Рішення

від 22.02.2022 по справі 908/1710/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/123/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022 справа № 908/1710/21

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУПП" (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 27)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3-Г)

про стягнення 22840,00 грн.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУПП" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД" 22840,00 грн. компенсації за порушення прав інтелектуальної власності. До позовної заяви надано клопотання про витребування доказів судом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021 справу № 908/1710/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 06.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/1710/21, присвоєно справі номер провадження 18/123/21, підготовче засідання призначено на 03.08.2021. Ухвалою від 03.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 14.09.2021.

Від позивача 27.08.2021 надійшла уточнена позовна заява про стягнення збитків, а також клопотання про витребування доказів (уточнене) від 27.08.2021. Раніше подані клопотання про витребування доказів від 17.06.2021 та 29.06.2021 позивач просив не розглядати.

Згідно ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Уточнена позовна заява про стягнення збитків у сумі 22840,00 грн. розцінена судом як заява про зміну підстав позову та прийнята до розгляду.

Ухвалою від 14.09.2021 відкладено підготовче засідання на 06.10.2021.

У зв`язку з задоволенням клопотання позивача про витребування доказів, судом 20.09.2021 направлено на адреси Головного управління ДПС України у Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України, ТОВ "Міжнародні стандарти і системи" та ООВ "Харківський незалежний центр сертифікації" відповідні ухвали про витребування доказів.

Від Головного управління ДПС України у Запорізькій області 30.09.2021 надійшов лист вих. № 60707/6/08-01-18-03-06 від 29.09.2021 щодо надання на виконання ухвали суду податкової звітності з податку на додану вартість щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД" в період з 01.01.2019 по 30.09.2020 в електронному вигляді (диск № 178/6/08-01-18-03 від 27.09.2021). У листі також зазначено, що податкова звітність за період з 01.10.2020 по 10.06.2021 з податку на додану вартість не надана; повідомлено, що дана інформація є інформацією з обмеженим доступом, яка повинна бути використана згідно з чинним законодавством.

Від Головного управління Пенсійного фонду України 30.09.2021 надійшов лист вих. №208/06/ДСК від 29.09.2021 про надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД" за період з 01.01.2019 по 30.06.2021 (для службового користування).

Від ТОВ "НПП Міжнародні стандарти і системи" 04.10.2021 надійшов лист вих. №066/1933 від 29.09.2021, в якому на виконання вимог ухвали повідомлено, що орган з оцінки відповідності ТОВ "НПП Міжнародні стандарти і системи" оформлює сертифікати відповідності і не складає протоколи випробувань; враховуючи, що в ухвалі суду зазначено лише дату і не зазначено номер документу і продукція, на яку оформлені документи, ідентифікувати документ, що вимагається ухвалою не є можливим; для виконання вимог суду та надання всіх необхідних документів, необхідно зазначити номер, дату, назву документу та повну назву продукції, а також назву організації, що оформила документ. Враховуючи значний документообіг на підприємстві та великий обсяг послуг, що надаються, ТОВ "НПП Міжнародні стандарти і системи" потребує додаткового часу для проведення інвентаризаційних заходів і встановлення факту взаємовідносин з ТОВ "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД".

Ухвалою від 06.10.2021 відкладено підготовче засідання на 09.11.2021; підготовче засідання відкладалось на 17.11.2021.

Ухвалою від 17.11.2021 у справі № 908/1710/21 призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі № 908/1710/21 зупинено до отримання результатів (висновку) судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Від Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 04.01.2022 до суду із супровідним листом вих. № 19/104-19-49292 від 23.12.2021 надійшло повідомлення від судового експерта про неможливість проведення судової експертизи, у зв`язку з тим, що наявних матеріалів недостатньо для надання висновку, і тому експерт не має можливості провести повне та об`єктивне дослідження, а також матеріали справи № 908/1710/21.

Ухвалою від 18.01.2022 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 02.02.2022; учасникам справи пропонувалось ознайомитися заздалегідь (до судового засідання) з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи, яке міститься в матеріалах справи, подавши відповідну заяву про ознайомлення; надати письмові пояснення з викладенням своєї пропозиції щодо подальшого розгляду справи, з доказами направлення іншим учасникам справи - до судового засідання (за можливістю раніше).

Від позивача та відповідача заяв та клопотань, а також пояснень на виконання пропозицій суду не надходило.

Ухвалою від 02.02.2022 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 23.02.2022.

У судовому засіданні 23.02.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судове засідання 23.02.2022 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

З урахуванням прийнятої судом уточненої позовної заяви, позовні вимоги вмотивовані тим, що у використанні ТОВ "АІСС ГРУПП" знаходяться декілька патентів на корисні моделі твердопаливних котлів, в т.ч.: твердопаливний котел тривалого горіння модель GK-1, номер патенту 104752; твердопаливний котел тривалого горіння "ATEPLO" модель LUX-1, номер патенту 105706; твердопаливний котел тривалого горіння "Петлакс" модель ЕКТ-1, номер патенту 108830; твердопаливний котел тривалого горіння модель KW-GSN, номер патенту 109210. Позивач вказує, що ТОВ "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД" протиправно здійснювало виробництво та реалізацію котлів твердопаливних ТМ «SKRAT», використовуючи інтелектуальну власність позивача. Висновком експертного дослідження від 28.02.2020 №19/104-19д/1 встановлено, що у виробі «КОТЕЛ ОПАЛЮВАЛЬНИЙ ТВЕРДОПАЛИВНИЙ «SKRAT», який виготовлено ТОВ «ПРОМТРАСТГРУП ЛТД», використано кожну суттєву ознаку формули корисної моделі «ТВЕРДОПАЛИВНИЙ КОТЕЛ ТРИВАЛОГО ГОРІННЯ МОДЕЛЬ GK-1» за патентом України № 104752. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.05.2021 у справі №908/1193/20 за позовом ТОВ «АІСС ГРУП» до ТОВ «ПРОМТРАСТГРУП ЛТД» про припинення порушення прав інтелектуальної власності та компенсацію за порушення прав інтелектуальної власності встановлено, що відповідачем порушено право інтелектуальної власності ТОВ «АІСС ГРУП». За доводами позивача, відповідач своїми протиправними діями спричинив фінансові та комерційні негативні наслідки для позивача, які полягають в зменшенні валових прибутків за останні два роки, оскільки на цьому ж ринку (територія України) відповідач формує менш дорогу пропозицію вартості котлів з суттєво меншою якістю їх виконання (ТМ «SKRAT»), що також викликає зменшення кількості продажів котлів позивача. Також позивач відзначив, що ТОВ «ПРОМТРАСТГРУП ЛТД» використовує неякісні технології та матеріали, які призводять до погіршення комерційного авторитету позивача на ринку твердопаливних котлів та погіршує його ділову репутацію. Позивачем, через ФОП Соколова В.О. , здійснено покупку котла твердопаливного ТМ «SKRAT» у ТОВ «ПРОМТРАСТГРУП ЛТД», який потрібен був для підтвердження тотожності котла тривалого горіння, що виготовляється позивачем. Сума позову щодо компенсації порушених інтелектуальних прав обрахована виключно з наявних у позивача даних про вартість проданого відповідачем ФОП Соколову В.О. твердопаливного котла у кількості лише однієї одиниці, ціна якого складає 22840,00 грн. (договір № 284-АІ/2019 від 20.12.2019). Позивач вважає, що з огляду на доведеність у судовому порядку факту порушення відповідачем прав інтелектуальної власності позивача та на наявність збитків внаслідок цього порушення, відповідач повинен відшкодувати позивачу, як володільцю патенту, заподіяні битки. Також позивач вказав, що оскільки в процесі розгляду справи будуть встановлені факти реально завданої шкоди та її об`єми, він вправі збільшити суму позову. Посилаючись на норми статей ст.ст. 22, 431, 432, 464, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 154-156, ГК України, ст.ст. 6, 28, 34, 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позивачем віднесено 17500,00 грн. на професійну правничу допомогу.

Від відповідача заяв та клопотань не надходило, представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Направлені на адресу відповідача ухвали суду повернулись до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.

Згідно наявних матеріалів справи місцезнаходженням відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД" є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3-Г, і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.

Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою з позначкою про відсутність відповідача за місцем реєстрації, ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (в тому числі внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що забезпечує вручення офіційної кореспонденції та обізнаність з її змістом).

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1710/21 та розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ""://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 06.07.2021 у справі № 908/1710/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУП" є виробником твердопаливних котлів тривалого горіння ТМ "WICHLACZ", що виготовляються за оригінальними польськими кресленнями та згідно відповідних патентів на корисні моделі.

У використанні позивача знаходяться декілька патентів на корисні моделі твердопаливних котлів, в т.ч.: твердопаливний котел тривалого горіння модель GК-1, номер патенту 104752; твердопаливний котел тривалого горіння "ATEPLO" модель LUX-1, номер патенту 105706; твердопаливний котел тривалого горіння "Петлакс" модель ЕКТ-1, номер патенту 108830; твердопаливний котел тривалого горіння модель KW-GSN, номер патенту 109210.

Позивач вказує, що починаючи з 2019 року до нього почали звертатися особи, які посилаючись на тотожність котлів ТМ "SKRAT" котлам TM "WICHLACZ", намагалися використати гарантійні зобов`язання виробника. Оскільки згадані споживачі зверталися до позивача у зв`язку зі сплутуванням торгових марок на підставі майже повної візуальної та технічної схожості, позивачем було організовано закупівлю одного екземпляра твердопаливного котла у ТОВ "Промтрансгруп ЛТД" модель 13кВтVКТ.

Висновком експертного дослідження від 28.02.2020 №19/104-19д/1 встановлено, що у виробі «КОТЕЛ ОПАЛЮВАЛЬНИЙ ТВЕРДОПАЛИВНИЙ «SKRAT», який виготовлено ТОВ «ПРОМТРАСТГРУП ЛТД», використано кожну суттєву ознаку формули корисної моделі «ТВЕРДОПАЛИВНИЙ КОТЕЛ ТРИВАЛОГО ГОРІННЯ МОДЕЛЬ GK-1» за патентом України № 104752.

Отже, ТОВ "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД" протиправно здійснювало виробництво та реалізацію котлів твердопаливних ТМ «SKRAT», використовуючи інтелектуальну власність позивача, що стало предметом дослідження Господарського суду Запорізької області під час розгляду справи № 908/1193/20 за позовом ТОВ "АІСС ГРУП" до ТОВ "Промтрансгруп ЛТД".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.05.2021 у справі №908/1193/21, яке набрало чинності 06.07.2021, позов задоволено. Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "Промтрансгруп ЛТД" здійснювати виробництво, а також продаж виробів/продукції твердопаливних котлів (у т.ч. під TM "SKRAT") будь-яким способом, зокрема шляхом пропонування товару на сайті https://promtrastgrupp-ltd.prom.ua. або ж на власному сайті https://skrat.com.ua. Стягнуто з ТОВ "Промтрансгруп ЛТД" на користь ТОВ "АІСС ГРУПП" компенсацію понесених витрат у сумі 5625,60 грн. на проведення експертизи та 2102,00 грн. судового збору.

Як пояснює позивач, ним через ФОП Соколова В.О. , здійснено покупку котла твердопаливного ТМ «SKRAT» у ТОВ «ПРОМТРАСТГРУП ЛТД», який потрібен був для підтвердження тотожності котла тривалого горіння, що виготовляється позивачем. Сума позову щодо компенсації порушених інтелектуальних прав обрахована виключно з наявних у позивача даних про вартість проданого відповідачем ФОП Соколову В.О. твердопаливного котла у кількості лише однієї одиниці, ціна якого складає 22840,00 грн. (договір № 284-АІ/2019 від 20.12.2019).

Позивач вважає, що з огляду на доведеність у судовому порядку факту порушення відповідачем прав інтелектуальної власності позивача та на наявність збитків внаслідок цього порушення, відповідач повинен відшкодувати позивачу, як володільцю патенту, заподіяні битки, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд визнав, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 5 ГПК здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України.

Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 Цивільного кодексу України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 Господарського кодексу України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Так, захист порушеного цивільного права чи інтересу можливий і в спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, що повністю узгоджується із принципом верховенства права (постанова Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 910/20889/13).

Частиною першою статті 432 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа може звернутися до суду з вимогою про відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Вибір способу судового захисту прав інтелектуальної власності, включаючи такий, як відшкодування збитків, здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності.

Законами України, сфера дії яких поширюється відносини з набуття та здійснення права на конкретні об`єкти інтелектуальної власності, також передбачено способи захисту відповідного права, зокрема, статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до частини 1 ст. 52 Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема: г) подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист відновленого, порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Частина 1 статті 155 Господарського кодексу України визначає, що об`єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються, зокрема, винаходи та моделі.

Відповідно ч. 1 ст. 156 Господарського кодексу України право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок відповідно до законодавства України засвідчується патентом.

Згідно ч. 1 ст. 1107 Цивільного кодексу України, розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі, зокрема, ліцензійного договору.

Абзац 3 ч. 3 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачає, що спори щодо розмірів і порядку виплати грошової компенсації вирішуються у судовому порядку.

За приписами ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати володільцю патенту заподіяні збитки.

Обставини порушення відповідачем прав інтелектуальної власності позивача стали предметом дослідження Господарським судом Запорізької області у справі № 908/1193/20.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.05.2021 у справі №908/1193/21, яке не оскаржено в апеляційному порядку і є чинним, зокрема встановлено, що відповідачем порушуються на базовому рівні інтелектуальні права при виробництві твердопаливних котлів, а позивачем доведено належними доказами факт порушення відповідачем інтелектуальних прав ТОВ "АІСС ГРУПП".

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт порушення з боку відповідача прав інтелектуальної власності позивача остаточно встановлено рішенням господарського суду від 11.05.2021 у справі №908/1193/20.

З урахуванням прийнятої судом уточненої позовної заяви, предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 22840,00 грн. за порушення інтелектуальної власності позивача.

Суд зазначає, що стягнення збитків є заходом цивільної відповідальності. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника.

На кредитора покладено обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст.ст. 614, 623 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (ЦК України) збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

За приписами ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства на позивача покладається обов`язок довести суду наявність протиправної поведінки (діяльності або бездіяльності учасника господарських відносин) особи, яка завдала збитки; факт заподіяння йому збитків; розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, а також вину заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.

При цьому, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі № 06/113-38.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що протиправну поведінку відповідача позивач вбачає у тому, що ТОВ "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД" протиправно здійснювало виробництво та реалізацію котлів твердопаливних ТМ «SKRAT», використовуючи інтелектуальну власність позивача, в результаті чого спричинені фінансові та комерційні негативні наслідки для позивача, які полягають в зменшенні валових прибутків за останні два роки, а також у погіршенні комерційного авторитету позивача на ринку твердопаливних котлів та його ділової репутації.

Проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, суд констатує наявність повного складу цивільного правопорушення та відзначає протиправність поведінки відповідача у спірних правовідносинах.

Розмір заявлених збитків позивач обґрунтовує вартістю придбаного у ТОВ «ПРОМТРАСТГРУП ЛТД» через ФОП Соколова В.О. котла твердопаливного ТМ «SKRAT», ціна якого складає 22840,00 грн. (договір № 284-АІ/2019 від 20.12.2019), що також є доведеним.

При відшкодуванні збитків застосовуються загальні умови відшкодування шкоди визначені ст. 1166 ЦК України, які передбачають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).

Отже, відповідальність за порушення зобов`язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв`язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника.

Виходячи з наведених обставин справи і норм матеріального права, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено існування складу цивільного правопорушення у правовідносинах сторін спору та розмір заявлених до відшкодування збитків. Таким чином, судом встановлено наявність правових підстав для стягнення з відповідача 22840,00 грн. збитків.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказів наявності підстав для звільнення його від відповідальності у вигляді відшкодування матеріальних збитків за допущене порушення суду не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17500,00 грн., які зазначені позивачем в орієнтовному розрахунку судових витрат, судом не розподіляються, оскільки відповідних доказів на понесення цих витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАСТГРУП ЛТД" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3-Г; ідентифікаційний код 42203814) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУПП" (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 27; ідентифікаційний код 35672551) 22840,00 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сорок грн. 00 коп.) збитків за порушення прав інтелектуальної власності та 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України та веденням бойових дій на території Запорізької області, повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 07.04.2022.

Суддя В.В. Левкут