Ухвала

від 05.04.2022 по справі 911/370/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" квітня 2022 р. м. Київ Справа № 911/370/22

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» від 21.02.2022про забезпечення позову у справіГосподарського суду Київської області № 911/370/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна»до Фізичної особи-підприємця Мазуренка Олександра Володимировича простягнення 1923614,39 грн.без повідомлення (виклику) учасників справи

встановив:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/370/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Мазуренка Олександра Володимировича (далі - відповідач) про стягнення 1923614,39 грн., з яких 1232278,21 грн. основний борг, 116396,33 грн. інфляційні втрати, 226643,44 грн. відсотки річних, 348296,41 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 04.04.2018 № 13/18/05Н щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк встановлений договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» подало до суду заяву про забезпечення позову від 21.02.2022 в якій просить суд: накласти арешт на грошові кошти, що належать Мазуренку Олександру Володимировичу наявні на його рахунках в усіх банківських установах та інших кредитно-фінансових установах на території України в межах заявленої до стягнення основної суми боргу у розмірі 1232278,21 грн.; накласти арешт на усе майно, що належить Мазуренку Олександру Володимировичу у межах 1232278,21 грн.

Подана заява мотивована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, позаяк сума боргу відповідача перед позивачем є значною; у відповідача серед нерухомого майна на праві власності наявна лише одна земельна ділянка; у відповідача відсутні на праві власності транспорті засоби; після реєстрації позову 03.02.2022 у суді, відповідач маючи суттєвий борг перед позивачем 09.02.2022 подарував 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 7123410100:02:001:1344 та 1/2 будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; маючи суттєвий борг перед позивачем відповідач 21.01.2022 подарував магазин за адресою: АДРЕСА_2 .

На адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про доручення додаткового доказу до заяви про забезпечення позову від 21.02.2022.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову разом з матеріалами справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, заявник не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі (доказів відсутності коштів в достатній кількості, витрачання коштів, доказів які б свідчили про банкрутство відповідача тощо) та доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а саме лише припущення та посилання в поданій ним заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення та існування загрози того, що виконання прийнятого господарським судом рішення буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Крім того, оскільки питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Мазуренку Олександру Володимировичу наявні на його рахунках в усіх банківських установах та інших кредитно-фінансових установах на території України в межах заявленої до стягнення основної суми боргу у розмірі 1232278,21 грн. вирішується господарським судом під час введеного в країні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, то накладення арешту під час воєнного стану в країні на кошти відповідача у відповідній сумі може спричинити до неможливості забезпечення відповідачем захисту свого та своїх близьких життя, здоров`я, честі, гідності, недоторканості і безпеки, що визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

Звертаючись з вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе майно, що належить Мазуренку Олександру Володимировичу у межах 1232278,21 грн., заявник не визначає на яке саме майно (його найменування, ідентифікуючі ознаки та місцезнаходження) відповідача необхідно накласти арешт, такий захід до забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача не є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки позивачем в позовній заяві заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, а тому відсутній зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у справі, такий захід не спрямований саме на збереження грошових коштів останнього до вирішення справи по суті і не забезпечує збалансованість інтересів сторін.

Таким чином, заявником не доведена необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених прав та інтересів заявника.

З огляду на вищезазначене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням доведеності, розумності і співмірності його вимог стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» про забезпечення позову від 21.02.2022, в зв`язку з чим відмовляє в її задоволенні.

Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136-140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд,

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» про забезпечення позову від 21.02.2022 шляхом: накладення арешту на грошові кошти, що належать Мазуренку Олександру Володимировичу наявні на його рахунках в усіх банківських установах та інших кредитно-фінансових установах на території України в межах заявленої до стягнення основної суми боргу у розмірі 1232278,21 грн.; накладення арешту на усе майно, що належить Мазуренку Олександру Володимировичу у межах 1232278,21 грн.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк