Постанова

від 07.04.2022 по справі 904/4621/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2022 року м.Дніпро Справа № 904/4621/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНС ХОЛДИНГ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 року (повний тест рішення складено 08.11.2021 року) у справі №904/4621/21 (суддя Панна С.П.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", 61052, м.Харків, вул.Євгена Котляра, 7, код ЄДРПОУ 40081216

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНС ХОЛДИНГ", 49044, м.Дніпро, вул.Колодязна, 2 а, код ЄДРПОУ 37901472

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 75000,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНС ХОЛДИНГ" про стягнення штрафу у розмірі 75 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору №П/ІІІ-201444/НЮ від 14.12.2020, зокрема, п.5.2.1.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 року у справі №904/4621/21 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНС ХОЛДИНГ", 49044, м.Дніпро, вул.Колодязна, 2 а, код ЄДРПОУ 37901472 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Південна залізниця", 61052, м.Харків, вул.Євгена Котляра, 7, код ЄДРПОУ 40081216 штраф у розмірі 75 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Рішення обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язання за договором №П/ІІІ-201444/НЮ від 14.12.2020 року.

Суд дійшов висновку, що:

- доказів передачі позивачу висновку експертизи Ns 42649385-09-01-0043.21 від 07.06.2021 року відповідачем не надано;

- відповідачем не надано доказів щодо передачі позивачу регламенту технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації;

- не передача відповідачем висновку експертизи та регламенту технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації є порушенням пункту 39 "Технічного завдання" додатку N° 6 до договору, що свідчить про невиконання ним своїх зобов`язань передбачених договором;

- відповідач про усунення всіх виявлених недоліків та зауважень, перелічених в акті приймання з ремонту від 30.12.2021 року, не повідомив позивача, в зв`язку з чим підстави для підписання акту здачі-приймання наданих послуг з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу Ns 4016 у позивача були відсутні;

- враховуючи вимоги пункту 5.2 договору відповідач не виконав взяті не себе зобов`язання, визначені в пункті 1.1 договору, а саме надання на свій ризик власними силами та своїми засобами послуги з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу Ns 4016 відповідно до технічного завдання, що є додатком N6 до цього договору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Зазначає, що ухвалюючи рішення, суд не надав жодної оцінки запереченням відповідача, виклав лише припущення позивача, на користь якого прийнято рішення, що є грубим порушенням вимог ст. 7 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Апелянт вказує, що:

- він зазначав суду першої інстанції, що після проведення ремонтних робіт, 30.12.2020 року виконавець передав замовнику з ремонту вказане обладнання, що підтверджується актом передачі з ремонту, товарно-транспортною накладною та іншими документами;

- разом із передачею з ремонту вантажопідіймального крану дрезина ДГКу № 4016, виконавець передав представнику замовника всі документи, які передбачені пунктом 5.2.1.;

- строк передачі вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 з ремонту не порушений;

- виконавець надав якісні послуги з ремонту крану дрезини ДГКу № 4016 відповідно до вимог розділу 2 договору, що підтверджується наявним у справі висновком незалежного експерта.

Апелянт звертає увагу суду, що пунктом 5.2.3 договору передбачено, що у випадку наявності зауважень, недоліків, складається 2-х сторонній дефектний акт, в якому перераховуються недоліки та вказуються строки їх усунення.

Однак, сторони не складали 2-х сторонній дефектний акт, що в свою чергу свідчить про те, що виконавцем надані якісні послуги з ремонту, а у позивача відсутні будь-які зауваження.

Посилання суду на пояснення позивача про те, що договором не передбачено складання дефектного акту, тому недоліки були зазначені в акті від 30.12.2020 року про передачу з ремонту обладнання, не заслуговують на увагу, оскільки в акті від 30.12.2020 року про передачу з ремонту, не зазначений строк усунення недоліків.

Також скаржник спростовує висновок суду про те, що не передача відповідачем висновку експертизи та регламенту технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації є порушенням пункту 39 "Технічного завдання" додатку № 6 до договору, що свідчить про невиконання ним своїх зобов`язань, передбачених договором.

Відповідач просив суд звернути увагу на те, що пунктом 39 "Технічного завдання" додатку № 6 до договору не регламентує порядок передачі оригіналу експертного висновку та строк виконання, оскільки в пункті 39 зазначено наступне: назва робіт - атестування, з видачею дозволу на експлуатацію.

Викладене, на думку скаржника, свідчить, що в основу оскаржуваного рішення покладені виключно доводи позивача, про начебто порушення пункту 39, що суперечить обставинам справи та пункту 39 "Технічного завдання" додатку № 6 до договору.

Відповідач вважає, що він повністю виконав свої зобов`язання, які передбачені договором, а тому зазначений висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи. Про порушення відповідачем строків виконання своїх зобов`язань в оскаржуваному рішення не зазначено.

Просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 року у справі № 904/4621/21 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до ТОВ "Компанія "Транс Холдинг" про стягнення штрафу у розмірі 75 000,00грн.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи апелянта, вважає оскаржуване рішення законним, обгрунтованим, просить залишити його без змін.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 року було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою в порядку письмового провадження.

07.04.2022 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи у зв`язку з загальновідомими обставинами щодо воєнних дій на території України задля можливості реалізувати законодавчо гарантоване право на участь у судових засіданнях.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки дана справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів даної справи вбачається, що 14.12.2020 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі АТ "Укрзалізниця") в особі начальника структурного підрозділу "Служба сигналізації та зв`язку" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" Кузьменка О.В. та в особі першого заступника начальника структурного підрозділу "Служба сигналізації та зв`язку" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" Мальованого Д.Ю. (замовник за договором), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транс Холдинг" в особі директора Варакути М.М. (виконавець за договором), з іншої сторони, було укладено договір № П/Ш-201444/НЮ (далі договір) (том 1 а.с.14-18).

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язується надати на свій ризик власними силами та своїми засобами послуги з ремонту код ДК 021:2015 50220000-3 Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги послуги з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016, який є власністю замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги, надані виконавцем, відповідно до умов договору. Послуги з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 надавати згідно специфікації на надання Послуги з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 (додаток 1), технічного завдання (додаток 6) і графіка подачі в ремонт і випуску з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 (додаток 2), які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині оплати до повного виконання зобов`язання.

За змістом позову позивач зазначав, що відповідачем у даній справі визначений умовами договору обсяг послуг не наданий, акт здачі-приймання наданих послуг не складено, що є підставою для нарахування відповідно до п.7.1 договору штрафу у розмірі 10 % від вартості договору 75000,00 грн.

Правова позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог викладена ним у відзиві на позовну заяву, згідно якого відповідач стверджував про те, що умови договору ним виконано і відповідно до п.5.2.1 договору вантажопідіймальний кран дрезини ДГКу № 4016 переданий замовнику.

На думку колегії суддів для визначення питання щодо обґрунтованості позовних вимог слід звернутися до положень умов договору та доказів, які надані сторонами до матеріалів справи.

Так, пунктом 6.3 договору передбачені обов`язки виконавця:

1. Виконавець зобов`язується своїм персоналом, матеріалами та засобами надати послуги з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 в строки, передбачені додатком 2, який є невід`ємною частиною цього договору.

2. Забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установлених розділом 2 цього договору.

Відповідно до додатку 2 договору сторони погодили графік подачі в ремонт і випуску з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016. Дата випуску з ремонту не пізніше 30.12.2020 року (том 1 а.с.19).

Порядок приймання вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 з ремонту сторони передбачили п.5.2 договору.

Виконавець в строк, передбачений додатком 2, передав замовнику з ремонту вантажопідіймальний кран дрезину ДГКу № 4016, що підтверджується актом передачі з ремонту від 30.12.2020 року (том 1 а.с.214).

Вказаний акт підписано замовником з зауваженнями - не завершені роботи згідно додатку №6 до договору №П/ІІІ-201444/НЮ від 14.12.2020 року по пунктам 5,6,10,11,13,30,33,35,39.

Додаток №6 договору це технічне завдання (том 1 а.с.20 зворот -21).

Відповідно до розділу 2 договору виконавець гарантує відповідність наданих послуг з ремонту крану дрезини ДГКу № 4016 вимогам виробника,має атестувати, видати дозвіл на експлуатацію крану, тощо.

Відповідач зазначав суду першої інстанції на належне виконання ним ремонту крану дрезини ДГКу № 4016 відповідно до вимог розділу 2 договору, посилаючись при цьому на висновок незалежного експерта.

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 5.2.1. договору, на порушення умов якого посилався позивач, передбачено, що приймання вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 після надання послуг з ремонту здійснюється на території замовника після проведення приймально здавальних випробувань протягом 3 робочих днів, при яких перевіряється якість наданих ремонтних послуг, надійність роботи систем і механізмів, у відповідності з їх функціональним призначенням. При проведенні здавальних випробувань повинні бути уповноважені представники замовника та представники виконавця, які підписують акт передачі з ремонту з наданням останнім документів, а саме: 1) фактична калькуляція на надані послуги з розшифровками по статтям витрат; 2) акт здачі приймання наданих послуг; 3) документи з якості на замінені матеріали та запчастини; 4) підписані акти передачі в (з) ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016, зразок якого передбачено додатком 5 цього договору; 5) товарно транспортні накладні на транспортування вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 до міста надання послуг та у зворотньому напрямку.

Згідно з пунктом 5.1.6 договору дати підписання актів здачі в ремонт та видачі з ремонту є підставою для обрахування строків фактичного знаходження вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 в ремонті.

Додатком 2 до договору визначено дату випуску з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 не пізніше 30.12.2020 року.

Щодо строків повернення крану з ремонту позивач зауважень не надавав. Акт передачі з ремонту підписано обома сторонами 30.12.2020 року (том 1 а.с.214).

Пунктом 5.2.2 договору сторони погодили, що за наявності зауважень або виявленні недоліків, складається двосторонній дефектний акт, в якому перераховуються недоліки і вказуються строки їх усунення. Усунення недоліків проводиться за рахунок виконавця. Акт здачі-приймання наданих послуг з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 підписується замовником та виконавцем після усунення всіх зауважень або виявлених недоліків.

Суд першої інстанції зазначив, що 30.12.2020 року при прийманні з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016 позивачем був встановлений факт невиконання відповідачем умов договору. З огляду на те, що договором не обумовлена форма дефектного акту, зауваження щодо надання послуг виконавцем були викладені в формі акту передачі з ремонту, який містить в собі графи, притаманні дефектному акту, а саме в пункті 2 наведено зауваження щодо не завершення виконавцем робіт згідно додатку № 6 до договору по пунктах 5, 6, 10, 11, 13, 30, 33, 35 та 39, відповідно до яких передбачалось: ремонт обмежувача вантажопідйомності та заміна датчика ОВП, регулювання обмежувача вантажопідйомності, регулювання кінцевих вимикачів обмеження підйому вантажу та повороту консолі, встановлення кінцевого вимикача опускання нижче рівня головки стріли, обладнання захистом від небезпечної напруги під час роботи поблизу повітряних ліній електропередачі, встановлення рейкових захватів, ремонт стаціонарного сидіння (виконується на території замовника), заміна кінцевого вимикача опускання НРГР, обкатування редуктора механізму повороту, атестування з видачею дозволу на експлуатацію.

Колегія суддів не може погодитись з такими доводами суду з огляду на те, що підписання сторонами акту передачі з ремонту по суті є підтвердженням факту надання послуг та строк повернення об`єкту з ремонту. Передує підписанню такого акту проведення передбачених п.5.2.1 договору приймально здавальних випробувань протягом 3 робочих днів, при яких перевіряється якість наданих ремонтних послуг, надійність роботи систем і механізмів у відповідності з їх функціональним призначенням. А можливість підписання сторонами двостороннього дефектного акту відповідно до п.5.2.2 договору є гарантією для замовника як якості виконання робіт, так і гарантією відповідальності виконавця.

Суд в оскаржуваному рішенні послався на висновок експертизи № 42649385-09-01-0043.21 за результатами експертного обстеження крана вантажного автодрезини ДГКу вантажопідіймальністю 3,5 т. від 07.06.2021 року, затверджений директором ПП "Експертно-технічний центр ТГМ", що був замовлений відповідачем (том 1 а.с.215- 221).

Згідно вказаного висновку на основі аналізу результатів проведеного експертного обстеження встановлено, що технічний стан крана вантажного автодрезини ДГКу облік №205 зав.№4016 справний і відповідає вимогам чинних НД і можлива подальша його експлуатація.

Щодо вказаного висновку колегія суддів вважає, що він не є належним доказом при вирішенні питання щодо обґрунтованості позовних вимог.

Положеннями ст.14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як було зазначено вище, позивач за змістом позовної заяви вказував, що порушення відповідачем умов договору полягає в тому, що обсяг послуг не був наданий, акт здачі-приймання послуг, що є підтвердженням виконання зобов`язання, не складено.

Такі доводи спростовуються наявністю підписаного сторонами акту передачі з ремонту, укладення якого на підтвердження надання послуг передбачено п.5.2.1 договору, відсутністю двостороннього дефектного акту, складання якого у разі виявлення недоліків або за наявності зауважень передбачено п.5.2.2 договору.

Тому саме наявність чи відсутність доказів, складання яких передбачено вказаними пунктами договору є визначальним при вирішенні даного спору.

Висновок експертизи, на який також посилається і апелянт, не є належним та допустимим доказом у даній справі. У часі він сформований через півроку з дня складання акту передачі крану з ремонту.

Суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що відповідачем не надано доказів виконання п. "Технічного завдання" додатку № 6 до договору, а саме - не проведене атестування, з видачею дозволу на експлуатацію.

Щодо цих доводів слід зауважити наступне:

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи передбачені ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи не містять пояснень позивача щодо того, з якою метою представник позивача підписав акт приймання крану з ремонту, якщо мав відповідні зауваження щодо належного виконання відповідачем зобов`язань по договору та чому ним, як зацікавленою стороною договору, належним чином не складено дефектний акт.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтвердив, що 30.12.2020 року під час приймання замовником з ремонту вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016, останнім був виявлений факт невиконання умов договору виконавцем. Зважаючи на те, що договором не обумовлена форма дефектного акту, зауваження замовника щодо надання послуг виконавцем були викладені в формі акту передачі з ремонту від 30.12.2020 року, який містить в собі графи, притаманні дефектному акту, а саме, в пункті 2 наведено зауваження щодо не завершення виконавцем робіт згідно додатку № 6 до договору по пунктах 5, 6, 10, 11, 13, 30, 33, 35 та 39, відповідно до яких передбачалось: ремонт обмежувача вантажопідйомності та заміна датчика ОВП, регулювання обмежувача вантажопідйомності, регулювання кінцевих вимикачів обмеження підйому вантажу та повороту консолі, встановлення кінцевого вимикача опускання нижче рівня головки стріли, обладнання захистом від небезпечної напруги під час роботи поблизу повітряних ліній електропередачі, встановлення рейкових захватів, ремонт стаціонарного сидіння (виконується на території замовника), заміна кінцевого вимикача опускання НРГР, обкатування редуктора механізму повороту, атестування з видачею дозволу на експлуатацію.

Такі дії позивача нелогічні та суперечать його власним інтересам по отриманню виконаних саме належним чином робіт, обумовлених договором, та фіксування неналежного виконання робіт у передбачений договором спосіб шляхом складання дефектного акту.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виходячи з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи колегія суддів дійшла висновку про те, що належні та допустимі докази на підтвердження вимог позивача відсутні.

Слід також погодитись з доводами апелянта про порушення судом першої інстанції положень 86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів по справі.

Вказаною нормою передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом оскаржуваного рішення суд не надав оцінки запереченням відповідача, які останній викладав у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Фактично рішення дублює зміст позовної заяви з необґрунтованими доводами про наявність підстав для стягнення на користь позивача штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по договору.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд зазначив, що відповідачем не надано доказів щодо передачі позивачу регламенту технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації, що свідчить про невиконання ним своїх зобов`язань, передбачених договором. Однак, чим передбачений такий обов`язок відповідача, судом не зазначено.

Є безпідставним посилання суду на висновок фахівців Дорожнього експертно-технічного центру від лютого 2021 року щодо експертного обстеження стану вантажопідіймального крану дрезини ДГКу № 4016.

Яким чином вказаний висновок стосується обов`язків відповідача за договором, суд також не зазначив.

Пунктом 7.2 договору сторонами погоджено, що за невиконання зобов`язань виконавець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості договору.

За неякісне виконання послуг виконавець сплачує штраф у розмірі 20% вартості неякісно наданих послуг та власними силами і коштами усуває виявлені недоліки, що передбачено п.7.5 договору.

В даній справі виконання зобов`язань відповідачем є доведеним.

Позивач за змістом позову вказує на неналежне виконання відповідачем зобов`язань. Однак підписавши акт прийняття крану з ремонту та не склавши відповідного дефектного акту, в якому має бути зазначено не лише перелік не виконаних чи неналежно виконаних робіт, а у строк їх усунення, позивач фактично позбавив себе доказів, на підставі яких він має підстави вимагати сплату відповідачем штрафу.

Зважаючи, що надані відповідачем докази є більш вірогідними і спростовують доводи позовної заяви та висновки оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є доведеною і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, надані відповідачем докази для наявності підстав для відмови в задоволенні позову є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем.

Протилежний висновок суду щодо наданих доказів колегія суддів вважає помилковим, і зауважує, що доказам відповідача суд в оскаржуваному рішенні оцінки взагалі не надавав.

Позов не доведено, тому в його задоволенні слід відмовити.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, судові витрати за її розгляд слід стягнути з позивача на користь відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 року у справі №904/4621/21 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м.Харків, вул.Євгена Котляра, 7, код ЄДРПОУ 40081216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ТРАНС ХОЛДИНГ" (49044, м.Дніпро, вул.Колодязна, 2 а, код ЄДРПОУ 37901472) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.О. Вечірко

Суддя Ю.Б. Парусніков