Рішення

від 06.04.2022 по справі 925/1494/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1494/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом приватного підприємства "Агромашторг" (м. Запоріжжя) до приватного підприємства "С.В-Транс" (м. Черкаси) про стягнення 68368,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 68368,00 грн. основного боргу на підставі договору-замовлення про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 040720 від 04.08.2020, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В останнє засідання представники сторін не з`явилися, явка обов`язковою не визнавалася.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи позивач свої вимоги підтримував та просив задовольнити їх повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав відсутності між сторонами договірних зобов`язань як підстави сплачувати позивачу спірні кошти за перевезення вантажу.

Заслухавши доводи позивача в ході розгляду справи та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що у позові слід відмовити повністю, виходячи з наступного:

Позивач доводить, що 04.08.2020 року між Приватним підприємством "С.В-ТРАНС" (Відповідач) та Приватним підприємством "АГРОМАШТОРГ", (Позивач) був укладений Разовий Договір-замовлення № 040720 про надання

послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні (далі Договір).

За умовами даного Договору позивач, як Перевізник, зобов`язався надати Замовнику-відповідачу послуги з перевезення вантажів у міжнародному сполученні за маршрутом: Nenstadt-Ulzburg (24558), (Німеччина) - м.Одеса (Україна), дата завантаження 05.08.2020 р., вантажовідправник Фабрика - Іmmenhacken 5, склад Кirchweg 175.

Загальна вартість перевезення 2100 євро, оплата за безготівковим розрахунком по курсу НБУ на день вивантаження, протягом 7-10 робочих днів по сканкопіях.

Перевезення здійснюється автомобілем DAF НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 .

Сторони у п. 6.3. Договору погодили, що всі спори між ними вирішуються у відповідності до вимог чинного законодавства України. Оскільки відповідач заперечував факт укладення між сторонами Договору, примірник якого позивач має лише у копії, то на вимогу суду позивач надав у судове засідання для огляду ноутбук із листуванням між сторонами по електронній пошті з доказами, що сторони обмінялися підписаним Договором з власними печатками. Суд виготовив та приєднав до справи фотокопії з екрану ноутбука позивача при дослідженні даного питання в засіданні (а.с. 146-161).

За доводами представника позивача відповідач оригінал Договору йому не направив.

У відповідності до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивач доводить, що на виконання Договору ним було надано послугу перевезення вантажу автомобілем ОАЕ № НОМЕР_1 , напівпричіп № НОМЕР_2 на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) без номеру, складеної відправником 05.08.2020 р. (а.с. 8), та передано вантаж вантажоодержувачу ФОП Німець В.П.

Позивач вказує, що товар було отримано вантажоодержувачем ФОП Німець В.П. без зауважень.

Позивач склав Акт № 223 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 12.08.2020 (а.с.7) на суму 68368,00 грн., який відповідач не підписав та не сплатив кошти за перевезення згідно рахунку-фактури № 223 від 12.08.2020 (а.с. 6).

Представник позивача посилається на те, що у відповідності до вимог п.4.4 Договору-замовлення № 040720 про 5денний термін для направлення всіх підтверджуючих документів щодо перевезення, ПП "Агромашторг" спочатку надіслало 14.08.2020 р. на електронну адресу відповідача скан копії : рахунок-фактура №223 від 12.08.2020 р., Акт №223 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.08.2020 р.. СМК (міжнародна товарно-транспортна накладна) без номеру від 05.08.2020 р. Після повернення водія до місцезнаходження підприємства і здачі ним опрацьованих товарно-транспортних документів, 20.08.2020 р. позивачем надіслано поштове відправлення на адресу відповідача у вигляді цінного листа з описом про вкладення оригінальних документів, а саме: рахунок-фактура №223 від 12.08.2020 р. - І примірник. Акт №223 від 12.08.2020 р. - 2 примірники, СМК без номеру від 05.08.2020 р. - 2 примірники, Договір-замовлення № 040720 від 04.08.2020 р. - 2 примірники.

Позивач посилається, що претензій та письмових зауважень з боку Відповідача з приводу перевезення вантажу на підставі надісланих йому документів на адресу ПП "Агромашторг" теж не надходило.

Однак, відповідач свої зобов`язання по проведенню оплати за фактично надані послуги з міжнародного перевезення вантажу не виконав, чим порушив права позивача, з чого і виник спір між сторонами.

У відповідності до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З метою встановлення всіх обставин взаємовідносин сторін та особи, яка порушила права позивача, суд витребував у обох сторін та у фізичної особи-підприємця Німець В.П. пояснення з доказами про фактичного перевізника товару за СМК без номеру від 05.08.2020 р.

У відзиві на позов (а.с.42) відповідач проти існування між сторонами договірних стосунків заперечив і вказав на наступні обставини:

ПП "С.В-ТРАНС" не погоджував істотні умови перевезень та не укладав і не підписував з позивачем договору перевезення від 04.08.2020 року чи транспортного експедирування.

При ознайомленні з копією зазначеного Договору відповідачем встановлено, що договір містить відбиток печатки відповідача, яка використовувалась ПП "С.В-ТРАНС" при здійсненні діяльності підприємством в м. Золотоноша Черкаської області до зміни місцезнаходження підприємства, зокрема до 18.12.2017 року. З цього часу ПП "С.В-ТРАНС" змінено місцезнаходження юридичної особи на м. Черкаси вул.Б.Вишневецького,47 офіс 412 (з 2018 року вул. Святотроїцька, буд. 52/2) та одночасно змінено і відбиток печатки, яка використовується до теперішнього часу.

Відповідач вказує, що за доводами позивача той передав вантаж ФОП Німець В.П., однак у договорі-замовленні такий вантажоотримувач відсутній.

Крім того, договір-замовлення не містить дати та часу розвантаження, що є істотною умовою договору. Також, між замовленням та транспортною накладною від 05.08.2020, яку надає позивач, є розбіжності у визначенні кількості товару для перевезення. Так, в заявці кількість товару для перевезення визначена в об`ємах, а відповідно до транспортної накладної завантажений та перевезений товар зазначений в одиницях.

Суд також отримав від ФОП Німець В.П. копії первинних документів на підтвердження його взаємовідносин із перевізником товару за СМК без номеру від 05.08.2020 р.

З листом від 17.01.2022 (а.с. 176) ФОП Німець В.П. надав суду копію вказаної накладної, Договору № 04072020/1 транспортного експедирування від 04.08.2020 з ТОВ "Вікрус-Лтд", заявку, рахунок до нього, Акт здачі-приймання робіт від 10.08.2020 за послугу перевезення на суму 62090,00 грн., платіжне доручення на сплату цих коштів на суму 62090,00 грн. на користь ТОВ "Вікру-Лтд".

Такі ж документи суд витребував і у відповідача по справі стосовно його відносин із ТОВ "Вікрус-Лтд" (02094, м. Київ, Дніпровський район, вул. Гната Хоткевича, 12, код ЄДРПОУ 42375566) та які стосуються виконання міжнародного перевезення на користь ФОП Німець В.П. у серпні 2020 р.

Відповідач письмово повідомив суд (а.с. 204), що правовідносини, в тому числі що виникають у результаті укладення договорів між ПП "С.В-ТРАНС" та ТОВ "ВІКРУС ЛТД" відсутні. Будь-які договори між вказаними сторонами не укладалися, тому надати документи, зазначені в ухвалі суду у відповідача немає змоги.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (зокрема із договорів). Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у відповідності до положень договору.

Оскільки матеріалами справи належним чином не підтверджується виконання позивачем саме на користь відповідача послуги перевезення вантажу, приналежного ФОП Німець В.П., вантаж для якого було перевезено ТОВ "Вікрус Лтд" і між учасниками справи немає спільних договірних стосунків, які б зобов`язували відповідача у даному випадку сплатити спірні кошти на користь позивача, то підстав для задоволення позову немає.

При відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 08 квітня 2022 року

Суддя Н.М. Спаських