Рішення

від 03.04.2022 по справі 446/137/22

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/137/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2022 м. Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т.І. ;

секретар судового засідання Михайлишин О.В.;

Справа №446/137/22

Учасники процесу:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача ОСОБА_2 ;

відповідач Приватний нотаріус Кам`янка-Бузького РНО

Приходько Наталія Миколаївна;

третя особа Кам`янка-Бузький відділ ДВС у Львівській області

Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Кам`янка-Бузького РНО Приходько Наталії Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Львів) Кам`янка-Бузький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі про зняття арешту з майна,

встановив:

26.01.2022 ОСОБА_1 подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до Приватного нотаріуса Кам`янка-Бузького РНО Приходько Наталії Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Львів) Кам`янка-Бузький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі, в якій просить зняти арешт з усього належного йому майна накладеного приватним нотаріусом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок площею 0,6 га, 0,2 га, 0,1 га, 0,2 га, 0,2 га, 0,2 га, 0,2 га, 0,2 га, 0,1 га. Під час отримання ним відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно він з`ясував, що на квартиру, накладена заборона відчуження, яка накладена згідно повідомлення №366 від 31.01.2002. Також, згідно даних Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на все майно належне ОСОБА_1 накладена заборона на підставі повідомлення №366 від 31.01.2002. Причин, з яких було накладено заборону на його майно йому невідомо, у зв`язку з чим змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 27.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та призначено судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, через канцелярію суду його представник ОСОБА_2 подала заяву, в якій просить суд справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач приватний нотаріус Кам`янка-Бузького РНО Приходько Наталія Миколаївна в судове засідання не з`явилась, 02.03.2022 подала відзив на позовну заяву, в якому вказала, що вона не є належним відповідачем, а сама заборона нею була внесена на підставі даних органу виконавчої служби і документи пов`язані з накладенням такого арешту на даний час знищено. Справу просила слухати без її участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Кам`янка-Бузький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі в судове засідання не з`явився.

З огляду на зазначені обставини суд розглядає справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1972076 від 12.11.2003, ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №681 від 13.03.2003, посвідченого приватним нотаріусом Кам`янка-Бузького районного нотаріального округу Приходько Н.М. (а.с.9).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.12.2021 №290395913 (а.с. 20-25), ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, а саме:

- кадастровий номер 4622110100:21:000:0208 площею 0,6 га. ( свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 09.09.2014);

- кадастровий номер 4622110100:21:000:0207 площею 0,2 га. ( свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 09.09.2014);

- кадастровий номер 4622110100:21:000:0206 площею 0,1 га. ( свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 09.09.2014);

- кадастровий номер 4622110100:21:000:0205 площею 0,1 га. ( свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 09.09.2014);

- кадастровий номер 4622110100:21:000:0204 площею 0,2 га. ( свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 09.09.2014);

- кадастровий номер 4622110100:21:000:0203 площею 0,2 га. ( свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 09.09.2014);

- кадастровий номер 4622110100:21:000:0202 площею 0,2 га. ( свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 09.09.2014);

- кадастровий номер 4622110100:21:000:0201 площею 0,2 га. ( свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 09.09.2014);

- кадастровий номер 4622110100:21:000:0200 площею 0,2 га. ( свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 09.09.2014);

- кадастровий номер 4622155400:01:001:0365 площею 0,1 га. (рішення Запитівської селищної ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 14.05.2020 №120).

Як видно з інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на все майно ОСОБА_1 , міститься обтяження, заборона (архівний запис), за реєстраційним номером 4248576 від 19.12.2006 вчинена реєстратором - приватним нотаріусом Приходько Н.М.

З даної інформації також видно, що об`єктом обтяження вказано інше майно, зокрема квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 власником якого вказаний ОСОБА_1 .

Підставою даних обтяжень вказано повідомлення №366 від 31.01.2002 ВДВС Кам`янка-Бузького районного управління юстиції (а.с.26).

Разом з тим, як видно з повідомлення начальника відділу Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Кам`янка-Бузький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі від 16.12.2021, що за перевіркою бази даних ЄДРВП інформація за 2002 рік щодо боржника ОСОБА_1 відсутня. Надати інформацію щодо накладення/зняття арешту на майно ОСОБА_1 немає можливості (а.с.27).

У своєму відзиві на позовну заяву, приватний нотаріус Приходько Н.М. вказує, що рішення про накладення арешту вона не приймала, а лише вчинила дії щодо внесення даних до реєстру на підставі даних Державної виконавчої служби. При чому вказала, що дані за 2002 рік вже нею знищено, оскільки термін їх зберігання закінчився.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що йому також невідомо про причини накладення такого арешту на його, і що наявність такого арешту призводить до порушення його права власності, так як він не може розпорядитися ним. Також позивач вказує, що він не є власником квартири в АДРЕСА_2 на яку також накладено обтяження.

Даний спір належить розглядати даному суду, так як згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Вирішуючи дану справу суд виходив із наступних мотивів та положень закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у реалізації його права володіння користування та розпорядження належним йому майном.

З оцінених судом доказів встановлено, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на все майно ОСОБА_1 міститься обтяження, заборона відчуження, підставою якого є повідомлення №366 від 31.01.2002 ВДВС Кам`янка-Бузького районного управління юстиції.

Разом з тим, сам орган ДВС вказує, що у нього відсутні дані про те, що ОСОБА_1 є боржником по якому-небуть виконавчому провадженню.

Відтак, судовим розглядом не здобуто доказів того, що у позивача є будь-які майнові зобов`язання на забезпечення виконання яких може існувати таке обтяження, а тому існування заборони відчуження належного позивачу майна на підставі повідомлення від 31.01.2002 є надмірним втручанням у його право власності.

Причому суд вважає, що з огляду на час, який минув з моменту накладення арешту (20 років), відсутність будь-яких доказів щодо розміру такого зобов`язання, а також особи кредитора, існування обтяження на майно позивача не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність і розумність.

Що стосується накладення арешту на квартиру в АДРЕСА_2 , про яку йдеться у графі реєстру «Об`єкт обтяження», то оскільки відомостей про належність цього майна позивачу матеріали справи не містять і сам позивач у своєму позові вказує, що таке майно йому не належить, то суд не вбачає підстав для розгляду питання щодо скасування арешту на це майно.

Тому, суд дійшов до переконання, що даний позов є підставний, обґрунтованим та спрямований на реальний захист прав та інтересів позивача в частині належного позивачу майна.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що сформульовані позовні вимоги не цілком узгоджуються з положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у його чинній редакції.

Так, аналіз статті 26 цього закону свідчить, що суд може скасувати рішення державного реєстратора зокрема і щодо обтяження, тоді як поняття «зняття заборони» вжито в законі (ст. 31-2) як повноваження нотаріуса відповідно до Закону України «Про нотаріат».

Частина 3 статті 26 загаданого вище закону передбачає, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

На підставі вказаних норм закону, суд вважає, що вірно застосованим способом захисту прав позивача, у даних правовідносинах, є скасування рішення приватного нотаріуса, яка діяла як державний реєстратор, про обтяження речового права позивача з одночасним вирішенням питання про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження належним позивачу майном, що узгоджується з положеннями ст. 391 ЦК України.

Причому, на переконання суду, у даному випадку не має місця вихід за межі позовних вимог, оскільки сама зміна формулювання вжитого позивачем способу захисту не змінює мети, з якою позивач звертався до суду та загалом відповідає суті порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Крім того, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відтак, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за правильне усунути позивачу перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним йому майном шляхом скасування рішення про обтяження на нерухоме майно позивача, яке міститься у відповідному записі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення судом.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Кам`янка-Бузького РНО Приходько Наталії Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Львів) Кам`янка-Бузький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним йому майном та скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна рішення реєстратора - приватного нотаріуса Приходько Н.М. від 19.12.2006 про обтяження (арешт) на нерухоме майно ОСОБА_1 , здійснене на підставі повідомлення ВДВС Кам`янка-Бузького районного управління юстиції №366 від 31.01.2002, реєстраційний номер обтяження 4248576 та 4248604.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 04.04.2022.

Суддя Котормус Т.І.