Рішення

від 15.02.2022 по справі 908/2755/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/157/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2022 Справа № 908/2755/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУП" (вул. Північне шосе, буд. 27, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 35672551)

До відповідачів:

1) Великобілозерського навчально-виховного комплексу № 1 (школа-дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області (вул. Шкільна, буд. 5а, с. Велика Білозерка, Запорізька область, 71400; код ЄДРПОУ 26291070);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "АСТЕРА" (вул. 50-років НЗФ, буд. 74, м Нікополь, Дніпропетровська область, 53207; код ЄДРПОУ 38709835);

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ГРУПП" (пр. Соборний, буд. 166, оф. 36, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 41710264);

про визнання недійсними договорів та повернення майна,

За участю представників сторін:

Від позивача: Лишенко С.С., ордер АР № 1014232 від 27.04.2020

Від відповідача-1: Борисенков В.С., ордер АР № 1068925 від 08.11.2021

Від відповідача-2: Вакуленко Д.О., ордер АР № 1082889 від 02.02.2022

Від відповідача-3: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

24.09.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУП" № б/н від 16.09.2021 (вх. № 2941/08-07/21 від 24.09.2021) до Великобілозерського навчально-виховного комплексу № 1 (школа-дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "АСТЕРА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ГРУПП" про:

1) визнання недійсним договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "АСТЕРА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ГРУПП", на підставі якого останньому було поставлено котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 од.; бункер БП-3000 у кількості 2 од., котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ KW-GSN (200 кВт) у кількості 2 од.; пелетний пальник (250 кВт) у кількості 2 од.; бункер БП-1000У у кількості 1 од.;

2) визнання недійсним договору № 72 від 15.07.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ГРУПП" та Великобілозерським НВК №1 (школа-дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області в частині монтажу та передачі останньому котлу водогрійного твердопаливного WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 од.; бункеру БП-3000 у кількості 2 од., котлу водогрійного твердопаливного WICHLACZ KW-GSN (200 кВт) у кількості 2 од.; пелетного пальника (250 кВт) у кількості 2 од.; бункеру БП-1000У у кількості 1 од.;

3) застосування наслідків недійсності правочинів та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУП" котлу водогрійного твердопаливного WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 од.; бункеру БП-3000 у кількості 2 од., котлу водогрійного твердопаливного WICHLACZ KW-GSN (200 кВт) у кількості 2 од.; пелетного пальника (250 кВт) у кількості 2 од.; бункеру БП-1000У у кількості 1 од.

Разом з позовною заявою № б/н від 16.09.2021 ТОВ "АІСС ГРУП" додане клопотання № б/н від 16.09.2021 (вх. № 19832/08-08/21 від 24.09.2021) про витребування доказів.

24.09.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2755/21 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/157/21 та підготовче засідання призначено на 17.11.2021 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУП" № б/н від 16.09.2021 (вх. № 19832/08-08/21 від 24.09.2021) про витребування доказів задоволено.

Ухвалою суду від 17.11.2021 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 15.12.2021 на 11 год. 00 хв. Задоволено усне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ГРУПП" про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 15.12.2021 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи "EasyCon" по справі № 908/2755/21.

Представник позивача надав суду письмову заяву про відмову від частини позовних вимог від 15.12.2021, в якій зазначено, що з відзивів відповідачів - 1, 3 на позовну заяву та наданих ними документів встановлено, що продукція поставлена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АСТЕРА" за договором №705-АІ/2019 від 10.10.2019 року, а саме: котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ GK-1 (200 кВт) у кількості 2 од.; бункер БП-1000 у кількості 1 од.; пелетний пальник (250 кВт) у кількості 2 од. (надалі - продукція) не встановлювались у котельні відповідача-1. Отже, зазначене майно не може бути предметом даного позову, тому вважає за необхідне відмовитися від частини позовних вимог, а саме щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУП" котлу водогрійного твердопаливного WICHLACZ GK-1 (200 кВт) у кількості 2 од.; пелетного пальника (250 кВт) у кількості 2 од.; бункеру БП-1000У у кількості 1 од. На підставі викладеного, просить суд:

1. Визнати недійсним Договір поставки №1308/1 від 13.08.2019 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АСТЕРА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ГРУПП" на підставі якого останньому було поставлено котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 од.; бункер БП-3000 у кількості 2 од.

2. Визнати недійсним Договір № 72 від 15.07.2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ГРУПП" та Великобілозерським НВК №1 (школа-дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області в частині монтажу та передачі останньому котлу водогрійного твердопаливного WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 од.; бункеру БП-3000 у кількості 2 од.

3. Застосувати наслідки недійсності правочинів та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУП" котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 од.; бункер БП-3000 у кількості 2 од.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Суд прийняв до розгляду заяву про відмову від частини позовних вимог від 15.12.2021.

Ухвалою суду від 15.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 17.01.2022 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 17.01.2022 відкладено розгляд справи по суті на 16.02.2022 об 11 год. 00 хв.

16.02.2022 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про приєднання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 16.02.2022 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заявах по суті спору. Просить позов задовольнити.

Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог також заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 3 у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 3 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки договір поставки № 1308/1 від 13.08.2019, укладений між ТОВ «Гранд - Групп» та ТОВ «ВКФ «Астера», виконаний обома сторонами в повному обсязі, договір є виконаним, жодних претензій один до одного сторони цього договору не мають. Позивачем реалізоване своє право на захист порушених прав у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «ВКФ «Астера» своїх зобов`язань за договорами шляхом подання позовної заяви до ТОВ «ВКФ «Астера» про стягнення заборгованості за договорами. Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення у справі № 904/2660/20 про часткове задоволення позовних вимог.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

16.02.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 Великобілозерським навчально-виховним комплексом № 1 (школа - дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області (далі - замовник, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД - ГРУПП» (далі - генпідрядник, відповідач 3) укладено договір № 72 (далі - договір № 72), відповідно до п.п. 1.1., 1.1. якого генпідрядник зобов`язується за завданням замовника виконати та здати йому в установлений цим договором строк закінчені роботи по об`єкту: реконструкція будівлі складу під котельню Великобілозерського навчально-виховного комплексу № 1 (школа - дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області за адресою: Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Шкільна, 5 а» згідно коду ДК 021:2015 (СРV 2008) - 45454000-4 - Реконструкція (згідно ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується надати генпідряднику дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, прийняти від генпідрядника закінчені роботи по об`єкту та оплатити їх.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання генпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, договірною ціною та календарним графіком виконання робіт, які є невід`ємною частиною даного договору.

Строк (термін) виконання робіт: згідно затвердженого сторонами календарного графіку виконання робіт (який є невід`ємною частиною договору), але не пізніше 20.12.2020, якщо іншого строку не визначено умовами договору (п. 2.1.1. договору № 72).

Завершення робіт: датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником (п. 2.1.3. договору № 72).

Розрахунки проводяться замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), згідно фактично виконаних робіт, при надання генпідрядником всіх необхідних виконавчих документів, передбачених п. 5.3.7. цього договору (п. 4.3. договору № 72).

Приймання-передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому загальними умовами, іншими нормативно-правовими актами та цим договором (п. 7.1. договору № 72).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 13.1. договору № 72).

До вказаного договору сторонами складено та підписано договірну ціну, календарний план виконання робіт, план фінансування робіт, які містяться в матеріалах справи. Також, між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до договору № 72, які стосувались зокрема змін до календарного плану виконання робіт та плану фінансування робіт, які також містяться в матеріалах справи.

23.10.2019 між сторонами складено та підписано Акт № 2 приймання-передачі товару до договору № 72 від 15.07.2019, відповідно до якого постачальник (відповідач 3) передав, а покупець (відповідач 1) прийняв наступний товар за адресою: с. В. Білозерка, вул. Шкільна, 5а.

Найменування товару: котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ KW-GSN (350 кВт) у кількості 2 одиниць загальною вартістю 716 472,00 грн.

Найменування товару: Бункер БП-3000 у кількості 2 одиниць загальною вартістю 73 593,79 грн.

Найменування товару: Шнек подаючий для ПП 3 м 400 кВт у кількості 2 одиниць загальною вартістю 28 800,00 грн.

Відповідач 1 оплатив відповідачу 3 виконані роботи за договором № 72 на загальну суму 1 286 430,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 09.08.2019.

19.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «АІСС ГРУПП» (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АСТЕРА» (далі - замовник, відповідач 2) укладено договір № 445-АІ/2019 (далі - договір 1), відповідно до п.п. 1.1., 2.1.1., 2.1.9. договору 1 виконавець зобов`язується провести поставку котла твердопаливного, поставку бункера (далі - продукція) в кількості, за ціною та конфігурацією, вказаними у додатку № 1 до договору - Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору.

Строк поставки продукції - 40 робочих днів з дня проведення замовником передоплати, у розмірі вказаному в п. 3.3. договору.

Право власності на поставлену продукцію за цим договором, виникає у замовника з кінцевого розрахунку за продукцію за договором.

Відповідно до п.п. 3.1. - 3.4. договору 1 загальна вартість договору становить 539920,01 грн., в т.ч. ПДВ.

Вартість продукції становить - 457 753,34 грн., в т.ч. ПДВ.

Замовник виплачує аванс у розмірі 30 % від загальної вартості договору, що становить 162 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 2 банківських днів з дня підписання цього договору.

Кінцевий розрахунок, що становить 377 920,01 грн., в т.ч. ПДВ, замовник здійснює протягом 5 банківських днів з дня поставки продукції та підписання видаткової накладної (Акту прийому-передачі виконаних робіт).

Відповідно до Специфікації до договору 1, позивач повинен був поставити відповідачу 2 наступний товар: котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ KW-GSN (350 кВт) у кількості 2 одиниць, бункер БП-3000 у кількості 2 одиниць.

Факт поставки товару за вказаним договором підтверджується видатковою накладною №-00000000186 від 10.10.2019.

13.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД - ГРУПП» (далі - покупець, відповідач 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АСТЕРА» (далі - постачальник, відповідач 2) укладено договір поставки № 8308/1 (далі - договір поставки № 1308/1), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця обладнання та матеріали (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Асортимент, номенклатура товару, його кількість, вартість і строки поставки товару та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються у специфікаціях, які оформляються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.п. 2.1. - 2.4., 2.6., 2.8. договору поставки № 1308/1 строки поставки товару визначаються у специфікаціях, які оформлюються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного договору.

Поставка товару за цим договором здійснюється на мовах, що визначаються у специфікаціях, які оформляються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного договору.

Поставка партії товару та виписка накладних документів здійснюється за цінами, що зафіксовані сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Моментом виконання обов`язку постачальника щодо передачі товару вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підписання покупцем видаткової накладної.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент одержання покупцем товару та підписання покупцем видаткової накладної.

На кожну поставлену партію товару постачальник надає покупцеві такі документи: рахунок, видаткову накладну, сертифікат якості або інший документ, яким підтверджується його якість, сертифікат відповідності та паспорт на виріб (у випадках, передбачених чинним законодавством України).

Ціна товару визначається сторонами на момент підписання специфікації та підтверджується видатковою накладною, які оформляються постачальником на кожну партію товару (п. 3.1. договору поставки № 1308/1).

Покупець здійснює оплату товару, що постачається, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на умовах 100 % передоплати (п. 3.5. договору поставки №8308/1).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2019, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору (п. 9.1. договору поставки № 1308/1).

Відповідно до Специфікації № 1 від 14.08.2019 до договору поставки № 1308/1, відповідач 2 повинен був поставити відповідачу 3 протягом 50 робочих днів з моменту зарахування передоплати наступний товар: котел водонагрійний твердопаливний Q = 350 кВт, Рpjb = 0,3 Па WHICLACZ KW-GSN 0,425 у кількості 2 одиниць на суму 597060,00 грн.; насос котловий G =17 м3/год Н =3,1-4,1-5 м, N = 589 Вт U = 400 В 0,024т у кількості 1 одиниці на суму 39 622,00 грн.; насос рециркуляційний G =8/3 м3/год Н =3-7-8 м, N = 588 Вт U = 400 В 0,018т у кількості 2 одиниць на суму 40 442, 84 грн.; насос системи опалення спортзалу G =3,4 м3/год Н =12-14, 8-15 м, N = 1470 Вт U = 400 В 0,054т у кількості 2 одиниць на суму 52187,18 грн.; бункер для палива зі шнеком та приводом V = 2,5 м3 у кількості 2 одиниць на суму 85 328,16 грн. Всього на загальну суму 977 568,22 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач 3 сплатив відповідачу 2 вартість товару за договором поставки № 1308/1 у розмірі 977 568,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 15.08.2019.

Відповідно до видаткової накладної № 29 від 11.10.2019, підписаної обома сторонами, відповідач 2 поставив, а відповідач 3 прийняв наступний товар: котел водонагрійний твердопаливний Q = 350 кВт, Рpjb = 0,3 Па WHICLACZ KW-GSN 0,425 у кількості 2 одиниць на суму 597060,00 грн.; бункер для палива зі шнеком та приводом V = 2,5 м3 у кількості 2 одиниць на суму 85 328,16 грн.

10.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «АІСС ГРУП» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «АСТЕРА» (далі - замовник) укладено договір № 705-АІ/2019 (далі - договір № 705-АІ/ 2019), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого виконавець зобов`язується провести поставку приводів для роздвижних воріт поставку пелетного польника, поставку бункера (далі - продукція) в кількості, за ціною та конфігурацією, вказаними у додатках № 1 до договору - специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору. Виконавець зобов`язується надати послуги, відповідно специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктами 2.1.1., 2.1.9. договору № 705-АІ/2019 строк поставки продукції - 40 робочих днів з дня проведення замовником передоплати у розмірі вказаному у п. 3.3. договору.

Право власності, на поставлену продукцію за цим договором, виникає у замовника з кінцевого розрахунку за продукцію за договором.

Загальна вартість договору становить - 480 419,47 грн., в т.ч. ПДВ 80 069,91 грн. (п. 3.1. договору № 705-АІ/2019).

Вартість продукції становить - 480 419,47 грн., в т.ч. ПДВ 80 069,91 грн. (п. 3.2. договору № 705-АІ/2019).

Замовник сплачує аванс у розмірі 30 % від загальної вартості договору, що становить 144 125,84 грн., в т.ч. ПДВ - 24 020,97 грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 2 банківських днів з дня підписання цього договору (п. 3.3. договору № 705-АІ/2019).

Кінцевий розрахунок, що становить 336 293,63 грн., в т.ч. ПДВ 56 048,94 грн. Замовник здійснює протягом 5 банківських днів з дня поставки продукції та підписання видаткової накладної (Акту прийому-передачі виконаних робіт, п. 3.4. договору № 705-АІ/2019).

Цей договір діє протягом 1 року з дня його укладання, а у відношенні гарантій та невиконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.6. договору № 705-АІ/2019).

Відповідно до специфікації до договору № 705-АІ/2019 (додаток № 1 до вказаного договору), ТОВ «АІСС ГРУПП» повинно було поставити ТОВ ВКФ «АСТЕРА» наступну продукцію: котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ GK - 1 (200 кВт) у кількості 2 одиниць, пелетний пальник (250 кВт) у кількості 2 одиниць, бункер БП-1000У у кількості 1 одиниці.

Факт поставки товару за вказаним договором підтверджується видатковою накладною №-00000000271 від 20.12.2019.

17.05.2021 керівнику ТОВ «ГРАНД - ГРУПП» Гринчук М.М. направлено адвокатський запит від 17.05.2021 щодо надання інформації про здійснення оплати та перерахування коштів на рахунок ТОВ «ВКФ «АСТЕРА» за поставлену продукцію, а саме: котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 одиниць; бункер БП-3000 у кількості 2 одиниць; котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ KW-GSN (200 кВт) у кількості 2 одиниць; пелетний пальник (250 кВт) у кількості 2 одиниць; бункер БП-1000У у кількості 1 одиниці та належним чином завірених копій платіжних документів.

У листі - відповіді № 69-05-21 від 27.05.2021 ТОВ «ГРАНД - ГРУПП» повідомило, що ТОВ «АІСС ГРУП» не є контрагентом ТОВ «ГРАНД - ГРУПП», запитувана інформація стосується взаємовідносин з ТОВ «ВКФ «АСТЕРА», тому надати запитувану інформацію товариство не може.

17.05.2021 директору Великобілозерського НВК № 1 (школа-дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області Малигіній О.І. також направлено адвокатський запит від 17.05.2021 щодо надання інформації про здійснення оплати та перерахування коштів на рахунок ТОВ «ГРАНД - ГРУПП» за поставлену продукцію, а саме: котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 одиниць; бункер БП-3000 у кількості 2 одиниць; котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ KW-GSN (200 кВт) у кількості 2 одиниць; пелетний пальник (250 кВт) у кількості 2 одиниць; бункер БП-1000У у кількості 1 одиниці та належним чином завірених копій платіжних документів.

У листі - відповіді № 212 від 25.06.2021 Великобілозерський НВК № 1 (школа-дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області повідомило, що ТОВ «АІСС ГРУП» не є контрагентом останнього, запитувана інформація стосується взаємовідносин з іншим контрагентом, тому надати запитувану інформацію товариство не може.

Позивач направив на адресу відповідача 2 претензію № 23 від 20.01.2020, відповідно до якої просив погасити суму заборгованості у розмірі 138 960,01 грн. за договором № 445-АІ/2019 від 19.07.2019, суму заборгованості у розмірі 179 178,55 грн. за договором № 705-АІ/2019. Також, у претензії зазначено, що в разі не сплати заборгованості позивач буде вимушений звернутися до суду або відповідно до п. 2.1.9. вказаних договорів забрати продукцію.

Також, позивач та відповідач 2 постійно листувались щодо наявної заборгованості за договорами.

Отже, предметом розгляду справи є наступні позовні вимоги (з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог):

1. Визнання недійсним договору поставки № 1308/1 від 13.08.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АСТЕРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд - Групп», на підставі якого останньому було поставлено котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 одиниць, бункер БП-3000 у кількості 2 одиниць.

2. Визнання недійсним договору № 72 від 15.07.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд - Групп» та Великобілозерським НВК № 1 (школа - дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області в частині монтажу та передачі останньому котлу водогрійного твердопаливного WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 одиниць, бункер БП-3000 у кількості 2 одиниць.

3. Застосування наслідків недійсності правочинів та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «АІСС ГРУП» котлу WICHLACZ GK-1 (350 кВт) у кількості 2 одиниць, бункеру БП-3000 у кількості 2 одиниць.

Як стверджує позивач, уклавши вказані договори відповідачі 1, 2, 3 порушили його права на володіння майном, та на підставі ст. ст. 15, 16, 215, 216, 217, 386 ЦК України просить позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2755/21 суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Частинами 1, 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між ТОВ «АІСС ГРУП» (позивач) та ТОВ «ВКФ «Астера» (відповідач 2) укладено договори № 445-АІ/2019 від 19.07.2019 та № № 705-АІ/2019 від 10.10.2019, відповідно до умов яких позивач повинен був поставити продукцію (товари) відповідачу 2.

Позивач свої вимоги за вказаними договорами виконав в повному обсязі та поставив відповідачу 2 наступну продукцію (товари): котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ GK - 1 (200 кВт) у кількості 2 одиниць, пелетний пальник (250 кВт) у кількості 2 одиниць, бункер БП-1000У у кількості 1 одиниці; котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ KW-GSN (350 кВт) у кількості 2 одиниць, бункер БП-3000 у кількості 2 одиниць.

Відповідно до п. 2.1.9. вказаних договорів право власності на поставлену продукцію за цими договорами виникає у замовника (ТОВ «ВКФ «Астера», відповідач 2) з кінцевого розрахунку за продукцію.

Відповідач 2 розрахувався за поставлену продукцію частково.

ТОВ «АІСС - Груп» звернулось з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ «АСТЕРА» заборгованості за поставлений товар на підставі договорів № 445-ІА/2019 від 19.07.2019, № 705-АІ/2019 від 10.10.2019 у загальному розмірі 373 732,33 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2020 у справі № 904/2660/20 за позовом ТОВ «АІСС - ГРУП» до ТОВ «ВКФ «АСТЕРА» позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ВКФ «АСТЕРА» на користь ТОВ «АІСС Груп» 318 138, 56 грн. основного боргу, 43 377,86 грн. - пені, 2 320,56 грн. - інфляційних втрат, 5 136, 17 коп. - 3 % річних, 5 534, 60 грн. - частину витрат по сплаті судового збору, 3 464, 70 грн. - частину витрат на професійну правничу допомогу.

Вказаним рішенням суду встановлено, що за договором № 445-АІ/2019 від 19.07.2019 ТОВ «ВКФ «АСТЕРА» частково оплатило продукцію на суму 400 960,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № 469 від 21.08.2019 на суму 162 000,00 грн., № 15 від 02.12.2019 на суму 100 000,00 грн., № 721 від 27.12.2019 на суму 138 960,00 грн.

За договором № 705-АІ/2019 від 10.10.2019 ТОВ «ВКФ «АСТЕРА» частково оплатило продукцію на суму 301 240,92 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № 1 від 05.11.2019 на суму 72 062,92 грн., № 13 від 02.12.2019 на суму 50 000,00 грн., № 720 від 27.12.2019 на суму 179 178,00 грн.

За договором № 445-АІ/2019 від 19.07.2019 заборгованість складає 138 960,00 грн.

За договором № 705-АІ/2019 від 10.10.2019 заборгованість складає 179 178,55 грн.

Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до інформації про виконавче провадження 02.12.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 № 904/2660/20 (виконавче провадження № 63782097). 02.12.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно до листа Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України від 03.02.2022 № 01-92/2224, під час примусового виконання виконавчого провадження № 63782097 з рахунків боржника були стягнуті грошові кошти на загальну суму 108 587,55 грн., які розподілені у відповідності до вимог ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» наступним чином: 98 443,23 грн. - перераховані стягувачу, 9 844,32 грн. - основна винагорода приватного виконавця, 300,00 грн. - витрати виконавчого провадження.

Станом на 03.02.2022 заборгованість ТОВ «ВКФ «Астера» за виконавчим провадженням № 63782097 з урахуванням основної винагороди приватного виконавця становить 307 482,13 грн. (279 529,21 грн. - заборгованість за виконавчим документом, 27 952,92 грн. - основна винагорода приватного виконавця).

13.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД - ГРУПП» (покупець, відповідач 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АСТЕРА» (відповідач 2) укладено договір поставки № 8308/1 (далі - договір поставки № 1308/1).

Відповідно до Специфікації № 1 від 14.08.2019 до договору поставки № 1308/1, відповідач 2 повинен був поставити відповідачу 3 протягом 50 робочих днів з моменту зарахування передоплати наступний товар: котел водонагрійний твердопаливний Q = 350 кВт, Рpjb = 0,3 Па WHICLACZ KW-GSN 0,425 у кількості 2 одиниць на суму 597060,00 грн.; насос котловий G =17 м3/год Н =3,1-4,1-5 м, N = 589 Вт U = 400 В 0,024т у кількості 1 одиниці на суму 39 622,00 грн.; насос рециркуляційний G =8/3 м3/год Н =3-7-8 м, N = 588 Вт U = 400 В 0,018т у кількості 2 одиниць на суму 40 442, 84 грн.; насос системи опалення спортзалу G =3,4 м3/год Н =12-14, 8-15 м, N = 1470 Вт U = 400 В 0,054т у кількості 2 одиниць на суму 52187,18 грн.; бункер для палива зі шнеком та приводом V = 2,5 м3 у кількості 2 одиниць на суму 85 328,16 грн. Всього на загальну суму 977 568,22 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач 3 сплатив відповідачу 2 вартість товару за договором поставки № 1308/1 у розмірі 977 568,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 15.08.2019.

Відповідно до видаткової накладної № 29 від 11.10.2019, підписаної обома сторонами, відповідач 2 поставив, а відповідач 3 прийняв наступний товар: котел водонагрійний твердопаливний Q = 350 кВт, Рpjb = 0,3 Па WHICLACZ KW-GSN 0,425 у кількості 2 одиниць на суму 597060,00 грн.; бункер для палива зі шнеком та приводом V = 2,5 м3 у кількості 2 одиниць на суму 85 328,16 грн.

Договір виконано сторонами.

15.07.2019 Великобілозерським навчально-виховним комплексом № 1 (школа - дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області (замовник, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД - ГРУПП» (генпідрядник, відповідач 3) укладено договір № 72.

23.10.2019 між сторонами складено та підписано Акт № 2 приймання-передачі товару до договору № 72 від 15.07.2019, відповідно до якого постачальник (відповідач 3) передав, а покупець (відповідач 1) прийняв наступний товар за адресою: с. В. Білозерка, вул. Шкільна, 5а.

Найменування товару: котел водогрійний твердопаливний WICHLACZ KW-GSN (350 кВт) у кількості 2 одиниць загальною вартістю 716 472,00 грн.

Найменування товару: Бункер БП-3000 у кількості 2 одиниць загальною вартістю 73 593,79 грн.

Найменування товару: Шнек подаючий для ПП 3 м 400 кВт у кількості 2 одиниць загальною вартістю 28 800,00 грн.

Договір виконано сторонами.

Позивач просить визнати недійсним договір поставки № 1301/1 від 13.08.2019 та договір № 72 від 15.07.2019 в частині, оскільки відповідач 2 у зв`язку із неповною оплатою продукцію, враховуючи пункти 2.1.9 договорів № 445-АІ/2019 від 19.07.2019, № 705-АІ/2019 від 10.10.2019, не набув права власності на продукцію та не міг нею розпоряджатися.

Також, позивач просить суд застосувати наслідки недійсності правочинів та повернути продукцію.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18).

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18).

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 216 ЦК визначено правові наслідки недійсності правочину:

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом у цій справі про визнання недійсним договору поставки № 1301/1 від 13.08.2019 та договору № 72 від 15.07.2019 в частині, стороною яких він не є, вказуючи, що вказані договори суперечать положенням законодавства. На думку позивача, до відповідача 2 не перейшло право власності на продукцію, тому останній не міг розпоряджатися нею.

Тобто у цій справі позов подала особа, яка не була стороною цих договорів - заінтересована особа.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначив, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, -перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 904/6248/19).

Пунктами 2.1.9. договорів № 445-АІ/2019 від 19.07.2019 та № № 705-АІ/2019 від 10.10.2019 передбачено, що право власності на поставлену продукцію за цими договорами виникає у замовника (ТОВ «ВКФ «Астера», відповідач 2) з кінцевого розрахунку за продукцію.

На думку позивача, у зв`язку із неповною сплатою вартості продукції відповідач 2 (ТОВ «ВКФ «Астера») не набув право власності на продукцію та не міг нею розпоряджатися.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Приписами ч.2 ст.697 ЦК України передбачено, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Аналіз приписів ст. 655, ч. 1 ст. 697 ЦК України дозволяє дійти висновку, що обов`язком продавця є передання товару у власність покупцеві, який у свою чергу зобов`язується сплатити за товар певну грошову суму. Отже, правовідносини купівлі-продажу зумовлюють перехід права власності на товар від продавця до покупця в момент передання товару покупцеві; при цьому, законодавцем визначено можливість збереження товару за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, якщо про таке сторони домовилися при укладенні договору купівлі-продажу.

Отже відповідно до норми статті 697 ЦК України покупець не має права розпоряджатися товаром до переходу до нього права власності, який може пов`язуватися із здійсненням оплати за товар або іншими обставинами. Прострочення оплати покупцем товару, право власності на який зберігається за продавцем, а також ненастання обставин, що за умовами договору були підставами виникнення права власності у покупця, надає покупцеві право вимагати повернення товару. Але таке право продавець може реалізувати лише щодо покупця, а не до третьої особи, що придбала це майно за відплатним договором.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що Позивач помилково ототожнює законодавчо встановлене право продавця вимагати повернення майна від покупця за наявності певних умов (збереження права власності; залишення майна у покупця), з правом вимагати в судовому порядку визнання недійсним договору щодо відчуження цього майна на користь третьої особи. У такому разі майно може бути витребувано у третьої особи лише за наявності підстав відповідно до статті 388 ЦК України, і сам по собі факт визнання договору недійсним не є такою підставою.

У разі, якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від покупця в обумовленій сумі, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає вимога про стягнення заборгованості.

ТОВ «АІСС - Груп» звернулось з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ «АСТЕРА» заборгованості за поставлений товар на підставі договорів № 445-ІА/2019 від 19.07.2019, № 705-АІ/2019 від 10.10.2019 у загальному розмірі 373 732,33 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2020 у справі № 904/2660/20 за позовом ТОВ «АІСС - ГРУП» до ТОВ «ВКФ «АСТЕРА» позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ВКФ «АСТЕРА» на користь ТОВ «АІСС Груп» 318 138, 56 грн. основного боргу, 43 377,86 грн. - пені, 2 320,56 грн. - інфляційних втрат, 5 136, 17 коп. - 3 % річних, 5 534, 60 грн. - частину витрат по сплаті судового збору, 3 464, 70 грн. - частину витрат на професійну правничу допомогу. На виконання вказаного рішення видано наказ, на підставі якого відкрито виконавче провадження.

Отже, позивач реалізував своє право на захист свого порушеного права за спірним правовідносинах шляхом стягнення суми заборгованості від контрагента за договором, який порушив свої зобов`язання з оплати поставленого товару.

Приймаючи рішення суд також враховує, що Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено наступне:

10. Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК. Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Статтею 388 ЦК України встановлено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, зокрема:

1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

З огляду на викладене суд констатує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності передбачених ст. 388 ЦК України підстав для витребування спірного майна, яке було придбано Відповідачем-1 за відплатним договором не у Позивача, а у Відповідача-3, в тому числі доказів недобросовісної поведінки Відповідача-1.

Також суд звертає увагу на те, що Позивачем не доведено, що придбане Відповідачем-1 майно є саме тим майном, яке Позивач поставив ТОВ "ВКФ "АСТЕРА" за договорами № 445-АІ/2019 від 19.07.2019 та № 705-АІ/2019 від 10.10.2019, оскільки специфікації та відповідні накладні містять лише найменування товару, який було поставлено, але не мають жодних індивідуальних ознак (заводський або інвентаризаційний номер тощо), які б дозволяли його ідентифікувати.

Підсумовуючи викладене та відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Доводи Позивача судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти зі сплати судового збору покласти на позивача.

У зв`язку з запровадженням 24.02.2022р. Верховною Радою України воєнного стану на території України повний текст рішення складено та підписано 06.04.2022.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.