ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2022 року Справа № 160/27450/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування,-
ВСТАНОВИВ:
30.12.2021 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі позивача) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (далі відповідач), в якому позивач просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Поштова, будинок 6/1 Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 34898519), до повного усунення порушень.
Крім того, у вказаній позовній заяві позивач висловив клопотання, в якому просить суд встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Поштова, будинок 6/1 Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 34898519), до повного усунення порушень.
Позивач в обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначив наступне. При проведенні планової перевірки Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, буд. 6/1, було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в акті перевірки від 30.09.2021 №133 та створюють загрозу для життя та/або здоров`я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Копію акту перевірки відповідач 30.09.2021 отримав, що підтверджується наявним підписом повноважної особи в акті. Зауважень до проведеного заходу та складеного акту від відповідача не надходило. За виявлених порушень, приміщення будівлі Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області не можуть експлуатуватись до повного усунення порушень.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/27450/21 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.
27.01.2022 позивачем усунено недоліки позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27450/21; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Крім цього, зазначеною ухвалою було витребувано у відповідача докази усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 30.09.2021 №133.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 направлена сторонам, відповідачу на адресу Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області засобами поштового зв`язку та отримана ним 08.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
16.02.2022 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що дійсно було виявлено порушення вимог протипожежної безпеки відповідно до акту перевірки №133 від 30.09.2021, для усунення виявлених порушень необхідні грошові кошти, питання щодо надання яких може вирішити лише сесія Павлоградської міської ради, яка відбудеться 22.02.2022. Крім того, відповідач посилається на те, що у закладі отримують дошкільну освіту 94 вихованця та згідно з штатним розкладом працюють 30 осіб, у зв`язку з чим закриття закладу відповідача може призвести до соціального вибуху.
До відзиву на позов відповідачем додано другий примірник відзиву на позов разом із доданими до нього документами. Однак, доказів направлення відзиву позивачу відповідачем не надано.
За змістом частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року суд запропонував відповідачу надати відзив на позов, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
В порушення викладеного, відповідач не надав разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
За таких обставин, суд не бере до уваги поданий 16.02.2022 відзив на позовну заяву.
За приписами частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.
Дошкільний навчальний заклад №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області зареєстровано юридичною особою 17.11.1998, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи; ідентифікаційний код 34898519.
Місцезнаходження Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, будинок, 6/1.
Основний вид діяльності за КВЕД: 85.10 Дошкільна освіта.
Ступінь ризику суб`єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий.
У період з 17.09.2021 по 30.09.2021 відповідно до наказу Павлоградського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 20.08.2021 №10, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №637/02-21 від 07.09.2021, посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 17.09.2021 №142 Павлоградським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено плановий захід (перевірка) державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб`єктом господарювання Дошкільним навчальним закладом №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, будинок, 6/1.
Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №637/02-21 від 07.09.2021 надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку та отримано 08.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 17.09.2021 №142 вручено в.о. завідувача Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Неверковець С.Г. - 17.09.2021.
За результатами перевірки складено акт від 30.09.2021 року №133.
В ході перевірки встановлено наявність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, допущених Дошкільним навчальним закладом №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області при експлуатації будівлі за адресою: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, будинок, 6/1, що зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені.
Зміст даних порушень, зафіксованих в акті, полягає у наступному.
1. Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме системою пожежної сигналізації, що є порушенням п.1.2 Глава 1 розділ V Правила пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ).
2. Не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», що є порушенням п. 1.21 глави 1 розділу V ППБУ.
3. В приміщенні групи №5 стелю облицьовано матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки, що є порушенням п. 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ.
Копію акту вручено в.о. завідувача Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Неверковець С.Г. - 30.09.2021.
Матеріали справи не містять доказів наявності зауваження та заперечення від відповідача щодо акту перевірки, проведеного заходу.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення до суду відповідачем не усунуто виявлені в ході перевірки порушення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно із частинами 5, 11 статті 4 цього Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини 1 статті 5 наведеного Закону встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.
За наявності у суб`єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб`єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.
Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).
Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).
Згідно із частиною 2 статті 5 цього Закону залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, яка віднесена:
до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;
до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;
до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п`ять років.
Частиною ч. 4 ст. 5 Закону визначено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Частиною 5 статті 5 Закону встановлено, що строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів.
Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Згідно із частинами 1, 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною 6 статті 7 цього Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтями 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до підпунктом 39 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.
Згідно з підпунктами 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Як вбачається з проаналізованих положень чинного законодавства, позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.
При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямовано на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.
Разом з тим, захід реагування має також спонукаючи характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об`єкта.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2019 р. по справі № 810/2400/18.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 17.09.2021 по 30.09.2021 на підставі наказу Павлоградського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 20.08.2021 №10, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №637/02-21 від 07.09.2021, посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 17.09.2021 №142 Павлоградським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено плановий захід (перевірку) державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб`єктом господарювання Дошкільним навчальним закладом №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, будинок, 6/1.
Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №637/02-21 від 07.09.2021 надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку та отримано 08.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 17.09.2021 №142 вручено в.о. завідувача Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Неверковець С.Г. - 17.09.2021.
За результатами перевірки встановлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які є суттєвими.
Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у зв`язку із чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.
Виявлені в ході планового заходу порушення зафіксовані в акті перевірки № 133 від 30.09.2021. Копію акту вручено в.о. завідувача Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Неверковець С.Г. 30.09.2021.
Матеріали справи не містять зауважень або заперечень відповідача щодо виявлених порушень та до проведеного заходу, до акту перевірки. Крім того, відповідачем не надано доказів їх усунення.
На переконання суду, порушення Правил пожежної безпеки в Україні на об`єкті відповідача є достатнім доказом існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей (дітей, працюючого персоналу, відвідувачів тощо), які відвідують заклад та працюють у ньому. Такі порушення наразі залишені не усуненими (доказів зворотнього не надано), ризик настання негативних наслідків пожежа.
За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час планової перевірки відповідача та які залишаються не усунутими на час розгляду справи є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
В зв`язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола суб`єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Відповідно до пунктів 24, 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
З урахуванням викладеного, враховуючи ту обставину, що порушення, виявлені під час планового заходу (перевірки) державного нагляду (контролю) об`єкту відповідача (будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, буд. 6/1), створюють загрозу життю та здоров`ю людей (дітей, працюючого персоналу, відвідувачів тощо) і на даний час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Поштова, будинок 6/1 Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 34898519), до повного усунення порушень.
Відповідно до ч.1 ст.372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно з ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Станом на час розгляду справи позивачем не надано доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, яке ухвалене у цій справі, або роблять його виконання неможливим.
Разом з цим, такий спосіб вжиття заходів реагування, як повне або часткове зупинення роботи (експлуатації) об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг за рішенням суду чітко передбачений приписами ст.70 Кодексу цивільного захисту України та ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», водночас законодавець не надає суб`єкту владних повноважень права заявляти такі позовні вимоги, як зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію зазначеного об`єкту, при цьому вимагаючи від суб`єкта владних повноважень діяти відповідно до статті 19 Конституції України лише у порядку і спосіб, що передбачені законом.
Таким чином, клопотання позивача щодо встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, буд. 6/1, Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 34898519), до повного усунення порушень, задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, тому судові витрати з оплати судового збору не відлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись ст.ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Короленка, 4) до Дошкільного навчального закладу №23 «Колобок» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 34898519; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, будинок, 6/1) про застосування заходів реагування - задовольнити в повному обсязі.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, будинок, 6/1, Дошкільного навчального закладу №23 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 34898519; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, будинок, 6/1) до повного усунення порушень, зафіксованих в акті планової перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 133 від 30.09.2021.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про встановлення у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, буд. 6/1, Дошкільного навчального закладу №23 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 34898519; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Поштова, будинок, 6/1) до повного усунення порушень - відмовити.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 04.04.2022.
Суддя М.М. Бухтіярова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103867159 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бухтіярова Марина Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бухтіярова Марина Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бухтіярова Марина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні