Рішення

від 29.03.2022 по справі 160/26164/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2022 року Справа № 160/26164/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Пожежна безпека та НС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Пожежна безпека та НС» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0151570703 від 18.10.2021 року за підписом в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області О.Мазур згідно з яким за платежем «11021000» ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» (код 34588401) було збільшено суму грошового зобов`язання на 678 002 грн. (за податковим зобов`язанням з податку на прибуток приватних підприємств) та на 169 500,50 грн. (нараховані штрафні/фінансові санкції);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0151580703 від 18.10.2021 року за підписом в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області О.Мазур згідно з яким за платежем «14010100» ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» (код 34588401) було збільшено суму грошового зобов`язання на 1 544 215 грн. (за податковим зобов`язанням з податку на додану вартість) та на 386 053,75 грн. (нараховані штрафні/фінансові санкції);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПН» № 0151600703 від 18.10.2021 року за підписом в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області О.Мазур згідно з яким за платежем «14010100» (податок на додану вартість) ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» (код 34588401) було збільшено суму грошового зобов`язання на 79 256,45 грн. (нараховані штрафні/фінансові санкції).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.01.2022 року о 14:40 год.

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, від 15.02.2022 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.03.2022 року о 10:30 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Пожежна безпека та НС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.07.2021 року по 06.08.2021 року, за результатами якої складено акт перевірки №2789/04-36-07-03/34588401 від 13.08.2021 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що податковий орган протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Ватербрік», ТОВ «Лостінг», ТОВ «Максілек», ТОВ «Консоурс» та ТОВ «Денора», ТОВ «Кеностар», ТОВ «Сіонімакс» у періоді, що перевірявся, оскільки факт виконання договорів підтверджений належним чином оформленими первинними документами, зміст та обсяг виконаних робіт та наданих послуг вбачається з актів виконаних робіт, які в свою чергу підтверджують реальність вчинення господарських операцій з означеними контрагентами. Позивач наголошує на тому, що податковому органу під час перевірки були надані всі можливі документи для дослідження та з`ясування питань, з яких проводилася перевірка, проте висновки акту перевірки ставлять під сумнів взагалі сам факт дослідження перевіряючими первинних документів, що надавалися позивачем по операціям із вказаними вище контрагентами. Отже, прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями №0151570703, №0151580703 та №0151600703 від 18.10.2021 року неправомірно збільшено суму грошового зобов`язання в частині нарахування ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» податку на додану вартість в сумі 1930 268,75 грн. та податку на прибуток в сумі 847502,50 грн., а також штрафні санкції в сумі 79 256,45 грн. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

20.02.2020 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки позивача встановлені взаємовідносини з ТОВ «Ватербрік», ТОВ «Лостінг», ТОВ «Максілек», ТОВ «Консоурс» та ТОВ «Денора», ТОВ «Кеностар», ТОВ «Сіонімакс». Разом з тим, контролюючим органом зроблено висновок про неможливість встановлення походження послуг за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних господарських операцій, оскільки мають останні мають ознаки фіктивності. Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки №2789/04-36-07-03/34588401 від 13.08.2021 року відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

21.01.2022 року представником позивача подано письмову відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Згідно із ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи у письмовому провадженні, неявки представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, враховуючи надання пояснень представниками у справі під час минулих судових засідань, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Пожежна безпека та НС» зареєстроване 04.09.2006 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

У період з 19.07.2021 року по 06.08.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік на підставі наказу від 07.07.2021 року №2808-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» та направлень від 14.04.2021 року №3589, 3590, 3591 та від 30.07.2021 року №3820, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Пожежна безпека та НС».

За результатами документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 13.08.2021 року №2789/04-36-07-03/34588401.

Перевіркою встановлені порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у загальній сумі 678 002,00 грн., в т.ч.: за 2018 рік на суму 228002,00 грн., за 2019 рік в т.ч. за ІІ квартал 2019 року на суму 450 000,00 грн.;

- п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 540390,00 грн., в т.ч. за квітень 2017 року на суму 2 068 грн., за червень 2017 року на суму 28 435 грн., за серпень 2017 року на суму 7 134 грн., за вересень 2017 року на суму 11915 грн., за листопад 2017 року на суму 4 451 грн., за грудень 2017 року на суму 8 087 грн., за січень 2018 року на суму 8 715 грн., за лютий 2018 року на суму 7 226 грн., за березень 2018 року на суму 7 642 грн., за квітень 2018 року на суму 6 296 грн., за травень 2018 року на суму 7 813 грн., за червень 2018 року на суму 12 986 грн., за липень 2018 року на суму 10 451 грн., за серпень 2018 року на суму 13 777 грн., за жовтень 2018 року на суму 11 014 грн., за листопад 2018 року на суму 13 083 грн., за грудень 2018 року на суму 264 314 грн., за січень 2019 року на суму 7 723 грн., за лютий 2019 року на суму 10 340 грн., за березень 2019 року на суму 10 830 грн., за квітень 2019 року на суму 330 989 грн., за травень 2019 року на суму 11 251 грн., за червень 2019 року на суму 290 985 грн., за липень 2019 року на суму 12 479 грн., за серпень 2019 року на суму 11 279 грн., за вересень 2019 року на суму 10 972 грн., за жовтень 2019 року на суму 10 829 грн., за листопад 2019 року на суму 11 500 грн., грудень 2019 року на суму 11 728 грн., за січень 2020 року на суму 9 901 грн., за лютий 2020 року на суму 8 795 грн., за березень 2020 року на суму 10 141 грн., за квітень 2020 року на суму 8 550 грн., за травень 2020 року на суму 10 969 грн., за червень 2020 року на суму 43 306 грн., за липень 2020 року на суму 14 815 грн., за серпень 2020 року на суму 15 112 грн., за вересень 2020 року на суму 26 612 грн., за жовтень 2020 року на суму 16 623 грн., за листопад 2020 року на суму 42 913 грн., за грудень 2020 року на суму 46 786 грн., за січень 2021 року на суму 35 994 грн., за лютий 2021 року на суму 63 954 грн., за березень 2021 року на суму 29 607 грн., а також завищено ряд. 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за серпень 2017 року на суму 3825,00 грн.

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акту перевірки від 30.08.2019 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.10.2021 року:

- №0151570703, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 847502,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 678002,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 169500,50 грн.;

- №0151580703, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1930 268,75 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 1544 215,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 386 053,75 грн.;

- №0151600703, яким нараховано штрафні санкції на суму 79 256,45 грн.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 18.10.2021 року №0151570703, №0151580703 та №0151600703.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановленіПодатковим кодексом України(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідност. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин)Податковий кодекс Українирегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.27п.14.1ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положенням пункту44.1ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом138.2статті138 Податкового кодексу Українивизначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.187.1ст.187 Податкового кодексу Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначенийрозділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу Україниправо на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п.198.3ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1статті193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.198.6ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11статті201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу.

Отже, зі змісту нормПодаткового кодексу Українивбачається, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88(далі - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного вбачається, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону УкраїниПро бухгалтерський облік та фінансову звітністьтаНаказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Із змісту статті 9 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пп.134.1.1п.134.1ст.134 ПК України,об`єктом оподаткування по податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цьогоКодексу.

Відповідно до п.135.1ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно ізст. 134 цього Кодексуз урахуванням положень цьогоКодексу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» та ТОВ «Ватербрік» укладено договір від 18.12.2018 року №1812-01.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, факт реальності господарської операції позивача з ТОВ «Ватербрік» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг даної господарської операції.

Разом з тим, висновок податкового органу про нереальність господарських операцій з даним контрагентом, ґрунтується на тому, що господарські операції між вказаними суб`єктами містять ознаки фіктивності, оскільки ТОВ «Ватербрік» зареєстроване 31.05.2018 року за №12241020000085523, перебуває на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області Амур-Нижньодніпровський район, стан - «16» - припинено (ліквідовано, закрито), вид діяльності 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Підприємство ТОВ «Ватербрік» взято на облік в ДПІ - 31.05.2018 року №046118117421, зареєстровано платником ПДВ з 01.07.2018 року, свідоцтво ПДВ №200399214 03.05.2019 року було анульовано по причині ліквідації підприємства за власним бажанням. Згідно податкового розрахунку 1-ДФ за IV квартал 2018 року чисельність працівників вказаного господарського товариства складала всього 3 особи. Дохід в декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік складав 284 560 188 грн., при цьому податок з податку на прибуток задекларований зі значенням - 0 грн, відповідно податок на прибуток з обсягу проведених операцій з ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» до бюджету не сплачувався. ТОВ «Ватербрік» подано останню звітність з ПДВ за квітень 2019 року. Звітність за формою № 20-ОПП до контролюючого органу не подавалась з моменту реєстрації платником податків. У ТОВ «Ватербрік» встановлено відсутність складських приміщень, виробничих фондів, витрат на ведення господарської діяльності для забезпечення задекларованого обсягу номенклатури товарів, робіт (послуг). Крім того, згідно даних ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ «Ватербрік» послуг з оренди складських приміщень, а також згідно даних податкової звітності у цього платника податків відсутні власні виробничі, складські та будь-які інші приміщення, де ТОВ «Ватербрік» здійснювало господарську діяльність. Окрім того, в акті перевірки вказано, що ТОВ «Ватербрік» було платником податків в період взаємовідносин ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» у грудні 2018 року, тобто в період стовідсоткової реєстрації податкових накладних в ЄРПН на придбання та на реалізацію, що свідчить про прозорість усіх операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та є підтвердженням їх законного джерела введення в обіг.

Також, в ході перевірки контролюючим органом було проведено аналіз господарських взаємовідносин між ТОВ «Ватербрік» та контрагентами останнього, зокрема з ТОВ «Лостінг» (код 42577389) та ТОВ «Максілек» (код 42580386), в результаті чого зроблено висновок, що за ланцюгом постачання ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» з придбання робіт (послуг) через 2 посередників, встановлена неможливість фізичного виконання задекларованого обсягу робіт та факти придбання робіт (послуг) зі значною націнкою.

Також, договір було укладено між ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» та ТОВ «Денора».

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, факт реальності господарської операції позивача з ТОВ «Денора» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг даної господарської операції.

Разом з тим, висновок податкового органу про нереальність господарських операцій з даним контрагентом, ґрунтується на тому, що останнє на момент перевірки знаходиться у стані припинення, але не знято з обліку, перебуває на обліку - 1127 ГУ ДПС у Кіровоградській області м.Світловодськ, вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. ТОВ «Денора» зареєстроване від 07.06.2018 року №12241020000085732, перебуває на обліку -1127. Підприємство ТОВ «Денора» взято на облік в ДПІ - 08.06.2018 року № 046418128367, зареєстровано платником ПДВ з 01.07.2018 року, свідоцтво ПДВ №200403296, яке 03.05.2019 року було анульовано по причині ліквідації за власним бажанням. Згідно податкового розрахунку 1-ДФ за II квартал 2019 року чисельність працівників складала 6 осіб. Декларація з податку на прибуток підприємства за 2018 та фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва не подавалися, відповідно податок на прибуток з обсягу проведених операцій з ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» до бюджету не сплачувався. ТОВ «Денора» подано останню звітність з ПДВ за жовтень 2019 року. Звітність за формою №20-ОПП до контролюючого органу не подавалась з моменту реєстрації платником податків. У ТОВ «Денора» встановлено відсутність складських приміщень, виробничих фондів, необхідної кількості працівників, витрат на ведення господарської діяльності для забезпечення задекларованого обсягу номенклатури товарів, робіт (послуг).

Також, в ході перевірки контролюючим органом було проведено аналіз господарських взаємовідносин між ТОВ «Денора» та контрагентами останнього, зокрема з ТОВ «Кеностар» (код 42792285) та ТОВ «Сіонімакс» (код 42179614), в результаті чого зроблено висновок, що за ланцюгом постачання ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» з придбання робіт (послуг) через 2 посередників, встановлена неможливість фізичного виконання задекларованого обсягу робіт та факти придбання робіт (послуг) зі значною націнкою.

Крім того у перевіряємому періоді ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» укладало договори з ТОВ «Лостінг», ТОВ «Максілек», ТОВ «Консоурс», ТОВ «Кеностар», ТОВ «Сіонімакс».

На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем надані первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Лостінг», ТОВ «Максілек», ТОВ «Консоурс», ТОВ «Кеностар», ТОВ «Сіонімакс» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг даної господарської операції.

Проте, в ході судового розгляду справи встановлено, що на момент здійснення договорів позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійними в судовому порядку не визнавались. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Як вбачається із акту перевірки, під час здійснення останньої, податковим органом таких обставин не встановлено.

Судовим оглядом встановлено, що первинні бухгалтерські документи в повній мірі відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону УкраїниПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, тобто містять: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, судом встановлено, що складені податкові накладні за спірною операцією заповнені у відповідності до вимог п.201.1ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, щодо отриманої податкової інформації слід зазначити, що позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентами, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно ізст. 9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв`язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту, про що також зазначено в рішенні Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10.

Суд звертає увагу, що у позивача на час розгляду справи наявні всі первинні документи, які підписані усіма сторонами та уповноваженими особами, контрагенти ТОВ «Ватербрік», ТОВ «Лостінг», ТОВ «Максілек», ТОВ «Консоурс» та ТОВ «Денора», ТОВ «Кеностар», ТОВ «Сіонімакс» на час здійснення операції перебували на обліку в податкових органах та не припинені, мають усі необхідні реквізити відповідно до ЗУ«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємств». Факт підтвердження належними первинними бухгалтерськими документами фактичного виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, вказує на фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого останнім ПДВ до податкового кредиту та витрат.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилок та недоліків у їх оформленні не є підставою беззаперечною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Посилання на припущення, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагентів, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції (позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 12.04.2018 р. справа №804/698/26).

Щодо посилань податкового органу на те, що у контрагентів позивача відсутності основні засоби, суд зазначає, що Верховним Судом по справі №К/990/4256/17 від 27.02.2018 року зроблено висновок, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Також, суд зазначає, що відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності не є підставою для визнання господарської операції нереальною. Чинним законодавством не передбачено необхідної кількості трудових ресурсів, складських та виробничих приміщень для виконання того чи іншого виду діяльності. При цьому підприємство може залучати необхідні трудові ресурси на підставі цивільно-правових договорів.

Є безпідставними посилання представника відповідача на відкриття кримінальних проваджень Державним бюро розслідувань відносно контрагентів позивача, оскільки згідно з ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, стосовно часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

У даному випадку відсутні вироки суду, які стосуються спірних правовідносин щодо господарської діяльності ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» та ТОВ «Ватербрік», ТОВ «Лостінг», ТОВ «Максілек», ТОВ «Консоурс» та ТОВ «Денора», ТОВ «Кеностар», ТОВ «Сіонімакс».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №809/1139/17.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 року у справі №815/6470/16 зазначив, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена і в інших Постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №808/2459/1 та від 26 червня 2018 року у справі №826/24815/15.

При цьому, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку сформовані за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами відповідають вимогам закону щодо своєї форми та змісту, та підтверджують право позивача на формування витрат за рахунок господарських операцій та їх врахування при визначенні об`єкта оподаткування.

За таких обставин, відповідачем не надано належних доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Холдинг «Пожежна безпека та НС» та його контрагентами ТОВ «Ватербрік», ТОВ «Лостінг», ТОВ «Максілек», ТОВ «Консоурс» та ТОВ «Денора», ТОВ «Кеностар», ТОВ «Сіонімакс» не була спрямована на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.10.2021 року №0151570703, №0151580703 та №0151600703 прийняті відповідачем не обґрунтовано, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 22 700,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №2139 від 15.12.2021 року.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 22 700,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Пожежна безпека та НС» (49040, м. Дніпро, ж/м. Тополя-2, буд. 37, кв. 102, код ЄДРПОУ 34588401) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 42516310) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.10.2021 року №0151580703 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1930 268,75 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 1544 215,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 386 053,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.10.2021 року №0151570703 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 847502,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 678002,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 169500,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.10.2021 року №0151600703, яким нараховано штрафні санкції на суму 79 256,45 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 42516310) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг «Пожежна безпека та НС» (49040, м. Дніпро, ж/м. Тополя-2, буд. 37, кв. 102, код ЄДРПОУ 34588401) судовий збір у сумі 22700,00 (двадцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець