Ухвала

від 05.04.2022 по справі 440/2207/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

06 квітня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/2207/22 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, відповідно до якого просить:

визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавської області від 23.12.2021 року №23 в частині "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 , на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9824 га для ведення особистого селянського господарства на території Кобеляцької міської ради" .

зобов`язати Кобеляцьку міську рад Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9824 га для ведення особистого селянського господарства на території Кобеляцької міської ради ", у відповідності до поданого клопотання.

Підставою позову визначив незгоду з рішення суб`єкта владних повноважень щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.

16 березня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову, наголошував, що ОСОБА_1 разом із клопотанням були надані картографічні матеріали на земельну ділянку з кадастровим номером: 5321882200:00:005:0079, на яку на п`ятнадцяту сесію Кобеляцької міської ради восьмого скликання вже був поданий на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу у власність гр. ОСОБА_2 , рішенням якої він і був і затверджений та наданий дозвіл на здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості (земельну ділянку). 01.02.2022 власницею вже отриманий витяг з реєстру прав на нерухоме майно, який посвідчує право власності на неї /а.с. 34-36/.

Надаючи оцінку викладеному, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін "суб`єкт владних повноважень" означає: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відносяться ті справи, які виникають зі спорів в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів в порядку цивільного судочинства.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частинами 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Земельний кодекс України (надалі - ЗК України) є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Так, відповідно до частин 2, 3 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина 9 статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під кадастровим номером 5321882200:00:005:0079, до якої також були додані картографічні матеріали на земельну ділянку з кадастровим номером: 5321882200:00:005:0079 /а.с. 8-10/.

За результатами розгляду такого звернення прийнято рішення п`ятнадцятої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавської області від 23.12.2021 №23 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 , на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9824 га для ведення особистого селянського господарства на території Кобеляцької міської ради /а.с. 23/.

В свою чергу, рішенням п`ятнадцятої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавської області від 23.12.2021 №25 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9824 га, на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства, а також передати безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 5321882200:00:005:0079, площею 1,9824 га, розміщену на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства. Крім того, дозволено ОСОБА_2 здійснити державну реєстрацію на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5321882200:00:005:0079, площею 1,9824 га на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства /а.с. 38/.

Так, зазначена у клопотанні позивачем земельна ділянка передана у приватну власність, що підтверджено викопіюванням з публічної кадастрової карти /а.с. 37/.

Суд зазначає, що хоч позивач і оскаржує рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, однак провідним мотивом цих вимог є бажання отримати результат, який у кінцевому підсумку має призвести до надання дозволу на складання проекту землеустрою на одну й ту саму земельну ділянку, яка станом на дату розгляду цієї справи перебуває у приватній власності ОСОБА_2

Оспорюване рішення відповідача з вимогою зобов`язати його вчинити дії з надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з поданим ним клопотанням так чи інакше зачіпатиме вже зареєстроване право власності на цю ж земельну ділянку іншої особи.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 605/567/17.

Отже, у даній справі наявний спір про право на земельну ділянку з кадастровим номером 5321882200:00:005:0079.

Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 11.11.2014 у справі № 21-493а14, від 24.02.2015 у справі №21-34а15 та від 13.09.2017 у справі № 21-2465а16, підтриманій Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №2а-3100/11/2170 (К/9901/4856/18).

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного інтересу позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення до суду з цією самою позовною заявою не допускається.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя І.Г. Ясиновський