Рішення

від 21.03.2022 по справі 161/22481/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/22481/21

Провадження № 2/161/378/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого-судді - Олексюка А.В.,

при секретарі - Міліщук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Луцької міської ради ро визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

15.12.2021 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просила визнати за нею, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно після рідної тітки зі сторони батька, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку загальною площею 2,3188 га для ведення особистого селянського господарства к.н. 0721885000:04:000:0093, що в АДРЕСА_1 та на земельну ділянку загальною площею 0,5877 га для ведення особистого селянського господарства к.н. 0721885000:04:000:0094, що в АДРЕСА_1. Окрім того просила встановити факт її проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , станом на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна зі сторони батька позивача - ОСОБА_5 . На випадок своєї смерті остання склала заповіт 04.08.2016, яким заповіла на випадок своєї смерті, усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, що їй належить на день її смерті і на яке вона матиме право за законом, своїй племінниці ОСОБА_1 . Вказує, що вона належним чином прийняла спадщину, постійно проживаючи зі спадкодавцем протягом тривалого часу до дня смерті останньої, доглядала тітку, піклувалась про неї, оскільки ОСОБА_4 була самотньою, дітей не мала. Бажаючи належним чином реалізувати своє право на спадкування за заповітом, позивач звернулась до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневича О.А. із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане спадкове майно у зв`язку із тим, що позивачем пропущено строк на прийняття спадщини, оскільки реєстрація місця проживання спадкодавця та позивача відрізняються, що не може свідчити проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою від 17.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

24.01.2022 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній не заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив розгляд справи здійснювати у його відсутності. Додатково повідомив, що його рідна сестра, ОСОБА_4 , не була одружена, дітей не мала, була самотньою, тому домовилась з його дочкою, ОСОБА_1 , про те, що остання буде доглядати за нею довічно та жити з нею. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 також 16.12.2016 було укладено договір довічного утримання. Вказав, що протягом усього часу з грудня 2016 по 17.09.2018 ОСОБА_1 проживала разом із його сестрою та доглядала її, організувала її поховання.

22.03.2022 до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача ОСОБА_6 , позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

22.03.2022 до суду також надійшло клопотання представника відповідача, Луцької міської ради, про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку загальною площею 2,3188 га для ведення особистого селянського господарства к.н. 0721885000:04:000:0093, що в АДРЕСА_1 та на земельну ділянку загальною площею 0,5877 га для ведення особистого селянського господарства, що в АДРЕСА_1, що стверджується копіями державних актів на право на земельні ділянки серії ЯД №317131 та №317132 (а.с. 9-10).

Позивачем стверджується, а відповідачами не заперечується факт того, що ОСОБА_1 приходиться рідною племінницею ОСОБА_4 зі сторони батька (а.с.47).

Постановою Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт від 04.08.2016 посвідчений секретарем Озерцівської ради Ківерцівського району Волинської області та зареєстрований в реєстрі за №6, відповідно до якого спадкодавець зробила розпорядження про те, що все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, яке буде належати їй на день її смерті і на яке вона буде мати право за законом, вона заповіла своїй племінниці ОСОБА_1 (а.с.7).

У відповідності з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Красневича О.А. від 16.11.2021 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, оскільки вона не прийняла спадщину у встановленому законом порядку - не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк та не надала належних доказів постійного проживання разом із спадкодавцем на день її смерті, видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на майно немає можливості.

При цьому суд враховує, що інші спадкоємці, які б прийняли спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України шляхом спільного проживання відсутні, оскільки у відповідності до копії похоронного свідоцтва Свято-Покровського храму ВЄ УПЦ від 02.12.2021, письмових пояснень ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 04.12.2021, пояснень відповідача ОСОБА_2 , викладених у відзиві встановлено, що на час смерті з ОСОБА_4 проживала лише її рідна племінниця ОСОБА_1 ( а.с.21, 28-30, 47).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставинах, єдиним способом реалізації позивачем своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Як встановлено ст. 1218, ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України вся спадщина вважається належною позивачу з часу смерті спадкодавця.

При цьому, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 визнав позов в повному обсязі.

На підставі наведеного та ст. 1216-1218, 1222, 1223, 1258, 1261 ЦК України, керуючись ст. 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 ) станом на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку загальною площею 2,3188 га для ведення особистого селянського господарства к.н. 0721885000:04:000:0093, що в АДРЕСА_1 (державний акт серії ЯД №317131) та на земельну ділянку загальною площею 0,5877 га для ведення особистого селянського господарства к.н. 0721885000:04:000:0094, що в АДРЕСА_1 (державний акт серії ЯД №317132).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 28.03.2022.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк