення, фактично було укладено договір оренди земельного наділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і таким чином укладена удавана угода, яка згідно з вимогами ст.. 215, 216, 235 та 236 ЦК України повинна бути визнана недійсною. Також зазначав, що 01 квітня 2000 року між ОСОБА_1 та СФГ «Марія» було укладено договір оренди земельних ділянок, який чинний до 2010 року. У 2006 році ОСОБА_1 було запропоновано укласти новий договір на оренду земельних ділянок, але ОСОБА_1 сказав, що буде думати, що робити з земельними ділянками: чи здати їх в оренду чи ні. 08 червня 2007 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до СФГ «Марія» в якій просив розірвати договір орекди земельних ділянок, які він надав в оренду згідно державних актів на право володіння, а саме:ОД № 096558/673-674-675, ОД № 0164639, ОД № 0164647, ОД № 096604/679, та звільнити їх до 15 серпня 2007 року. Отримавши заяву ОСОБА_1 від 08 червня 2007 року голова СФГ «Марія» погодилася з ними, та зробила на заяві надпис про свою згоду, але за умови коли з полів буде зібрано врожай. Станом на 15 серпня 2007 року землі були звільненні і ОСОБА_1 мав змогу використовувати їх за призначенням. Саме ж СФГ «Марія» після цього землі не використовувало.

Свідок ОСОБА_4 стверджував, що він як посадова особа Котовського районного відділу земельних ресурсів Одеської області у квітні 2008 року отримав заяву від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 безпідставно використовує його земельну ділянку у власних інтересах на території Косівської сільської Ради Котовського району Одеської області № 74. він особисто виїхав на місце і встановив, що відповідачка на зазначеному полі частково посіяла культури, при цьому ніяких документів на земельну ділянку, яку вона засіяла, у неї не було. У квітні 2008 року він зробив відповідачці припис про усунення виявленого порушення (самовільне використання земельних ділянок площею 34,6196 га) і склав протокол про адміністративне правопорушення. Наприкінці квітня 2008 року ОСОБА_3 , як голову ФСГ «Марія», було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України у вигляді штрафу. Додав що саме він як уповноважена посадова особа проводив розрахунок заподіяної позивачам матеріальної шкоди. Робив він його на підставі наказу Держкомітету України на земельних ресурсах № 110 від 12 вересня 2007 року «Про затвердження методичних рекомендацій методичних рекомендацій щодо застосування методики визначення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зайняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та такої ж методики», затвердженої постановою КМ України № 963 від 25 липня 1997 року.

Свідок ОСОБА_6 стверджував, що на зазначеному вище полі у період розпаювання його бабушка, ОСОБА_7 отримала земельну ділянку між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , але коли він оформляв спадщину після смерті бабусі, та цієї ділянки у неї уже не було і йому відійшла земельна ділянка на полі № 68 на території Косівської сільської Ради Котовського району Одеської області.

Свідок ОСОБА_9 стверджував, що з початку з позивачами було укладено договори земельних ділянок, потім ці договори було розірвано і відповідач віддав землю, а самовільно було засіяно тільки земельні ділянки ОСОБА_7 та ОСОБА_10 і тільки біля 7 га..

Свідок ОСОБА_5 зазначав, що до нього як начальника Котовського районного відділу Одеської області Держземінспекції України в квітні 2008 року звернувся ОСОБА_1 з заявою про те, що відповідач безпідставно користується його земельними ділянками. Він зобов`язав ОСОБА_4 виїхати на місце та перевірити зазначене. Останній здійснив перевірку заяви позивача і підтвердив правильність зазначеного позивачем. Тоді ж, у квітні 2008 року було складено припис ОСОБА_4 і у подальшому відповідач в особі його голови був притягнутий до адміністративної відповідальності за самовільне використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення громадян.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ОД № 096558 від 06 грудня 2006 року є власником розташованих на території Косівської сільради Котовського району Одеської області земельних ділянок площею 14,2987 га (поле № НОМЕР_1 , ділянки № НОМЕР_2 , 674, 675), а згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЄ № 670438 від 10 листопада 2008 року він же є власником розташованих там же земельних ділянок площею 8,2314 га (поле № НОМЕР_1 , ділянки № НОМЕР_3 , 678); його батько, ОСОБА_11 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , і спадкоємцем якого є ОСОБА_1 (свідоцтво про право на спадщину від 30 червня 2009 року, спадкова справа № 809/2008 року, реєстр № 1320), володів на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ОД № 096559від 06.12.04 року земельною ділянкою площею 4,1255 га (поле № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_4 ), яка розташована там же. ОСОБА_2 же є власником земельної ділянки площею 3, 3818 га (поле № 74, ділянка № НОМЕР_5 ), яка розташована за тією ж адресою, згідно державного акту серії ОД № 096604 від 06 грудня 2004 року.

Згідно цього у 2000 році відповідач уклав з позивачами договори оренди належних їм земельних ділянок. 08 червня 2007 року позивачі вирішили розірвати договори оренди земельних ділянок з відповідачем, про що ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 усно повідомили відповідача заявами. ОСОБА_3 , як голова СФГ «Марія», зробила на заяві запис, що вона не заперечує розірвати договори, але після збору урожаю і завірила свій підпис. З цими заявами ОСОБА_1 звернувся до Котовського районного земельного відділу з проханням зняти з обліку зазначені земельні ділянки з відповідача і на 01 січня 2008 року вони вже були зареєстровані за позивачами. Зазначені обставини стверджувалися сторонами та підтверджені відповідними державними актами, викопіюванням з плану організації території колишнього КСП «Косівське» актом про встановлення в натурі між земельної ділянки, наданої для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 від 23 листопада 2007 року, заявами ОСОБА_1 від 08 червня 2007 року, які посвідчені підписом та печаткою відповідача. Але, незважаючи на досягнення згоди сторонами, щодо припинення дії договору оренди земельних ділянок на початку квітня 2008 року позивач дізнався, що відповідач, в особі його голови, самовільно засіяв земельні ділянки без будь-яких правових документів і продовжував ними користуватися. Це змусило позивача тоді ж у квітні 2008 року звернутися до Котовського районного відділу Держземінспекції України з заявою про вище викладене. Посадова особа останньої встановила самовільне користування відповідачем земельною ділянкою площею 34,6196 га. землею сільськогосподарського призначення, за що постановою про порушення адміністративного законодавства була 25 квітня 2008 року притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.. зазначені обставини стверджувалися позивачем ОСОБА_12 підтверджені приписом з Котовського районного відділу Держземінспекції України від 17 квітня 2008 року (№000888), постановою про накладення на ОСОБА_3 , як голову відповідача, адміністративного стягнення за ст. 53-1 КпАП України від 25 квітня 2008 року, свідками ОСОБА_5 і ОСОБА_4 ..

При цьому суд не може взяти до уваги твердження відповідача про те, що вона користувалась самовільно земельними ділянками не позивачів, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , і що коли у Держземінспекції було встановлено то вона навіть штраф не сплачувала, як фактично не підтверджене свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .. До того ж, з пояснень свідка ОСОБА_6 вбачається, що коли він приймав спадщину у вигляді земельної ділянки після смерті бабусі, ОСОБА_7 у 2008 році на полі № 74 на території Косівської сільської Ради Котовського району Одеської області, то земельної ділянці її (бабусі) вже не було. До того ж на цей час існує і має чинну силу і ніким не скасована зазначена вище постанова про притягнення, ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України від 25 квітня 2008 року, яка свідчить про наявність вини ОСОБА_3 у самовільному використанні земельної ділянки. Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особовим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також, шкода яка заподіяна майну юридичної або фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Тому саме відповідач повинен відшкодувати позивачам матеріальну шкоду у вимогливому розмірі. Останнє позивачами доведено на підставі розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, зроблених посадовою особою, на це уповноваженою на підставі нормативних актів, на які посилався свідок ОСОБА_4 і становить він 19948 грн. 63 коп. (16861 грн. 17 коп. + 3087 грн. 46 коп.) на користь ОСОБА_1 та 2530 грн. 89 коп. на користь ОСОБА_2 ..

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди, суд дійшов до висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню частково. При цьому суд вважає, що самовільним зайняттям земельних ділянок позивачів відповідачем, безпідставним їх користуванням, не зважаючи на досягнуту згоду з позивачем про звільнення земельних ділянок після збору урожаю 2007 року, враховуючи і те, що частка земельних ділянок є для ОСОБА_1 спадщиною, позивачам заподіяно таку шкоду.

Визнаючи розмір такого відшкодування для ОСОБА_1 у сумі 25000 грн., а для ОСОБА_2 10000 грн., суд враховує конкретні обставини справи і керується положеннями ст.ст. 23, 1167 п. 1 ЦК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року з подальшими змінами.

Нарешті, керуючись положеннями п. 1 ст. 88 ЦПК України, суд повинен стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88 п. 1, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, п. 1 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з СФГ «Марія» в особі Перлей Марії Василівни на користь ОСОБА_1 19948 грн. 63 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 267 грн. 40 коп. судових витрат, а разом 45215 грн. 63 коп..

Стягнути з СФГ «Марія» в особі Перлей Марії Василівни на користь ОСОБА_2 2530 грн. 89 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 129 грн. 50 коп. судових витрат, а разом 12659 грн. 89 коп..

Достягнути з СФГ «Марія» на користь держави 211 грн. 50 коп. по сплаті державного мита та 30 грн. на ІТЗ.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя -