Рішення

від 05.04.2022 по справі 924/1275/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"06" квітня 2022 р. Справа № 924/1275/21

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кузиній М.-О.С., розглянувши матеріали

за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1) Городоцька міська рада, м. Городок Хмельницької області;

2) Комунальне некомерційне підприємство "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради Хмельницької області, м. Городок Хмельницької області

до Фізичної особи-підприємця Банаса Генадія Володимировича, м. Городок Хмельницької області

про:

- визнання недійсною додаткової угоди №1 від 06.11.2020 до договору №431 від 12.10.2020 про закупівлю за державні кошти, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Городоцька центральна районна лікарня" Городоцької районної ради Хмельницької області та Фізичною особою-підприємцем Банасом Генадієм Володимировичем;

- стягнення безпідставно набутого (отриманого) майна - надміру сплачених коштів за договором №431 від 12.10.2020 у розмірі 18 629,24грн

Представники сторін:

від прокуратури: Приступа В.І. - згідно із службовим посвідченням № НОМЕР_1 від 08.02.2021;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін

28.12.2021 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Городоцької міської ради, м.Городок Хмельницької області; 2) Комунального некомерційного підприємства "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради Хмельницької області, м.Городок Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця Банаса Генадія Володимировича, м.Городок Хмельницької області про: визнання недійсною додаткової угоди №1 від 06.11.2020 до договору №431 від 12.10.2020 про закупівлю за державні кошти, укладеної між Комунальним некомерційним підприємством "Городоцька центральна районна лікарня" Городоцької районної ради Хмельницької області та Фізичною особою-підприємцем Банасом Генадієм Володимировичем; стягнення безпідставно набутого (отриманого) майна - надміру сплачених коштів за договором №431 від 12.10.2020 у розмірі 18 629,24грн.

Ухвалою суду від 17.01.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1275/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 22.02.2022 судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 10.03.2022 судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на "06" квітня 2022 року.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Посилається на невідповідність укладена сторонами додаткової угоди вимогам ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Городоцька міська рада, м.Городок Хмельницької області пояснень по суті спірних відносин не подала.

Комунальне некомерційне підприємство "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради Хмельницької області, м. Городок Хмельницької області та Фізична особа-підприємець Банас Генадій Володимирович, м. Городок Хмельницької області просять закрити провадження у справі у зв`язку з поверненням відповідачем Комунальному некомерційному підприємству "Городоцька міська багатопрофільна лікарня Городоцької міської ради Хмельницької області, м.Городок у добровільному порядку 21.02.2022 року 18629,24 грн.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка сторін не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

У вересні 2020 року Комунальним некомерційним підприємством "Городоцька центральна районна лікарня" Городоцької районної ради Хмельницької області правонаступником якої є комунальне некомерційне підприємство "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради (далі по тексту - замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2020-09-11-001180-с про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09130000-9 "Нафта і дистиляти" та відомості про укладення 12.10.2020 з Фізичною особою-підприємцем Банасом Генадієм Володимировичем (далі - постачальник) договору №431 про закупівлю за державні кошти (далі - договір).

Відповідно до п.1 договору, постачальник зобов`язується у 2020 році поставити замовнику товари, зазначені в Специфікації, а замовник - прийняти та оплатити такі товари: код ДК 021:2015:09130000-9 "Нафта і дистиляти" (Бензин А-95, бензин А-92, дизельне паливо).

Кількість товарів: бензин А-95 - 2182 л, бензин А-92 - 13143 л, дизельне паливо - 493 л (п.1.2. договору).

Відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною договору, постачальник зобов`язується поставити 2182 літри - бензину А-95 (19,85 грн. - за 1 літр), 13143 літри - бензину А-92 (19,20 грн - за 1 літр), 493 літри - дизельного палива (18,85 грн. - за 1 літр).

Сума договору становить 304 951,35 гривень з ПДВ. (пункт 3.1. договору).

06.11.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою ціну за одиницю товару, а саме, на бензин марки А-92, збільшено на 10% (з 19,20 грн/л до 21,12 грн/л), а також відповідно обсяг товару зменшився, а саме: бензину марки А-92 з 13143 літрів до 12172,727 літрів.

Згідно інформації КНП "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради №870 від 27.07.2021, підставою внесення таких змін до договору стало звернення ФОП Банас Г.В. від 05.11.2020 №94 та у зв`язку із отриманими даними інтернет ресурсу idex.rainfm.com.ua щодо коливання цін на нафтопродукти за період з 12.10.2020 по 05.11.2020.

Відповідно до інформації Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/412 від 17.05.2021 ринкові ціни на бензин марки А-92 з моменту укладення договору №431 від 12.10.2020 до моменту укладення додаткової угоди №1 від 06.11.2020, змінювались наступним чином: бензин марки А-92 - ціну збільшено на 1,74 % (12.10.2020 - 22,94 грн/л; 06.11.2020-23,349 грн/л).

Згідно інформації розміщеної на інтернет ресурсі "Мінфін" (index.minfin.com.ua) середньоринкова ціна бензину марки А-92 складала: станом на 12.10.2020 - 21,96 грн., станом на 06.11.2020 - 23,15 грн., тобто збільшилась на 5,4 %.

Згідно інформації КНП "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" №870 від 27.07.2021 кошти у розмірі 100 029,75 грн сплачені 12.10.2020 за бензин марки А-92 в кількості 2470 л (47 424,00 грн), за бензин марки А-95 в кількості 2182 л (43312,70 грн), дизельне паливо в кількості 493л (9293,05 грн), що підтверджується платіжним дорученням №505 від 12.10.2020. Кошти в розмірі 204921,60 грн. сплачені за бензин марки А-92 в кількості 9702,727 л, що підтверджується платіжним дорученням №67 від 06.11.2020.

Упродовж дії Договору, на виконання п. 6.3 договору, ФОП Банас Г.В. поставлено бензину марки А-92 - 12172,727 літри.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ч.4,5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися взагалі з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Інтереси держави відрізняються від інтересів учасників інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Правовідносини, пов`язані із використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) укладенням угод до договору закупівлю товарів, на підставі яких витрачаються ці кошти, не відповідає суспільним інтересам.

Виконання зобов`язань за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, може призвести до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідатиме меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими у статті 5 даного Закону.

Вказану позовну заяву прокурором спрямовано в інтересах держави в особі Городоцької міської ради та її Комунального підприємства "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" з огляду на наступне.

Як зазначено в преамбулі Закону України "Про публічні закупівлі", цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об`єднаних територіальних громад.

З наведеного слідує, що потреби територіальної громади у певних товарах, роботах та послугах, реалізуються виключно через правовий механізм публічних закупівель.

Оскільки закупівля замовником послуг для забезпечення потреб територіальної громади є публічною закупівлею, тому правильне застосування Закону України "Про публічні закупівлі" входить в поняття "інтерес держави", на захист якого прокурором подано цей позов.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, зокрема, що до повноважень міської ради належить питання розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання бюджету.

Тобто, Городоцька міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Городоцької міської ради.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом. України, (ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і здатне спричинити істотної шкоди не тільки інтересам територіальної громади, але й інтересам держави. Держава намагається створити умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт та послуг, створюючи відповідні механізми при проведенні закупівель, які закладені у цьому Законі. Дотримуватися цих правил повинні всі учасники процедур закупівель.

Згідно п.3 ч.1 ст.2 Закону, замовниками, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону є юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

Саме для виконання завдань та функцій підприємства,комунальним підприємством проведено публічні торги для закупівлі пального. Метою проведення публічних торгів слугувало обрання найбільш економічно вигідної пропозиції.

Однак, виконання комунальним підприємством економічно невигідних умов додаткових угод до Договору призводить до надмірного витрачання бюджетних коштів.

Уповноваженими органом - Городоцькою міською радою не вживалися та не планується вжиття заходів щодо визнання недійсною додаткової угоди до Договору про закупівлю. Вказана позиція міської ради викладена у листі - відповіді №02.04-2021/5571 від 26.11.2021.

КНП "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради повідомила, що ним спрямовано лист на адресу ФОП Банаса Г.В. про необхідність повернення коштів, сплачених за товар, який не був поставлений (відповідь №1170 від 25.11.2021). Однак, 03.12.2021 у листі №1190, комунальне підприємство повідомило, - що ФОП Банас Г.В. кошти в добровільному порядку не повернув, а заходи позовного характеру щодо визнання недійсною додаткової угоди до Договору про закупівлю не вживалися та не планують вживати.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 зазначає, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Городоцька міська рада та комунальне підприємство були повідомлені прокурором про виявлене порушення у листах, а також повідомленні про намір представництва їх інтересів.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

У пункті 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способом захисту цивільних прав є визнання правочину недійсним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон).

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною 1 ст.41 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови відповідно до законодавства. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно пунктів 4,5 статті 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведене до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У відповідності до роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору", внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Водночас, сторонами документально не підтверджено та жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод).

Так, підстави для укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 06.11.2021, якою внесено зміни до істотних умов договору № 431 від 12.10.2021, сторонами не визначено.

Згідно інформації КНП "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради №870 від 27.07.2021, підставою внесення таких змін до договору стало звернення ФОП Банаса Г.В. від 05.11.2020 №94 та у зв`язку із отриманими даними інтернет ресурсу idex.rainfm.com.ua щодо коливання цін на нафтопродукти за період з 12.10.2020 по 05.11.2020.

Разом з тим, відповідно до інформації Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/412 від 17.05.2021 ринкові ціни на бензин марки А-92 з моменту укладення договору №431 від 12.10.2020 до моменту укладення додаткової угоди №1 від 06.11.2020, змінювались наступним чином: бензин марки А-92 - ціну збільшено на 1,74 % (12.10.2020 - 22,94 грн/л; 06.11.2020-23,349грн/л).

Окрім того, згідно інформації розміщеної на інтернет ресурсі "Мінфін" (index.minfin.com.ua), на який посилається КНП "Городоцька міська багатопрофільна лікарня", середньоринкова ціна бензину марки А-92 складала: станом на 12.10.2020 - 21,96 грн, станом на 06.11.2020 - 23,15 грн, тобто збільшилась на 5,4 %, а не на 10%.

Отже, підвищення сторонами договору ціни, шляхом укладання додаткової угоди, суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).

Замовник та Постачальник сприймають положення ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару. Але такий висновок є помилковим. Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. Пунктом 11.10 Договору передбачено, що зміни істотних (основних) умов договору може здійснюватися за згодою сторін у випадках, які передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; в п.9.1. Договору закріплено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішити шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Комунальне некомерційне підприємство "Городоцька центральна районна лікарня" Городоцької районної ради Хмельницької області мало беззаперечне право на отримання пального по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ФОП Банаса Г.В. про збільшення ціни, підписало додаткову угоду внаслідок чого ціна 1 літра бензину марки А-92 збільшилася на 10 %, а обсяг поставки бензину марки А-92 зменшився на 970,273 літрів.

При цьому постачальник зобов`язаний був не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен був обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також мав довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Таким чином, при укладенні спірної додаткової угоди, не дотримано вимоги п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінено істотні умови договору, при укладенні додаткової угоди сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу на ринку після укладення договору.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з приписами ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що додаткову угоду № 1 від 06.11.2020 до договору №431 від 12.10.2020 про закупівлю за державні кошти, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Городоцька центральна районна лікарня" Городоцької районної ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02004216) та фізичною особою-підприємцем Банасом Генадієм Володимировичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) належить визнати недійсною.

Оскільки після відкриття провадження у даній справі Фізична особа-підприємець Банас Генадій Володимирович, м.Городок Хмельницької області платіжним дорученням №1513766994 від 21.02.2022 повернув Комунальному некомерційному підприємству "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради Хмельницької області, м. Городок у добровільному порядку 18 629,24 грн. надміру сплачених коштів згідно договору №431 від 12.10.2020, провадження у справі в частині стягнення з відповідача даної суми належить закрити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним додаткову угоду №1 від 06.11.2020 до договору №431 від 12.10.2020 про закупівлю за державні кошти, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Городоцька центральна районна лікарня" Городоцької районної ради Хмельницької області та Фізичною особою-підприємцем Банасом Генадієм Володимировичем.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Банаса Генадія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4 540,00грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі №924/1272/21 в частині позовної вимоги про стягнення безпідставно набутого (отриманого) майна - надміру сплачених коштів за договором №431 від 12.10.2020 у розмірі 18 629,24грн закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 07.04.2022.

СуддяС.І. Крамар

Віддруков. 6 прим. (наділ. всім) :

1 - до справи;

2 - Керівнику Волочиської окружної прокуратури (вул.Слави, 8, м. Волочиськ, Хмельницька обл., 31200), vol_oprok@khmel.gp.gov.ua;

3 - позивачу-1 - Городоцька міська рада (вул. Грушевського, 53, м. Городок, Хмельницька обл., 32000) надіслати на е-пошту: 0406708@mail.gov.ua;

4 - позивачу-1 - Комунальне некомерційне підприємство "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради Хмельницької області (вул. Шевченка, 6, м. Городок, Хмельницька обл., 32000) надіслати на е-пошту: gorodok3@ukr.net;

5 - відповідачу - ФОП Банас Г.В. ( АДРЕСА_2 ) надісл. реком. з повід.;

6- Хмельницькій обласні прокуратурі, sekretariat@khmel.gp.gov.ua