Ухвала

від 02.03.2022 по справі 873/16/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"03" березня 2022 р. Справа№ 873/16/22

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Сотніков С.В.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Райффайзен банк"

про видачу наказу на примусове виконання рішення

Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу"

від 17.01.2022 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)

у третейській справі № 4/22

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен банк " (код 14305909)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш альтернатива" (код 39966788),

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 )

про солідарне стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У Постійно діючий Третейський суд Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" (далі - Третейський суд) звернулося Акціонерне товариство "Райффайзен банк" (далі - позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш альтернатива" (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Третейського суду від 17.01.2022 у третейській справі № 4/22 позов задоволено у повному обсязі; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 011/89196/00879512 від 24.09.2020 в сумі 526461,58 грн, третейський збір в сумі 5664,61 грн, по 2832,30 грн з кожного.

Акціонерне товариство "Райффайзен банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду від 17.01.2022 у третейській справі № 4/22.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2022, справу №873/16/22 передано для розгляду судді Сотнікову С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2022 прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі № 873/16/22 про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 17.01.2022 у третейській справі № 4/22; розгляд справи № 873/16/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2022.

Позивач у заяві про видачу виконавчого документа повідомив інформацію про те, рішення Третейського суду від 17.01.2022 не скасоване компетентним судом, станом на цей день відсутнє відкрите провадження у компетентному суді за заявою про оскарження і скасування рішення Третейського суду.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Враховуючи, що чинним законодавством передбачено право суду розглянути дану справу без участі представників сторін, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, суд дійшов висновку розглянути справу без участі представників сторін.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява Акціонерного товариства "Райффайзен банк" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (нова назва - Акціонерне товариство "Райффайзен банк") (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреш альтернатива" (позичальник) укладено кредитний договір № 011/89196/00879512.

За умовами пункту 11.4 кредитного договору, всі спори між сторонами, які виникають за договором або у зв`язку з ним, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення до Третейського суду або до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Таким чином, суд встановив, що кредитний договір містить третейське застереження, за яким сторони узгодили, що спори, які виникають з цього договору, будуть вирішуватись саме у Третейському суді, тобто між його сторонами укладена третейська угода в розумінні ст. 12 Закону України "Про третейські суди".

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 24.09.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (нова назва - Акціонерне товариство "Райффайзен банк") (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 011/89196/00879512-П, за умовами п. 1.1 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору.

За умовами "Визначення термінів" договору поруки, позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш альтернатива"; основний договір - кредитний договір № 011/89196/00879512 від 24.09.2020.

Отже, кредитний договір містить третейське застереження, за яким сторони узгодили, що спори, які виникають з цього договору, будуть вирішуватись саме у Третейському суді, тобто між його сторонами укладена третейська угода в розумінні статті 12 Закону України "Про третейські суди".

Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди" є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такої спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.

Водночас, договір поруки, укладений 24.09.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) не містить третейського застереження.

Як було встановлено вище, рішенням Третейського суду від 17.01.2022 у третейській справі № 4/22 позов задоволено у повному обсязі; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 011/89196/00879512 від 24.09.2020 в сумі 526461,58 грн, третейський збір в сумі 5664,61 грн, по 2832,30 грн з кожного.

Таким чином, рішення Третейського суду в частині позовних вимог до поручителя прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, оскільки спір у третейському суді вирішено способом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 352 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з частиною 3 статті 354 ГПК України, при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

До постановлення ухвали по суті поданої заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду будь-яка сторона третейського розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні (ч. 5 ст. 354 ГПК України).

Відповідно до статті 355 ГПК України, суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За приписами статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статті 327 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1-1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 ГПК України.

Суд встановив, що на час розгляду даної справи, рішення Третейського суду від 17.01.2022 у третейській справі № 4/22 є чинним, оскільки не скасовано компетентним судом.

Третейська справа № 4/22 підвідомча Третейському суду відповідно до умов кредитного договору, Регламенту Третейського суду та Закону України "Про третейські суди".

Трирічний строк для звернення із заявою про видачу виконавчого документа не пропущений позивачем.

У рішенні Третейського суду порушене право позивача захищене у спосіб передбачений чинним законодавством України, а рішення не стосується прав і обов`язків осіб, які не брали участь у третейській справі.

Докази на підтвердження вказаних вище обставин справи подані позивачем.

Суд вважає, що укладення між банком та позичальником третейської угоди, що міститься в умовах кредитного договору не передбачає автоматичного поширення цієї третейської угоди на відносини з поручителями за договорами поруки, які такої (третейської) угоди не містять.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 355 ГПК України рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди.

Оскільки спір між банком і поручителем про стягнення заборгованості за кредитним договором не підвідомчий Третейському суду, заява Акціонерного товариства "Райффайзен банк " про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 17.01.2022 у третейській справі № 4/22 підлягає задоволенню лише в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш альтернатива", а в частині вимог до ОСОБА_1 у задоволенні заяви належить відмовити.

Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 876/73/20, від 30.09.2021 у справі № 873/96/21, від 12.10.2021 у справі № 873/117/21.

Відповідно до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір за подання до суду заяви про видачу виконавчого документа покладається на відповідача-1 в сумі 620,25 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 354, 355, 356 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Райффайзен банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 17.01.2022 у третейській справі № 4/22 задовольнити частково.

2. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 17.01.2022 у третейській справі № 4/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш альтернатива" (ідентифікаційний код 39966788; місцезнаходження: 75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 4) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен банк" (ідентифікаційний код 14305909; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) заборгованість за кредитним договором № 011/89196/00879512 від 24.09.2020 в сумі 526461 (п`ятсот двадцять шість тисяч чотириста шістдесят одна) грн 58 коп., а також третейський збір в розмірі 5664 (п`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 61 коп.

3. Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен банк" в частині вимог до ОСОБА_1 .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш альтернатива" (ідентифікаційний код 39966788; місцезнаходження: 75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 4) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен банк" (ідентифікаційний код 14305909; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в розмірі 620 (шістсот двадцять) грн 25 коп.

5. Відповідний наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

6. Ухвала про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

7. Ухвала підлягає апеляційному оскарженню шляхом подачі апеляційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 08.04.2022.

Суддя С.В. Сотніков