Постанова

від 06.04.2022 по справі 400/6586/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/6586/21Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Стас Л.В.,

суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Трансекспо АТП" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ» (далі ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ», позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, ДПС України, третя особа: ТОВ «Трансекспо АТП», в якому просив:

- скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13 травня 2021 року №2651408/37629670;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №91 від 26 жовтня 2020 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував на тому, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року позов ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ» - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 13 травня 2021 року №2651408/37629670 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26 жовтня 2020 року №91.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №91 від 26 жовтня 2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ" судові витрати в розмірі 3770,00 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято комісією виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв, що, на думку апелянта, свідчить про його правомірність та обґрунтованість.

ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ», ДПС України та ТОВ «Трансекспо АТП» не скористалися процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст.ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року, з метою недопущення видатків загрози життю, здоров`ю та безпеці відповідачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом встановлено, що 15 липня 2020 року ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ» укладено договір купівлі-продажу №15/07-20 з ТОВ «ТРАНСЕКСПО АТП» обладнання на загальну суму 12 027 432,00 грн. у т ч ПДВ 20%: прес-форми для виготовлення тротуарної плитки, в кількості 34 шт., за ціною 10 022 860,00 грн. (без ПДВ), на загальну суму 12 027 432,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20%).

Згідно умов п.2.1 Договору купівлі-продажу №15/07-20 від 15 липня 2020 року право власності на товар переходить покупцеві в момент передачі товару та підписання видаткової накладної.

Відповідно право власності на товар перейшло від ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ» до ТОВ «ТРАНСЕКСПО АТП» на підставі видаткової накладної №32 від 26 жовтня 2020 року.

Товар, було отримано уповноваженим представником ТОВ «ТРАНСЕКСПО АТП» на підставі Довіреності на отримання ТМЦ (Типова форма №М-2) №3 від 26 жовтня 2020 року.

Згідно п.2.3. Договору купівлі-продажу №15/07-20 від 15 липня 2020 року умови поставки Товару: EXW - Миколаївська область, м. Миколаїв. вул. Кагатна, 1Ж, відповідно до Правил Инкотермс-2010р.

Факт перевезення Товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Р32/1, Р32/2, Р32/3, Р32/4 від 26 жовтня 2020 року.

26 жовтня 2020 pоку ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ» оформило рахунок-фактуру №3 на суму 12027432,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 2 004 572,00 грн. Оплата вартості товару була здійсненна в період з 28 жовтня 2020 року по 30 жовтня 2020 року що підтверджують платіжними дорученнями №№ 17, 18, 19, 20-26.

26 жовтня 2020 року позивачем складено та 31 березня 2021 року подано до реєстрації до ЄРПН податкову накладну №91 на суму 12027432,00 грн. (в тому числі ПДВ 2004572,00 грн.).

Відповідно до Квитанції від 31 березня 2021 року, яка зареєстрована в ЄРПН під №9373257692, контролюючим органом прийнято податкову накладну №91 від 26 жовтня 2020 року, але реєстрацію її зупинено.

У квитанції зазначено, що платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

05 травня 2021 року ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ», засобами електронного зв`язку, направив на електронну адресу Головне управління ДПС у Миколаївській області Пояснення №91-10/1, з первинними документами.

07 травня 2021 року ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ», засобами електронного зв`язку, направив на електронну адресу Головне управління ДПС у Миколаївській області Повідомлення №1, з Поясненням №91-10/1 від 05 травня 2021 року та первинними документами.

У поясненнях позивач вказав, що вищезазначений товар (пресс-форми), який реалізовано на адресу ТОВ «ТРАНСЕКСПО АТП», раніше було придбано у ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ», згідно умов договору купівлі-продажу №25/07-20 від 25 липня 2020 року, укладеному між ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ» та ТОВ «СПЕЦАГРОТОРГ». Вказане підтверджується: Договором купівлі-продажу №25/07-20 від 25 липня 2020 року; видатковою накладною №21 від 27 липня 2020 року; довіреністю на отримання ТМЦ №23 від 27 липня 2020 року; Договір №13 з ТОВ «Транс трейд компані», про надання послуг з перевезення вантажів від 15 липня 2020 року; товарно-транспортної накладної №Р21 від 27 липня 2020 року; договору купівлі-продажу №01/08-20 від 01 серпня 2020 року, укладеному між ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ» та ТОВ «СТЕФ-НІК», що підтверджується: Договором купівлі-продажу №01/08-20 від 01 серпня 2020 року; видатковою накладною №9 від 23 жовтня 2020 року; довіреністю на отримання ТМЦ №32 від 23 жовтня 2020 року; Договір №13 з ТОВ «Транс трейд компані», про надання послуг з перевезення вантажів від 15 липня 2020 року; товарно-транспортної накладної №Р9 від 23 жовтня 2020 року.

Однак, Комісією ГУ ДПС в Миколаївській області прийнято рішення від 13 травня 2021 року №2651408/37629670 про відмову в реєстрації податкової накладної №91 від 26 жовтня 2020 року.

Підставами вказано - ненадання платником податків копій документів, а саме - первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні послуги), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, однак, в даному випадку зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних неможливо встановити, під яку саме ознаку ризиковості підпадав позивач. Вказані обставини призвели до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 06 серпня 2019 року.

У вказаному листі ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: « 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту49.2 і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України(далі-Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.11.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.…».

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ» та вчинених з вищезазначеним контрагентом операцій з постачання товару, до ризикових платників податків, відповідно до пп.1.6 п.1 листа ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року, прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, матеріали справи не містять, відсутня така інформація і у Квитанції про зупинення реєстрації.

Зазначене свідчить про безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісією про відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, з 01 лютого 2020 року діє новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Разом з тим, у наведеній квитанції не зазначено жодної наявної у податкового органу інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих на реєстрацію податкової накладної.

Окрім того, фіскальним органом у спірному рішенні не вказано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а лише зазначено наступне: «первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

При цьому, колегія суддів зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення фіскальним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення є невмотивованим, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативне для платника податків рішення.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання фіскальним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/1 та від 10 червня 2021 року у справі №822/1886/18.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ».

Разом з тим, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН датою її подання є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

В свою чергу, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно положень ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, надано до суду наступні документи:

- копію договору №ПН-91/02 про надання правової допомоги від 03 серпня 2021 року між адвокатом Адвокатським бюро «Сергія Бєліка» та позивачем;

- копію Протоколу узгодження договірної ціни №1 від 03 серпня 2021 року;

- Акт приймання-передачі правових послуг №ПН-91/02 від 09 серпня 2021 року;

- Звіт про надання правових послуг №ПН-91/02 від 09 серпня 2021 року;

- Рахунок-фактура №ПН-91/02 від 09 серпня 2021 року (а.с.102-113)

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу у розмір 3770,00 грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

При цьому, колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2019 року по справі №826/841/17.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та відзиву на позов. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

У відповідності до ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст.315,316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Розподіл судових витрат, згідно вимог ст.139 КАС України, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Трансекспо АТП" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 07.04.2022 року.

Головуючий суддя Стас Л.В.Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.