ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/503/22 Справа № 209/3689/20 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Середня загальноосвітня школа № 30" Кам`янської міської ради про визнання незаконним рішення комісії з трудових спорів та наказу про накладення дисциплінарного стягнення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 листопада 2021 року, -
В С Т А Н О В И В:
11 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КЗ "Середня загальноосвітня школа № 30" Кам`янської міської ради про визнання незаконним рішення комісії з трудових спорів та наказу про накладення дисциплінарного стягнення. В якій просить суд визнати рішення комісії по трудових спорах Комунального закладу "Середня загальноосвітня школа № 30" Кам`янської міської ради від 17 листопада 2020 року таким, що суперечить чинному законодавству, та скасувати його та визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу "Середня загальноосвітня школа № 30" Кам`янської міської ради від 20.10.2020 року № 105-к/тр "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що наказом директора КП "Середня загальноосвітня школа № 30 від 20.10.2020 року № 105-к/тр, її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення педагогічної етики, неповагу гідності, прав, свобод і законних інтересів учасників освітнього процесу, допущення фізичного та психологічного насильства над учнем 1-А класу ОСОБА_2 . Накладення дисциплінарного стягнення вважає необґрунтованим і незаконним, тому 12.11.2020 року вона звернулася в комісію по трудовим спорам середньої загальноосвітньої школи № 30 м. Кам`янського з заявою про скасування незаконного наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Рішенням комісії по трудовим спорам від 17.11.2020 року їй було відмовлено в задоволені заяви про скасування наказу від 20.10.2020 року № 105 - К/ТР, і наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 20.10.2020 року № 105-к/тр, і рішення комісії по трудовим спорам від 17.11.2020 року вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав. 01.10.2020 року, вона перевіряла освітній процес в групі продовженого дня. Виконуючи обов`язки чергового адміністратора, вона в 1-А класі виявила присутність 4-х батьків, які збирали речі дітей в порушення вимог Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 05.08.2020 року за № 1/9-420), рішення загальних зборів про режим роботи школи та групи продовженого дня, постанови Головного санітарного лікаря України від 22.08.2020 № 50. Батьки даного класу неодноразово були попереджені про заборону відвідувати класні кімнати в період карантинних обмежень. Зайшовши до класу, вона зафіксувала це порушення на мобільний телефон. У відповідь на це від матері учня 1-А класу ОСОБА_2 почула погрози та образи в свою адресу та вимогу видалити фото з телефону. Вона ніяких погроз, образливих висловів на адресу ані учня ОСОБА_2 , ані його матері ОСОБА_4 не висказувала, тільки попередила, що викличе поліцію. Після попередження ОСОБА_4 схватила сина ОСОБА_2 та поспішно пішла до виходу зі школи. Вона попросила її затриматися, а ОСОБА_4 почала штовхати сина в двері та намагалася вийти, застосовуючи силу до сина. З її боку ніяких образ, лайки на адресу матері учня не було, ніякої фізичної сили до них вона не застосовувала. На вулиці мати учня продовжувала викрикувати погрози в її адресу, за що ОСОБА_4 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство). Також була притягнута до відповідальності позивачка. Притягуючи її до дисциплінарної відповідальності адміністрація школи не розібралася в конфлікті, не встановила в чому саме нею була порушена педагогічна етика, які її дії свідчать про неповагу до гідності, яким чином нею були порушені права, свободи і законні інтереси учасників освітнього процесу та допустила фізичне та психологічне насильство над учнем 1А класу ОСОБА_2 . Відповідачем були порушені вимоги ст. 149 КЗпП України, оскільки у неї пояснень адміністрація школи не вимагала. Тому наказ директора КЗ "СЗШ № 30" КМР від 20.10.2020 року за № 105-к/тр про притягнення її до дисциплінарної відповідальності вважає незаконним. 12.11.2020 року звернулася до комісії по трудових спорах, яка формально підійшла до розгляду її звернення, повідомивши, що "На виконання наказу Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради від 13.10.2020 року № 207аг "Про результати перевірки фактів, викладених у скарзі та рішення комісії по трудових спорах Вам було винесено догану відповідно до статей 147-149 Кодексу Законів Про працю України. Фактів упередженості не виявлено". Вважає, що комісія по трудовим спорам також була упереджена, тому вона звернулась до суду за захистом своїх прав (а.с.3-6).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 листопада 2021 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до КЗ "Середня загальноосвітня школа № 30" Кам`янської міської ради про визнання незаконним рішення комісії з трудових спорів та наказу про накладення дисциплінарного стягнення - відмовлено (а.с.106-110).
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття помилкового рішення суду, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги (а.с.113-116).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.10.2020 року стався конфлікт матері учня 1-А класу ОСОБА_2 ОСОБА_4 з позивачем, в результаті якого ОСОБА_4 звернулась до керівництва школи та Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради із заявою про порушення педагогічної етики ОСОБА_1
06.10.2021 року в СЗШ № 30 відбулося засідання комісії з розгляду звернення батьків, де було розглянуто звернення ОСОБА_4 до керівництва школи. Відповідно до протоколу № 1 засідання комісії з розгляду звернення батьків від 06.10.2020 року (а. с. 37) комісією було рекомендовано: п. 2 директору СЗШ № 30 Кардашовій І.В. притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за допущення фізичного та психологічного насильства над учнем 1-А класу ОСОБА_2 та недотримання педагогічної етики стосовно учасників освітнього процесу.
08.10.2021 року комісією Департаменту з гуманітарних питань К`ам`янської міської ради було розглянуте звернення ОСОБА_4 щодо порушень педагогічної етики заступником директора з навчально-виховної роботи СЗШ № 30 ОСОБА_1 . За результатом розгляду звернення ОСОБА_4 комісією було рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності заступника директора з навчально-виховної роботи СЗШ № 30 ОСОБА_1 за порушення педагогічної етики, неповагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів учасників освітнього процесу, допущення фізичного та психологічного насильства над учнем 1-А класу ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються довідкою від 08.10.2021 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 (вх. № К-276 від 05.10.2020 року) (а. с. 34-36).
Наказом директора Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради № 207 від 13.10.2020 року (а.с.11-13, 30-31) директору СЗШ № 30 було наказано розглянути питання щодо притягнення заступника директора з навчально-виховної роботи СЗШ № 30 ОСОБА_1 за порушення педагогічної етики, неповагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів учасників освітнього процесу, допущення фізичного та психологічного насильства над учнем 1-А класу ОСОБА_2 .
Наказом директора КЗ СЗШ № 30 Кардашової І.В. № 105-к/тр від 20.10.2020 року позивачу була оголошена догана за порушення педагогічної етики, неповагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів учасників освітнього процесу, допущення фізичного та психологічного насильства над учнем 1-А класу ОСОБА_2 (а.с. 8).
Рішенням комісії по трудових спорів середньої загальноосвітньої школи № 30 м. Кам`янського від 17.11.2020 року (а. с. 9) було розглянуто звернення позивача та повідомлено, що наказ про притягнення її дисциплінарної відповідальності винесено з дотриманням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП та фактів упередженості виявлено не було. На засіданні комісії 17.10.2020 року позивач була присутня.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що наказ № 105-к/тр від 20.10.2020 року про оголошення догани ОСОБА_1 та рішення комісії по трудовим спорах від 17.11.2020 року були винесені з дотриманням порядку застосування дисциплінарного стягнення із врахуванням обставин та тяжкості дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 , з дотриманням процедури та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України "Про освіту", педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані: постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання; сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я; дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності; дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища; формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам; додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов`язки; повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) та постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що "ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків - для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.07.2019 року у справі № 359/4316/17 (провадження № 61-25878св18) та від 30.03.2020 року у справі № 487/7807/18 (провадження № 61-15378св19).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 221 КЗпП України, трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.
Відповідно до статті 228 КЗпП України, у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи встановлені обставини справи, врахувавши допитаних в суді першої інстанції свідків, суд правомірно дійшов висновку, що наказ № 105-к/тр від 20.10.2020 року про оголошення догани та рішення комісії по трудовим спорах від 17.11.2020 року були винесені з дотриманням порядку застосування дисциплінарного стягнення із врахуванням обставин та тяжкості дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 , з дотриманням процедури та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Посилання апелянта на те, що відповідач в порушення ст. 149 КЗпП України не вимагала від неї пояснень, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач на ім`я директора надала доповідну від 01.10.2020 виклавши всі обставини справи (а.с.47), додаткових пояснень, які б не було відомо відповідачу, чи вони б суперечили поясненням в доповідній, позивач не надала при розгляді справи.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено висновок, що "пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами".
Посилання на цю правову позицію також містяться у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року по справі № 711/8227/16-ц, від 01 квітня 2021 року по справі № 733/1695/17.
Отже, факт невиконання відповідачем як роботодавцем обов`язку зажадати від позивача письмових пояснень, про що стверджує позивач, і неодержання таких пояснень не є самостійною і беззаперечною підставою для задоволення позову і скасування дисциплінарного стягнення.
У зв`язку із цим перевірці підлягає наявність самого факту порушення позивачем трудової дисципліни.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.
Тобто, в діях (поведінці) працівника має бути встановлене порушення ним трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Доводи апеляційної скарги, що при розгляді її заяви комісією допущені серйозні порушення трудового законодавства, зокрема в частині проведення засідання без її участі, колегія суддів також не може прийняти до уваги, так як посилається сама позивачка, вона приймала участь при першому засіданні, на якому остання надала свої пояснення. Наступні засідання КТС проведені без її участі, оскільки остання відповідно до положень КТС не мала права приймати участь у дослідженні документів.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежного дослідження та неправомірної оцінки показанням свідків, колегія суддів відхиляє, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 103883010 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Ткаченко І. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні