Рішення

від 01.03.2022 по справі 201/9207/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9207/21

Провадження № 2/201/601/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Вітушкіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна 7» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2021р. ОСББ «Гагаріна 7» через свого представника адвоката Логвінову В.В. (діє на підставі ордеру від 08.09.2021р. а.с. 43) звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії (а.с. 1-7).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 14.09.2021р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 47).

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що ОСББ «Гагаріна 7» здійснює управління будинком буд. АДРЕСА_1 . Влітку 2019 року власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 влаштовано індивідуальне опалення, що підтверджується актом від 09.10.2019р., відповідно до якого квартира відповідача була відключена від мереж центрального опалення у зв`язку із переходом на індивідуальне джерело опалення (газовий котел). У квартирі демонтовано 3 радіатори.

На неодноразові звернення і претензії позивача щодо надання дозвільних документів, на підставі яких було здійснено відключення, відповідач не реагував. На звернення ОСББ до Дніпровської міської ради надано копію протоколу засідання Комісії від 21.03.2019р. № 2МК про надання дозволу на влаштування індивідуального опалення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2021р. по справі № 160/1940/21 за позовом ОСББ «Гагаріна 7» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (третя особа - ОСОБА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, визнано протиправним та скасовано рішення міської постійної комісії Виконавчого комітету Дніпровської міської ради з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, оформленого протоколом № 2МК від 21.03.2019 року в частині надання дозволу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на відключення приміщень відповідно до переліку (додатку) від центрального опалення та гарячого водопостачання з установленням автономного джерела опалення у квартирі АДРЕСА_3 .

Після набрання законної сили рішенням суду ОСББ звернулось до відповідача із претензією, в якій просило привести систему опалення у квартирі до попереднього стану шляхом приєднання радіаторів до мережі центрального опалення та демонтажу автономного джерела опалення. Вказану претензію відповідач отримав 12.08.2021р. Проте відповіді на претензію не надав.

Позивач вважає, що відповідачем порушені вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. № 4, Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005р. № 76 при відмові від централізованого теплопостачання, встановленні індивідуального опалення та неузгодження цього питання із всіма співвласниками будинку.

На підставі викладеного, просив зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок привести мережу централізованого опалення житлового приміщення, а саме, квартири АДРЕСА_3 , до попереднього стану шляхом приєднання трьох радіаторів до стояків централізованої системи опалення. Також просив компенсувати судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. 66).

Відповідач ійого представник адвокат Малютов С.В. (діє на підставі ордеру від 12.10.2021р. а.с. 50) в судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду справи повідомлялися судом неодноразово належним чином. Хоча відповідач правом на надання відзиву не скористався, він, а також його представник є обізнаними про наявність віднесеного на розгляд суду спору, про суть цього спору, що вбачається з неодноразових клопотань до суду про відкладення розгляду справи, про ознайомлення із матеріалами справи (а.с. 49-50, 58-59, 61 63). Тому вищевказані обставини виключають сукупність підстав, передбачених ст. 280 ЦПК України для винесення заочного рішення, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження з винесенням судового рішення на загальних підставах, з метою дотримання розумних строків розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСББ «Гагаріна 7» здійснює управління будинком буд. АДРЕСА_1 .

Як видно з акта від 09.10.2019р., складеного представниками монтажної організації ПП «Газсервісполюс», підприємства теплопостачання Національної металургійної академії України та власником квартири ОСОБА_1 , квартира за адресою: АДРЕСА_2 , відключена від центрального опалення, у зв`язку із переходом на індивідуальне опалення, джерело опалення газовий котел. У квартирі демонтовано 3 радіатори. Транзитні трубопроводи теплоізольовані (а.с. 10).

Відповідач ОСОБА_1 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою ОСББ «Гагаріна 7» № 01-12/07 і розписками відповідача від 04.06.2020р. та від 05.06.2020р. (а.с. 8, 9, 11).

Факт приналежності на праві власності вказаної квартири ОСОБА_1 підтверджено також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 28 - 29).

На звернення позивача із проханням надати дозвільні документи, на підставі яких було здійснено відключення, відповідачем відповіді не надано (а.с. 12 17).

На звернення ОСББ «Гагаріна 7» Дніпровською міською радою листом від 16.12.2020р. № 8/13-120 повідомлено, що ОСОБА_1 звертався до комісії 20.03.2019р. із заявою затвердженого зразка щодо відключення його квартири АДРЕСА_3 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. За результатами розгляду заяви комісією прийнято позитивне рішення. Оригінал протоколу Комісії надано власнику квартири АДРЕСА_3 в одному примірнику. Надано копію протоколу засідання Комісії від 21.03.2019р. № 2МК (а.с. 21 26, 30).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2021р. по справі № 160/1940/21 за позовом ОСББ «Гагаріна 7» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (третя особа - ОСОБА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення міської постійної комісії Виконавчого комітету Дніпровської міської ради з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, оформленого протоколом№ 2МКвід 21.03.2019 року в частині надання дозволу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на відключення приміщень відповідно до переліку (додатку) від центрального опалення та гарячого водопостачання з установленням автономного джерела опалення у квартирі АДРЕСА_3 . рішення набрало законної сили 31.05.2021р. (а.с. 34 36).

Судом під час розгляду цієї справи встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_1 був власником квартири АДРЕСА_3 , тобто власником окремого приміщення (кватири) у багатоквартирному будинку. У матеріалах справи відсутні були докази того, що ОСОБА_1 разом із заявою про відключення від мереж централізованого опалення та встановлення автономного джерела опалення надав Комісії згоду всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про недотримання пунктів 2.1 та 2.2 Порядку № 4 та відповідно до п. 2.2.2 цього ж Порядку, що є підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання, а отже, рішення відповідача про надання дозволу ОСОБА_1 на відключення від мереж ЦО та влаштування індивідуальної системи опалення є протиправним та підлягає скасуванню.

Після набрання законної сили рішенням суду, а саме 29.07.2021р. ОСББ «Гагаріна 7» звернулось до відповідача із претензією, в якій просило привести систему опалення у квартирі до попереднього стану шляхом приєднання радіаторів до мережі центрального опалення та демонтажу автономного джерела опалення. Надано копію рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2021р. по справі № 160/1940/21 (а.с. 18).

Претензію відповідач отримав 12.08.2021р. (а.с. 19-20).

Проте відповіді на претензію не надав.

Відповідно до п. 25, 26 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630 (далі Правила № 630), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

На виконання п. 25 Правил № 630, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. № 4 (був чинним на момент прийняття рішення Комісією - № 2МК від 21.03.2019р., втратив чинність на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 169 від 26.07.2019р.), затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі Порядок № 4).

Згідно із абз. 1 п. 1.2 Порядку № 4 для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Відповідно доп.2.1Порядку №4для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків)від мереж централізованого опалення його власник (власники)повинен (повинні)звернутися до Комісії з письмовою заявоюпро відключеннявід мережЦО іГВП.У заявіпро відключеннявід мережЦО іГВП власник(власники)будинку зазначаєпричини відключення.До заявидодається копіяпротоколу загальнихзборів мешканцівбудинку щодо створення ініціативної групи з вирішенняпитання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення провлаштування у будинку системи індивідуального або автономногоопалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Згідно з п. 2.2 Порядку № 4 комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.

Таким чином, з наведених норм слідує, що рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення приймається за наявності підтриманого рішення всіх власників приміщень у житловому будинку і за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту. Можливість відключення окремих квартир (приміщень) Порядком № 4 не передбачена.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та теплопостачання може бути виданий лише за умови відключення цілого житлового будинку, на підтвердження чого додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. При цьому, можливість відключення окремої квартири (приміщення) Порядком № 4 не передбачена, а заява, що надходить від власника або наймача (орендаря) окремого приміщення житлового будинку, Комісія має право не розглядати.

Крім того, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2007 за № 1320/14587, у Порядок № 4 були внесені зміни, загальний зміст яких зводиться до можливості відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише цілого житлового будинку, а не його окремих приміщень.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 234/1116/16-а, від 04.04.2018 у справі № 826/9835/16, від 15.08.2019 у справі № 210/2496/15-а(2-а/210/14/16).

Ця позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 05.11.2020р. у справі справа №229/4116/17.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо -ного майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Отже, здійснення власником квартири своїх прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами, правилами експлуатації будинку, оскільки останні розробляються спеціалістами у галузі теплопостачання з урахуванням будівельних норм та правил.

Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права па земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ст. 4 цього Закону власниками квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 5 Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт належить до повноважень зборів співвласників. Отже, вищим органом, уповноваженим приймати рішення щодо розпорядження спільним майном співвласників є - загальні збори Об`єднання.

Умови перепланування та переобладнання квартир регулюються Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005р. № 76.

Відповідно до цих Правил переобладнання - улаштування вокремих квартирахбагатоквартирних будинківіндивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів

Згідно із п. 1.4.1. Правил переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Згідно із п. 1.4.5. Прави для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування

Відповідно до п. 1.4.6. Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.

Наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019р. № 169 затверджений Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно із п.п. 3 9 розділу ІІ цього Порядку власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.

Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.

Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії.

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника.

Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.

Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.

Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.

Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.

Обрана системамає забезпечити: опаленнямісць загальногокористування тадопоміжних приміщеньу будинку; ізоляціюта/абоперенесення транзитнихстояків (уразі потреби)тощо; заміну (у разі потреби) внутрішньобудинкових систем газо- та/або електропостачання (залежно від типу нагрівачів).

Отже, після відключення всього будинку від мереж ЦО та ГВП має бути забезпечено, зокрема, опалення місць загального користування та допоміжних приміщень у будинку. Оплата за опалення розподіляється між всіма власниками з урахуванням опалення місць загального користування та допоміжних приміщень в будинку.

Як вказує позивач, ОСОБА_1 не здійснює оплату за опалення місць стального користування будинку, сплачує лише за газ у квартирі згідно показань приладів обліку. Тому оплата опалення місць загального користування будинку розподіляється між іншими співвласниками будинку, що впливає на їх права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

Згідно із ч. ч. 2 ст. 16 ЦК України с пособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як було вказано, відповідно до п. 1.4.6. Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005р. № 76, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відтак, право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок привести мережу централізованого опалення житлового приміщення, а саме, квартири АДРЕСА_3 , до попереднього стану шляхом приєднання трьох радіаторів до стояків централізованої системи опалення.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 2270,00грн. (а.с. 46).

Вирішуючи питання про стягнення оплати за отримання правничої допомоги з відповідача, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція доприбуткового касовогоордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача адвокатом Логвіновою В.В. надано суду свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 42), договір про надання правничої допомоги від 04.01.2021р. №1/21 (а.с. 37), розрахунок витрат на правову допомогу з детальним описом і вартістю кожної послуги (а.с. 40), виписку з банківського рахунку, що підтверджує факт отримання коштів за правову допомогу в сумі 4000,00грн. (а.с. 41).

Суд вважає, що сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна із складністю справи, кваліфікацією і досвідом адвоката, узгоджується з умовами укладеного між адвокатом та клієнтом договором про надання юридичних послуг та здійснення правового захисту (представництва) від 03.08.2020р.

Приймаючи до уваги задоволення позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмір 4000,00 грн.

Загальний розмір судових витрат, який слід стягнути з відповідача на користь позивача становить 6270,00грн. (2270,00 грн. (судовий збір) + 4000,00 грн. (витрати на правову допомогу).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Гагаріна 7»до ОСОБА_1 про зобов`язаннявчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за власний рахунок привести мережу централізованого опалення житлового приміщення, а саме, квартири АДРЕСА_3 , до попереднього стану шляхом приєднання трьох радіаторів до стояків централізованої системи опалення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна 7» (ЄДРПОУ 40838322) судові витрати в розмірі в загальному розмірі 6270,00грн. (ут.ч. 2270,00 грн. - судовий збір, 4000,00 грн. - витрати на правову допомогу).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 11 березня 2022 року.

Суддя О.С. Наумова