Рішення

від 06.04.2022 по справі 140/1931/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1931/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМА ФАСАДІВ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМА ФАСАДІВ» (далі ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.12.2021 №35484000/41017686; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМА ФАСАДІВ» податкову накладну №28 від 16.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

Позові вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України) ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ» було складено податкову накладну № 28 від 16.11.2021 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.12.2021 до вказаної податкової накладної було отримано квитанцію за реєстраційним номером 9191289807 наступного змісту: «Документ прийнято, реєстрацію зупинено. Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК. від 16.11.2021 №28 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКГІП товару/послуг 73.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=1,2291%, «Р»=274339,36.»

На виконання наказу Мінфіну №520 «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН» скаржником було направлено Пояснення та копії підтверджуючих первинних документів по податковій накладній.

Однак, рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 20.12.2021 № 3548400/41017686 було відмовлено в реєстрації податкової накладної з підстав неподання платником копій документів: розрахункових документів та/або банківські виписки.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Головного управління ДПС у Волинській області від 20.12.2021 №3548400/41017686, 30.12.2021 оскаржив дане рішення до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 12.01.2022 р. скаргу залишено без задоволення та рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підстава відмови: ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойси.

Позивач вважає рішення Головного управління ДПС у Волинській області, ДПС України за своїм характером необґрунтованими як нормативно, так і документально, так як наданні контролюючому органу документи, вказують на виконання сторонами своїх обов`язків, первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, відповідно, відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

Зазначає, що подані документи для реєстрації податкової накладної №28 від 16.11.2021 підтверджують факт здійснення господарської операції з надання маркетингових послуг та ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ» правомірно виписало податкову накладну та надіслало її для реєстрації в ЄРПН.

За наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.45).

У відзиві на позовну заяву (а.с.49-51) представник ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало те, що позивачем не було надано копії документів, а саме: ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Також, представник відповідачів вказує, що позивачем до позовної заяви долучено документи, які раніше не було додано до повідомлення про надання пояснень комісії регіонального рівня. З огляду на викладене просив в позові відмовити.

22.03.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив доводи відповідача та підтримав свої вимоги, вказані у позовній заяві.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходили. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не відповідає вимогам статті 167 КАС України, а тому не підлягало вирішенню по суті.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 17.12.2020 між ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ» (Виконавець) та ПрАТ «ТЕРМІНАЛ-М» (Замовник) було укладено договір про надання маркетингових послуг №2020/12/054М (а.с. 20-21), відповідно до умов якого з метою підвищення попиту споживачів, збільшення обсягів продажу та просування на ринку України Товарів, виробництва Замовника будівельні матеріали (далі Товари), які поставляються за Договором поставки, укладеного між Виконавцем та Замовником, Виконавець зобов`язується надати, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити маркетингові послуги з просування Товарів на ринку, які спрямовані на створення, формування та підвищення попиту Товарів Замовника та збільшення обсягів продажу Товарів Замовника для максимально можливого задоволення потреб споживачів, в тому числі:

-введення Товару в продаж в торгівельній мережі Виконавця;

-послуги, спрямовані на просування Товарів Замовника;

- надання відомостей та узагальнення інформації про загальні обсяги Товарів Замовника, які користуються сталим попитом у кінцевих споживачів;

-надання відомостей та узагальнення інформації про загальні обсяги Товарів Замовника, які не користуються попитом у кінцевих споживачів;

-забезпечення завантаження виробничих потужностей Замовника за рахунок замовлень Виконавця відповідно до укладених сторонами договорів поставки;

-консультування щодо можливого збільшення продажів, і як наслідок, збільшення обсягів виробництва Товару Замовника;

-робота спеціалістів Виконавця по стимулюванню збуту товарів Замовника;

-узагальнення інформації та відгуків від кінцевих споживачів щодо якості Товарів Замовника (за наявності).

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що строк надання послуг, плата за надані послуги та порядок її розрахунків, погоджена планова кількість Товарів, визначаються сторонами в Додатках, які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктами 3.1-3.2 Договору встановлено наступне: документом, що посвідчує надання послуг, є Акт здачі-приймання наданих послуг. Сторонами погоджено, що датою надання Виконавцем послуг Замовнику за цим Договором є дата підписання Сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг.

У пункті 3.4 зазначено, що Виконавець зобов`язаний оформити податкову накладну на надані Замовнику послуги, якщо Виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість.

Пунктом 4.2 встановлено, що Замовник здійснює оплату наданих Виконавцем послуг банківським переказом грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Виконавця не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.

На підтвердження факту надання маркетингових послуг по просуванню товарів торгової марки за вересень-жовтень 2021 року складено Акт надання послуг №460 від 16.11.2021 та Додаток до Акту надання послуг №460 від 16.11.2021 Акт-розрахунок суми маркетингових послуг за Вересень-Жовтень 2021 на суму 284686,56 грн. (у тому числі ПДВ 47447,76 грн.) (а.с.23-24).

Таким чином, на підставі настання однієї з подій, а саме складення Акту надання послуг №460 від 16.11.2021, позивачем відповідно до вимог статті 187, 201,208 ПК України складено та здійснено спробу реєстрації в ЄРПН податкової накладної №28 від 16.11.2021 на суму операції 284686,56 грн. в т.ч. ПДВ 47447,76 грн. (а.с.10).

Відповідно до квитанцій №93807295588 від 14.12.2021 (а.с.11) реєстрація податкової накладної №28 від 16.11.2021 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ» надіслало Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області подало Повідомлення №1 від 14.12.2021 із поясненнями та копіями документів у кількості 18 додатків щодо податкової накладної №28 від 16.11.2021, реєстрацію якої зупинено (а.с.12).

За результатами розгляду пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 20.12.2021 №3548400/41017686 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №28 від 16.11.2021 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.15).

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження шляхом подання скарги до ДПС України, однак, рішенням ДПС України від 12.01.2022 №1216/41017686/2 (а.с.19) залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Як підставу зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи вищезазначені рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 ПК України).

За приписами пункту 201.4 ст.201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №1165 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зупинено реєстрацію податкової накладної №28 від 16.11.2021.

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Як передбачено пунктом 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Крім того, суд зазначає, що конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН/РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

Як було встановлено судом реєстрація податкової накладної №28 від 16.11.2021 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим суд зазначає, що на підтвердження проведення господарської операції з ПрАТ «ТЕРМІНАЛ-М» позивач контролюючому органу надав: Акт звірки взаєморозрахунків, Акт надання послуг №460 від 16.11.2021, Додаток до акту надання послуг №460 від 16.11.2021, Договір про надання маркетингових послуг №2020/12/054М від 17.12.2020, Договір оренди приміщення №10/07-19 від 10.07.2019, Договір оренди №09-04/20 від 31.03.2020, Договір здачі в операційну оренду основних засобів №01/12-18 від 01.12.2018, Договір поставки №СД21020/12/053 від 16.12.2020, Договір суборенди №12/20м від 30.06.2020, Додаток №1 до Меморандуму про співпрацю від 07.12.2020, Додаток №1 від 17.12.2020 до Договору про надання маркетингових послуг №2020/12/054М від 17.12.2020, Меморандум про співпрацю від 07.12.2020, Рахунок на оплату №361 від 16.11.2021, Штатний розпис ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ».

Даний факт не заперечується представником відповідачів.

Отже, поданими поясненнями та долученими до нього документами позивач підтвердив факт надання маркетингових послуг по просуванню товарів торгової марки за вересень-жовтень 2021 року ПрАТ «ТЕРМІНАЛ-М».

Водночас механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Крім того, суд зазначає, що конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як слідує зі спірного рішення, підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної стало ненадання платником податку копій документів, а саме:

розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.15).

Отже, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало неподання платником податків розрахункових документів, а саме: не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Подані позивачем документи свідчать про реальне здійснення господарських операцій на виконання умов Договору про надання маркетингових послуг №2020/12/054М від 17.12.2020 між ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ» та ПрАТ «ТЕРМІНАЛ-М» та відсутність підстав для відмови в реєстрації податкової накладної. При цьому до матеріалів справи позивач долучив платіжне доручення №6423 від 16.12.2021, що засвідчує факт проведення розрахунків, що в свою чергу підтверджує виконання умов договору контрагентом позивача.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідачів про додатково долучене до позовної заяви платіжного доручення №6423 від 16.12.2021 так, як відповідно до пункту 4.2 Договору про надання маркетингових послуг №2020/12/054М від 17.12.2020 встановлено, що Замовник здійснює оплату наданих Виконавцем послуг банківським переказом грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Виконавця не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Акту здачі-приймання наданих послуг. Акт наданих маркетингових послуг по просуванню товарів торгової марки за вересень-жовтень 2021 року під №460 датується 16.11.2021, відповідно оплата проведена 16.12.2021, що і підтверджується платіжним дорученням №6423 від 16.12.2021, яке ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ» подавало із скаргою, однак вказані обставини комісією центрального рівня безпідставно не були взяті до уваги.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, суд приходить до висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної №28 від 16.11.2021, а тому прийняття відповідачем оскаржуваного рішення з підстав неподання позивачем розрахункових документів є неправомірним.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 20.12.2021 №3548400/41017686 про відмову в такій реєстрації податкової накладної №28 від 16.11.2021, поданої ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ», а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ» податкову накладну №28 від 16.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання представника Державної податкової служби України у відзиві на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України слід оцінити критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Разом з тим, ГУ ДПС у Волинській області не здійснює реєстрацію податкової накладної, такі функції належать ДПС України, тому з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №28 від 16.11.2021.

За наведених вище обставин справи та положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області від 20.12.2021 №3548400/41017686 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 16.11.2021 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказану податкову накладну.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2481,00 грн., що був сплачений платіжним дорученням від 01.02.2022 №1643 (а.с.9).

Щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ст. 19 Закону №5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ст. 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, з матеріалів справи слідує, що 27.01.2021 між ТзОВ «СИСТЕМА ФАСАДІВ», в особі директора ОСОБА_1 та адвокатом Тимофєєвою Іриною Валеріївною був укладений договір про надання правничої допомоги (а.с38-40).

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 27.01.2022(а.с.39) та Акту наданих послуг від 27.01.2022 (а.с.58) вбачається, що клієнту була надана наступна правнича допомога: вивчення документів по справі, опитування Клієнта 1 год. 00 хв, вартість 1000,00 грн.; збір доказів у справі для підготовки позову 1 год. 00хв, вартість 1000,00 грн.; підготовка, подання до суду першої інстанції позовної заяви 3 год. 00 хв, вартість 3000,00 грн. Загальна вартість надання юридичних послуг станом на 17.03.2022 становить 5000,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, зважаючи на правову позицію, висловлену Верховним Судом в постановах від 22 травня 2018 року у справі № 826/8107/16 та від 28 травня 2019 року у справі № 826/850/18 та враховуючи достатність та допустимість усіх наданих доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2021 №3548400/41017686 про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 16.11.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладну подану Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМА ФАСАДІВ» податкову накладну №28 від 16.11.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМА ФАСАДІВ» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, будинок 2, код ЄДРПОУ 41017686) судовий збір в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський