Ухвала

від 05.04.2022 по справі 695/4142/18

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/4142/18

номер провадження 2/695/74/22

УХВАЛА

06 квітня 2022 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю секретаря Оніщенко Н.В.,

розглядаючи у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовною заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Струмок» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси» про визнання недійсним договору оренди землі від 02.01.2018 року, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі від 30.04.2010 року поновленим з попереднім орендарем,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовною заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Струмок» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси» про визнання недійсним договору оренди землі від 02.01.2018 року, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі від 30.04.2010 року поновленим з попереднім орендарем, що призначена до судового розгляду на 06.04.2022 року на 09.00 год.

До початкурозгляду справипо сутіна адресусуду надійшлазаява голови СВК «Струмок» про відмову позивача від позову та закриття провадження по справі, а також повернення СВК «Струмок» суми сплаченого ним судового збору.

У судове засідання учасники по справі не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у порядку визначеному чинним законодавством.

Суд, розглянувши вказану заяву та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до норм ст. 12 та ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Учасник справирозпоряджається своїмиправами щодопредмета споруна власнийрозсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 49 ЦПК України передбачені права та обов`язки сторін, зокрема, позивач в праві відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-які стадії судового процесу.

Згідно із ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно доч.3ст.206ЦПК України,у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

На виконання ч. 2 ст. 256 ЦПК України, позивач попереджений про наслідки відмови від позову, оскільки провадження у справі закривається і він не зможе повторно звернутися до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

Заява позивача про відмову від позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову, тому заява позивача підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про повернення судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 3акону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 3акону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 3524.00 грн., що стверджується відповідним платіжним дорученням за № 816 від 15.11.2018 року.

Оскільки суд встановив наявність достатніх підстав для закриття провадження по справі у зв`язку із відмовою позивача від позову, про що зазначено вище, сплата судового збору позивачем підтверджується відповідним платіжним дорученням, а провадження по справі перебуває на стадії підготовчого розгляду та розгляд справи по суті не розпочався, а тому необхідно позивачу повернути з державного бюджету 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, що становить 1762.00 грн.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Зазначений порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182. Відповідно до п. 5 зазначеного порядку судовий збір повертається за ухвалою суду, що набрала законної сили.

Як зазначено у пункті 42 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-УІ «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом №3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

При цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

Таким чином заява про відмову позивача від позову та закриття провадження по справі, повернення суми сплаченого судового збору та оригіналу документу, що посвідчує сплату судового збору підлягає до часткового задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 142, ст. 206, ст.,ст. 255, 256 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву голови Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Струмок» про відмову позивача від позову, закриття провадження по справі та повернення судового збору задовольнити частково.

Прийняти відмову Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Струмок» від позовута закритипровадження усправі запозовною заявоюСільськогосподарського виробничого кооперативу «Струмок» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси» про визнання недійсним договору оренди землі від 02.01.2018 року, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі від 30.04.2010 року поновленим з попереднім орендарем.

Повернути Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Струмок» (код ЄДРПОУ 32185019), що знаходиться за адресою: с. Кропивна Золотоніського району Черкаської області, індекс 19763, з державного бюджету 1762.00 (однутисячу сімсотшістдесят дві)гривні, що складає 50 відсотків судового збору від суми 3524.00 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні, який сплачений 15.11.2018 року, платіжне доручення № 816.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Повернути Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Струмок» (код ЄДРПОУ 32185019), що знаходиться за адресою: с. Кропивна Золотоніського району Черкаської області, індекс 19763, з матеріалів цивільної справи № 695/4142/18 оригінал платіжного доручення № 816 від 15.11.2018 року про сплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 3524.00 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні, з відповідною її заміною, завіреною належним чином копією.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Середа Л.В.