Рішення

від 28.03.2022 по справі 909/116/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/116/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк",

до відповідача: Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт",

до відповідача: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в сумі 387 830 грн 54 к., з них: 356 060 грн 34 к. - заборгованість за кредитом, 31 770 грн 20 к. - заборгованість за відсотками

за участю:

від позивача : Куриш Василь Іванович - адвокат

від відповідача (Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт"): представники не з`явились

від відповідача (ОСОБА_1): представники не з`явились

від відповідача ( ОСОБА_2 ): представники не з`явились

установив: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - відповідачі) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в сумі 387 830 грн 54 к., з них: 356 060 грн 34 к. - заборгованість за кредитом, 31 770 грн 20 к. - заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем ПП "Карпатнафтопродукт" договірних зобов`язань по Кредитному договору №011/36160/00592020 від 12.07.2019, які забезпечені порукою, зокрема щодо здійснення щомісячного погашення кредитної заборгованості, що є підставою, на думку позивача, для стягнення заявленої заборгованості солідарно з відповідачів по справі.

Відповідно до ухвали від 16.02.2022 Господарський суд Івано-Франківської області вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначити на 15.03.2022 о 10:00. У вказаній ухвалі суд запропонував відповідачам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; та запропонувати відповідачам у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 11.03.2022 надати суду відзиви на позовну заяву і всі наявні у них докази, що підтверджують заперечення проти позову; копії відзивів та доданих до них документів у встановлений строк також надати учасникам справи.

Ухвалою від 15.03.2022 Господарський суд Івано-Франківської області відклав розгляд справи по суті на 29.03.2022.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідачі повноважених представників в судове засідання не направили, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали суду від 15.03.2022. Разом з тим, копії ухвал суду від 15.03.2022 , які направлялась на адресу відповідачів Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт" та ОСОБА_1 , зазначені у позовній заяві, повернулась на адресу Господарського суду Івано-Франківської області з відмітками поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Причини неявки ОСОБА_2 суду не відомі. Відповідачі по справі будь яких клопотань та відзиви на позов суду не надали.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в Господарських судах України, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення сторін, які не з`явилась в судове засідання про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін, в тому числі і відповідачів належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

12.07.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", у зв`язку зі зміною статуту у новій редакції Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (по договору - кредитор, банк/по справі - позивач) та Приватним підприємством "Карпатнафтопродукт" (по договору - позичальник/по справі - відповідач-1) укладено Кредитний договір № 011/36160/00592020 (надалі по тексту Кредитний договір), згідно умов якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, строком до 12.07.2022, а позичальник в свою чергу зобов`язався використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Банку суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом у розмірі 28 % річних, комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені Договором.

Відповідно до умов п. 3.2. Кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит після виконання останнім обов`язкових умов зазначених в п. 3.1 Кредитного договору, на підставі письмових заяв Позичальника про надання Кредиту (траншу) шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритого в АТ "Райффайзен Банк Аваль", для подальшого використання його за цільовим призначенням. Про вказаний факт свідчить долучена до матеріалів справи копія виписки по рахунку.

Згідно умов п. 2.1. Кредитного договору сторони погодили, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник сплачуватиме щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі - 28 відсотків річних.

Відповідно до умов п. 2.3 Кредитного договору сторонами погоджено, що нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості Позичальника за Кредитом протягом всього строку користування Кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі Кредиту (частини кредиту ) та не враховується день погашення Кредиту в повному обсязі.

Відповідно до умов п. 5.1. Кредитного договору. Позичальник зобов`язався здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному Кредитним договором.

Відповідно до умов п 8.1.3. Кредитного договору сторони встановили, що у разі настання обставин Дефолту, Кредитор має право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод вимагати дострокового виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором, включаючи повернення суми Кредиту, сплату відсотків за користування кредитом та штрафні санкції, відповідно до умов Кредитного договору.

Крім того, згідно з п.10.1 Кредитного договору клієнт засвідчив та гарантував, що є суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим та існуючим згідно законодавства України, операції Клієнта не пов`язані та не будуть пов`язані з легалізацією злочинних доходів, фінансування тероризму або корупційною діяльністю, а також з проведенням заборонених операцій, зокрема. Клієнт не є санкціоноваю особою (особою, щодо яких застосовані санкції міжнародними органами (організаціями) чи окремими країнами), отриманий від Банка за Договором Кредит не буде використовуватися для прямого або опосередкованого фінансування та/або проведення заборонених операцій; на момент укладання Договору має належний фінансовий стан і володіє достатнім рівнем платоспроможності і кредитоспроможності, які є необхідними для вчасного виконання ним своїх зобов`язань за Договором, на момент укладення Договору не існує відомих Клієнту обставин, які можуть негативним чином вплинути на його фінансовий стан, рівень його платоспроможності і кредитоспроможності.

Відповідно до п. 10.2. Кредитного договору Клієнт засвідчив, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких Клієнт виходив при укладенні Договору Клієнт приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання Клієнтом Договору, а також для невиконання Клієнтом зобов`язань за вищезазначеними договорами.

Також, Клієнт гарантував, що його право на передачу Банку персональних даних нічим не обмежене і не порушує права суб`єктів персональних даних та інших осіб (п.10.3. Кредитного договору).

Відповідно до п. 12.1. Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Договором.

18.11.2020 між позивачем по справі та відповідачем-1 ( Приватним підприємством "Кариатнафтонродукт") укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору 011/36160/00592020 від 12.07.2019 . Сторони погодили кінцевий термін погашення кредиту до 12.10.2023 , а також до 11.03.2021 зменшили розмір щомісячного ануїтетного платежу відповідно до зміненого графіку.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 12.07.2019 між позивачем по справі (по договору - кредитор) та ОСОБА_1 (по договору - поручитель/по справі - відповідач-2) укладемо Договір поруки №011/36160/00592020П (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв не себе зобов`язання перед Банком (позивачем по справі) відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов Кредитного договору№011/36160/00592020 від 12 07.2019 в повному обсязі цих зобов`язань (копія договору поруки знаходиться в матеріалах справи).

В забезпечення виконання зобов`язань та кредитним договором, 18.11. 2020 між позивачем по справі (по договору - кредитор/по справі - позивач) та ОСОБА_2 (по договору - поручитель/по справі - відповідач-3) укладено Договір поруки Д5-В55 24-120 (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв не себе зобов`язання перед Банком (позивачем по справі) відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов Кредитного договору№011/36160/00592020 від 12 07.2019 в повному обсязі цих зобов`язань (копія договору поруки знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до умов п. 2.1. договорів поруки сторони встановили, що у випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

На виконання умов Кредитного договору позивач по справі надав відповідачу Приватному підприємству "Карпатнафтопродукт" кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, строком до 12.07.2022 .

Однак , відповідач 1 по справі, всупереч вимогам п.п. 5.1, 5.2 Кредитного договору не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме: не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості відповідно до умов Кредитного договору, зокрема у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

Через невиконання відповідачем-1 умов Кредитного договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами позивач по справі звернувся до відповідачів по справі із вимогами, копії яких долучені до матеріалів справи (вимога № 115/5-114/5-220102 від 03.06.2021, вимога № 115/5-114/5-220103 від 03.06.2021, вимога №114/5-234165 від 25.11.2021) про дострокове виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів.

Однак, у визначені Кредитором строки вимоги не були виконані, заборгованість не погашена, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) , або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дїї, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В спірному випадку між позивачем по справі та відповідачем-1 виникли правовідносини на підставі Кредитного договору № 011/36160/00592020 від 12.07.2019, який за правовою природою є кредитним договором.

За кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ст. 10561 вказаного вище кодексу процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

В спірному випадку сторонами погоджено розмір та порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мас виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( п. 1 ст. 530 ЦК України).

Як встановлено судом, позивач по справі на виконання умов договору надав відповідачу-1 кредит у розмірі встановленому договору, однак останній (відповідач-1) свої зобов`язання по вказаному договору належним чином не виконував, зокрема не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості відповідно до умов Кредитного договору, зокрема у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежного виконання).

Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України). Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина четверта статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя.

В спірному випадку сторонами по справі передбачено в договірному порядку термін дії договорів поруки (п.6.2 Договору №Д5-В55 24-120 від 18.11.2020 та 7.2 Договору №011/36160/00592020П від 12.07.2019).

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В спірному випадку відповідачі по справі заявлену позивачем заборгованість не спростували, докази сплати суду не надали.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі, зокрема щодо солідарного стягнення з відповідачів по справі на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 387 830 грн 54 к., з них: 356 060 грн 34 к. - заборгованість за кредитом, 31 770 грн 20 к. - заборгованість за відсотками.

З урахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та результату задоволення позову судовий збір по справі слід стягнути солідарно з відповідачів по справі на користь позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, судочинство

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Карпатнафтопродукт" (вул. О. Кисілевської, буд. 41, м. Івано-Франківськ, 76002, код 34085176), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011, код 14305909) - 387 830 грн 54 к. (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот тридцять гривень п`ятдесят чотири копійки) - заборгованості, з них: 356 060 грн 34 к. (триста п`ятдесят шість тисяч шістдесят гривень тридцять чотири копійки) - заборгованість за кредитом, 31 770 грн 20 к. (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят гривень двадцять копійки) - заборгованість за відсотками та 5 817 грн 46к. (п`ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень сорок шість копійки) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.04.2022

Суддя О. М. Фанда